Развитие связного вещания умственно отсталых младших школьников за помощью технических средств учебы

Потім починався перегляд. Увага дітей направлялася вчителем: він затримував їхню увагу на особливо цінних у деталях фільму; на протязі перегляду дітям пропонувалося визначити колір предмету, його форму, якість; порахувати, скільки зображено дітей, зайчиків і т.д. Вчитель звертав увагу на естетичну гідність окремих кадрів і фільму в цілому.

Після перегляду дітям давалося 10 хвилин перепочинку, клас провітрювався, а потім приступали до другої частини роботи над діафільмом. Якщо діти дивилися діафільм у перший раз, то з ними проводилася бесіда з питань. Якщо ж вчитель бачив, що діти засвоїли зміст фільму слабко, то необхідно було показати діафільм повторно.

На наступному занятті дітям пропонувалося розповісти зміст фільму. Слабкі учні розповідали, опираючись на ілюстрації. У порядку закріплення змісту можна зробити замальовки або відтворити із пластиліну те, що діти бачили на екрані.

Кінокартини, розраховані на 7-15 хвилин, дають можливість спостерігати за тваринами в русі. Однак не завжди слід показувати кінокартину повністю. Наприклад, при вивченні тем «Курка», «Качка» у третьому класі вчитель використовує для показу тільки вибіркові кадри із другої частини навчальних кінокартин «Розвиток курей» (Малюнок 4), «Вирощування качок на водоймах».

При перегляді окремих кадрів з кінокартини «Розвиток курей» учні спостерігають за курками, які живуть у пташниках; бачать як птахівниці доглядають за ними, як діти допомагають дорослим годувати й напувати курей; бачать, як їх виводять на поля де вони збирають шкідливих комах. Кінокартина допомагає учнем зрозуміти, що курей розводять для одержання м'яса, яєць і пера.

Після перегляду кінокартини учні добре переказували побачене й самостійно відтворювали розповідь.

Малюнок 4.

При вивченні теми «Качка» (Малюнок 5) учням потрібно дати поняття про те, що качка – водоплавний птах. Абстрактно зрозуміти це слово дуже важко. У цьому випадку, як і в багатьох інших, на допомогу приходить кінокартина. Учням пропонується кінокартина «Вирощування качок на водоймах». У цьому фільмі діти бачать, як качки плавають по воді, пірнають; спостерігають, як качки своїм широким дзьобом легко ловлять здобич, поїдають її. Учні роблять висновок, що качки дуже ненажерливі. Побачені дітьми кінокадри, показую, як вирощують качок на водоймах, як живуть качки, як люди дбайливо вирощують і вигодовують качок.

Малюнок 5.

Уривки із двох перерахованих кінокартин допомагають учням зрівняти курку з качкою, знайти в них загальні й різні ознаки. Кінофільми використовувалися в третьому класі й при читанні ділових статей: «Льон», «Бавовник», « Як роблять папір» та ін. При вивченні цих тем уроки ділилися на етапи. Наприклад, при вивченні статті «Бавовник» учитель використовував наступні етапи:

І етап. Перевіривши знання учнів про льон, які служать базою для вивчення теми «Бавовник» (Малюнок 6), учитель показує барвисту картину із зображенням куща бавовника й виробів з бавовни.

ІІ етап. При читанні статті й розподілу її на частині використовується кінокартина « Як роблять тканину». У цьому фільмі показуються поля на півдні країни, де вирощують бавовну. Уповільнені зйомки допомагають простежити, як цвіте бавовник, як утворюються й дозрівають коробочки, як збирають бавовну машинами.

ІІІ етап. Учні відповідають на запитання вчителя.

ІV етап. Учні ще раз читають статтю (про себе) і придумую заголовок до кожної частини.

V етап. Після проведеного узагальнення учні становлять розповідь без питань учителя.

VІ етап. Діти самі роблять висновок, що бавовник – потрібна й корисна рослина. Вони перераховують назву тканин, виробів, які можна зшити з бавовняних тканин. [12, С.60-62.]

Зміст німих кінофільмів більш глибоко засвоюється в порівнянні з діафільмами, а отже, і звуковими фільмами. Але не можна орієнтувати вчителя допоміжної школи тільки на німі навчальні фільми, тому що їх майже не випускають, та й зміст їх застарів.

В останні роки для шкіл створюються тільки звукові фільми. Зміст їх сучасний, зйомки яскраві. Як же знайти спосіб застосування звукових кінофільмів в умовах допоміжної школи?

Малюнок 6.

Враховуючи переваги німих кінофільмів перед звуковими, ми вирішили провести пробну демонстрацію звукових кінофільмів з відключеним звуком.

Відповіді учнів після перегляду звукового фільму з музичним і дикторським супроводом і того ж фільму з відключеним звуком підтверджує ефективність показу, супроводжуваного тільки поясненнями вчителя.

Не завжди доцільно відключати звук. Є фільми, у яких представлені явища природи з характерними для них звуками – шумами. Наприклад, плин гірських рік, шум водоспаду, виверження вулканів, землетрус, урагани, шторми, бурі, морські прибої й т.п. Такі фільми необхідно дивитися озвученими.

Перегляд фрагментарних кінофільмів показав, що ці фільми, як німі, так і звукові, добре засвоюються учнями допоміжної школи. Вони короткі (показ їх розрахований на 3-7 хвилин), містять фрагмент із життя якої-небудь однієї тварини («Білий ведмідь», «Тигр», «Кішка», «Тюлень») або одного процесу («Завантаження доменної печі», «Видимий і невидимий рух планет»), або способи застосування якої-небудь речовини («Технічний алмаз»). Ефективність їх засвоєння, як і фільмів інших видів, багато в чому залежить від того, коли, на якому етапі уроку, вивчення теми застосовується кінофільм.

У масовій школі кінофільм включається в урок при повторенні, при поясненні нового матеріалу і як введення при вивченні нової теми. Структура уроків у всіх цих випадках трохи змінюється.

У допоміжній школі використання кінофільму як введення у вивчення нової теми не досягає ефекту. Для успішного засвоєння нового матеріалу потрібно, щоб учитель спочатку пояснив його, а потім показував фільм. Показ кінофільмів без попереднього пояснення теми не дав позитивних результатів.

У методичній літературі для масової школи є твердження, що найважливішою умовою розуміння географічної природознавчої статті є безпосередні спостереження учнів за предметами і явищами, про які вони будуть читати. Якщо діти не можуть цього зробити, то потрібно широко використовувати наочність, у тому числі кінофільми.

Цей прийом роботи можна використовувати й у допоміжній школі з істотними доповненнями: роботу з картинами й картою слід проводити двічі: до показу кінофільму й після.

Після перегляду фільму слід закріпити отримані відомості. Будь-який фільм вимагає обговорення, без цього він втрачає свій навчальний характер.

Характер інформації в роботах учнів був різний. Деякі випробувані фіксували безпосередньо сприйняте, повідомляли про те, які об'єкти були показані. Таких висловлень у переказах – 68,7%, у творах – 64,5%.

Інші намагалися витлумачити побачене, розкрити зміст, установити причинно-наслідкові зв'язки між компонентами. Таких висловлень у творах більше ніж у переказах (17,6% проти 11,2%). Наприклад, Даша Б. у своєму творі написала: « Під дахом було гніздо. Кішка залізла на дах», тобто зафіксувала сприйняте при перегляді діафільму. Ліза П. цей же момент описав так: «Під дахом будинку ластівки звили гніздо. Кіт здумав поласувати пташеням. Він поліз на дах». Отут уже є спроба витлумачити побачене.

Опрацювавши результати вивели рівні оволодіння дітьми зв’язним мовленням завдяки застосуванню технічних засобів навчання.

Результати відображено у діаграмі (Малюнок 7) та у таблиці (Додаток 3).

     Малюнок 7. Рівні сформованості зв’язного мовлення у молодших школярів.

Відомо, що недоліком мови розумово відсталих школярів є стереотипне повторення слів (Г.М. Дульнев, М.С. Певзнер, і В.І. Лубовский, В. М. Петрова). З 158 іменників, ужитих у переказах учнів, різних слів тільки 28, у творах з 222 – 47. Для позначення корму, принесеного ластівками, учні в переказах скористалися словами їжа, здобич, корм, комашки, мухи. Кота в переказах називали Васьком, у творах були дані й інші клички – Мурка, Люська.

Те ж саме спостерігалося й у вживанні дієслів. Розглянемо це на конкретному прикладі. При описі дій кота ( 2-й і 3-й кадри фільму) учні в переказах уживали слова: брати, добувати, заліз, витягати, підійшов, поліз, підкрадався, простягнула прагла з'їсти. А творах: праг взяти, здумав поласувати, бачив, праг дістати, залізла, забралася, крався, полізла, прагла просунути, побачив, почув, прийшла, сунула, прагла схопити, лазила, почала витягати [50, С.57-61].

Урок йшов за наступним планом:

1.      Коротка вступна бесіда про перші прикмети весни в природі.

2.      Читання вірша вчителем. (Додаток 2)

3.      Повторне читання й робота з текстом.

4.      Самостійна робота учнів (знаходять у тексті слова зими, що позначають дію, і весни).

5.      Використання грамзапису. («Прослухайте цей вірш у грамзаписі й уявіть собі, якою була весна. Яку б ви картину намалювали до вірша?»)

6.      Навчання виразному читанню з використанням грамзапису. («Прослухайте уважно перші вірш в грамзаписі. Стежте по книзі, які слова читець виділив при читанні. Відзначте їх. чи ті слова при читанні виділяєте ви?» Так розбирається весь вірш.)

7.      Читання вірша дітьми.

На уроці грамзапис був використаний тричі: для створення емоційної настроєності, при характеристиці образів, для навчання виразному читанню.

У багатьох випадках грамзапис може бути основою творчої роботи учнів. Для цього можна, наприклад, використовувати уривок з розповіді      Д. Мамина-Сибіряка «Сіра шийка» у виконанні М. Бабанової. Письмову роботу доцільно провести, після вивчення вірша, давши повторно прослухати грам запис, тієї частини розповіді по якій буде писатися виклад.

Нам хотілось показати, якими можливостями володіє вчитель, використовуючи на уроці такі демонстраційні засоби, як екран, грамзапис, компакт-диск. Їхнє застосування дозволяє урізноманітнити роботу, активізувати учнів і, заощаджуючи час учителя на уроці, домагатися більшого ефекту в навчанні [70, С. 47-52].

Експеримент, поставлений з метою з'ясування ефективності застосування діафільмів на уроках, підтвердив перевагу цього наочного приладдя. Ми показували навчальні діафільми учням різних класів допоміжної школи й порівнювали відповіді дітей, що вивчали ту або іншу тему з використанням діафільму й без нього. Результати перевірки показали, що учні відтворюють до 70 – 90% явищ, понять, назв об'єктів з переглянутих діафільмів.

Однак такий могутній наочний засіб, яким є кіно, допоміжна школа користується недостатньо. На жаль, лише деякі педагоги систематично застосовують навчальні діафільми й кінофільми на уроках, займаються узагальненням наявного досвіду й розробкою методичних рекомендацій з використання кіно в допоміжній школі.

Проводячи експеримент, ми показували навчальні кінофільми учням молодших класів допоміжної школи.

З багатьох кінофільмів для початкової (масової) школи ми підібрали ті, які відповідали темам навчальної програми допоміжної школи. Якщо ж таких фільмів не було, доводилося використовувати кінофільми для середньої школи. Кінофільми застосовувалися на різних етапах вивчення тієї або іншої теми або уроку. Після перегляду фільму проводили усне або письмове опитування учнів.

Навіть звукові фільми для початкової школи, як правило, включають велику кількість різних відомостей, іноді не пов'язаних зі змістом; безперервний дикторський текст часто звучить на тлі музики або ж у комбінації з нею. Ці обставини ускладнюють розуміння й засвоєння змісту фільму розумово відсталими учнями.

В усних відповідях на запитання: “Що ти запам'ятав з кінофільму?” – багато з учнів перераховували тільки раніш знайомі їм назви тварин і рослин (у середньому 13 – 15 назв). Причому саме тих, які вони вивчали на уроках до перегляду фільму. Діти відтворювали епізоди, пов'язані з діями: ігри тварин, полювання за здобиччю [57, С.72-77].

2.2. Рекомендації щодо використання технічних засобів навчання для розвитку зв’язного мовлення розумово відсталих молодших школярів

Таким чином, уміле комплексне використання екранних і звукових засобів дозволяє відтворити й розкрити складний зміст, зробивши його зрозуміліше й доступніше для дитини.

Якщо учитель ставить перед дітьми завдання описати все, зображене на плівці, то необхідно на початку усно відпрацювати з усім класом зміст діафільму і тільки потім запропонувати записати його. До такої роботи потрібно привчати школярів поступово, починаючи з діафільмів в 3-4 кадру.

Цікаво проходить робота з кольоровою плівкою. Так, учням було запропоновано описати такий кадр: ріка Дніпро, її берега, річковий пароплав. Діти помітили й блакитний колір води, і білий пароплав, і яскраву зелень берегів.