Психолого-педагогічі аспекти дистанційного навчання в освітній роботі

3. Визначено, що ДН є цілеспрямованим інтерактивним, асинхронним процесом взаємодії суб’єктів і об’єктів навчання між собою та ії засобами навчання і відбувається в специфічній спеціалізованій педагогічній системі. Елементами цієї системи є такі підсистеми: цілей навчання, змісту навчання, ідентифікаційно-контрольна, учбово-матеріальна, психологічно  - розвантажувальна, фінансово - економічна, захисту інформації та суб’єктів процесу від небажаного впливу, нормативно-правова, маркетингова тощо.

4. Розроблено електронні навчальні курси, які розробляються на платформі ІСДН «Модуль» та складаються з електронних ресурсів двох типів: а) ресурси, призначені для подання учням змісту навчального матеріалу, наприклад, електронні конспекти лекцій, мультимедійні презентації лекцій, методичні рекомендації тощо; б) ресурси, що забезпечують закріплення вивченого матеріалу, формування вмінь та навичок, самооцінювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, наприклад, завдання, тестування, анкетування, форум тощо). Усі електронні навчальні курси, розміщені на навчальному порталі професійно-технічного навчального закладу, повинні мати уніфіковану структуру та відповідати певним критеріям, що дозволяє забезпечити їх якість.

5. З’ясовано, що для ефективного використання дистанційних технологій у навчальному процесі ПТНЗ потрібен системний підхід, який забезпечує вирішення завдань із технічним, програмним, навчально-методичним, кадровим, нормативно-правовим забезпеченням, управлінням процесом дистанційного навчання та розвитком дистанційних технологій.

РОЗДІЛ 2

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯПСИХОЛОГО - ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

2.1.Загальні питання  організації та проведення експерименту

З метою  перевірки висунутої гіпотези було проведено експериментальне дослідження, що містило констатувальний, формувальний і контрольний етапи експерименту. Перевірка ефективності розробленої технології організації дистанційного навчання в освітній роботі проводилась особисто автором на матеріалі викладання навчальних дисциплін професійної та практичної, математичної та природничо-наукової підготовки за спеціальністю 5.07010602 «Обслуговування автомобілів і двигунів» протягом І семестру 2011/2012 навчального року.

Концептуальними положеннями  розробки психолого-педагогічних аспектів організації дистанційного навчання учнів професійно-технічного навчального закладу визначено такі:

• урахування потреб замовника послуг дистанційного навчання, мети навчання та потреб учнів ПТНЗ;
• формування в процесі дистанційного навчання когнітивного досвіду особистості, досвіду оволодіння засобами діяльності, досвіду творчої діяльності, досвіду ставлень особистості в нових умовах застосування інформаційних технологій;
• за умови збільшення частки самостійної роботи при дистанційному навчанні навчальний матеріал має бути адаптованим, тому контент дистанційного навчання має формуватися за допомогою системного дидактичного проектування;
• учні та викладачі повинні володіти навичками організації самостійного навчання;
• для організації дистанційного навчання необхідно підготувати учнів та викладачів до використання технологій дистанційного навчання, сформувати в них певні навички й уміння, причому, з огляду на специфіку професійно-технічного навчального закладу,  поєднати в дистанційному навчанні теоретичне та виробниче навчання.

Для учнів ПТНЗ підходять майже всі  моделі організації дистанційного навчання, проте  для  денної форми навчання більш прийнятною є асинхронна модель, а для заочної – синхронна модель дистанційного навчання.      

Аналіз викладених психолого-педагогічних аспектів організації дистанційного навчання учнів професійно-технічного навчального закладу дозволив нам визначити та обґрунтувати три педагогічні умови, які складають фундамент дистанційної освіти.

Упровадження першої педагогічної умови – оволодіння викладачами знаннями й навичками щодо розробки змісту дистанційних курсів та їх навчально-методичного забезпечення, адаптованого до умов самостійного вивчення з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій – включало змістову та технологічну підготовку до реалізації завдань дистанційного навчання, розробку відповідного діагностичного інструментарію визначення якості дистанційних курсів, розробку та впровадження структурно-функціональної схеми координації організації дистанційного навчання в МЦППВ.

Друга педагогічна умова – формування у викладачів здатності підтримувати навчальний процес у якості тьютора на принципах фасилітації – орієнтувала на підготовку тьютора як методиста, організатора, викладача або консультанта-наставника, який здійснює методичну та організаційну допомогу учням у межах конкретної програми дистанційного навчання.

Згідно з поглядами сучасних науковців (О. Андреєв, Т. Койчева, Є. Полат та ін.) ми розглядаємо тьюторство як спеціалізацію професійної діяльності викладача в умовах дистанційної форми навчання. Процес підготовки тьюторів орієнтується на розвиток у них комунікативних, аналітичних, рефлексивних умінь та навичок, психологічної готовності працювати у віртуальному просторі, навичок фасилітації, тобто налаго-дження та підтримки інформаційних зв’язків і взаємодії між слухачами та іншими учасниками системи дистанційної освіти, регулювання різних проблем, розв’язання конфліктів, адаптації слухачів до нової форми навчання.

Виокремлення третьої педагогічної умови – використання методів навчання, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток їхніх творчих здібностей, формування вмінь знаходити, аналізувати та використовувати нову інформацію для реалізації завдань професійної діяльності – пов’язане з тим, що, ураховуючи природну здатність нових інформаційних технологій та мережі Інтернет сприяти творчій діяльності, дистанційне навчання має бути організоване з метою використання переважно продуктивних методик, які сприяють активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчих здібностей учня, умінню знаходити, аналізувати та використовувати нову інформацію для виконання професійної діяльності.

Критеріями ефективності визначених педагогічних умов організації дистанційного навчання учнів ПТНЗ визначено такі: якість підготовки навчально-методичного забезпечення дистанційних курсів; рівень самостійності під час засвоєння знань слухачами, які навчаються за допомогою технологій дистанційного навчання; розвиток пізнавальної активності учнів; рівень засвоєння учнями досвіду здійснення способів діяльності щодо організації навчання за дистанційними технологіями.

Розроблено діагностичні таблиці для визначення відповідного рівня (високий, достатній, середній, низький).

Для впровадження в практику запропонованих педагогічних умов розроблено дві моделі організації дистанційного навчання: перша – для організації повноцінної дистанційної форми навчання, друга є гнучкою комбінованою технологією (передбачає й очну, і заочну форми навчання).

Експериментальне дослідження проводилось протягом 2011–2012 навчального року; на різних етапах у ньому взяли участь 50 учнів ІІІ – ІV курсу Міжрегіонального центру звільнених у запас військовослужбовців міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, що навчаються на ІІІ ступені професійно-технічної освіти за спеціальністю 5.07010602 «Обслуговування автомобілів і двигунів». 

Експериментальне дослідження  здійснювалося у три етапи, кожен  з яких вирішував певні завдання:

• під час констатувального експерименту було виявлено вихідний рівень готовності генеральної сукупності учнів (50 осіб) до сприйняття дистанційно навчального матеріалу за визначеними показниками, а також обрано експериментальну і контрольну групи, які за вказаним критерієм майже не відрізнялись на початок проведення експерименту;
• під час формувального експерименту в експериментальній групі (26 осіб) було впроваджено обґрунтовану в дослідженні технологію організації навчальної діяльності учнів на макро- і мікрорівнях й розроблений відповідно до її етапів комплекс засобів, спрямований на здійснення переходу від традиційного сприйняття навчального матеріалу  до дистанційного навчання  з поступовим виходом учнів на рівень самоорганізації навчальної діяльності;
• під час контрольного експерименту, в якому взяли участь  учні експериментальної і контрольної груп (50 осіб) було виявлено підсумковий рівень сформованості їхньої навчальної компетентності за підсумками навчальної роботи протягом І семестру 2011/2012 навчального року  й визначено ефективність технології й засобів організації дистанційного навчання та  навчальної діяльності учнів.

З метою визначення ефективності окремих  засобів дистанційної технології організації  навчальної діяльності, порівняння й  зіставлення їх впливу на розвиток учнів, здатності до самоорганізації діяльності, формування навчальної компетентності в цілому, проводився варіативний експеримент. При цьому систему завдань різного рівня складності ми розглядали як інваріант для організації навчальної діяльності учнів під час виконання домашньої роботи й передбачали застосовувати в експериментальній групі.

У зв’язку з цим було виділено два напрямки проведення експериментальної  роботи, де організація навчальної діяльності учнів відбувалася таким  чином:

І напрямок – на уроках із застосуванням системи творчих домашніх дистанційних завдань і стратегії дистанційної діяльності під час їх виконання дома та звітування перед викладачем.

ІІ напрямок – з використанням комплексу засобів: системи дистанційних  завдань для аудиторної роботи, стратегії самостійної діяльності  учнів над окремими розділами навчальних дисциплін

У контрольній групі  заняття проводили за традиційною  методикою. Навчальний процес як в експериментальній, так і в контрольній групі  здійснювався відповідно до діючого  галузевого стандарту вищої освіти (ОПП) за спеціальністю 5.07010602 «Обслуговування автомобілів і двигунів». [14]

При проведенні констатувального етапу експерименту ми основувалися на обґрунтованих нами критеріях і показниках результативності організації дистанційної навчальної діяльності учнів ПТНЗ, що відображені в розробленій інтегрованій моделі організації навчальної дистанційної діяльності.

Відповідно до моделі, інтегрованим результатом організації  навчальної діяльності учнів з використанням  елементів дистанційної форми навчання є підвищення рівня навчальної компетентності учнів як єдності емоційно-ціннісного, когнітивного і діяльнісного компонентів, а також особистісних якостей, що розвиваються в навчальній дистанційній діяльності, зокрема зростання рівня самостійності учнів, підвищення мотивації під час виконання домашніх завдань, зростання відповідальності за результати навчальної роботи. 

Залежно від прояву сукупності виокремлених показників навчальна-діяльність учнів за дистанційною формою навчання  та іх компетентність визначається такими рівнями:

• високий рівень характеризується стійкою сформованістю пізнавального мотиву й мотиву творчого досягнення під час дистанційного навчання, яскраво вираженою потребою в самостійному здобутті знань і творчому самовираженні, постійним емоційним виявом у навчальній діяльності, свідомим сприйняттям навчальної діяльності як цінності; повнотою й гнучкістю знань, здатністю творчо застосовувати їх у змінених ситуаціях; виявленням оригінального, нестандартного підходу під час вирішення навчальних завдань, наполегливістю в подоланні труднощів, розвиненою здатністю до самоорганізації, стійкою потребою у саморозвитку та самоосвіті; значною розвиненістю пізнавально-творчої активності, яскраво вираженою гуманістичною спрямованістю особистості, що виявляється наявністю ціннісного ставлення до себе та оточуючих, прагненням до діалогу і співробітництва у творчій діяльності, спрямованістю на досягнення позитивних соціально значущих результатів;
• середній рівень характеризується позитивною мотивацією до дистанційної навчальної діяльності (з переважанням широких соціальних мотивів), нейтральним емоційним ставленням до дистанційної навчальної діяльності; умінням оперувати знаннями на конструктивному рівні; прагненням до пошуку оригінального вирішення  завдань, поставлених вчителем, недостатньою сформованістю самоорганізаційних умінь (учень потребує певної допомоги в організації навчальної діяльності за дистанційною формою, вирішенні навчальних завдань, не завжди здійснює рефлексію та об’єктивне оцінювання власної діяльності), нестійкою потребою до саморозвитку та самоосвіти; епізодичним виявом пізнавальної активності
• низький рівень визначається недостатньою мотивацією й поверхневим ставленням до навчальної діяльності за дистанційною формою; низьким рівнем засвоєння знань й недостатньою їх реалізацією в діяльності (оперуванням ними переважно на репродуктивному рівні); недостатнім виявленням творчих елементів під час вирішення навчальних завдань, слабко розвиненою самоорганізацією (переважанням виконавчої позиції в навчанні), несформованістю потреби в саморозвитку та самоосвіті; неналежним виявленням особистісних якостей – пізнавальної активності й гуманістичної спрямованості (відсутністю стійкої спрямованості на людину і прагнення до взаємодії).

Зазначимо: оскільки йдеться  про дистанційну навчальну діяльність, нами обґрунтовано три рівні сформованості навчальної компетентності – високий, середній, низький. Ми відійшли від традиційного обґрунтування чотирьох рівнів прояву показників згідно з 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень, оскільки низький рівень навчальних досягнень (1–3 бали за 12-бальною шкалою) вважаємо нульовим рівнем сформованості навчальної компетентності учнів.

Для виявлення рівнів сформованості  навчальної компетентності учнів щодо впровадження елементів дистанційної освіти було використано комплекс діагностичних методик:

• розроблені анкети для виявлення сформованості позитивної мотивації та емоційного ставлення до дистанційної освіти у викладачів та учнів (додатки А, Б)
• тест В.І. Андреєва для виявлення здатності учнів до саморозвитку (додаток В);
• методика Н.Е. Щуркової “Діагностика інтерактивної спрямованості особистості” для виявлення гуманістичної спрямованості особистості (додаток Д);
• розроблені матеріали для експертного оцінювання пізнавальної активності, здатності до самоорганізації й гуманістичної спрямованості особистості учнів (додаток ).
• діагностичні контрольні роботи для виявлення повноти і гнучкості знань, сформованості навчальних умінь;

З використанням означених  методик було визначено наявний  рівень сформованості навчальної компетентності та готовності до дистанційного навчання генеральної сукупності учнів ІІІ-ІV курсу (50 осіб) (див. додаток Ж). Аналіз отриманих даних дозволяє констатувати подібність вияву досліджуваної якості серед учнів ІІІ-ІV курсу з помітним переважанням низького й середнього рівнів її сформованості: лише близько 8 % учнів мають високий рівень навчальної компетентності та готовності до дистанційного засвоєння навчального матеріалу, що підтверджує актуальність і доцільність теми дослідження.

Для проведення формувального  етапу експерименту було вирішено залучити учнів ІІІ та ІV  курсу, оскільки це надавало можливість здійснення системного впливу на випускників, крім того, саме учні ІІІ та ІV  курсу найбільше відповідали умовам експериментального дослідження, у зв’язку з чим проілюструємо детальніше хід і результати констатувального експерименту для учнів ІІІ та ІV  курсу.

Для того, щоб із генеральної  сукупності учнів ІІІ та ІV  курсу (50 осіб) обрати експериментальну та контрольну групи, які мають бути схожими за рівнем навчальних досягнень, першим було вирішено розглянути критерій якості знань.