Інвестиції та інновації в кризовій ситуації з метою фінансового оздоровлення підприємства

     Надкритична неплатоспроможність – це фінансовий стан підприємства, коли за підсумками року коефіцієнт покриття менше одиниці й підприємство не отримало прибутку; в цьому випадку повинна застосовуватись ліквідаційна процедура.

     В залежності від отриманих значень  вказаних показників визначимо коефіцієнт відновлення або втрати платоспроможності.

     Значення  обох коефіцієнтів на початок року більше нормативу, але є тенденція  до зниження і наприкінці звітного періоду ці показники вже не задовольняють нормативу. Тому розрахуємо обидва коефіцієнти.

     Коефіцієнт відновлення платоспроможності: 

     К_ВП = ,        (2.23) 

     де  К_ПК, К_ПН, К_ПНЗ – значення коефіцієнтів покриття на кінець і початок звітного періоду та його нормативне значення;

     6 – кількість місяців, що становлять  нормативний період відновлення платоспроможності;

     Т – звітний період, місяців.   

     Розрахуємо  коефіцієнт відновлення платоспроможності за формулою 2.23: 

     К_ВП =

. 

     Значення  К_ВП = 0,59 > 1, значить підприємство не має можливості відновити свою платоспроможність на протязі півріччя.

     Коефіцієнт втрати платоспроможності: 

     К_ВП = .          (2.24) 

     Розрахуємо  коефіцієнт втрати платоспроможності за формулою 2.24: 

         К_ВП = . 

     Коефіцієнт К_ВП = 1,0025 > 1, отже підприємство на протязі 3-х місяців має реальну спроможність зберегти свою платоспроможність.

     Залежно від значення розрахованих показників визначимо ступінь неплатоспроможності підприємства (таблиця 2.4).  

     Таблиця 2.4 – Ступінь неплатоспроможності  підприємства

     На  підставі даних таблиці 2.4 бачимо, що на початок звітного періоду підприємство має поточну неплатоспроможність, що є тимчасовим, як правило, явищем. Проте, на прикінці року два з трьох показників не задовольняють нормативу, проте, за звітний рік підприємство отримало прибуток, що є ознаками критичної неплатоспроможності. Однак, підприємство може втримати таку ситуацію на протязі трьох місяців (згідно коефіцієнта втрати платоспроможності).

     Для запобігання банкрутства підприємству необхідно міняти структуру активу, а саме:

     - зменшати частку необоротних активів шляхом продажу зайвих основних фондів;

     - збільшення обсягів виробництва  з використанням більшої кількості виробничих запасів;

     - продаж зайвих виробничих запасів  підприємствам з аналогічним  виробництвом. 

     2.1.4 Оцінка фінансового стану підприємства  за системою показників Бівера 

     З метою своєчасного виявлення  тенденції формування незадовільної  структури балансу підприємства та вживання застережних заходів, спрямованих на запобігання банкрутства на практиці застосуємо комплексну однокрітеріальну оцінку фінансового стану підприємства У. Бівера.

     Незадовільна  структура балансу – це такий  фінансовий стан підприємства, коли коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що свідчить про небажане скорочення частки прибутку, яка спрямовується на розвиток виробництва; підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними коштами < 0,1.

     Щоб своєчасно виявити тенденції  формування незадовільної структури балансу у підприємства та вжити застережних заходів, спрямованих на запобігання банкрутству, здійснюється систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнта Бівера, яких розраховується за формулою: 

     К_Б = (ЧП + А) : (ДЗ + ПЗ) ,         (2.25)

     де (ЧП + А) – показник cash-flow, який характеризує чисті грошові потоки підприємства, тис. грн;

     ЧП – чистий прибуток, тис. грн;

     А – нарахована за звітний період амортизація, тис. грн;

     ДЗ – довгострокові зобов’язання, тис. грн.

     Розрахуємо  коефіцієнта Бівера: 

     К_Б = (2604,38 + 441) : (18 + 811,5)=3,68 

     Реалізація  цього методичного підходу передбачає визначення показників, наведених у таблиці 2.5. 

     Таблиця 2.5 – Система показників Бівера

 

     Згідно  показників, зведених до таблиці 2.5 підприємство на кінець звітного року належить до першої групи – підприємство з нормальним фінансовим станом.. 

     2.1.5 Комплексна рейтингова оцінка  фінансового стану підприємства 

     Визначення  комплексної рейтингової оцінки підприємства здійснюється з метою встановлення наближення або віддалення від загрози банкрутства.

     Для отримання комплексної оцінки фінансового  стану підприємства на підставі даних таблиці 2.6 розрахуємо систему певних показників фінансового стану підприємства і їх рейтингову оцінку, визначену в балах.

     В залежності від отриманих результатів  визначимо клас, до якого відноситься  підприємство за ступенем ризику. Розрахунок наведемо у таблиці 2.7, 

     Таблиця 2.6 – Класифікація підприємств за ступенем ризику згідно до критеріїв оцінки фінансового стану підприємств

 
 
 
 
 
 

     Таблиця2.7 – Розрахунок класу підприємства за ступенем ризику

 

     Таким чином, підприємство на початок року відносилось до 3 класу за ступенем ризику – підприємства з середньою фінансовою стійкістю. Платоспроможність знаходиться на межі мінімально допустимого рівня, а фінансова стійкість нормальна. Це підприємство є проблематичним, у якого навряд чи є ризик втрати коштів. Проте на прикінці року клас за ступенем ризику підвищується до четвертого – нестійкого фінансового стану. Структура капіталу незадовільна, платоспроможність знаходиться на межі допущених означень. У підприємства високий ризик банкрутства навіть після прийняття заходів з фінансового оздоровлення. Кредитори ризикують втратити свої кошти і відсотки за позиками.