Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Апреля 2011 в 23:04, курсовая работа
Заходи, спрямовані на оздоровлення фінансової системи України, можуть дати позитивні результати лише за умови санації фінансів базової ланки економіки — підприємств промислової галузі. Висока собівартість продукції вітчизняного виробництва та істотне зменшення попиту на неї стали головними причинами фінансової кризи переважної більшості українських підприємств.
Вступ………………………………………………………………………………...3
1 Інвестиції та інновації в кризовій ситуації з метою фінансового
оздоровлення підприємства………………………………………………………………4
1.1 Залучення інвестиційного капіталу…………………………………………...4
1.2 Реструктуризація підприємства як комплексна інновація…………………..9
2 Аналітична частина……………………………………………………………..14
2.1. Діагностика кризового стану підприємства………………………………...14
2.1.1 Експрес-діагностика………………………………………………………...14
2.1.2 Діагностика на підґрунті балансових моделей……………………………25
2.1.3 Оцінка і прогнозування показників задовільності структури
балансу……………………………………………………………………………………26
2.1.4 Оцінка фінансового стану підприємства за системою показників
Бівера……………………………………………………………………………………..30
2.1.5 Комплексна рейтингова оцінка фінансового стану підприємства……….31
2.2 Діагностика банкрутства підприємства……………………………………...33
2.2.1 Моделі Альтмана……………………………………………………………34
2.2.2 Модель Лиса…………………………………………………………………37
2.2.3 Модель Таффлера…………………………………………………………...38
2.2.4 Модель Спрингейта…………………………………………………………40
2.2.5 Модель Чессера……………………………………………………………..41
2.2.6 Російська R-модель ІДЕА…………………………………………………..43
2.2.7 Модель Сайфулліна і Кадикова……………………………………………44
2.2.8 Універсальна дискримінантна функція Терещенка………………………45
2.3 Санація балансу……………………………………………………………….47
2.4 Використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації
підприємства на підставі моделювання його стійкого росту…………………………52
3 Висновки та пропозиції…………………………………………………………57
Перелік посилань……………………………………………………………..
Надкритична неплатоспроможність – це фінансовий стан підприємства, коли за підсумками року коефіцієнт покриття менше одиниці й підприємство не отримало прибутку; в цьому випадку повинна застосовуватись ліквідаційна процедура.
В залежності від отриманих значень вказаних показників визначимо коефіцієнт відновлення або втрати платоспроможності.
Значення обох коефіцієнтів на початок року більше нормативу, але є тенденція до зниження і наприкінці звітного періоду ці показники вже не задовольняють нормативу. Тому розрахуємо обидва коефіцієнти.
Коефіцієнт
відновлення платоспроможності:
КВП =
, (2.23)
де КПК, КПН, КПНЗ – значення коефіцієнтів покриття на кінець і початок звітного періоду та його нормативне значення;
6
– кількість місяців, що
Т – звітний період, місяців.
Розрахуємо
коефіцієнт відновлення платоспроможності
за формулою 2.23:
КВП
=
Значення КВП = 0,59 > 1, значить підприємство не має можливості відновити свою платоспроможність на протязі півріччя.
Коефіцієнт
втрати платоспроможності:
КВП =
. (2.24)
Розрахуємо
коефіцієнт втрати платоспроможності
за формулою 2.24:
КВП =
.
Коефіцієнт КВП = 1,0025 > 1, отже підприємство на протязі 3-х місяців має реальну спроможність зберегти свою платоспроможність.
Залежно
від значення розрахованих показників
визначимо ступінь
Таблиця 2.4 – Ступінь неплатоспроможності підприємства
Показник | Фактичне значення | Нормативне значення | Ступінь неплатоспроможності | |||
поточна | критична | надкритична | ||||
на початок року | на кінець року | |||||
Показник поточної неплатоспроможності | - 426,75 | -783,60 | > 0 | < 0 | < 0 | < 0 |
Коефіцієнт покриття | 1,59 | 1,12 | 1,5 | > 1,5 | < 1,5 | < 1 |
Коефіцієнт забезпечення власними коштами | 0,14 | 0,03 | 0,1 | > 0,1 | < 0,1 | < 0,1 |
На підставі даних таблиці 2.4 бачимо, що на початок звітного періоду підприємство має поточну неплатоспроможність, що є тимчасовим, як правило, явищем. Проте, на прикінці року два з трьох показників не задовольняють нормативу, проте, за звітний рік підприємство отримало прибуток, що є ознаками критичної неплатоспроможності. Однак, підприємство може втримати таку ситуацію на протязі трьох місяців (згідно коефіцієнта втрати платоспроможності).
Для
запобігання банкрутства
- зменшати частку необоротних активів шляхом продажу зайвих основних фондів;
-
збільшення обсягів
-
продаж зайвих виробничих
2.1.4
Оцінка фінансового стану
З метою своєчасного виявлення тенденції формування незадовільної структури балансу підприємства та вживання застережних заходів, спрямованих на запобігання банкрутства на практиці застосуємо комплексну однокрітеріальну оцінку фінансового стану підприємства У. Бівера.
Незадовільна структура балансу – це такий фінансовий стан підприємства, коли коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що свідчить про небажане скорочення частки прибутку, яка спрямовується на розвиток виробництва; підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними коштами < 0,1.
Щоб
своєчасно виявити тенденції
формування незадовільної структури
балансу у підприємства та вжити застережних
заходів, спрямованих на запобігання банкрутству,
здійснюється систематичний експрес-аналіз
фінансового стану підприємства за допомогою
коефіцієнта Бівера, яких розраховується
за формулою:
КБ = (ЧП + А) : (ДЗ + ПЗ) , (2.25)
де (ЧП + А) – показник cash-flow, який характеризує чисті грошові потоки підприємства, тис. грн;
ЧП – чистий прибуток, тис. грн;
А – нарахована за звітний період амортизація, тис. грн;
ДЗ – довгострокові зобов’язання, тис. грн.
Розрахуємо
коефіцієнта Бівера:
КБ
= (2604,38 + 441) : (18 + 811,5)=3,68
Реалізація
цього методичного підходу
Таблиця 2.5 – Система показників Бівера
Показник | Фактичне значення | Значення показників | ||
1 група
–
нормальний стан |
2 група –
середній (нестійкий) стан |
3 група – кризовий фінансовий стан | ||
Коефіцієнт Бівера | 3,68 | > 0,35 | від 0,17 до 0,34 | < 0,16 |
Коефіцієнт загальної ліквідності | 1,04 | > 2 | від 1 до 2 | < 1 |
Економічна рентабельність | 0,21 | > 0,06 | від 0,02 до 0,05 | < 0,01 |
Фінансовий леверидж | 0,0016 | < 0,5 | від 0,5 до 1,5 | > 1,5 |
Коефіцієнт забезпечення власними коштами | 0,03 | > 0,4 | від 0,1 до 0,3 | < 0,1 |
Згідно
показників, зведених до таблиці 2.5 підприємство
на кінець звітного року належить до першої
групи – підприємство з нормальним фінансовим
станом..
2.1.5
Комплексна рейтингова оцінка
фінансового стану підприємства
Визначення комплексної рейтингової оцінки підприємства здійснюється з метою встановлення наближення або віддалення від загрози банкрутства.
Для отримання комплексної оцінки фінансового стану підприємства на підставі даних таблиці 2.6 розрахуємо систему певних показників фінансового стану підприємства і їх рейтингову оцінку, визначену в балах.
В
залежності від отриманих результатів
визначимо клас, до якого відноситься
підприємство за ступенем ризику. Розрахунок
наведемо у таблиці 2.7,
Таблиця 2.6 – Класифікація підприємств за ступенем ризику згідно до критеріїв оцінки фінансового стану підприємств
Показники фінансового стану | Шкала оцінок | Примітка | |||||||||
1-й клас | 2-й клас | 3-й клас | 4-й клас | 5-й клас | |||||||
назва | значення | бал | значення | бал | значення | бал | значення | бал | значення | бал | |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 10 | 0,34–0,28 | 9,7-7,9 | 0,27-0,20 | 7,6-5,5 | 0,19-0,1 | 5,2-2,5 | < 0,1 | 2,2 - 0 | За кожний пункт зменшення знімається 0,3 бала | |
Коефіцієнт проміжної ліквідності | 14 | 0,99-0,90 | 13,7-11,0 | 0,89-0,76 | 10,7-6,8 | 0,75-0,6 | 6,5-2,0 | < 0,6 | 1,7 - 0 | За кожний пункт зменшення знімається 0,3 бала | |
Коефіцієнт покриття | 18 | 1,99-1,70 | 17,85-13,5 | 1,69-1,40 | 12,35-9,0 | 1,39-1,0 | 8,85-3,0 | < 1,0 | 2,85- 0 | За кожний пункт зменшення знімається 0,15 бал | |
Коефіцієнт фінансової незалежності | 16 | 0,59-0,50 | 15,6-12,0 | 0,49-0,40 | 11,6-8,0 | 0,39-0,3 | 7,6-4,0 | < 0,3 | 3,6 - 0 | За кожний пункт зменшення знімається 0,4 бала | |
Коефіцієнт фінансової стійкості | 12 | 0,79-0,70 | 11,7-9,0 | 0,69-0,60 | 8,7-6,0 | 0,59-0,5 | 5,7-3,0 | < 0,5 | 2,7 - 0 | За кожний пункт зменшення знімається 0,3 бала | |
Коефіцієнт забезпечення власними коштами | 14 | 0,49-0,40 | 13,7-11,0 | 0,39-0,25 | 10,7-6,5 | 0,24-0,1 | 6,2-2,0 | < 0,1 | 1,7 - 0 | За кожний пункт зменшення знімається 0,3 бала | |
Питома вага оборотних коштів в активах | 7 | 0,49-0,40 | 6,8-5,0 | 0,39-0,30 | 4,8-3,0 | 0,29-0,2 | 2,8-2,0 | < 0,2 | 0,8 - 0 | За кожний пункт зменшення знімається 0,2 бала | |
Коефіцієнт маневреності власних коштів | 9 | 0,34-0,25 | 8,7-6,0 | 0,24-0,16 | 5,7-3,3 | 0,15-0,1 | 3,0-2,5 | < 0,1 | 2,2 - 0 | За кожний пункт зменшення знімається 0,3 бала | |
Максимальне значення межи | 100 | 97,8-75,9 | 72,7-49,1 | 46,9-20,5 | 16,75-0 |
Таблиця2.7 – Розрахунок класу підприємства за ступенем ризику
Показники фінансового стану | На початок періоду | На кінець періоду | ||
значення | бали | значення | бали | |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,11 | 2,8 | 0,03 | 0,1 |
Коефіцієнт проміжної ліквідності | 0,71 | 5,3 | 0,48 | 0 |
Коефіцієнт покриття | 1,59 | 10,5 | 1,12 | 3,15 |
Коефіцієнт фінансової незалежності | 0,94 | 16 | 0,92 | 16 |
Коефіцієнт фінансової стійкості | 15,46 | 12 | 12,07 | 12 |
Коефіцієнт забезпечення власними коштами | 0,38 | 10,4 | 0,16 | 2,8 |
Питома вага оборотних коштів в активах | 0,067 | 0 | 0,078 | 0 |
Коефіцієнт маневреності власних коштів | 1,08 | 2,8 | 3,42 | 8,7 |
Максимальне значення межи | - | 59,8 | - | 42,75 |
Таким
чином, підприємство на початок року
відносилось до 3 класу за ступенем
ризику – підприємства з середньою фінансовою
стійкістю. Платоспроможність знаходиться
на межі мінімально допустимого рівня,
а фінансова стійкість нормальна. Це підприємство
є проблематичним, у якого навряд чи є
ризик втрати коштів. Проте на прикінці
року клас за ступенем ризику підвищується
до четвертого – нестійкого фінансового
стану. Структура капіталу незадовільна,
платоспроможність знаходиться на межі
допущених означень. У підприємства високий
ризик банкрутства навіть після прийняття
заходів з фінансового оздоровлення. Кредитори
ризикують втратити свої кошти і відсотки
за позиками.