Развитие связного вещания умственно отсталых младших школьников за помощью технических средств учебы

При добре організованій роботі з фільмоскопом фільми можуть показуватися дітям молодшого шкільного віку щотижня.

При перегляді кожного діафільму необхідно приділяти велику увагу словниковій роботі, давати дітям нові поняття, вчити давати повні відповіді на запитання. Показ діафільмів використовується як наочна ілюстрація до проведених бесід по тій або іншій темі. Так, демонстрація діафільмів супроводжувалася, наприклад, бесідою по темі « Про культуру поведінки» (діафільм «Будьте ласкаві»), на санітарну тему («Мойдодир», «Федорине горе»), по прищеплюванню навичок самообслуговування (« Маша-Растеряша», «Невмійка», «У нашій квартирі» та ін.)

У результаті проведення роботи в більшості дітей вдалося домогтись змін у поведінці, тобто якоюсь мірою зменшити наявні недоліки. Багато дітей допоміжної школи страждають нестійкою увагою, мають обмежене коло інтересів, мало знають про навколишній світ. Тепер у дітей спостерігається значне поліпшення.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Ми висунули гіпотезу що, зв’язне мовлення у молодших школярів з розумовою відсталістю значно удосконалиться, якщо для цього використовувати технічні засоби навчання.

Визначено і поставлено наступні завдання:

1. Опрацювати психолого-педагогічну літературу з теми дослідження.

2. Виявити особливості розвитку зв’язного мовлення у молодших розумово відсталих учнів та причини, що спричинюють його порушення.

3.  Розробити та експериментально спробувати методику використання технічних засобів навчання, для розвитку зв’язного мовлення в учнів школи першого ступеня.

Відповідно до завдань дослідження у першому розділі був здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури по проблемі розвитку зв'язної мови розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку, розглянули педагогічні умови використання новітніх інформаційних технологій при навчанні розумово відсталих дітей зв’язному мовленню.

Зв'язна мова – сукупність тематично об'єднаних фрагментів мови, що перебувають у тісному взаємозв'язку, що й представляють собою єдине значеннєве й структурне ціле. Зв'язна мова містить у собі дві форми мови: монологічну й діалогічну. Монолог більш складна форма мови. Це – зв'язна мова однієї особи, що служить для цілеспрямованої передачі інформації. Основними видами, у яких здійснюється монологічна мова, є опис, оповідання й елементарні міркування. Їхніми істотними характеристиками є зв’язність, послідовність, логіко-змістова організація.

В основі використання технічних засобів навчання як джерела знань лежать цілком певні психічні процеси. Вчитель вводить на занятті такі подразники, які сильно впливають на органи почуття дитини, ґрунтовно перебудовуючи всі її психічні функції. Приймаючи участь у процесі сприйняття зорові й слухові аналізатори сприяють одержанню більш повних і точних уявлень про досліджувані питання.

Аудіовізуально поданий матеріал по-іншому осмислюється, ніж матеріал, викладений вчителем. Тут велике значення мають психологічні особливості сприйняття телезображення.

Використання наочності дозволяє сформувати в дитини правильне уявлення про предмет, явище, закон який він вивчає. Аудіовізуальні посібники об'єктів які демонструємо дозволяють дітям побачити в кожному об'єкті саме те, що є головним і загальним для всіх даних предметів і, пропускаючи при цьому дрібні подробиці, і тільки питаннями й вказівками можна вести око дитини по сприйманому об'єкту. Комбінація почуттєвого й словесного необхідна, для того щоб діти навчилися в одиничному бачити загальне, а через частини – ціле.

Аудіовізуальні засоби як наочність викликають у дітей жвавий інтерес, дають зразок виразної мови й барвисте світлове зображення предмета або явища, про який йде мова. Це відповідає необхідності вести навчання так, щоб дітям було цікаво, щоб зачіпалися дитячі емоції

Безсумнівно, рівень розвитку усної та письмової мови розумово відсталих молодших школярів може бути значно підвищений, якщо з ранніх років навчання буде організована систематична, цілеспрямована робота з розвитку мови з урахуванням мовного розвитку кожного школяра.

Таким чином, кінопосібники в допоміжній школі використовуються в основному при закріпленні й повторенні раніше вивченого матеріалу.

Підібрати фільми для систематичного застосування на уроках у допоміжній школі, відповідно до вікових особливостей і рівня розвитку розумово відсталих дітей, досить складно. Необхідно знайти засоби, які забезпечать найбільш повноцінне сприйняття дітьми-олігофренами матеріалу кінофільмів. Наприклад, можна порекомендувати вчителеві проводити вступну, роз'яснювальну роботу зі змісту фільму до його показу, аналізувати досліджуваний матеріал після перегляду, застосовувати кінопосібник тільки після вивчення відповідної теми і т.д.

Спостереження за засвоєнням змісту кінофільмів розумово відсталими дітьми переконують нас у необхідності вивчення умов, при яких можна найбільш ефективно використовувати навчальне кіно в допоміжній школі.

Абстрактні поняття після перегляду навчальних кінокартин стають доступними розумово відсталій дитині. У результаті перегляду навчальних кінокартин збагачується дитячий словник, розвивається логічне мислення учнів.

Список використаної літератури

1.      Бадер В. Розвиток зв’язного мовлення школярів // Рідна школа. — 1999. —- № 11. — С.60-62.

2.      Варзацька Л.О. Методика розвитку зв’язного мовлення. Методичні рекомендації. — К., 1991. — 164 с.

3.      Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник основних термінів з української мови та методики її викладання в початковій школі. — Тернопіль — Астон — 2003. — 246 с.

4.      Наумчук М.М. Сучасний урок української мови у початковій школі. — Тернопіль — Астон — 2003. — 542 с.

5.      Основи інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Машбиць Б.І., Гокунь О.О., Жалдак М.І. та ін. За ред. Машбиця Ю.І. / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. — К.: ІЗМН, 1997. — 264 с.

6.      Синьов В.М. Корекційна психопедагогіка. Олігофренопедагогіка: Підручник. – Частина I.  Загальні основи корекційної  психопедагогіки (олігофренопедагогіки). – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. – С. 114 – 122.

7.      Синьов В.М. Психологія розумово відсталої дитини: Підручник / В.М. Синьов, М.П. Матвєєва, О.П. Хохліна. – К.: Знання, 2008. – С. 106 – 139.

8.      Спеціальна психологія. Тексти. Частина 1. / За ред. М.П.Матвєєвої, С.П.Миронової. – Камянець-Подільський: КПДПУ, 1999. – 157 с.

9.      Алексеева М.М., Ушакова О.С. Взаимосвязь задач речевого развития детей на занятиях // Воспитание умственной активности у детей дошкольного возраста.– М, 2003.

10. Амасьянц Р.А., Амасьянц Э.А. Интеллектуальные нарушения. – М.: Педагогическое общество России, 2004. – 97 с.

11. Архипович Г.Т. Технические средства обучения для вспомогательной школы.// Специальная школа / Под ред. А.И. Дьячкова, – 1968. –  №4(180). – С. 50 – 55.

12. Артамонова И.С. Использование кино на предметных уроках при чтении деловых статей // Специальная школа / Под ред. А.И. Дьячкова, – 1966. –  №1. – С. 60 – 62.

13. Ахутина Т.В. Порождение речи. М.: Академия. 1998. 230с.

14. Блюмина М.Г. О некоторых принципах диагностики олигофрении у детей // Пятая конференция по дефектологии. М.: изд-во АПН РСФСР 1967г с23-47.

15. Воспитание и обучение детей во вспомогательной школе / Под ред. В. В. Воронкова –  М.: Школа-пресс, 1994. – 417с.

16. Выгодская Л.Г., Соколова Н.Д.  Об игровых действиях умственно отсталых детей. // Дефектология. – 1972. - №5. – С. 66 – 70.

17. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. Основы дефектологии / Под ред. Т.А. Власовой. – М.: Педагогика, 1983. – Т. 5. – 368 с.

18. Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи. – М.: Педагогика, 1961.    – 170с.

19. Гнездилов М.Ф. Методика русского языка во вспомогательной школе. М.:– Педагогика. 1985.315с.

20. Дети с отклонениями в развитии. / Под ред. Певзнер М.С. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1978  – .278с.

21. Дрига, Рах. Технические средства обучения в общеобразовательной школе. – М., 1985.

22. Дульнев Г.М. Учебно-воспитательная работа во вспомогательной школе. – М.: Просвещение, 1981. – 176с.

23. Дульнев.Г. М, Лурия А.Р. Принципы отбора детей во вспомогательную школу. – М.: 1979. –  210с.

24. Еременко И.Г. Олигофренопедагогика. – К.: Вища школа, 1985. – 328 с.

25. Ефименкова Л.Н. Садовникова И.Н. Формирование связной речи у детей - олигофренов. –   М.: Педагогика, 1970. –  230с.

26. Жинкин Н.И. Механизмы речи. – М.: Прсвещение, 1985. – 290с.

27. Занков Л.В. Некоторые вопросы развития личности умственно отсталых школьников на первых этапах обучения. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1978. –307с.

28. Занков Л.В. Вопросы психологии учащихся вспомогательной школы. –М.: Изд-во АПН РСФСР, 1976. – 279с.

29. Зимняя И.А. Лингвопсихология речевой деятельности. Москва – Воронеж, 2001. – 320с.

30. Исаев Д.Н. Умственная отсталость у детей и подростков. -  СПб.: Речь, 2003. – 391 с.

31. Катаева А.А. Влияние обучения на формирование личности аномального ребенка. / Сб. Воспитание аномальных детей в дошкольных учреждениях. // Под ред. Н.Г. Морозовой. – М.: Педагогика, 1978. – С. 13 – 20.

32. Катаева А.А., Стребелева Е.А. Дошкольная олигофренопедагогика. – М.: Гуманит. изд. центр «ВЛАДОС», 2001. – 208 с.

33. Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста. -  М.: Медицина, 1999. – С. 24 – 45.

34. Коррекционно-развивающиее обучение: Организационно-педагогические аспекты. - М.: ВЛАДОС, 2001. – 136 с.

35. Корсаков С.С. Курс психиатрии . Т1, М.: Медицина, – 1989. – 337с.

36. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. — М.: Педагогика, 1991. — 152 с.

37. Кузнецова В.Г. Основы специальной психологии. М.: Академия, 2002. – 478с.

38. Курицина А.М. Формирование связной речи у детей 6-7 лет // Дефектология, 1998. –  №2. – С.42-49.

39. Лалаева Р.И. Нарушения звукопроизношения у учащихся 1-3 классов вспомогательной школы // Психические и речевые нарушения у детей и пути их коррекции. Ленинград, 1978. – С.27-78.

40. Лалаева Р.И. Формирование операций порождения связных высказываний у умственно отсталых школьников // Принципы и методы логопедической работы. Ленинград, 1984. – С. 16-33.

41. Лапошина Э.В. Особенности ознакомления умственно отсталых дошкольников  с некоторыми предметами ближайшего окруженця // Дефектология, 1991. –  №6. – С. 72 – 77.

42. Левина Р.Е. Основы теории и практики логопедии. М.: Изд-во АПН РСФСР,  – 1978. – 379с.

43. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. М.: Академия, – 2003. – 230с.

44. Лосева Л.М. Как строится текст. М. Академия, – 1989. – 270с

45. Липкина А.И. Критичность и самооценка в учебной деятельности. М.: Просвещение, – 1978. – 190с.

46. Лубовский В.И. Психологические проблемы диагностики аномального развития детей. М.: Педагогика, – 1989. – 237с.

47. Лубовский В.И. Психологические проблемы аномального развития детей. – М.: Педагогика, 1989. – 104 с.

48. Лурия А.Р. Умственно отсталый ребенок. М.: Изд-во АПН РСФСР, – 1960. – 320с.

49. Лурия А.Р. Речь и мышление. М.: Педагогика, – 1979. – 400с.

50. Луцкина Р.К. Особенности устных и письменных пересказов диафильма учащимися 5 класса вспомогательной школы.// Дефектология. – 1974. –  №1. – С. 57 – 61.

51. Малофеев Н.Н. Специальное образование в России и за рубежом. – М.: Институт Коррекционной педагогики РАО, 1996. – С. 13 – 20.

52. Маркова А.К. Психология усвоения языка как средства общения. М.: Просвещение, – 1974. – 270с.

53. Морозова Н.Г. Формирование познавательных интересов у аномальных детей. – М.: Высшая школа, 1968. – С. 9 – 14.

54. Отто Шпек. Люди с умственной отсталостью. – М.: ACADEMA, 2003. –    С. 7 – 12.

55. Петрова В.Г. Психология умственно отсталых школьников. Красноярск, –  190с.

56. Петрова В.Г. Практическая и умственная деятельность детей - олигофренов. М.: Педагогика, – 1978. – 210с.

57. Пороцкая Т.И. Использование кино во вспомогательной школе.                          // Специальная школа / Под ред. А.И. Дьячкова, – 1967. –  №2(122). – С. 72 – 77.

58. Пороцкая Т.И. К методике показа учебных кинофильмов во вспомогательной школе. // Дефектология. – 1983. – №6. – С. 101 – 103.

59. Пороцкая Т.И. Отбор кинофильмов и подготовка к уроку с применением кино во вспомогательной школе. // Специальная школа / Под ред. А.И. Дьячкова, – 1967. - №3(123). – С. 86 – 88.

60. Пупкова Г.А. Работа с фильмоскопом в первой воспитательной группе (младшие школьники). // Специальная школа / Под ред. А.И. Дьячкова, – 1966. – №2. – С. 107 – 109.

61. .Рубинштейн С.Я. Психология умственно отсталых школьников. М.: Педагогика, –  1986. –  190с.

62. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. М.: Педагогика, –  1989. –  Т1. – 416с

63. Соколова Н.Д. Развитие речевого общения умственно отсталых детей в игре. //Вопросы формирования речи аномальных детей дошкольного возраста. – М., 1982. – С.56 – 65.

64. Солганик Г.Я. Синтаксическая стилистика. М.: Педагогика, –  1987. – 290с