Реалізація правового виховання у навчально - виховному закладі

Подібним чином у багатьох школах організована робота юнацьких добровільних пожежних дружин. До їх діяльності залучаються учні всіх вікових груп. Завданням дружини є проведення роботи з попередження пожеж, подання допомоги дорослому населенню при тушінні пожеж і першої медичної допомоги потерпілим, охорони державної власності і майна громадян. Участь школярів у роботі такої дружини сприяє формуванню у них мужності, винахідливості, дбайливого ставлення до народного добра.[7;66]

У свій час велику виховну роботу, у тому числі й правовиховну, проводили так звані різновікові загони. На жаль, ця робота зі школярами за місцем проживання призупинилася. Завдяки діяльності різновікових загонів вплив школи поширювався і за її межами, учні відчували його на вулиці і в будинку, в якому проживали. Це давало можливість удосконалювати виховну роботу за місцем проживання.

Таким чином, розглянуті нами види правоохоронної діяльності учнів у школі та за її межами слід оцінювати як з погляду проведення профілактичної роботи з учнівською молоддю, так і з точки зору набуття нею правового досвіду, виховання у неї непримиренного ставлення до негативних явищ нашого життя. Виховані в таких умовах школярі будуть активно протидіяти цим негативним явищам, де б вони не виявлялися: у школі, вдома чи на вулиці.[7;67]

Особливий вплив участь у діяльності правоохоронних загонів справляє на важковиховуваних учнів. У цих загонах  вони живуть в атмосфері чітких вимог  до виконання морально-правових норм, у них виробляються стабільна мотивована правомірна поведінка, відповідні звички, здатність протидіяти аморальним вчинкам.

2.7 Результати емпіричного  дослідження реалізації правового  виховання у навчально – виховному  закладі

        Емпіричне  дослідження реалізації правового  виховання  проводилось на  базі навчально – виховного  закладу, середньої загальноосвітньої  школи № 122 міста  Києва.  Для дослідження було вибрано  метод  анкетування. Анкета  складалося з 14 питань різного  характеру на які слід було  відповісти учням. (Додаток А)  Дослідження проводилося з учнями 9 класів. Всього анкетуванням було  охоплено 56 школярів.

       Першим  питанням анкети було «Чи вважаєте  ви важливим правове виховання в школі ?», на що були  отримані наступні результати: 52% учнів відповіли, що воно необхідне, 43% учнів відповіли в цілому, так, що говорила про їхню певну невпевненість, 2% - не потрібно, 3 % -  не знаю. Зважаючи на малий обсяг відповідей «Не потрібно» і «Не знаю», можна твердити, що учні усвідомлюють правове виховання як напрям виховання та належне його місце с системі виховання в школі.

    Наступні питання  в анкеті саме стосувалися  реалізації правового виховання  в навчально – виховному закладі.  На запитання «Якими заходами  можна сприяти формуванню правової  культури молоді ?» учні відповіли  наступним чином: 40 % вважають, що  вивчення правових дисциплін  на всіх етапах отримання освіти  допоможе сформувати правову  культуру, 31% - розробка цільової  програми з правового виховання, 14% - пропаганда в ЗМІ, 15% - діяльність  правоохоронних органів і органів  молодіжної політики. Проаналізувавши  результати даного питання,  можна  твердити , що сприяє правовому  вихованню, на думку учнів,  саме вивчення правових дисциплін  у навчально – виховному процесі  та розробка цільових програм  з правового виховання закладами  освіти.

На думку учнів, у якій формі саме повинно здійснюватись  правове виховання у школі  ми отримали наступні результати: 34% визначають для себе як форму реалізації правового  виховання правові дисципліни (урок правознавства тощо…), 23%  - практичне  відпрацювання різних правових ситуацій на уроках, 16% - залучення молоді до наукових товариств, гуртків правової спрямованості, участь в наукових конференціях тощо, 15% - зустріч с працівниками правоохоронних органів, 12% - проведення виховних заходів  правового напрямку (позаурочна правовиховна робота). Дані результати свідчать про  те, що уроки правознавства та правовиховна робота в процесі вивчення предметів  гуманітарного та ін. профілів  залишається  для учнів провідною формою реалізації даного напряму виховання під  час навчально – виховного  процесу .

Результатам поглибленого та обов’язкового вивчення правознавства, введення право освітніх заходів  в школі, на думку учнів, є : 30% вважають, що результатом буде формування у  майбутньому правового суспільства, 24% -  зростання правової культури, грамотності людей в правовій сфері, 23% - підвищення правової захищеності населення, 23% - скорочення рівня злочинності та насильства в країні. Отже, на думку учнів, результатом правового виховання, при умові поглибленого та обов’язкового вивчення, є формування у майбутньому правового суспільства, що говорить про цілісне та всезагальне бачення формування правової культури в суспільстві.

При розгляді питання, яке  стосувалося зустрічей з лікарями, юристами, працівниками правоохоронних органів з питань профілактики правопорушень  та небезпеки шкідливих звичок  учні відповіли наступним чином: 48% вважають, що доцільно проводити  вище перераховані  заходи, 40% відповіли, що можливо треба проводити дані заходи, виражаючи власну невпевненість, 6 % відповіли -  ні, не потрібно. Проаналізувавши  дані результати, можна твердити , що половина учнів вважає дані заходи корисними і такими ,які допоможуть краще реалізовувати правове  виховання в школі, інші (40%) висловили  власну невпевненість щодо даних  шляхів реалізації, що саме вони є корисними  та доцільними при вихованні та навчанні.

В анкеті містилося одне відкрите питання, де учню було запропоновано  вказати основну причину, що спонукає дітей до протиправних дій. Аналізуючи дане питання, були тримані такі дані: 20 учнів вказали, що основною причиною є неправильне виховання, 11 учнів  твердять,  що основною причиною є  поганий вплив компанії , 9 учнів  – проблеми в родині, 5 учнів –  політичний та економічний стан в  країні , 4 учні вважають, що досвід поганого прикладу. Серед запропонованих варіантів  також були: ЗМІ – 2 учні, цікавість  -2 учні, вираження себе як особистості  – 1 учень. Два учні не дали на дане запитання  відповіді. Підсумовуючи результати даного  запитання , можна сказати , що на думку учнів основною причиною є погане виховання та поганий вплив компанії. Це говорить про те, що правове виховання як напрям виховання є дуже важливим в системі виховної роботи школи, оскільки за результатами опитування саме погане виховання є основною причиною і потребує вирішення в системі правового впливу на всіх рівнях( школи, сім’ї та громадськості).

Також учням було запропоновано  відповісти на питання, у який спосіб ви отримуєте інформацію про власні та обов’язки, на що були отримані наступні результати: 40% отримують інформацію про власні права та обов’язки  на уроках правознавства, 20% - з телебачення, 18% - вдома, 17% - Інтернет і 5 % - у друзів. Дані результати свідчать про те, що провідним шляхом отримання знань (інформації) є уроки правознавства. Наступні результати свідчать про те, що правова діяльність сім’ї, та інших способів є на досить низькому рівні і потребує  вдосконалення та врегулювання зі сторони школи.

Наступними питаннями  були, яких проблем торкаються, при  спілкуванні з вами, батьки та вважаєте ви наркотики, алкоголь причиною відхилень  у поведінці, на що були отримані наступні дані: 35%  учнів вказали, що батьки спілкуються з ними, торкаючись теми вживання алкоголю та тютюну, 34% - прав та обов’язків громадянина, 22% - правопорушень  та 9% - вживання наркотиків.  На друге  питання були отриманні наступні результати: 63% вважають, що вживання наркотиків, алкоголю є причиною відхилень у  поведінці та здійсненні злочинів, 29% відповіли можливо та 8% - ні. Здійснювана  профілактика батьками, за результатами опитування, торкається більшою мірою  вживання алкоголю та тютюну та прав та обов’язків громадянина. Відповідаючи на питання про відхилення у поведінці  при вживанні алкоголю та наркотиків, учні свідомо знаючи про наслідки вживання відповіли так, що вони впливають. Це говорить про досить високий рівень усвідомлюваності даної проблеми учнями і прямий зв'язок з правовим вихованням.

Питання ,яке стосувалося  взаємодії сім’ї та школи при  реалізації правового виховання, були отримані такі дані: 27% учнів вважають, що сім’я повинна брати разом  зі школою участь у правовому вихованні, 38% відповіли, що можливо, виражаючи  власну невпевненість, 15%  сказали, що ні, 19% - не знаю. Не усвідомлення учнями того, що сім’я є важливим елементом в правовому вихованні надало нам такі результати( 38% - можливо, 15 – ні, 19 – не знаю), що говорить про те , що школа при реалізації правового виховання повинна більше залучати батьків в різних позашкільних та позаурочних формах реалізації даного напряму.

Правове виховання, на думку  учнів, формує  наступні якості особистості  як: 38% відповіли, що формує моральні та правові навички, уміння та знання, 25% - знання про власні права та обов’язки,  21% - здатність до захисту власних  прав, 12% - стійкість у майбутньому  до правопорушень та 4%  вважають, що правове виховання веде за собою  порушення дисципліни, моральних  норм, загальноприйнятих правил та законів. Майже всі учні визначили  правильні якості особистості, які  формує правове виховання, що свідчить про усвідомлення знань та навичок ,яких надає даний напрям виховання  при реалізації та готовність саме формувати в себе дані якості.

Останнє питання стосувалося  рівня правового виховання в  школі, в якій проходило опитування і ми отримали наступні показники: тільки 18% відповіли, що правове виховання  реалізовується в повному обсязі, 60%  вказали, що в достатній кількості,  5% - в недостатній кількості, 18% - не знають. Виходячи з отриманих даних, можна сказати, що учні в певній мірі вказують те, що реалізація правового виховання відбувається належним чином, але тільки в достатній кількості. Це говорить про те, що учні не вбачають повних зусиль школи при реалізації даного напряму виховання та саме правове виховання потребує поліпшення  власних показників в діяльності школи.

Загальні  висновки

             Правове виховання як напрям  виховання має власні історичні  корені, які  містяться у філософських  ідеях видатних мислителів, спадщині  цілої плеяди зарубіжних та  українських учених та педагогів;  національна система правового  виховання має свої власні  витоки, які виникли і сформувалися  на українському ґрунті. Наукові  основи вітчизняної теорії правового  виховання були закладені в  другій половині ХІХ – початку  ХХ століття. Цьому сприяли падіння  кріпосництва, реформа 1861 року, яка  створила надзвичайний попит  на освіту і школи. Установлено,  що на початку ХХ століття  було порушено питання про  необхідність відокремлення правового  виховання від морального.

            Сутність та зміст правового  виховання в сучасних умовах  зазнав змін на фоні демократизації  та нових вимог суспільства.  Правове виховання як окремий  напрям виховання полягає у  виховній діяльність школи, сім’ї,  правоохоронних органів, спрямованих  на формування правової свідомості  та навичок і звичок правомірної  поведінки школярів. Зміст правового виховання учнів визначається особливостями права як регулятивного явища, його суспільними функціями і зростаючим значенням в організації і управлінні суспільством.

         Організація правового виховання  учнів вимагає дотримання як  загальнопедагогічних принципів  виховання, так і специфічних  принципів правового виховання.  Серед них такі як принцип зв'язку правового виховання з життям, принцип виховання особистості в колективі, принцип опертя на позитивне в особистості школяра, принципи і норми моралі, принцип поєднання переконання з примусом і т.д. До засобів правовиховної роботі слід віднеси радіомовлення, телебачення, кінотеатри, клуби, газети, журнали, кіноплівки, плакати, стенди, наочні посібники та інші засоби. Формами правовиховної роботи можуть бути вечори запитань і відповідей, де приймають участь працівники правоохоронних органів, лекції, бесіди, диспути, вікторини, дні права в школі, юридичні консультації, виступи фахівців по шкільному та місцевому радіо, телебаченню, в районній, міській пресі, кінолекторії, де кожний захід супроводжується демонстрацією кінофільмів / художніх чи науково – популярних  / на відповідну тему.

       Ефективність  правовиховної роботи і розв’язання  поставлених завдань  багато  в чому залежить від об’єднання  дій сім’ї , школи та правоохоронних  органів. Його суть визначається  чіткою організацією сумісних  дій в роботі зі запобігання  правопорушень серед учнівської  молоді, реалізації правового виховання  за допомогою сумісних зусиль.    Як свідчить практика, взаємодія  школи, сім’ї та правоохоронних органів потребує відповідного правового регулювання. Проте саме цього їй і бракує. Адже в діючих відомчих і підвідомчих нормативних актах специфіка координації взаємодії учасників правовиховного процесу майже не визначена (не врахована).

      Шляхами реалізації  правового виховання може бути  його включення в вивчення  предметів гуманітарного та природничо  – математичного профілів, викладання  правознавства в старших класах  та також його реалізація на  уроках в молодших класах як  підґрунтя для подальшого  впровадження  правового виховання в навчальний  процес. Морально-правові знання, одержані молодшими школярами на уроках, у поєднанні з їхніми власними спостереженнями, певна практична діяльність з підтриманням дисципліни і порядку в класі та за його межами, збереження навколишнього середовища відіграють важливу роль у їхньому світоглядному, моральному та правовому вихованні, формуванні їхньої правової культури. Вивчення гуманітарних предметів у школі має спрямовуватися на формування в учнів високих ідеалів, морально-правових якостей, непримиренності до аморальності, правопорушень та злочинності. У правовому вихованні школярів певну роль відіграють предмети природничо-математичного циклу. Їх вивчення дає змогу торкатися ряду питань з різних галузей права, зокрема тих його нормативних актів, які стосуються охорони природи, охорони праці, охорони здоров'я людини тощо. Одержані у процесі навчання правові знання поглиблюються і розширюються у позаурочній виховній роботі. Вибір форми чи методу виховного впливу залежить від його мети, змісту, вікових, індивідуальних особливостей учнів та можливостей педагогічного колективу школи. У правовому вихованні певне місце належить індивідуальній роботі з учнями. Необхідність її зумовлюється тим, що серед школярів є й такі; хто на певному етапі виховання виявляє неправильне розуміння тих чи інших правових і моральних норм інші ж припускаються відхилень від норм правомірної поведінки, а інколи й правопорушень. Тому виникає потреба своєчасного вивчення причин цих недоліків у свідомості й поведінці таких учнів та вибору ефективних шляхів їх усунення. Використання засобів масової інформації, кіно і художньої літератури в правовому вихованні учнів відіграє також дуже велике значення, оскільки дані засоби (джерела) є доступними та популярними серед молоді і дають життєвий досвід молоді,  який вони висвітлюють, допомагають вчителю закріпити виховний вплив, усвідомити учню поставлені перед ним життєві ситуації в кіно, книжці тощо… Залучення учнів до правовиховної роботи відіграє також дуже вагоме значення у реалізації правового виховання, особливо для важковиховуваних учнів. Вони живуть в атмосфері чітких вимог до виконання морально-правових норм, у них виробляються стабільна мотивована правомірна поведінка, відповідні звички, здатність протидіяти аморальним вчинкам.