Стрес як фактор ймовірності інструментального виявлення прихованої інформації у осіб з різним рівнем емоційної стійкості

2. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. з останніми поправками та доповненнями від 20 травня 2010 р., який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

3. Закон України «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. з останніми поправками та доповненнями від 01 червня 2010 р., який відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

4. «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 р. з останніми поправками та доповненнями від 12 лютого 2008 р., які гарантують, що кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров’я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров’я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв’язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Основи законодавства України про охорону здоров’я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій галузі з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров’я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

5. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р. з останніми поправками та доповненнями від 18 вересня 2003 р., який вказує на те, що забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

6. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. з останніми поправками та доповненнями від 29 червня 2010 р., що регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

7. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р. з останніми поправками та доповненнями від 14 квітня 2009 р., який визначає особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок

8. Нормативно-правові акти з охорони праці. Міжгалузеві та галузеві ДНАОП, стандарти системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБП), Державні стандарти України з питань безпеки праці (ДСТУ), санітарні норми (СН), державні санітарні правила і норми (Дсан ПіН), будівельні норми і правила (ДБН) та ін.

9. Накази, розпорядження, положення, інструкції, інші розпорядчі документи, що розроблюються адміністрацією ПФЛ-Захід і є обов’язковими до виконання робітниками, щодо охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки.

У зв’язку  з тим, що робітники ПФЛ-Захід виконують роботу із використанням персональних комп’ютерів наведемо ряд нормативних документів, що регламентують роботу з офісною технікою, а саме: ВСН 4559-88 Тимчасові санітарні норми і правила для працівників обчислювальних центрів, ДСТУ ISO 9241-3:2001, ДСТУ ISO 9241-2:2004, ДСТУ ISO 9241-5:2004, ДСТУ ISO 9241-6:2004, ДСТУ ISO 9241-7:2004, ДСТУ ISO 9241-9:2004(2006) Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі, ДСанПІН 3.3.2-007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом № 65 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 р.

4.2 Забезпечення пожежної безпеки  на підприємстві

4.2.1 Визначення ступеня вогнестійкості будівлі

Визначення  фактичного ступеня вогнестійкості цегляної триповерхової будівлі, в  якій розташовано психофізіологічну лабораторію виконуємо за табл. 4.2.1.1.

Таблиця 4.2.1.1

Конструктивні характеристики будинків залежно від їх ступеня вогнестійкості (ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» Додаток Д)

Ступінь вогнестійкості	Конструктивні характеристики
І, ІІ	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями  з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням  листових і плитних негорючих  матеріалів
ІІІ	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями  з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону. Для  перекриттів дозволяється застосовувати  дерев’яні конструкції, які захищені штукатуркою або негорючими листовими, плитними матеріалами, або матеріалами  груп горючості Г1, Г2. До елементів  покриттів не висуваються вимоги щодо межі вогнестійкості, поширення  вогню, при цьому елементи горищного  покриття з деревини повинні мати вогнезахисну обробку.
ІІІа	Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з  металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції – з  металевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з негорючим утеплювачем  або утеплювачем груп горючості  Г1, Г2.
ІІІб	Будинки переважно одноповерхові з каркасною  конструктивною схемою. Елементи каркаса  – з деревини, підданої вогнезахисній  обробці. Огороджувальні конструкції  виконують із застосуванням деревини або матеріалів на її основі. Деревина та інші матеріали груп горючості  Г3, Г4 огороджувальних конструкцій  мають бути піддані вогнезахисній  обробці або захищені від дії  вогню та високих температур
IV	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями  з деревини або інших горючих  матеріалів, захищених від дії  вогню та високих температур штукатуркою  або іншими листовими, плитними матеріалами. До елементів покриттів не висуваються  вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню, при цьому елементи горищного покриття з деревини повинні  мати вогнезахисну обробку
IVa	Будинки переважно одноповерхові з каркасною  конструктивною схемою. Елементи каркаса  – з металевих незахищених  конструкцій. Огороджувальні конструкції  з металевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з утеплювачем груп горючості  Г3, Г4

Продовження табл. 4.2.1.1

Ступінь вогнестійкості	Конструктивні характеристики
V	Будинки, до несучих і огороджувальних  конструкцій яких не висуваються  вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню

 

В нашому випадку ступінь вогнестійкості будівлі І або ІІ.

Приймемо для подальшої роботи ступінь вогнестійкості будівлі  – ІІ.

4.2.2 План евакуації працівників психофізіологічної лабораторії (тільки один поверх)

Для визначення шляху евакуації робітників лабораторії, що розташована на другому поверсі триповерхової будівлі зобразимо план другого поверху рис. 4.2.2.1, на якому вказуємо основні розміри та умовними позначками – напрямки евакуації.

4.2.3 Розрахунок часу евакуації

Для розрахунку часу евакуації робітників лабораторії  візьмемо наступні вихідні дані:

- загальній  об’єм приміщень лабораторії V=466,2 (м³), визначений за формулою (4.2.3.3);

- загальна  кількість робітників, що необхідно  евакувати N=15 (осіб), визначено за формулою (4.2.3.1);

- категорія  виробництва з пожежо- і вибухонебезпеки В, визначено за табл.4.2.3.1;

- схема  шляхів евакуації наведена на  рис. 4.2.2.1;

- вид  приміщення – громадський будинок,  з торцевого боку обладнаний  відкритим балконом із зовнішніми  сходами шириною h_с=1,2 (м), що ведуть на перший поверх (назовні);

- висота  приміщень кожного поверху будівлі  h=3 (м);

- загальна  площа приміщень адміністрації ТОВ «Строй-Богатирь» S=155,4 (м²), визначена за формулою (4.2.3.2);

- ступінь  вогнетривкості будівлі визначений  в пункті 4.2.1 – ІІ;

- ширина  коридорів h_к=1,4 (м), визначена за схемою рис. 4.2.2.1; 

 

Рис. 4.2.2.1 План евакуації адміністрації ТОВ «Строй-Богатирь» з другого поверху будівлі при надзвичайних ситуація 

- ширина  дверних проходів h_дп=0,8 (м), ширина дверного проходу на другий поверх з внутрішніх сходів h_дп.п=1,2 (м), визначені за схемою рис. 4.2.2.1;

- період  року – холодний.

Розрахунок.

4.2.3.1. Визначаємо  загальну кількість робітників  психофізіологічної лабораторії:

 

N=N₂₀₁+N₂₀₂+N₂₀₃+N₂₀₄+N₂₀₅+N₂₀₆=3+3+3+2+2+2=15 (осіб),   (4.2.3.1)

 

де N₂₀₁, N₂₀₂, N₂₀₃, N₂₀₄, N₂₀₅, N₂₀₆ – кількість робітників, що знаходяться в кабінетах номерів 201, 202, 203, 204, 205, 206 відповідно, визначено за штатом робітників лабораторії.

4.2.3.2. Визначаємо  загальну площу приміщень, виходячи  із рис. 4.2.2.1, за формулою:

 

S=a×b=7,4×21=155,4 (м²),    (4.2.3.2)

 

де a, b – ширина та довжина будівлі відповідно в метрах, за рис. 4.2.2.1.

4.2.3.3. Визначаємо  об’єм приміщень лабораторії, виходячи із рис. 4.2.2.1, за формулою:

 

V=S×h=155,4×3=466,2 (м³),    (4.2.3.3)

 

де S – загальна площа приміщень адміністрації ТОВ «Строй-Богатирь», визначена в пункті 4.2.3.2;

h – висота приміщень другого поверху будівлі, яка дорівнює h=3 (м).

4.2.3.4. Визначаємо  категорію виробництва з пожежо- і вибухонебезпеки за табл.4.2.3.1:

Таблиця 4.2.3.1

Скорочене формулювання категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою (ОНТП 24-86).

Категорія	Відносяться приміщення, в яких обертаються (знаходяться)
А Вибухо-пожежо-небезпечна	− горючі гази; − легкозаймисті рідини з Тсп ≤ 28°С; − речовини, при взаємодії яких з водою, киснем та одна з одною  відбувається вибух та горіння.	У кількості, при якій збитковий тиск вибуху більше 5 кПа
Б Вибухо-пожежо-небезпечна	− легкозаймисті рідини з Тсп більше 28°С по 61°С; − горючі рідини з Троб. ≥ Тсп.; − пил та волокна з НКМЗ ≤ 65 г/м3.	У кількості, при якій збитковий тиск вибуху більше 5 кПа
В Пожежо-небезпечна	− горючі рідини з Тсп > 61°С; − пил та волокна з НКМЗ > 65 г/м3; − тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали; − речовини, при взаємодії яких з водою, киснем та одна з одною  відбувається горіння без вибуху.
Г	− негорючі речовини у розжареному  або розплавленому стані, при  обробці яких виділяються вогонь, іскри або променисте тепло; − горючі гази, легкозаймисті та горючі рідини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Д	− негорючі речовини в холодному  стані. Допускається відносити до категорії  Д приміщення, у яких перебувають  горючі рідини в системах змащення, охолодження й гідроприводу обладнання, у яких не більше 60 кг на одиницю обладнання при тиску не більше 0,2 МПа, кабельні електропроводки до обладнання, окремі предмети меблів на місцях.

 

Отже  за табл. 4.2.3.1 приміщення лабораторії за пожежо- і вибухонебезпекою відносяться до категорії В.

4.2.3.4. Визначаємо  необхідний час евакуації з  приміщень за табл. 4.2.3.2:

Таблиця 4.2.3.2

Значення  необхідного часу евакуації з  приміщень виробничих споруд І, ІІ, ІІІ ступенів вогнетривкості [Катренко Л.А. та ін.. Охорона праці: Навч. посібн. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 496 с.], стор. 464.

Категорія виробництва	Необхідний час евакуації (хв.) при  об’ємі приміщення (тис. м3)
	до 15	30	40	50	60 і більше
А, Б	0,5	0,75	1	1,5	1,75
В	1,25	2	2	2,5	3
Г, Д	Не обмежується

 

За табл. 4.2.3.2 необхідний час евакуації робітників складає 1,25 хвилин.

4.2.3.5. Визначаємо  щільність людського потоку D на ділянках евакуації, які мають свою довжину l та ширину h_п за формулою [Катренко Л.А. та ін.. Охорона праці: Навч. посібн. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 496 с.], стор. 468:

 

,     (4.2.3.4)

 

де D_i – щільність людського потоку і-ого участку (м²/м²);

f – середня площа горизонтальної проекції людини, визначається за рекомендацією [Катренко Л.А. та ін.. Охорона праці:Навч. посібн. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 496 с.], стор 468. Обираємо найгірший варіант в умовах холодного періоду року, для дорослої людини у зимовому одязі, тоді f=0,125 (м²/люд);

l_i – довжина і-ого участку евакуації (м), визначається за планом;

h_пi – ширина і-ого участку евакуації (м), визначається за планом.

Евакуацію поділяємо на два етапи:

1. рух людей від найбільш віддаленої точки робочого приміщення (кабінету) до виходу з нього, ширину проходів приймаємо 1,2 (м).
2. Рух людей по коридорах, проходах до сходів, які ведуть до виходів на вулицю, ширина коридору 1,4 (м).

Відповідно  до плану приміщень (рис. 4.2.2.1) маємо  наступні робочі кабінети (201, 202, 203, 203а, 203б, 204, 205, 206), та два санітарних вузли (СВ М, СВ Ж). Довжина окремих ділянок евакуаційних шляхів вказана на плані.