Стрес як фактор ймовірності інструментального виявлення прихованої інформації у осіб з різним рівнем емоційної стійкості

 

Реферат

Факультет психології

Кафедра медичної та загальної психології

 

Стрес як фактор ймовірності інструментального  виявлення прихованої інформації у  осіб з різним рівнем емоційної стійкості

Виконавець: Ошина А. В.                             

Керівник: д. психол. наук, професор Аршава І.Ф.    

 

Дипломна робота 53 с., рис.5, табл. 6, джерел 157, додатків 4

 

Об'єкт дослідження: валідність та надійність психофізіологічного виявлення прихованої інформації.

Мета роботи: виявити характер впливу емоційної стійкості на діагностичної ефективності поліграфу як засобу для виявлення прихованої інформації.

Одержані висновки та їх новизна: проведене дослідження підтвердило висунуте припущення, що емоційна стійкість має вплив на діагностичну ефективність поліграфу як засобу для виявлення прихованої інформації. Цей вплив особливо яскраво проявляється у емоційно вразливих суб’єктів, що перебувають в емоціогенній ситуації, такій як проходження опитування з використанням поліграфу в реальному житті.

Результати дослідження можуть бути використані при опитуваннях з використанням поліграфу (ОВП), при розробці учбового плану курсу підготовки спеціалістів з ОВП, при доборі методів відбору персоналу.

Ключові слова:  опитування з використанням поліграфу, емоційна стійкість, емоційна вразливість, стрес, поліграф, фрустраційна ситуація, психофізіологічні показники.

 

 

 

ABSTRACT

«Stress as a Probability Factor for Instrumental Detection of Concealed Information in Subjects With Different Levels of Emotional Stability»

The current research paper is a 5th-year student’s graduation thesis for a Master’s degree (Oles Gonchar Dnipropetrovsk National University, Faculty of Psychology, Department of general and medical Psychology). It deals with the role of individual differences in the level of emotional stability in the validity of the polygraph as a concealed information detector. It has been found that if under stress, emotionally unstable subjects demonstrate significantly lower detection rates than their emotionally stable counterparts.

These results are of practical value primarily for methodological development of the use of polygraph in the field and also they yield to a better understanding of the factors influencing general validity of the polygraph.

The results of the research can be recommended for forensic psychophysiologists dealing with common practice as well as theoretical research.

Bibliog. 157, Tables 5, Illustrations 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ......................................................................................................................5

РОЗДІЛ 1. Теоретичний аналіз діагностичних можливостей застосування поліграфу як засобу виявлення прихованої інформації у суб’єктів з різними рівнями емоційної стійкості....................................................................................................................9

1. Фундаментальні положення психофізіології та метафізичний контекст застосування психофізіологічних методів..................................................9
1. Предмет психофізіології та її місце в системі наук...................................9
2. Метафізичне обгрунтування психофізіологічних методів.....................10
2. Теоретичні засади явища інструментального виявлення прихованої інформації та роль стресу у її розпізнаванні............................................15
1. Еволюція «теорій поліграфу» та народження тесту прихованої інформації....................................................................................................16
1. Розподіл «теорій поліграфу» на емоційно-мотиваційний та когнітивний класи..................................................................................17
2. Теоретичні особливості методики тесту прихованої інформації...19
2. Роль стресу у формуванні теоретичних засад інструментального виявлення прихованої інформації ............................................................21
3. Стрес як явище, доступне інструментальній діагностиці прихованої інформації ...................................................................................................23
1. Теоретичні підходи до визначення поняття стресу ................................24
2. Порівняльний аналіз фізіологічного перебігу загального адаптивного синдрому та реакцій, спостережуваних у ОВП .......................................26
3. Деякі фактори стресу наявні при ОВП, що можуть диференційно впливати на ймовірність інструментального виявлення прихованої інформації ...................................................................................................28
1. Екзаменаційний стрес або тестова тривожність ................................28
2. Інтолерантність до невизначеності як предиктор тривожності в умовах очікування на результати значущого випробування ...........30
4. Емоційна стійкість людини як медіатор ймовірності інструментального виявлення прихованої інформації в стані стресу ....................................32
1. Огляд основних концептуальних підходів до інтерпретації феномена «емоційна стійкість» ..................................................................................33
2. Психофізіологічний аспект емоційної стійкості......................................35

Висновки до першого розділу..............................................................................37

РОЗДІЛ 2. Обґрунтування методологічного підходу до дослідження впливу стресу на ймовірність інструментального виявлення прихованої інформації у осіб з різним рівнем емоційної стійкості.......................................................... 38

2.1. Обґрунтування ролі емоційної стійкості та вибору психодіагностичного інструментарію для її вимірювання.....................................................................39

2.2. Методологічне обґрунтування вибору техніки виявлення прихованої інформації .............................................................................................................43

2.3. Обґрунтування стресоіндукуючої маніпуляції ...........................................45

Висновки до другого розділу...............................................................................45

РОЗДІЛ 3. Цілі, процедура, результати емпіричного дослідження та їх обговорення.... .......................................................................................................46

1. Цілі, задачі та організація емпіричного дослідження .............................46
1. Учасники дослідження ...............................................................................47
2. Процедура та методи ................................................................................48
2. Результати ...................................................................................................50
3. Аналіз та обговорення результатів дослідження ....................................54

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА  ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ..............60

ВИСНОВКИ...........................................................................................................77

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................79

 

 

 

 

 

 

Вступ

Використання  поліграфу з метою виявляти приховану  інформацію є поширеною практикою  як у комерційному так і у державному секторах більшості суспільств сучасності. Поняття про поліграф є частиною культури як на пострадянському просторі так і у західних країнах, знання про нього має своє місце у  свідомості зокрема через кінематограф та телебачення. Та разом з цим, уявлення про поліграф обов’язково поєднано у заальній свідомості із знанням  про його вразливість до помилок, про його не стовідсоткову надійність.

Головною  проблемою психофізіологічних методів  виявлення прихованої інформації є  його не стовідсоткова валідність – певна кількість помилкових висновків, яка в реальному житті виражена в помилковому не виявленні приховуваної інформації або, що гірше, помилкове визначення правдивого досліджуваного, як такого, що приховує інформацію, з усіма прикрими наслідками цього. Через цю проблему, шлях цього метода до певних сфер використання та ще більшого розповсюдження ускладнений. Наприклад, досі маються певні обмеження у використанні висновків поліграфолога у судових розглядах, або як підстава для прийняття керівних кадрових рішень. Вирішення проблеми надійності поліграфу одразу б зняло ці труднощі. Таким чином, стає зрозумілою першорядна актуальність підвищення діагностичної валідності поліграфу як засобу виявлення прихованої інформації.

 Для підвищення діагностичної валідності поліграфу, як психофізіологічного методу, повинно оволодіти вичерпним знанням про те, чим – якими психічними силами та процесами, дією яких психологічних або інших факторів, – обумовлене диференційне фізіологічне реагування на стимули за їх суб’єктивною значущістю для досліджуваного, яке має назву психофізіологічного феномену. Розуміння всіх механізмів, що зебезпечують існування та принцип дії психологічного феномену, дозволить побудувати такий методологічний підхід, за яким ймовірність помилки дорівнюватиметься нулю.

Одним з  аспектів намагання досягти такого розуміння є вивчення впливу деяких індивідуальних розбіжностей, їх здатності  впливати на якість та силу фізіологічного реагування в залежності від рівню  тієї чи іншої характеристики, що вивчається. Загально відомо, що поглиблення знань в цьому напрямку є першорядного ступеню важливості для підвищення валідності поліграфу, і, тим не менш, як зауважує Raskin цей напрям не отримує належної йому уваги та систематизації.

Дослідження літературних джерел показує, що предмет  вивчення, а також і методологічний підхід, існуючих спроб вивчити питання  індивідуальних розбіжностей та їх ролі у валідності поліграфу визначений теоретичними поглядами дослідника. Так, наприклад, як фактор ймовірності інструментального виявлення прихованої інформації Giesen та Rollison (1980) вивчали рисову тривожність, Bradley та Rettinger (1992) – само-моніторинг – як властивість людини систематично спостерішати за власною поведінкою – та самоконтроль. Hammond (1980), Patrick та Iacono (1989), Raskin та Hare (1978) вивчали особливості та рівень розпізнавання прихованої інформації у осіб з діагнозом психопатія та інші емоційні розлади. Видно, що загальним принципом відбору факторів впливу є їх роль у емоційній регуляції людини у зволоданні зі стресом.

Оскільки  емоційна стійкість людини є саме тією властивістю, що інтегрує в собі всі параметри особистості, що приймають  участь у саморегулюванні під  час стресового впливу, виявлення  її ролі у ймовірності інструментального  виявлення прихованої інформації, зможе  пролити світло на суперечливість існуючих даних про роль індивідуальних розбіжностей.

Об'єкт дослідження: Ймовірність інструментального виявлення прихованої інформації у осіб з різними рівнями емоційної стійкості.

Предмет дослідження: особливості прояву емоційної стійкості/вразливості при приховуванні інформації та під час стресу у психофізіологічних показниках

Мета дослідження:

1. На підставі аналізу літератури показати уможливлення застосування психофізіологічних методів для виявлення прихованного знання за допомогою поліграфа
2. Розглянути емоційну стійкість/вразливість як інтегративну динамічну властивість особистості  в  стресогенній ситуації
3. Відокремити та обгрунтувати критерії інформативності психофізіологічних показників у зв'язку з емоційною  стійкостю/вразливістю
4. Провести емпіричне дослідження та перевірети гіпотезу дослідження

 

 

Гіпотеза  дослідження:

В досліджені підтверджено гіпотезу про деструктивний  вплив емоційної вразливості  на ймовірність інструментального  виявлення прихованої інформації під  час перебування у стресовому стані. Крім того, припускалось, що у  емоційно стійких досліджуваних  буде спостерігатись вищий за інших  рівень розпізнавання, який не буде значно відрізнятись у емоціогенній та нейтральній  ситуаціях. Обидві гіпотези було підтверджено за допомогою експериментального дизайну  та математико-статистичного аналізу  емпіричних даних.

 

Методи дослідження: системний аналіз методологічної, психологічної, філософської літератури з проблеми дослідження. В емпіричному дослідженні було використано психометричні методики визначення рівню емоційної стійкості, комп’ютеризований метод реєстрації фізіологічних реакцій, а також методи математичної обробки даних, зокрема критерій значущості розбіжностей Ст'юдента, кореляції Пірсона та Спірмена, кластерний аналіз методом К-середніх, многомірних дисперсійний аналіз, критерій χ², та ін..

Наукова новизна і теоретична значимість роботи полягає в тому що завдяки отриманим результатам розширено уявлення про фактори впливу на психофізіологічний феномен, вперше відокремлюється та операціоналізується фактор впливу емоційної стійкості на ймовірність розпізнання прихованої інформації психофізіологічними методами.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані для удосконалення методології проведення опитувань за допомогою поліграфу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДІАГНОСТИЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІГРАФУ ЯК ЗАСОБУ ВИЯВЛЕННЯ ПРИХОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У СУБ’ЄКТІВ З РІЗНИМИ РІВНЯМИ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ

 

1. Фундаментальні положення психофізіології та метафізичний контекст застосування психофізіологічних методів

Інструментальне виявлення прихованої інформації є  психофізіологічним методом реєстрації змін у діяльності нервової системи  в реальному часі за пред’явленням  психологічних стимулів. Цей метод  засновується на базовому припущенні про те, що будь-який психічний процес має своє відображення у фізіологічній  діяльності організму та що різні  психологічні процеси відрізняються  в своїх фізіологічних проявах. На цій підставі робиться можливим аналіз фізіологічних даних, отриманих  за пред’явленням психологічних  стимулів, з метою визначити їх психологічне значення для досліджуваної  особи. Явище диференційного фізіологічного реагування на психологічні стимули  різної суб’єктивної значущості має  назву «психофізіологічного феномену» [36]. Етіологічне підґрунтя та внутрішня  сутність процесів, що його уможливлюють, є об’єктом шукань теоретиків від  кінця ХІХ сторіччя, коли цей метод  народився, і по сьогоднішній день, коли в розпорядженні спеціалістів є технології для спостереження  діяльності мозку в динаміці в  реальному часі.