Стрес як фактор ймовірності інструментального виявлення прихованої інформації у осіб з різним рівнем емоційної стійкості

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Января 2013 в 13:28, дипломная работа

Краткое описание

Мета роботи: виявити характер впливу емоційної стійкості на діагностичної ефективності поліграфу як засобу для виявлення прихованої інформації.
Одержані висновки та їх новизна: проведене дослідження підтвердило висунуте припущення, що емоційна стійкість має вплив на діагностичну ефективність поліграфу як засобу для виявлення прихованої інформації. Цей вплив особливо яскраво проявляється у емоційно вразливих суб’єктів, що перебувають в емоціогенній ситуації, такій як проходження опитування з використанням поліграфу в реальному житті.иагностического инструментария, разработанного израильскими кадровыми специалистами. Дипломная работа на соискание степени магистра психологии. Защищена с отличием.

Содержание работы

Вступ......................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. Теоретичний аналіз діагностичних можливостей застосування поліграфу як засобу виявлення прихованої інформації у суб’єктів з різними рівнями емоційної стійкості....................................................................................................................9
Фундаментальні положення психофізіології та метафізичний контекст застосування психофізіологічних методів..................................................9
Предмет психофізіології та її місце в системі наук...................................9
Метафізичне обгрунтування психофізіологічних методів.....................10
Теоретичні засади явища інструментального виявлення прихованої інформації та роль стресу у її розпізнаванні............................................15
Еволюція «теорій поліграфу» та народження тесту прихованої інформації....................................................................................................16
Розподіл «теорій поліграфу» на емоційно-мотиваційний та когнітивний класи..................................................................................17
Теоретичні особливості методики тесту прихованої інформації...19
Роль стресу у формуванні теоретичних засад інструментального виявлення прихованої інформації ............................................................21
Стрес як явище, доступне інструментальній діагностиці прихованої інформації ...................................................................................................23
Теоретичні підходи до визначення поняття стресу ................................24
Порівняльний аналіз фізіологічного перебігу загального адаптивного синдрому та реакцій, спостережуваних у ОВП .......................................26
Деякі фактори стресу наявні при ОВП, що можуть диференційно впливати на ймовірність інструментального виявлення прихованої інформації ...................................................................................................28
Екзаменаційний стрес або тестова тривожність ................................28
Інтолерантність до невизначеності як предиктор тривожності в умовах очікування на результати значущого випробування ...........30
Емоційна стійкість людини як медіатор ймовірності інструментального виявлення прихованої інформації в стані стресу ....................................32
Огляд основних концептуальних підходів до інтерпретації феномена «емоційна стійкість» ..................................................................................33
Психофізіологічний аспект емоційної стійкості......................................35
Висновки до першого розділу..............................................................................37
РОЗДІЛ 2. Обґрунтування методологічного підходу до дослідження впливу стресу на ймовірність інструментального виявлення прихованої інформації у осіб з різним рівнем емоційної стійкості.......................................................... 38
2.1. Обґрунтування ролі емоційної стійкості та вибору психодіагностичного інструментарію для її вимірювання.....................................................................39
2.2. Методологічне обґрунтування вибору техніки виявлення прихованої інформації .............................................................................................................43
2.3. Обґрунтування стресоіндукуючої маніпуляції ...........................................45
Висновки до другого розділу...............................................................................45
РОЗДІЛ 3. Цілі, процедура, результати емпіричного дослідження та їх обговорення.... .......................................................................................................46
Цілі, задачі та організація емпіричного дослідження .............................46
Учасники дослідження ...............................................................................47
Процедура та методи ................................................................................48
Результати ...................................................................................................50
Аналіз та обговорення результатів дослідження ....................................54
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ..............60
ВИСНОВКИ...........................................................................................................77
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................79

Скачать целиком (644.02 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Содержимое работы - 1 файл

Алина. Диплм.docx

— 659.82 Кб (Скачать файл)

Результати  розрахунку довжини евакуаційного  шляху з кожного кабінету заносимо в табл. 4.2.3.3.

 

 

 

 

Таблиця 4.2.3.3.

Результати  визначення довжини евакуаційного  шляху із кожного кабінету психофізіологічної лабораорії

№ кабінету

Етап 1 (кабінет)

Етап 2 (коридор)

Загальна довжина евакуаційного  шляху, (м)

Складові довжини евакуаційного  шляху, (м)

Евакуаційний шлях із кабінету, (м)

Складові довжини евакуаційного  шляху, (м)

Евакуаційний шлях по коридору, (м)

201

4,5+3

7,5

2,5

2,5

10

202

3+3

6

7,5+1

8,5

14,5

203

2+1

3

2+7,5+1

10,5

13,5

203а

1,6+5+1

7,6

2+7,5+1

10,5

18,1

203б

1,6+5+1

7,6

2+7,5+1

10,5

18,1

204

2,5+3

5,5

4,5+2+7,5+1

15

20,5

205

2,5+3

5,5

2+4,5+2+7,5+1

17

22,5

206

2,5+3

5,5

2+2+4,5+2+7,5+1

19

24,5


 

Підставляємо  отриманні значення в формулу (4.2.3.4), результати розрахунків заносимо до табл. 4.2.3.4. та табл. 4.2.3.5.

Таблиця 4.2.3.4.

Результати  розрахунку щільності людського  потоку D

на етапі 1 (в кабінетах)

№ кабінету

Кількість робітників

в кабінеті Ni, (осіб)

Щільність людського потоку

і-ого кабінету Di, (м2/м2)

Довжина ділянки

l, (м)

201

3

0,04

7,5

202

3

0,05

6

203

1

0,05

2

0,31

1

203а

1

0,02

6,6

0,31

1

203б

1

0,02

6,6

0,31

1

204

2

0,04

5,5

205

2

0,04

5,5

206

2

0,04

5,5


Примітка. Для кабінетів 203, 203а, 203б  в займеннику наведені щільності  потоку після злиття трьох потоків в кабінеті 203, для ділянки довжиною 1 (м).

 

При евакуації  людей коридором шлях евакуації  слід поділити на окремі ділянки, тому що при виході робітників із кожного  кабінету щільність потоку буде змінюватись (збільшуватись). Отже перелічимо ці ділянки:

1 ділянка  – від двері 206 до двері 205 кабінету, довжина 2 (м);

2 ділянка  – від двері 205 до двері 204 кабінету, довжина 2 (м);

3 ділянка – від двері 204 до двері 203 кабінету, довжина 4,5 (м);

4 ділянка – від двері 203 до двері 202 кабінету, довжина 2 (м);

5 ділянка – від двері 202 до вихідної двері на сходи, довжина 7,5 (м);

6 ділянка – від двері 201 до вихідної двері на сходи, довжина 1 (м);

7 ділянка – від точки перетину потоків в коридорі біля вихідної двері до вихідної двері на сходи, довжина 1 (м).

Таблиця 4.2.3.5.

Результати  розрахунку щільності людського  потоку D

на етапі 2 (в коридорі)

№ ділянки 

шляху евакуації

Кількість робітників,

що евакуюються 

по ділянці Ni, (осіб)

Щільність людського 

потоку і-ої ділянки

Di, (м2/м2)

1

2

0,09

2

4

0,18

3

6

0,12

4

9

0,4

5

12

0,14

6

3

0,27

7

15

1,33


 

4.2.3.6. Визначаємо  фактичну швидкість евакуації  робітників в кабінетах та  в коридорі за значенням щільності  людського потоку на і-тій ділянці.

Знаючи  швидкість руху людського потоку Vi (м/хв.), визначаємо час руху ti (хв.) по і-тій ділянці за формулою [Катренко Л.А. та ін.. Охорона праці: Навч. посібн. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 496 с.], стор. 469:

 

ti=li/Vi, (хв.)     (4.2.3.5)

 

Результати  заносимо в табл. 4.2.3.5.

 

 

Таблиця 4.2.3.5.

Результати  визначення швидкості евакуації  робітників по горизонтальних ділянках в приміщенні (за даними ГОСТ12.1.004-91, табл. 2)

№ кабінету

або

№ ділянки

Довжина ділянки евакуації li, (м)

Щільність людського

потоку і-ого кабінету або і-ої ділянки Di, (м2/м2)

Швидкість руху людського потоку і-ого кабінету або і-ої ділянки Vi, (м/хв).

ГОСТ12.1.004-91

Час руху людського потоку і-ого кабінету або і-ої ділянки ti, (хв).

За формулою (4.2.3.5)

Кабінет

      

201

7,5

0,04

100

0,075

202

6

0,05

100

0,06

203

2/1

0,05/0,31

100/46,76

0,02/0,021

203а

6,6/1

0,02/0,31

100/46,76

0,066/0,021

203б

6,6/1

0,02/0,31

100/46,76

0,066/0,021

204

5,5

0,04

100

0,055

205

5,5

0,04

100

0,055

206

5,5

0,04

100

0,055

Ділянка коридору

      

1

2

0,09

83,24

0,024

2

2

0,18

62,8

0,032

3

4,5

0,12

74,76

0,06

4

2

0,4

39,24

0,051

5

7,5

0,14

70,21

0,107

6

1

0,27

50,84

0,02

7

1

1,33

15

0,067


Примітка. Для кабінетів 203, 203а, 203б  в займеннику наведені щільності  потоку після злиття трьох потоків в кабінеті 203, для ділянки довжиною 1 (м).

 

4.2.3.7. Визначаємо  час евакуації робітників психофізіологічної  лабораторії з кожного кабінету до вихідних дверей на сходи.

Час евакуації  буде складатися з часу руху по відповідному кабінету (етап 1) та по ділянках коридору (етап 2) відповідно до плану приміщень  (рис. 4.2.2.1). Використовуємо дані табл. 4.2.3.3, визначаємо фактичний час евакуації із кожного кабінету. Результати заносимо до табл. 4.2.3.6.

Розрахункові  дані (табл. 4.2.3.6) показали, що найдовше евакуюються робітники психофізіологічної лабораторії з 206 кабінету, час їхньої евакуації складає t206=0,413 (хв.), що в 3 рази менше необхідного часу евакуації робітників, який ми визначили в пункт 4.2.3.4 і складає 1,25 хв. Отже фактичний час евакуації є задовільним і прийнятним.

Таблиця 4.2.3.6.

Результати  визначення фактичного часу евакуації 

робітників  із кожного кабінету

№ кабінету

Загальна довжина евакуаційного  шляху, (м)

Загальний час евакуації із кабінету t, (хв.)

201

10

0,075+0,02+0,067=0,162

202

14,5

0,06+0,107+0,02+0,067=0,254

203

13,5

0,02+0,021+0,051+0,107+0,02+0,067=0,286

203а

18,1

0,066+0,021+0,051+0,107+0,02+0,067=0,332

203б

18,1

0,066+0,021+0,051+0,107+0,02+0,067=0,332

204

20,5

0,055+0,06+0,051+0,107+0,02+0,067=0,36

205

22,5

0,055+0,032+0,06+0,051+0,107+0,02+0,067=0,392

206

24,5

0,052+0,024+0,032+0,06+0,051+0,107+0,02+0,067=0,413


 

4.2.4 Визначення типу та кількості вогнегасників

Тип та кількість  вогнегасників в приміщеннях психофізіологічної лабораторії визначається відповідно до вимог:

- Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом № 65 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 р.;

- ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности»;

- Правилами пожежної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004);

- Державних будівельних норм «Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд», затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 № 247 (ДБН В.2.5-13- 98), з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками;

- Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

Для визначення типу і кількості вогнегасників  необхідно знати:

1. Категорія  прриміщення. Визначена в пункті 4.2.1. – категорія В.

2. Клас  пожежі. Визначаємо за стандартом  ISO №3941-77 [Катренко Л.А. та ін.. Охорона праці: Навч. посібн. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 496 с.], стор. 457:

- клас  А – пожежі твердих речовин,  переважно органічного походження, горіння яких супроводжується  тлінням (деревина, текстиль, папір);

- клас  В – пожежі горючих рідин  або твердих речовин, які розтоплюються;

- клас  С – пожежі газів;

- клас  D – пожежі металів та їх сплавів;

- клас Е – пожежі, пов’язані з горінням електроустановок.

Тому  що всі кабінети лабораторії обладнані офісною технікою (персональними комп’ютерами) можливу пожежу відносимо до класу Е.

Коли  від пожежі захищаються приміщення з ЕОМ, телефонних станцій, музеїв, архівів  тощо, рекомендується їх оснащувати вуглекислотними  вогнегасниками.

Необхідну кількість вогнегасників визначаємо за табл. 4.2.3.7.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4.2.3.7.

Рекомендації  щодо оснащення приміщень  
переносними вогнегасниками

Категорія приміщення

Гранична захищувана площа,

(м2)

Клас пожежі

Тип вогнегасників та їх ємність

Пінні і водні

порошкові

хладонові

вуглекислотні

10 л

2 л

5 л

10 л

2 (3) л

2 (3) л

5 (8) л

А, Б, В (горючі гази і рідини)

200

А

2++

-

2+

1++

-

-

-

В

4+

-

2+

1++

4+

-

-

С

-

-

2+

1++

4+

-

-

D

-

-

2+

1++

-

-

-

E

-

-

2+

1++

-

-

2++

В

400

A

2++

4+

2++

1+

-

-

2+

D

-

-

2+

1++

-

-

-

E

-

-

2++

1+

2+

4+

2++

Г

800

B

2+

-

2++

1+

-

-

-

C

-

4+

2++

1+

-

-

-

Г, Д

1800

A

2++

4+

2++

1+

-

-

-

D

-

-

2+

1++

-

-

-

E

-

2+

2++

1+

2+

4+

2++

Громадські будівлі та споруди

800

A

4++

8+

4++

2+

-

-

-

E

-

-

4++

2+

4+

4+

2++

Информация о работе Стрес як фактор ймовірності інструментального виявлення прихованої інформації у осіб з різним рівнем емоційної стійкості