Інвестиції та інновації в кризовій ситуації з метою фінансового оздоровлення підприємства

Міністерство  освіти і науки України 

ДонДТУ 

Кафедра фінансів 
 

Курсова робота 

з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство  підприємства» 

     на  тему: «Інвестиції та інновації в  кризовій ситуації з метою фінансового  оздоровлення підприємства»

Варіант № 18 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                           Виконала:   ст. гр. ФН-06-2

                                                               Славнова О. С. 

                                           Перевірив: Карпенко Є. В.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Алчевськ, 2010

ЗМІСТ 

     Вступ………………………………………………………………………………...3

     1 Інвестиції та інновації в кризовій ситуації з метою фінансового

оздоровлення підприємства………………………………………………………………4

     1.1 Залучення інвестиційного капіталу…………………………………………...4

     1.2 Реструктуризація підприємства  як комплексна інновація…………………..9

     2 Аналітична частина……………………………………………………………..14

     2.1. Діагностика кризового стану підприємства………………………………...14

     2.1.1 Експрес-діагностика………………………………………………………...14

     2.1.2 Діагностика на підґрунті балансових моделей……………………………25

     2.1.3 Оцінка і прогнозування показників  задовільності структури 

балансу……………………………………………………………………………………26

     2.1.4 Оцінка фінансового стану підприємства за системою показників

Бівера……………………………………………………………………………………..30

     2.1.5 Комплексна рейтингова оцінка  фінансового стану підприємства……….31

     2.2 Діагностика банкрутства підприємства……………………………………...33

     2.2.1 Моделі Альтмана……………………………………………………………34

     2.2.2 Модель Лиса…………………………………………………………………37

     2.2.3 Модель Таффлера…………………………………………………………...38

     2.2.4 Модель Спрингейта…………………………………………………………40

     2.2.5 Модель Чессера……………………………………………………………..41

     2.2.6 Російська R-модель ІДЕА…………………………………………………..43

     2.2.7 Модель Сайфулліна і Кадикова……………………………………………44

     2.2.8 Універсальна дискримінантна функція Терещенка………………………45

     2.3 Санація балансу……………………………………………………………….47

     2.4 Використання внутрішніх механізмів  фінансової стабілізації 

підприємства на підставі моделювання його стійкого росту…………………………52

     3 Висновки та пропозиції…………………………………………………………57

     Перелік посилань……………………………………………………………..

     Додатки……………………………………………………………………………….

ВСТУП 

     У процесі становлення ринкових відносин в Україні, питання пов’язані  з санацією  підприємства мають важливе практичне значення. В умовах, коли майже всі ланки фінансової системи опинилися в кризі, з’явилась необхідність проведення санації підприємств з метою виведення їх з глибокої кризи. В даний час кожен суб'єкт, незалежно від виду основної діяльності і форми власності підприємства, повинний реально оцінювати к власний фінансовий стан, так і фінансовий стан потенційних партнерів чи контрагентів.

     Недостатній фінансовий стан підприємства є причиною його неплатоспроможності, погіршення фінансової стійкості, які приводять до незапланованих втрат і не досягнення необхідного фінансового результату чи навіть банкротства. Виходячи з цього питання дослідження фінансових засад проведення санації та стабілізації діяльності підприємства є важливим для забезпечення його подальшої роботи в ринкових умовах.

     Заходи, спрямовані на оздоровлення фінансової системи України, можуть дати позитивні результати лише за умови санації фінансів базової ланки економіки — підприємств промислової галузі. Висока собівартість продукції вітчизняного виробництва та істотне зменшення попиту на неї стали головними причинами фінансової кризи переважної більшості українських підприємств. Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві. На практиці з кризою, к правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або відсутність у цього підприємства потенціалу для успішного функціонування. Для вибору найефективніших форм санації, прийняття правильних рішень щодо усунення негативних процесів передовсім необхідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб'єкта господарювання. Ідентифікація фази фінансової кризи є необхідною передумовою правильної та своєчасної реакції на неї.

1 ІНВЕСТИЦІЇ  ТА ІННОВАЦІЇ В КРИЗОВІЙ СИТУАЦІЇ  З МЕТОЮ ФІНАНСОВОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ  ПІДПРИЄМСТВА

     1.1 Залучення інвестиційного капіталу 

     Актуальність інвестиційної активності підприємств в економічному аспекті полягає в тому, що в умовах розвитку ринкових відносин інвестування є не тільки джерелом одержання майбутніх вигод підприємствами, а й являється основним фактором зростання економіки країни в цілому.

     Нині  в Україні практично всі підприємства, які були засновані до переходу до ринкових відносин, знаходяться у  стадії "старіння". На цій стадії інвестування доцільне, якщо передбачається перепрофілювання, диверсифікація, санація  або реструктуризація підприємства. Ці заходи дозволяють економити практично всі види ресурсів, збільшити обсяги продажу за рахунок розширення номенклатури (асортименту) порівняно з новим будівництвом  [1, С. 26].

     Основне завдання фінансової діяльності підприємств  полягає в мобілізації капіталу для фінансування їх операційної та інвестиційної діяльності. При визначенні конкретних шляхів мобілізації фінансового капіталу слід розглянути порядок визначення потреби в коштах, форми фінансування, правила, якими слід керуватися, формуючи активи та пасиви, а також методи оптимізації розміру й структури капіталу.

     Форми фінансування суб’єктів господарювання класифікуються за джерелами надходження капіталу та за правовим статусом інвесторів. За джерелами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють зовнішнє та внутрішнє фінансування; за правовим статусом інвесторів — власний та позичковий капітал. Форми фінансування та їх класифікацію ілюструє рисунку 1.1. 

     Рисунок 1. 1 – Класифікація форм фінансування підприємств 

     Сукупний  капітал підприємства складається  з власного та позичкового капіталу. Отже, фінансувати санацію можна за рахунок власних коштів підприємства (самофінансування), фінансових засобів власників, за допомогою кредиторів. У виняткових випадках може надаватися державна фінансова підтримка. Санація може бути спрямована на реструктуризацію активів або пасивів.

     За  формальними ознаками розрізняють  два види санації:

     - санація без залучення на підприємство  додаткових фінансових ресурсів;

     - санація із залученням нового фінансового капіталу.

     У першому випадку санація може набирати таких форм:

     - зменшення номінального капіталу  підприємства;

     - конверсія власності в борг;

     - конверсія боргу у власність;

     - пролонгація строків сплати заборгованості;

     - добровільне зменшення заборгованості;

     - самофінансування.

     У другому випадку можливі такі форми:

     - альтернативна санація;

     - зменшення номінального капіталу  з подальшим його збільшенням (двоступінчаста санація);

     - безповоротна фінансова допомога  власників;

     - безповоротна фінансова допомога персоналу;

     - емісія облігацій конверсійної  позики;

     - залучення додаткових позик.

     Розглядають також автономну санацію, здійснювану з використанням власних коштів підприємства та капіталу його власників, і зовнішню санацію, що відбувається за рахунок коштів кредиторів і держави. Окремий вид санації підприємств — це санація за державної фінансової підтримки. Держава може фінансувати санаційні заходи на поворотній або безповоротній основі. Іноді вона може вдатися до непрямих методів сприяння санації суб’єктів господарювання: податкові пільги, створення особливих умов підприємницької діяльності і т. ін.

     Якщо  в балансі підприємства за результатами звітного року відбито непокриті  збитки минулих років (чи збитки звітного року), то має бути прийнято рішення про джерела покриття цих збитків. У цьому контексті часто вживається поняття «чиста санація», або «санація балансу». Чиста санація полягає в санації балансу неспроможного підприємства. Вона спрямована на формальне покриття засвідчених у балансі збитків. Санація балансу, як правило, є необхідною передумовою для залучення коштів інвесторів та кредиторів.

     Перш  ніж здійснювати заходи щодо залучення  фінансових ресурсів, необхідних для санації підприємства, слід визначити потребу в капіталі. Потреба в капіталі — це виражена в грошовому еквіваленті потреба підприємства у грошових та матеріальних засобах, необхідних для виконання поставлених цілей та забезпечення фінансової рівноваги.

     Базою для класифікації форм, яких може набирати потреба в капіталі, є групування вихідних грошових потоків підприємства. Потреба в капіталі зумовлюється тим, що момент здійснення грошових витрат та момент надходження грошових коштів за продукцію, на виробництво якої понесені витрати, не збігаються в часі. Щоб визначити потребу в капіталі, сукупні витрати підприємства доцільно розмежувати на дві групи:

     - витрати, пов’язані з підготовкою  та організацією виробництва (капітальні витрати);

     - витрати, пов’язані з веденням  та обслуговуванням виробництва (поточні витрати).

     До  першої групи належать витрати на заснування (реорганізацію) підприємства, купівлю та введення в дію основних фондів. Кошти, заморожені в таких витратах, повертаються на підприємство поступовим їх включенням у ціну реалізації продукції протягом тривалого часу. Отже, капітал, необхідний для фінансування зазначених витрат, має бути мобілізований на довгостроковий період. Такий капітал називають інвестиційним.

     Потреба в інвестиційному капіталі визначається на підставі бюджету капіталовкладень, в якому відбито виробничу програму (асортимент товарів, робіт, послуг, які планується виробляти), а також зазначено, яке саме виробниче обладнання, технічну документацію, технологію, «ноу-хау» та в кого, на яких умовах і в який термін слід придбати, суму витрат на придбання. Загалом на обсяги потреби в інвестиційному капіталі впливають такі фактори:

     - виробнича програма;