Стрес як фактор ймовірності інструментального виявлення прихованої інформації у осіб з різним рівнем емоційної стійкості

З визначення техніки проведення ОВП вийшов також  вибір популяції студентів психології, оскільки більшість експериментальних  даних отримана саме з цієї популяції (напр.: [121]; [129]; [108]). Тим більше, що популяція цього віку (18-25 років) є найдослідженішою популяцією РТІ (див. вище).

 

2.3. Обґрунтування стресоіндукуючої  маніпуляції

Вже досліджено та описано вплив стресу на диференційну реактивність та діагностичну валідність поліграфу в лабораторних умовах [100]. Крім того, у визначення емоційної стійкості більшості авторів включене поняття про ситуативність емоційної стійкості, а деякі автори взагалі вважають емоційну стійкість ситуативно специфічною до стресо- або емоціогенних ситуацій [23]. Цим обумовлюється потреба виокремити та контролювати стрес задля того, щоб побачити ефект емоційної стійкості на діагностичні можливості поліграфу виявляти приховану інформацію, як у стані стресу, так і поза ним.

Хоча  в лабораторних умовах неможливо  викликати стрес, який би навіть наближувався за якістю та за інтенсивністю до стресу в реальних ОВП, але викликати  стан, який відрізняється від базової  норми, можливо.

В багатьох джерелах вказується на достатню ефективність відео кліпів викликати стресову реакцію та призводити до стресового стану [118]. Здатність викликати стрес та модулювати настрій має також музика, подана суто через слухову модальність [69; 152]. Взагалі, представлення медіа-контенту, особливо жорстокого змісту, має здатність викликати стрес, що має вплив на емоційний, когнітивний, поведінковий та психофізіологічний рівні психічної діяльності, тобто повноцінний стрес [106; 107; 119].

Будучи  ефективним стресором, медіа контент  також є дуже ергономічним з методичної точки зору засобом. Тому для індукції стресу у експериментальної групи було обрано музикальний кліп з негармонічною музикою та шокуючим, жорстоким, дратуючим, огидним змістом [111].

Таким чином, експериментальний дизайн, на нашу думку, відповідатиме вимогам, висунутим  гіпотезою, спромогтися емпірично  виявити диференційний діагностичний потенціал застосування поліграфу для виявлення прихованої в залежності від рівню емоційної стійкості та у стресовому стані.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз теоретичного матеріалу довів нас до висновку про існування інтегративної змінної, що моделює диференційний вплив індивідуальних розбіжностей на діагностичну спроможність поліграфу виявляти приховану інформацію.
2. Результати існуючих психофізіологічних досліджень, інтегративність та стресова специфічність емоційної стійкості дозволяють припустити, що саме цей конструкт і є та моделююча змінна, що регулює диференційність фізіологічної реактивності в популяціях з різним її рівнем.
3. Для перевірки цього припущення ми намагались обрати інструментарій та методи, які б відповідали вимогам теоретичної обґрунтованості, високої конструктної валідності, практичної застосовності та методичної ергономічності.

 

РОЗДІЛ 3. ЦІЛІ, ПРОЦЕДУРА, РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО  ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

4. Цілі, задачі та організація емпіричного дослідження

Ціллю емпіричного  дослідження є перевірка гіпотези про те, що емоційна стійкість людини відіграє модулюючу роль у ймовірності  виявлення прихованої інформації за допомогою поліграфу в ситуації, що має стресовий потенціал. Ми вважаємо, що в ситуації, що викликає стресову реакцію у індивіда, рівень його емоційної стійкості визначає модус, режим та силу його реагування на стимули  ОВП. Причому, високий рівень емоційної  стійкості пов'язаний з чітким, влучним  та виразним фізіологічним відображенням  орієнтовного рефлексу, в той час  як емоційна вразливість повинна  бути причиною гіпер- або гіпореактивності. Таким чином, ми очікуємо, що в стані  стресу у емоційно стійких індивідів  рівень розпізнання прихованої інформації психофізіологічними методами буде вищий, ніж у емоційно вразливих досліджуваних. Також ми очікуємо, що ця різниця буде більш значущою в стані стресу, за рахунок того, що стресова реакція організму запускає механізми емоційно стійкості.

Для перевірки  цих гіпотез ми обрали експериментальний  дизайн, в якому операціоналізували контролювання стресовості стану  досліджуваних за допомогою розподілення їх на дві групи, та представлення  стресогенного стимулу лише однії  з них.

Статистичний  аналіз та результати отриманих нами даних детально розглядаються нижче.

1. Учасники дослідження

В дослідженні  приймали участь 59 студентів психології ДНУ ім. О. Гончара (13 чоловіків та 46 жінок), віком від 17 до 37 років (͞Х=19.8; σ=3.3), які були рандомально розподілені на експериментальну (N=29) та контрольну (N=30) групи. За допомогою критерію χ² було визначено, що немає статистично значущого зв’язку між групами та статтю; t-критерій Стьюдента показав, що також немає значущої різниці між групами у віці учасників. Серед загальної вибірки учасників дослідження 95% (56 осіб) повідомляють про добрий та задовільний стан здоров'я та добре самопочуття.

10% (6 осіб) повідомляють про матеріальний  стан вище середнього, 12% (7 осіб) –  нижче середнього, інші 78% учасників  (46 осіб) відносять себе до середнього  економічного статусу. 56% досліджуваних  є дітьми одружених батьків,  що живуть разом, 29% є дітьми  розлучених батьків, у 10% помер  один або обидва батьки та 5% не знають одного із своїх  батьків або їх батьки ніколи  не були одруженими. 37% (22 особи)  учасників є єдиною дитиною  в родині, серед решти 40% (15 осіб) – первістки та 49% (18 осіб) другі  за порядком народження. За допомогою  t-критерія Стьюдента було визначено,  що немає різниці між групами  за всіма зазначеними показниками.

Переважна більшість учасників (58 осіб, 98%) неодружені та не мають дітей, серед них 54% (32 особи) ні з ким не зустрічається  та 44% (26 осіб) повідомляють про наявність  романтичного партнера. 53% учасників (31 особа) вважають себе релігійними. Щодо шкідливих звичок, то про паління повідомляють лише 19% (11 осіб) учасників, 3 особи (5%) повідомляють про рідкі випадки вживання наркотиків. Що стосується алкоголю, справи обстоять дещо інакше: 85% (50 осіб) учасників вживають алкоголь рідко або інколи, 9% (5 осіб) – не рідше одного разу на тиждень та лише 6% (4 особи) не вживають алкоголю ніколи. Всі ці показники також розподіляються рівномірно поміж групами.

 

2. Процедура та методи

Задля перевірки  гіпотези дослідження, що низький рівень емоційної стійкості негативно  впливає на ймовірність виявлення  прихованої інформації було застосовано  експериментальний метод, процедура  якого полягає в наступному: учасникам, що попали до експериментальної групи, було показано відео ролик із шокуючим змістом дуже брутального характеру, негайно після цього вони заповнили  психодіагностичний інструмент вимірювання  рівню стресу. Далі вони отримали інструкцію написати на картці цифру від 2 до 6 та приховати цю інформацію від оператора  поліграфу. Наступним етапом було проведення інструментальної діагностики прихованої інформації методом «Піку напруги»: діагностика складалася з трьох  блоків представлення стимулів таким  чином, що фізіологічна реакція до кожного  з стимулів була отримана три рази. Процедура в контрольній групі  відрізнялась тим, що відео ролику представлено не було.

Для з’ясування рівня емоційної стійкості та рівня стресу були використані наступні психодіагностичні засоби:

1. Шкала емоційної стійкості форми С опитнику 16PF Р. Кеттелла [61; 62]. Цей фактор характеризує динамічну узагальненість і зрілість емоцій на противагу нерегульованої емоційності. Методика складається з 6 питань, кожне з яких має три варіанти відповіді, інтерпретація яких надає їм від 0 до двох балів. Підсумкова оцінка кожного досліджуваного виражається в сумі цих балів та може бути в межах від 0 до 12 балів. За допомогою t-крітерію Стьюдента була визначена відсутність різниці в показниках цього інструменту між експериментальною та контрольною групами.
2. Шкала емоційної та психічної стійкості РТІ [124]. Цей інструмент розроблено ізраїльськими вченими для використання в армії оборони Ізраїлю для відбору офіцерів. Методика є гетерогенною та вирішальна оцінка складається з таких параметрів як врівноваженість, самоконтроль, здатність підкорятись авторитету, функціональна гнучкість, емоційна відкритість та адекватність вираження емоцій. Опитник складається з 85 суджень, які досліджуваний оцінює ствердно або заперечливо. Час відповіді до кожного судження був обмежений. Методика проводилась комп'ютеризовано та результати представлені у стенах. Таким чином оцінки виражаються в інтервалі від 1 до 9. За допомогою t-крітерію Стьюдента була визначена відсутність різниці в показниках цього інструменту між експериментальною та контрольною групами.
3. Шкала сприйнятого стресу [63]. Розроблена для вимірювання сприйняття подій як стресових. Має компоненти, що відносяться до стану в нагальний час. Складається з 14 стверджень, відповідь на які виражена в п’ятибальній шкалі від 0 до 4. Підсумкова оцінка виражається сумою всіх відповідей та попадає до інтервалу від 0 до 56. За допомогою цього інструмента очікувалось виявити ефект експериментальної маніпуляції, але цього ефекту отримано не було. Такий висновок було зроблено на підставі t-крітерія Стьюдента, за допомогою якого різниці в показниках цього інструменту між експериментальною та контрольною групами визначено не було.
4. Інструмент для психофізіологічного дослідження – комп’ютеризований чотириканальний поліграф канадського виробника Limestone Tech., моделі DataPac L-1438. Були використані усі чотири канали, завдяки чому була зібрані наступні фізіологічні показники: амплітуда та частота абдомінального та тора кального дихання (2 пневмо-канали); фазична шкірно-електрична проводимість (1 гальванічний канал); частота та сила серцевих скорочень, зміни кров'яного тиску (1 кардіо-канал). Аналіз фізіологічних даних був зроблений з урахуванням показників усіх каналів, але переважно гальванічного каналу та кардіо-каналу, як це прийнято за умов використання методу «піку напруги». Визначення цифри, яку написав досліджуваний, на підставі фізіологічних даних було здійснено всліпу. Загальна для всієї вибірки відсоток правильних висновків склав 47,5% (Таб. 1), що збігається з даними Waid та Orne [154], McLaren [108] та Ben-Shakhar та Elaad [51].

Таблиця 3.1

Таблиця частот та відсотків правильних та помилкових визначень за допомого поліграфу
		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накоплений відсоток
	Розпізнано	32	54,2	52,5	52,5
	Не розпізнано	27	45,8	47,5	100,0
	Всього	59	100,0	100,0

 

5. Результати

Для перевірки  ролі емоційної стійкості у ймовірності  інструментального виявлення прихованої інформації було вжито ряд заходів. Було застосовано формулу кореляції  Пірсона та знайдено статистично значущий зв'язок між трьома інструментами: 16PF, PTI та PSS (Таб. 3.2).

Таблиця 3.2

Кореляції між 16PF, PTI та PSS
		PSS	PF	PTI
PSS		1	r=-,528**	r=-,310*
			p=,000	p=,019
PF		r=-,528**	1	r=,500**
		p=,000		p=,000
PTI		r=-,310*	r=,500**	1
		p=,019	p=,000

Критерій t Стьюдента був застосований для перевірки чи є різниця у рівні емоційної стійкості між людьми, у яких було правильно виявлено інформацію, та між тими, у кого інформації виявлено не було. Значима різниця була виявлена у показнику РТІ (Таб. 3). В показниках 16PF та PSS різниці між цими двома групами виявлено не було.

Таблиця 3.3

Різниця у  середніх показниках РТІ між особами  з розпізнаною та не розпізнаною  інформацією

	N	Середнє (͞X)	Стандартне відхилення (σ)	Значення t Стьюдента	Значущість p
Розпізнано	32	3,16	1,05	t=55	p=0,03
Не розпізнано	27	2,52	1,12

 

 

Представимо таблицю розподілу осіб з розпізнаною та не розпізнаною інформацією в контрольній та експериментальній групах:

Таблиця 3.4

Таблиця супряженості група ˟ розпізнавання
			Розпізнавання		Всього
			Не розпізнано	Розпізнано
Група	Контрольна	Частота	10	20	30
		Відсоток в групі	33,3%	66,7%	100,0%
	Експериментальна	Частота	17	12	29
		Відсоток в групі	58,6%	41,4%	100,0%
Всього		Частота	27	32	59
		Відсоток в групі	45,8%	54,2%	100,0%

 

Критерій  χ² показав наявність статистично значущого зв’язку між групою та рівнем розпізнавання (χ²=3,80, р=0,5). Представимо цей зв'язок у графічному виді:

Рис. 3.1. Рівень розпізнавання прихованої інформації по групах

За допомогою  дисперсійного аналізу був знайдений  значущий ефект показнику РТІ  у розпізнаванні інформації (F_{(1, 53)}=6,96, p=0,019), а також статистично значуща взаємодія між факторами групи та розпізнавання       (F_{(1, 53)}=5,89, p=0,033).

Рис. 3.2. Взаємодія  між факторами групи та різппізнавання у середньому РТІ