Психолого-педагогічі аспекти дистанційного навчання в освітній роботі

 

Аналіз наведених даних  підтверджує, що кількість учнів, які  виявили високий рівень мотивації  до дистанційної навчальної діяльності (пізнавальні мотиви і мотиви творчого досягнення) збільшився в  експериментальній групі. Кількість учнів, що виявили високу мотивацію до дистанційної навчальної діяльності склала  54,16%; на початку експерименту – 20,83% учнів.

Під час експериментального дослідження було також виявлено динаміку емоційно-ціннісного ставлення до дистанційної навчальної діяльності (зміст анкети наведено в додатку З). Результати анкетування наведено в табл. 2.5 Їх аналіз свідчить, що в результаті експериментальної роботи суттєво збільшилась емоційна задоволеність учнів дистанційним навчанням.

Таблиця 2.5

Динаміка емоційно-ціннісного ставлення учнів до дистанційної навчальної діяльності (у %)

 

Ставлення до ДО	Е (24 особи)		К (26 осіб)
	конст. експ.	контр. експ.	конст. експ.	контр. експ.
негативне	29,16	0	30,76	23,07
нейтральне	54,16	45,83	50	53,84
позитивне	16,66	54,16	19,23	23,07

 

Наведені  дані  дозволяють стверджувати, що організація дистанційного  вивчення ряду навчальних дисциплін, залучення  до організації дистанційної форми  проведення занять досвідчених виробничників, які пропонують більший спектр творчих форм і видів навчальної та виробничої діяльності сприяє значному зростанню мотивації й емоційно-ціннісного ставлення до дистанційної навчальної діяльності та її результатів.

Оцінювання результатів  експериментального дослідження щодо сформованості когнітивного компонента навчальної компетентності відбувалося за наведеними вище методиками І. П. Підласого та Т. В. Єльникової. З метою визначення повноти і гнучкості знань розроблено підсумкову контрольну роботу. Результати контрольної роботи представлені в таблиці 2.6

 

 

 

 

 

Таблиця 2.6

Результати контрольної  роботи (підсумковий зріз)

Група	Середня кількість правильно  виконаних завдань	Середній коефіцієнт рівня знань
Е (24 особи)	27,3	0,91
К (26 осіб)	17,7	0,59

 

Аналіз таблиці 2.3 свідчить про те, що рівень предметних знань учнів експериментальної групи значно вищий, порівняно з контрольною.

Для якісного оцінювання отриманих даних було визначено  індивідуальний коефіцієнт повноти  і гнучкості знань кожного  учня, який обчислювався за формулами (2.2) і (2.3), а також рівні вияву означених якостей в експериментальній і контрольній групах, отримані дані наведено в таблиці 2.7

Таблиця 2.7

Рівні повноти та гнучкості  знань учнів експериментальної  та контрольної груп у % (підсумковий зріз)

Група	повнота			гнучкість
	низький	середній	високий	низький	середній	високий
Е (24 особи)	0	58,33	41,66	4,16	58,33	37,5
К (26 осіб)	19,23	57,69	23,07	57,69	42,31	0

 

Аналіз наведених даних  показує, що підвищення рівня предметних знань учнів експериментальної групи відбулося саме завдяки зростанню гнучкості знань, про що свідчить виконання учнями дистанційних завдань творчого рівня. Ці дані підтверджують ефективність розробленої технології організації дистанційної навчальної діяльності учнів щодо її впливу на зростання якості знань.

З метою виявлення  динаміки сформованості навчальних умінь учнів і здатності самостійно вирішувати навчальні завдання на виконавчому, евристичному, креативному рівнях учням  запропонували  завдання різного  рівня складності. Результати проведеної роботи відбито в табл. 2.8

Дані табл. 2.5 свідчать, що впровадження  орієнтованої на учня технології організації дистанційного навчання сприяло значному                                                                                                                                                                                                                           розвитку самостійності учнів,  формуванню  комплексу навчальних умінь.

Таблиця 2.8

Динаміка сформованості умінь учнів вирішувати нестандартні завдання (у %)

Рівень вирішення творчого завдання	Е (24 особи)		К (26 осіб)
	конст. експ.	контр. експ.	конст. експ.	контр. експ.
виконавчий	70,83	4,16	65,38	61,53
евристичний	29,16	54,16	34,61	38,46
креативний	0	41,66	0	0

 

 Спостерігалось значне  зростання якості вирішення   завдань. Так, якщо на констатувальному  етапі експерименту жоден учень  не вирішив завдання на  креативному   рівні,  то  після  експерименту  кількість  таких  учнів   значно збільшилась. Зросла й кількість учнів, що виконали завдання на евристичному рівні, натомість значно зменшилась кількість робіт виконавчого рівня, порівняно з контрольною групою. Роботи учнів відзначились самостійним творчим підходом до вирішення проблеми, виявленням суперечностей, наявністю оригінальних коментарів щодо сутності ситуації, прикладів, власних висновків, що пояснюється як значно більшою питомою вагою практичної діяльності за рахунок проведення віртуальних екскурсій на виробництво, он-лайн семінарів, так і усвідомленням способу діяльності. Отже, потенційні можливості учнів із віртуального стану перейшли в активну форму, про що свідчить високий рівень вирішення навчально-творчих завдань учнями.

Високий рівень вирішення  завдань свідчить також про здатність  учнів до самоорганізації та самоуправління власною діяльністю. Для підтвердження динаміки рівня сформованості здатності до самоорганізації навчальної діяльності було застосовано метод експертного оцінювання під час дистанційного виконання учнями творчого проекту, колективної творчої діяльності. Узагальнені результати експертного оцінювання наведено в табл. 2.9

Таблиця 2.9

Динаміка сформованості  здатності учнів до самоорганізації  навчально-творчої діяльності (у %)

Рівень здатності до самоорганізації	Е (24 особи)		К (26 осіб)
	конст. експ.	контр. експ.	конст. експ.	контр. експ.
високий	4,16	37,5	7,69	7,69
середній	37,5	50	30,76	34,61
низький	58,33	12,5	61,53	57,69

 

Аналіз результатів  зрізу свідчить про значне зростання  здатності до самоорганізації учнів  експериментальної групи: учні ініціюють і реалізують складні тривалі проекти, організують власну діяльність і діяльність інших, що підтверджує ефективність розробленої технології дистанційного навчання та засобів організації навчальної діяльності, які забезпечують поступовий перехід від прямого управління навчальною діяльністю учнів до самоуправління учнями власною діяльністю.

Для з’ясування рівня  сформованості здатності учнів  до саморозвитку було проведено анкетування (додаток В). Результати проведеної діагностики представлено в табл. 2.10

Таблиця 2.10

Динаміка сформованості  здатності учнів до саморозвитку (у %)

Рівень здатності до саморозвитку	Е3 (24 особи)		К (26 осіб)
	конст. експ.	контр. експ.	конст. експ.	контр. експ.
високий	8,33	41,66	11,53	15,38
середній	37,5	54,16	38,46	38,46
низький	54,16	4,16	50	46,15

 

Аналіз наведених даних  дозволяє дійти висновку, що проведена  дослідницько-експериментальна робота істотно вплинула на розвиток вольової сфери учнів  експериментальної  групи. Під час дистанційної навчальної діяльності учні набули таких якостей, як цілеспрямованість, вимогливість до себе, прагнення до подолання труднощів, постійного підвищення технічного рівня, якості виконання завдань, розвитку власних здібностей, потребу в удосконаленні результатів власної діяльності. Слід зазначити, що здатність до саморозвитку є одним із найважливіших показників сформованості навчальної компетентності, оскільки свідчить не лише про прагнення до успіху, а й про здатність виявляти волю для його досягнення.

Отримані під час дослідження дані щодо сформованості окремих показників навчальної компетентності доводять ефективність розробленої технології і засобів організації дистанційної навчальної діяльності учнів, оскільки спостерігаються позитивні зміни у виявленні усіх досліджуваних параметрів. Такі результати впровадження означеної технології підтверджуються даними, отриманими при вивченні інших предметів. У додатку К подано зведені дані контрольного зрізу з дисципліни «Технологія ремонту автомобілів» щодо сформованості таких показників, як повнота і гнучкість знань, здатність вирішувати навчальні завдання, пізнавальна активність та здатність до самоорганізації діяльності, що можуть бути змінними, оскільки перевіряються при виконанні конкретних предметних дій. Порівняльний аналіз залікових оцінок, отриманих учнями при вивченні навчальних дисциплін дисципліни «Будова автомобіля» та «Технічна експлуатація автомобіля», свідчить про подібний рівень вияву досліджуваних якостей учнів, їх різниця не є достовірно відмінною.

Отже, результати експериментальної роботи підтверджують ефективність застосування розробленої технології та засобів організації дистанційної навчальної діяльності: вони сприяють розвитку  розумової й діяльнісної сфер особистості, пізнавальної активності учнів.

Різниця в результатах експериментальної і контрольної груп переконливо свідчить, що процес організації дистанційної навчальної діяльності й формування навчальної компетентності учнів є ефективнішим за умов комплексного використання розроблених засобів організації дистанційної діяльності учнів. Так, для 75,83% учнів експериментальної групи характерне стійке виявлення більшої частини показників.

Отже, отримані результати підтвердили доцільність висунутої гіпотези щодо активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, формування вмінь знаходити, аналізувати та використовувати нову інформацію для реалізації завдань професійної діяльності за умов впровадження чітко орієнтованої технології організації дистанційної  навчальної діяльності учнів, гармонійного поєднання в процесі навчання технологій дистанційного навчання та професійної підготовки учнів до їх практичної реалізації в умовах сучасного виробництва; оволодіння викладачами та майстрами виробничого навчання знаннями та навичками щодо розробки змісту дистанційних курсів та їх навчально-методичного забезпечення, адаптованого до умов самостійного вивчення з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічному процесі професійно-технічного навчального закладу.

 

Висновки до другого розділу

Проведення експериментального дослідження та аналіз отриманих  результатів дозволили дійти  таких висновків.

1. Під час констатувального  експерименту підтверджено актуальність  обраної теми дослідження. Дані  констатувального зрізу засвідчили, що високий і середній рівень сформованості навчальної компетентності учнів є недостатнім для впровадження елементів дистанційної освіти в практику роботи професійно-технічних навчальних закладів. Наявний рівень сформованості означеної компетентності учнів ПТНЗ й результати анкетування вчителів вказують на доцільність розробки й упровадження до навчального процесу технології організації навчальної дистанційної діяльності й відповідного комплексу засобів, які б являли собою певну логічну систему й сприяли розвиткові  особистості учнів, підвищенню рівня їхньої навчальної компетентності та готовності до дистанційного навчання.

Для визначення ефективності окремих засобів педагогічної технології організації навчальної дистанційної  діяльності (системи дистанційних завдань різного рівня складності, стратегії дистанційної діяльності й розробленого дистанційного курсу), порівняння й зіставлення їх впливу на розвиток навчальних якостей учнів, здатності до самоорганізації дистанційної навчальної діяльності, формування навчальної компетентності в цілому, було проведено варіативний експеримент.