Психолого-педагогічі аспекти дистанційного навчання в освітній роботі

Національна академія педагогічних наук України

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»

Інститут післядипломної освіти

інженерно-педагогічних працівників

(м. Донецьк)

 

 

 

Затверджено

                на засіданні кафедри _______

                 Протокол № ___ від ______ р.

                 Зав. кафедри ______________

 

 

Рукавішнікова Ольга Володимирівна

 

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

 

Тема: Психолого-педагогічі аспекти дистанційного навчання в освітній роботі

 

 

 

Група УНЗ – 11 - Б

Спеціальність 8.18010020 «Управління  навчальними закладами»

Науковий керівник: д.т.н, професор

Югов Анатолій Михайлович

Рецензент: к.п.н., доцент

Балакін Володимир Григорович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Донецьк, 2012

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП ………………………………………………….…………………………..…	3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ  ОРГАНІЗАЦІЇ дистанційного навчання в освітній роботі ……………………………………………..….	9
1.1.Науково-педагогічні аспекти організації дистанційного навчання……....	9
1.2.Сутність, структура та функції дистанційного навчання……………..…...	24
1.3.Технологія організації дистанційного навчання в професійно-технічному навчальному закладі ………….................................................................	32
Висновки до першого  розділу ………………………………………………………..	42
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГО- ПЕДАГОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ…………	44
2.1.Загальні питання організації та проведення експерименту ………….…...	44
2.2.Експериментальна перевірка психолого-педагогічних умов організації дистанційного навчання …………………………………………………………..…	59
2.3. Аналіз результатів  експериментального дослідження  ..…………….……	73
Висновки до другого  розділу…………………………………………………………	79
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………..	82
СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………….…	85
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………...	91

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Динамічність економічних і соціокультурних процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві, кардинальні зміни в способах поширення та використання  інформації зумовлюють еволюцію освітніх технологій, сприяють активному впровадженню дистанційної освіти як одного з напрямів реформування й стратегічного розвитку освітньої системи України.    

Ефективність застосування дистанційних технологій в освітній галузі значною мірою залежить від рівня підготовленості викладачів до реалізації дистанційного навчання, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення, а також від готовності учнів навчатися в умовах дистанційної освіти.

Використання дистанційних форм і методів навчання сприяє індивідуалізації процесу професійного становлення, спонукає учнів до самостійної роботи, формує в них інформаційну культуру, налаштовує на оволодіння інноваційними засобами здобуття та застосування інформації.  Можливості дистанційного навчання цілком відповідають соціальному замовленню щодо підготовки майбутнього кваліфікованого робітника-професійно-мобільного кваліфікованого робітника. Це знайшло відображення в Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», у Держаних програмах «Освіта» (Україна XXI століття), «Учитель», Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні. У цих державних документах передбачено заходи, спрямовані на формування майбутнього фахівця як носія ефективних форм взаємодії із суб’єктами виробничого процесу.

На сучасному етапі  в Україні наукові розробки з  проблем дистанційного навчання запроваджуються переважно в  практику підготовки фахівців технічного профілю у найбільших вищих навчальних закладах України.

Проте дистанційні технології можуть ефективно використовуватися в процесі навчання учнів в професійно-технічних навчальних закладах. Організація дистанційного навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів має враховувати, що для них характерні: домінування образного способу засвоєння інформації, потреба працювати з великою кількістю суперечливої технічної інформації в умовах дефіциту часу, невисокий рівень володіння інформаційними технологіями, варіативність цільових настанов у звернення до мережі Інтернет.

Аналіз наукової психолого-педагогічної  літератури, дисертаційних досліджень, що з’явилися останнім часом, свідчить про значну увагу до проблем упровадження дистанційних технологій у навчальний процес. Науково-педагогічні засади дистанційного навчання розробляли вітчизняні науковці В. Кухаренко, В. Олійник, В. Рибалко, Н. Сиротенко, П. Стефаненко та інші. Суттєвий інтерес для проведення дослідження становлять праці зарубіжних (Р.Бел, Дж. Блумстук, Д. Кіган, Дж. Коумі) та російських  (О. Андреєв, М. Моїсєєва, Є. Полат, В. Солдаткін, А. Хуторський та інших) дослідників.

Окремі аспекти щодо змісту та організації дистанційного  навчання досліджували вітчизняні науковці М. Бесєдіна, Є. Блінов, К. Власенко, В. Гура, Н. Дацун, М. Ус. 

Водночас, незважаючи на наявність різнопланових і досить масштабних досліджень з дистанційної освіти, сьогодні практично відсутні наукові роботи, у яких би цілісно й усебічно розглядалася проблема дистанційного навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Аналіз теорії та практики з досліджуваної проблеми дозволив виявити низку суперечностей між соціальним замовленням сучасного інформаційного суспільства щодо впровадження в освітній процес дистанційного навчання та недостатнім рівнем розробленості науково-теоретичного забезпечення організації дистанційного навчання у професійно-технічних навчальних закладах; потребою в упровадженні нових інформаційних технологій в освітній простір професійно-технічних навчальних закладів та фактичним рівнем готовності викладачів до здійснення  дистанційної освіти.

Актуальність проблеми та її недостатня   наукова розробленість  зумовили вибір теми магістерської  роботи «Психолого-педагогічні аспекти дистанційного навчання в освітній роботі».  

Об’єкт дослідження – процес дистанційного навчання у професійно-технічних навчальних закладах.

Предмет дослідження – педагогічні аспекти та умови організації дистанційного навчання учнів у професійно-технічному навчальному закладі.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, експериментально перевірити ефективність психолого-педагогічних аспектів та умов організації дистанційного навчання учнів у професійно-технічному навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що організація дистанційного навчання учнів ПТНЗ буде ефективною за таких умов: гармонійного поєднання в процесі навчання технологій дистанційного навчання та професійної підготовки учнів до їх практичної реалізації в умовах сучасного виробництва; оволодіння викладачами та майстрами виробничого навчання знаннями та навичками щодо розробки змісту дистанційних курсів та їх навчально-методичного забезпечення, адаптованого до умов самостійного вивчення з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;  використання методів навчання, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток їхніх творчих здібностей, формування вмінь знаходити, аналізувати та використовувати нову інформацію для реалізації завдань професійної діяльності.

Відповідно до об’єкта, предмета, мети та гіпотези було визначено такі завдання дослідження:

1. Спираючись на аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури з обраної проблематики, визначити теоретичні засади організації дистанційного навчання в умовах професійно-технічного навчального закладу.
2. На підставі аналізу наукової літератури та практичного досвіду дослідити особливості впровадження дистанційного навчання  у професійно-технічних навчальних закладах.
3. Розробити та теоретично обґрунтувати педагогічні умови та аспекти організації дистанційного навчання учнів у професійно-технічному навчальному закладі.
4. Упровадити в практику й експериментально перевірити ефективність психолого-педагогічних умов організації дистанційного навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів.
5. Розробити навчально-методичне забезпечення організації дистанційного навчання  учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Методологічну основу дослідження становлять наукові принципи системного підходу; психолого-педагогічні теорії активізації пізнавальної активності, індивідуалізації навчання, організації самостійного навчання, неперервної освіти; наукові принципи застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.

Теоретичну  основу дослідження становлять положення теорії педагогічних систем і теорії неперервної професійної освіти (Ю. Бабанський, В. Беспалько, Н. Ничкало, В. Олійник та інші), положення сучасної теорії цілісного процесу навчання як активної взаємодії педагога та учнів (Ю. Бабанський, В. Беспалько, Н. Волкова, та інші), наукові узагальнення щодо структури педагогічної діяльності та специфіки професійної  праці вчителя (Н. Амінов, В. Беспалько, Н. Крюкова,  Н. Кузьміна та інші), положення теорії дистанційного навчання (О. Андреєв, В. Волков, В. Кухаренко, О. Околелов, В. Олійник, П. Стефаненко, А. Хуторський та інші).

Дослідження спирається на нормативну базу освітньої галузі України, закріплену в Конституції  України, Законах України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні, нормативно-правових актів щодо професійно-технічної освіти та дистанційного навчання в Україні.

У процесі наукового  пошуку застосовувалися методи дослідження: теоретичні – теоретичний аналіз й узагальнення психолого-педагогічної літератури з  теми дослідження для визначення теоретичних засад, обґрунтування понятійного апарату магістерської роботи, теоретичне моделювання з метою розробки моделей дистанційного навчання учнів ПТНЗ; емпіричні - бесіда, спостереження, анкетування, комп’ютерне тестування, експертна оцінка для виявлення стану організації дистанційного навчання в закладах професійно-технічної освіти; педагогічний експеримент з метою експериментальної перевірки гіпотези дослідження; статистичні методи для виявлення ефективності визначених психолого-педагогічних умов організації дистанційного навчання учнів у професійно-технічних навчальних закладах.

Експериментальна  база дослідження: Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, філія Міжрегіонального центру  професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (с.м.т. Широке, Дніпропетровської області). В експериментальному досліджені взяли участь 50 учнів,  2 викладачі та 4 майстри виробничого навчання.

Наукова новизна  одержаних результатів полягає в тому, що в у мовах професійно-технічного навчального закладу теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови та аспекти організації дистанційного навчання учнів;  удосконалено систему професійної підготовки учнів в умовах дистанційного  навчання; подальшого розвитку набули теорія та практика організації дистанційного навчання у професійно-технічних навчальних закладах; розроблено навчально-методичне забезпечення нового типу для використання у локальній мережі Intranet, яка є важливою складовою технічного забезпечення системи дистанційної освіти в експериментальному навчальному закладі.

Практичне значення одержаних  результатів полягає в їх достатній  готовності до впровадження в практику роботи, навчальний процес професійно-технічного навчального закладу: розроблено навчально-методичне забезпечення дистанційних курсів фахового спрямування за спеціальністю 5. 07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів».

Результати дослідження  впроваджено в практику діяльності Міжрегіонального центру професійної  перепідготовки звільнених у запас  військовослужбовців міста Кривого  Рогу Дніпропетровської області.

Апробація результатів  дослідження. Основні положення,  висновки, практичні результати магістерської роботи представлено в доповіді «Інноваційні педагогічні технології, як умова формування майбутнього професійно-мобільного кваліфікованого робітника» на Всеукраїнській науково-практичній конференції –  «Система роботи ПТНЗ з формування професійно мобільного кваліфікованого робітника» (Кривий Ріг, 2011); обговорювалися під час проведення засідань міських методичних секцій за напрямками, педагогічних радах, засіданнях циклових та методичних комісій Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом поточного та минулого навчальних років.

Структура й  обсяг магістерської роботи. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (66 найменувань), 7 додатків на 10 сторінках. Робота містить10 таблиць, 6 рисунків. Зальний обсяг магістерської роботи без переліку літератури та додатків становить 84 сторінки.