Развитие связного вещания умственно отсталых младших школьников за помощью технических средств учебы

48

Міністерство освіти  і науки України

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Інститут корекційної педагогіки та психології

Кафедра корекційної психопедагогіки

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

Магістранки

спеціальність: 8.010106

Дефектологія

Корекційна психопедагогіка і соціально-педагогічна реабілітація

Олешко Інги Володимирівни

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук,

доцент

Кравець

Ніна Павлівна

Київ -  2011

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Світ, що оточує нас, стає більш швидкоплинним: виникають і зникають не тільки підприємства, але й цілі напрямки в науці й виробництві. Темп змін навколишнього світу, виникнення в ньому нового, прискорився настільки, що замість звичної статичної картини ми маємо справу із процесом, у якому самі поняття починають відставати від текучої сутності, яку вони колись позначали.

Дитяча популяція складається із трьох груп: діти, що нормально розвиваються, обдаровані діти, діти з порушеннями в розвитку різного ступеня.

На сучасному етапі розвитку утвору особливо гостро встає проблема збільшення кількості дітей з інтелектуальними порушеннями й відповідно проблема попередження й подолання шкільної дезадаптации в цієї категорії дітей, що проявляється в низької успішності, відхиленнях від норм поведінки, труднощах взаємин з навколишнім світом. Тим часом соціально-економічні перетворення в суспільстві диктують необхідність формування творчо активної особистості, що володіє здатністю ефективно вирішувати нові життєві проблеми.

Для успішного освоєння програми навчання в школі у молодших розумово відсталих школярів повинні бути сформовані вміння складно висловлювати свої думки, будувати діалог і становити невелику розповідь на певну тему. Але щоб цьому навчити, необхідно розвивати й інші сторони мови: розширювати словниковий запас, виховувати звукову культуру мови й формувати граматичний зв'язок.

Проблема розвитку зв'язної мови актуальна тим, що мова є невід'ємним компонентом будь-якої форми діяльності людини і її поведінки в цілому. Не сформованість або недорозвиненість зв'язної мови відзначається у всіх дітей з інтелектуальною недостатністю й впливає на розвиток, навчання й соціалізацію дитини. Своєчасна й цілеспрямована робота з розвитку зв'язної мови буде сприяти розвитку розумової діяльності, засвоєнню шкільної програми, поліпшенню міжособистісного спілкування й соціальної адаптації учнів спеціальної школи.

Однак питання, безпосередньо пов'язані із проблемами формування й розвитку зв'язної мови в молодших школярів спеціальних шкіл, на сьогоднішній день недостатньо розроблені. У спеціальній літературі вкрай мало методичних і теоретичних рекомендацій присвячених даній проблемі. Таким чином, проблема розвитку зв'язної мови в учнів молодших класів спеціальних шкіл є актуальною як у практичному, так і в теоретичному плані.

Розвиток зв'язної мови є центральним завданням мовного виховання дітей. Це обумовлене, насамперед, її соціальною значимістю й роллю у формуванні особистості. Саме у зв'язній мові реалізується основна, комунікативна, функція мови. Зв'язна мова – вища форма мови розумової діяльності, яка визначає рівень мовного й розумового розвитку дитини (Т.В. Ахутіна,      Л.С. Виготський, Н.І. Жинкін, А.А. Леонтьев, С.Л. Рубінштейн, Ф.А. Сохін та ін.).

Оволодіння зв'язним усним мовленням становить найважливішу умову успішного навчання дитини у школі. Психологічна природа зв'язного мовлення, її механізми й особливості розвитку у дітей розкриваються в працях Л.С. Виготського, А.А. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна та ін. Усі дослідники відзначають складну організацію зв'язної мови й вказують на необхідність спеціального мовного виховання (А.А. Леонтьев, Л.В. Щерба).

На сучасному етапі розвитку педагогічної теорії і практики особлива увага приділяється переосмисленню концептуальних підходів до навчання й виховання дітей з особливими освітніми потребами та вдосконалення змісту їх навчання з метою підвищення ефективності корекційного впливу          (О.І. Кукушкіна, Е.О. Стребелева, М.М. Малофєєв, Г.В. Чиркіна,                    О.Л. Гончарова та ін.). Однією з умов здійснення цього процесу є врахування вікових закономірностей і специфічних особливостей розвитку дітей з різними відхиленнями у розвитку.

Головним завданням, що стоїть перед спеціальною загальноосвітньою школою для розумово відсталих учнів на сучасному етапі, є підвищення ефективності навчання і виховання учнів. Важлива роль у цьому процесі, безсумнівно, належить розвитку зв'язного мовлення.

Діти з інтелектуальною недостатністю в більшій мірі, ніж їх однолітки з нормальним інтелектом, відчувають труднощі в спілкуванні. Це пояснюється рядом причин. Перш за все, низьким рівнем розвитку мовлення цієї категорії дітей. Мова у дитини з розумовою відсталістю з'являється не тільки значно пізніше, а й характеризується специфічним недорозвиненням всіх її компонентів від фонематичного рівня до семантичного. Характерними є порушення, що зачіпають етапи і складові мовного висловлювання. У зв'язку з цим мова розумово відсталої дитини не може якісно забезпечувати комунікативну функцію, сприяти повноцінному формуванню навичок спілкування, що збіднює всі види її діяльності. Відсутність мовної ініціативи і виражена дефіцитарність мовних та розумових засобів сприяють виникненню у розумово відсталих дітей мовного негативізму, замкнутості, стереотипії і штампів у використанні одних і тих самих мовних конструкцій.

Порушення мови у розумово відсталих школярів досліджувалися             М. Ю. Хватцевим, Р.Є. Левіною, К.К. Карлепом, М. А. Савченко,                  Р. І. Лалаєвою та ін. З дослідів відомо, що розвиток мови нерозривно пов'язано з розвитком мислення. Недорозвинення першого значно ускладнює перебіг і якість мислення дитини, що виявляється не лише в когнітивній, а й соціально-емоційній сфері. У шкільному віці розумово відсталі діти нерідко продовжують користуватися ситуативною промовою, зрозумілою лише тим, хто знає обставини, про які намагаються повідомити. Часто особи і місце подій замінюються займенниками, які не тільки збіднюють мову, але й роблять її незрозумілою. Іноді діти, починаючи говорити, не встигають придумати завершення фрази і закінчують словами, не узгодженими з початком, але укладеними в початкову граматичну форму.

Сучасний зміст освіти передбачає активне впровадження інформаційних технологій у загальноосвітні заклади.

В останнє десятиліття ХХ століття в нашій країні почалася розробка психолого-педагогічного підходу до цілеспрямованого, поетапного впровадження комп'ютерної техніки в якості нового засобу навчання дітей дошкільного та шкільного віку з особливими освітніми потребами. В даний час в деяких дитячих садках і школах для більш ефективної корекційної роботи з дітьми використовуються спеціальні комп'ютерні програми «Видима мова» (IBM), «Світ за твоїм вікном» (автори Є. Л. Гончарова,        Т. К. Королевська,   О.І . Кукушкіна), «Математика для тих, кому           важко: склад числа» (автори    І. В. Великих, О. І. Кукушкіна) і деякі інші. Ці комп'ютерні програми вміло застосовуються в педагогічному процесі спеціальних дошкільних і шкільних закладів для розумово відсталих дітей.

На сьогоднішній день школи, в яких навчаються розумово відсталі діти, гостро потребують вдосконалення матеріально-технічної бази. Відсутність сучасних технічних засобів навчання (комп'ютерів, мультимедійних проекторів, інтерактивних дошок, освітніх електронних ресурсів) позначається на якості освіти учнів з інтелектуальною недостатністю.

Використання технічних засобів та наочних посібників займає особливе місце при вивченні предметів науково-природничого спрямування. Загальновідомо, що викладання цих дисциплін неможливе без наочних засобів навчання. Більшість об'єктів, що вивчаються в шкільному курсі географії та природознавства, в силу їх віддаленості, великих чи малих розмірів, рідкості, не можуть спостерігатися учнями, тому значення наочності для формування уявлення і поняття дуже велике. Вивчення цих навчальних предметів вимагає широкого використання такої допомоги, як колекції, гербарії, географічні карти, схеми, таблиці, фотографії, ілюстрований матеріал підручника, моделі, муляжі, аудіо-, кіно- і відеоматеріали, які сприяють актуалізації наявних знань, запам'ятовування і відтворення програмного матеріалу. Для полегшення засвоєння нових знань необхідне використання методичних прийомів, які потребують роботу різних аналізаторів: слухового, зорового і тактильного.

Комп'ютер як універсальний засіб збору, зберігання, обробки, обміну та подання інформації здатний частково замінити деякі наочні засоби навчання: друковані (географічні карти, таблиці, схеми, дидактичні ігри) та екранні (слайди, транспаранти, фільми). Компактність зберігання інформації дозволить розмістити на одному диску велику кількість наукових та художніх текстів, звукових фрагментів, високоякісних зображень, епізодів відеофільмів і телепередач. Використовуючи базу даних, вчитель може підготувати роздатковий матеріал (картки, контурні карти, карти-схеми, перфоконверти, перфокарти, дидактичні ігри тощо), ілюстративний матеріал (таблиці, схеми, географічні карти, відеофрагменти і т.д.), створити мультимедійну навчальну презентацію.

Зважаючи на викладене, нами обрана тема магістерської роботи: “Розвиток зв’язного мовлення розумово відсталих молодших школярів за допомогою технічних засобів навчання”.

Об’єкт дослідження: процес навчання розумово відсталих учнів школи першого ступеня.

Предмет дослідження: розвиток зв’язного мовлення молодших розумово відсталих школярів та засоби його забезпечення.

Мета дослідження: розробити методику щодо використання технічних засобів для розвитку зв’язного мовлення у молодших розумово відсталих учнів.

Робоча гіпотеза дослідження: зв’язне мовлення у молодших школярів з розумовою відсталістю значно удосконалиться, якщо для цього використовувати технічні засоби навчання.

Завдання дослідження:

1. Опрацювати психолого-педагогічну літературу з теми дослідження.

2. Виявити особливості розвитку зв’язного мовлення у молодших розумово відсталих учнів та причини, що спричинюють його порушення.

3. Розробити та експериментально спробувати методику використання технічних засобів навчання, для розвитку зв’язного мовлення в учнів школи першого ступеня.

Теоретичну основу дослідження силили досягнення загальної та спеціальної психолого-педагогічної науки та методики навчання розумово відсталих учнів, здійснення індивідуального навчання, корекції мовленнєвого розвитку школярів.

Практичне значення дослідження: матеріали дослідження можуть бути використані студентами, педагогами, працівниками реабілітаційних центрів, батьками з метою розвитку зв’язного мовлення у дітей з розумовою відсталістю.

Методи дослідження: у дослідженні використані теоретичні та емпіричні методи дослідження.

Теоретичні: теоретичний аналіз з наявної та спеціальної психолого-педагогічної літератури з теми дослідження.

Емпіричні: спостереження за діяльністю учителів та учнів на уроках; констатувальний і формувальний експеримент; якісний і кількісний аналіз отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження: дослідження проводили на базі спеціальної школи-інтернату №2 м. Дніпропетровська.

Структура магістерської роботи: магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1. Актуальність і ступінь розробленості проблеми в психолого-педагогічній літературі