Реалізація правового виховання у навчально - виховному закладі

Не менш важливо використовувати  у правовиховній роботі і місцеве  радіомовлення. У багатьох обласних і районних радіопередачах є спеціальні рубрики («Школа, сім'я, діти»), де часто вміщують матеріали про успіхи і недоліки сімейного виховання. У підготовці радіогазети беруть участь учителі, керівники шкіл, працівники правоохоронних органів

Аналогічну роботу проводять і  при використанні передач Українського телебачення. Так, інформаційна програма «Хроніка МВС», «УТН» та інші інформують населення про прийняття законодавчих та інших нормативних актів. На жаль, ці нові нормативні акти не завжди достатньою мірою коментуються спеціалістами. Багату інформацію має телевізійний журнал «Право». Він веде передачі, які мають повчальний характер. Передачі з питань законодавства супроводжуються ілюструванням у формі уривків з художніх і документальних фільмів, різних ігрових епізодів. Ці телепередачі користуються популярністю у населення і відіграють значну роль у формуванні нової правової культури.

Для ефективного використання телебачення  у правовиховній роботі з учнями педагоги заздалегідь вивішують у класі програму телебачення з тими передачами, які пропонуються учням переглянути, а на наступній класній годині здійснюється обговорення побаченого. Школярам потрібно ставити запитання, які примушували б задумуватись над побаченим: Які моменти телепередачі найбільше сподобались і чому? Які запитання виникли у Вас у зв'язку з побаченим? Що повчального Ви взяли для себе з передачі?

У правовиховній роботі слід використовувати й періодичну пресу. В ній публікуються статті з питань законодавства, його застосування і вдосконалення, зміцнення законності, діяльності правоохоронних органів. Опубліковані матеріали з правової тематики характеризуються високим юридичним і літературним рівнем, різноманітністю журналістських прийомів і форм подачі матеріалу.

Проте педагоги повинні виявляти певну  обережність у використанні газетних публікацій, бо часом у них детально розповідається про механізм і техніку незаконних махінацій, але при цьому не повною мірою показано реальну шкоду, заподіяну суспільству цими махінаціями.[8;95]

Щоб прилучити учнів до самостійного читання періодичної преси, зокрема  матеріалів правового змісту, вчителеві  треба частіше посилатися на приклади з тієї чи іншої газети чи журналу. Варто залучати учнів до збирання газетних вирізок з правової тематики. У такому разі є можливість зібрати цікавий матеріал, оскільки у сім'ях виписують різні газети і журнали відповідно до інтересів, фаху, віку батьків. Під час бесід учні роблять короткі повідомлення, доповіді, огляди за зібраними матеріалами.

На класних годинах доцільно практикувати голосні читання окремих  матеріалів з газет та журналів з  коментуванням основних положень, фактів, подій. Залежно від змісту матеріали читаються по-різному. Якщо в них йдеться про антисуспільні явища, то слід подавати відомості з почуттям глибокого обурення, щоб воно передавалося учням. Прочитаний матеріал обговорюють, залучаючи до розмови якомога більше учнів.

Важливе місце в правовому вихованні  учнів займають і стіннівки («Юний правознавець», «Право в твоєму житті» тощо). їх випускають гуртки і клуби, які займаються вивченням права. Правова газета може мати окремі рубрики, в яких групуються замітки про справи в школі, про будні міліції, про благородні вчинки. В газеті особливе місце займає рубрика, в якій висвітлюється життя класів і школи.

У багатьох школах практикується виділення  в стінних газетах спеціальної  колонки «їжачок», «Колючка» чи «Терпуг», в якій критикуються порушники дисципліни і порядку. Крім того, тут вмішують дотепні гуморески, які редколегія знаходить у сатиричних журналах і сторінках газет, що висміюють негативні випадки з навколишнього життя.

Цінним для стіннівки є те, що вона дуже оперативно висвітлює питання, пов'язані з навчальною діяльністю учнів, розповідає про події, учасниками яких вони є, порушує питання, що цікавлять їх, викладає матеріал у доступній формі — все це робить стіннівку важливим засобом правового виховання.[3;96]

місце у правовому вихованні  займає телебачення та перегляд фільмів. Дані соціологічних досліджень переконують, що наш школяр дві третини вільного часу віддає кінематографу. Перед екраном телевізора чи кінотеатру учень проводить у рік стільки часу, скільки і в стінах школи.

Враховуючи вікові особливості  дітей, у молодших школярів за допомогою  перегляду фільмів-казок і мультиплікаційних  фільмів формують уявлення про добро  і зло, позитивних і негативних героїв казок, виховують повагу до людей праці, викликають бажання наслідувати вчинки позитивних героїв, вчать засуджувати поведінку негативних персонажів.

З учнями середніх класів переглядають і обговорюють кінофільми з морально-правової тематики. З особливим хвилюванням вони дивляться пригодницькі фільми. Підлітків захоплюють сильні і горді герої цих фільмів, їхня боротьба за свої ідеали. Обговорення таких фільмів допомагає учням усвідомити, за що борються їх герої, проти яких порядків вони виступають.

Старшокласники з інтересом  дивляться фільми детективного змісту, в яких йдеться про різні правопорушення і злочини, акцентується увага на необхідності боротьби з ними. Перегляд і обговорення таких кінофільмів допоможе вчителеві провести цікаві бесіди, виховати в учнів негативне ставлення до подібних явищ.

Успішне використання кіно в правовиховній  роботі можливе при умові, що учнів  навчають глибоко і критично сприймати  побачене на екрані, давати оцінку вчинкам героїв, подіям, явищам з правильних морально-правових позицій, сприймати з екрана його високі моральні, правові і художні цінності. Внаслідок цього в учнів формується правильне уявлення про правила поведінки, норми моралі і права, непримиренність до порушників цих норм, виробляються певні звички правомірної поведінки

Учні дивляться передусім художні  фільми, спеціально розраховані на молодь. Але водночас треба мати на увазі й те, що вони переглядають і фільми, які адресуються дорослим, не завжди можуть правильно розібратися в їх змісті, часто захоплюються саме тим, шо критикується автором, скептично ставляться до тих морально-правових норм поведінки, які пропагуються у фільмі.

Якщо при цьому врахувати, що неповнолітні особливо захоплюються закордонними детективними кінофільмами, то стає зрозумілим їх намагання наслідувати в своїх діях та вчинках героїв таких фільмів. Тому педагоги мають цікавитись, до яких кінофільмів виявляють інтерес учні, знати програму кінопрокату з правових питань, що дасть можливість заздалегідь планувати індивідуальний і колективний перегляд учнями кінофільмів, обговорення їх на класних годинах, проведення індивідуальних бесід.[3;97]

Важливе місце у правовому вихованні  учнів займає художня та науково-популярна література з морально-правової тематики. Використовуючи художню літературу в правовому вихованні учнів, слід мати на увазі, що вони захоплюються літературою пригодницького і детективного змісту. Як свідчить практика, така література не завжди приносить учням користь, бо в окремих Ш творах цього жанру ідеалізується злочинний світ, його мораль, традиції, що фактично може сприяти культивуванню у незрілій свідомості неповнолітніх «романтики» правопорушень. Невипадково майже четверта частина обстежених нами неповнолітніх правопорушників визнала, що детективна література «допомогла» їм стати такими, якими вони є, «вдосконалювати» свої негативні сторони.

Зважаючи на таке сприймання учнями змісту детективної літератури, вчителям слід цікавитись, які книги читають учні, формувати їхні читацькі інтереси, звертати увагу, щоб вони захоплювалися не зовнішньою стороною художнього твору, детальним описом злочинної романтики, а глибоким розкриттям характерів, мотивів поведінки героїв. Як висловився а цього приводу С В. Михалков, «завдання можна виразити просто — глибше в душу людську, а не в сейф»[3;99]

Чималу користь у правовиховній  роботі, у формуванні правової культури учнів приносить наочне оформлення школи. Передусім варто оформити тематичну вітрину «Підліток і закон» чи «Закон и ми». На такій вітрині вміщуються матеріали під рубриками : «Закон і ти», «Юридичний словник», «Не тільки заради сміху», «Запитуй — відповідаємо».

2.6 Залучення учнів до  правовиховної роботи

Як переконує практика передових  шкіл, правоохоронна діяльність учнів  позитивно впливає на їх виховання тільки тоді, коли ця діяльність осмислена, педагогічно раціонально організована, коли педагоги вміють поважати права учнів, не тиснуть на них своїм авторитетом, а співпрацюють з ними.

Найефективнішою у правовому вихованні є діяльність комісії з дисципліни і порядку учнівського самоврядування, яка має своїх представників у кожному класі. Учні, що входять до складу цієї комісії, спрямовують її діяльність на викорінення таких порушень шкільної дисципліни, як запізнення на уроки, пропуски занять, паління цигарок, вживання алкоголю, крадіжки і т. п. Члени комісії проводять індивідуальну виховну роботу з порушниками дисципліни, здійснюють шефство над молодшими школярами, чергують у роздягальнях, слідкують за порядком на перервах. На своїх засіданнях з питань дисципліни і порядку заслуховують окремих учнів, які допустили негативні вчинки, представників класних колективів.. Перед заслуховуванням учня класу на засіданні комісії ретельно вивчають причини допущеного вчинку, мотиви, якими учень при цьому керувався, виявляють співучасників та ступінь провини кожного. Саме обговорення поведінки учня організовують так, щоб не ображати людську гідність, допомогти йому зрозуміти суть негативного вчинку, спонукати до самоосуду своєї поведінки і викликати бажання поводитись краще. Таке обговорення сприяє зростанню авторитету учнівського самоврядування, підвищенню його впливу на учнів, які допускають відхилення від норм моралі і права.[7;63]

Комісія дисципліни і порядку проводить  загальношкільні заходи профілактичного  характеру: організовує зустрічі учнів  з працівниками правоохоронних органів, влаштовує демонстрування кінофільмів  з морально-правової тематики, проводить  рейди перевірки стану дисципліни в класах і поміщає результати перевірки в стінній газеті тощо.

За ініціативою комісії дисципліни і порядку в окремих школах організовують змагання за високу організованість  класу, відсутність фактів порушення навчальної дисципліни, бережливе ставлення до шкільного майна і знарядь навчальної праці, охорони громадського порядку, вміння ввічливо і стримано поводитись у школі, вдома, у колі друзів, за межами школи.

Для обліку змагання у кожному класі  заводять журнал, у якому навпроти прізвища учня роблять відповідні помітки про те, коли він допускає порушення вимог шкільного режиму. Для цього в журналі передбачені відповідні графи, що дає можливість всебічно оцінити кожного учня, Такий облік дозволяє у кінці тижня підвести підсумки, проаналізувати стан дисципліни, намітити шляхи її поліпшення, організувати індивідуальну виховну роботу з порушниками правил поведінки.

Особливою турботою комісії з дисципліни і порядку стала організація  відпочинку учнів на перервах. Адже не секрет, що саме під час перерв недисципліновані учні найчастіше припускаються порушень правил поведінки. Тому на перервах члени комісії завжди знаходяться на найбільш «небезпечних» місцях, проводять рухливі ігри з молодшими школярами. Таким чином долається стихія перерви в школі, вона стає організованою, а тому і зменшується кількість порушень вимог шкільного режиму.

Важливим напрямом роботи комісії  є організація чергування в школі. Під час підготовки до чергування учнів інструктують, з,ними ведуть розмови щодо змісту прав і обов'язків учнів відповідно до статуту загальноосвітньої школи.[7;64]

У багатьох школах добре зарекомендувала  себе така цікава форма прилучення учнів до правовиховної діяльності, як загони юних інспекторів дорожнього руху. Під керівництвом працівників ДАІ школярі готуються до регулювання руху на найбільш небезпечних для пішоходів ділянках доріг. Вони поглиблено вивчають правила дорожнього руху, на тренажерах відпрацьовують дії водія і пішохода в різних дорожніх ситуаціях.

Традиційно проводяться фінальні огляди діяльності загонів юних інспекторів  дорожнього руху. Члени загону показують  вміння проходити в строю, виконувати команди командира, співати стройову пісню. Після цього на майданчику автомістечка відбувається відкриття обласного фінішу-огляду майстерності юних інспекторів руху.

До фінішу команди проходять  десять етапів. Юні інспектори доповідають  суддям про роботу протягом року з  молодшими школярами, про те, як вони навчали малечу правил дорожнього руху в підшефних дитячих садочках.

Цікаво проходять етапи «Юні пропагандисти», «Юні велосипедисти», «Юні санітари». Перші проходять захист дорожньої агіт - листівки, виступають з номерами художньої самодіяльності на тему дорожнього руху, проводять бесіди. Велосипедисти демонструють свої вміння.

На останньому етапі юні санітари показують групові знання і вміння подавати першу медичну допомогу потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах. Сам зміст огляду діяльності загонів юних інспекторів дорожнього  руху говорить про багатогранну їхню роботу в школах і за межами. У багатьох містах можна бачити членів таких загонів. Чергують по 5—6 чоловік під керівництвом працівників міської їді на пожвавлених ділянках вулиць міста. Чергові мають спільну форму, нарукавні пов'язки, свистки і жезли. Ш Знання членами загонів правил дорожнього руху допомагає їм правильно розібратися в дорожніх ситуаціях, попереджати дорожньо-транспортні пригоди, дорожній травматизм. Юні помічники для оформляють у школах Кутки правил дорожнього руху, стенди з основ безпеки руху, організовують тематичні виставки та вечори зустрічей з працівниками ДАІ, вікторини та інші виховні заходи. Водночас самі учні переконуються в необхідності дотримуватись правил дорожнього руху, у них формується правильне ставлення до правових норм і виробляються звички відповідної поведінки та вимогливість до інших людей.