Реалізація правового виховання у навчально - виховному закладі

Здатність людини розуміти норми моралі і законів та відповідним  чином поводитись не є природженою. Ці якості формуються під впливом  спеціальних виховних заходів, у  спілкуванні людини з іншими людьми, у процесі її участі в різних видах  діяльності.

Правове виховання – виховна  діяльність школи, сім’ї, правоохоронних органів, спрямованих на формування правової свідомості та навичок і  звичок правомірної поведінки школярів.[15;325]

Метою правового виховання  учнів є формування у них правової культури громадянина вільної України. Правова  культура складається передусім  зі свідомого ставлення громадянина  до своїх прав і обов’язків, з  глибокої поваги його до законів і  правил людського співжиття, готовності дотримуватися і виконувати закріплені в них вимоги, що виражають волю і інтереси народу, активної участі в управлінні державними справами, рішучої боротьби з порушниками  законів.[1;25]

Прилучення учнівської молоді до правової культури збагачує її духовне  життя.  Школа не ставить перед  собою мети – дати учням професійну юридичну освіту. Правове навчання і виховання треба розглядати як частину загальноосвітньої підготовки учнів.

Правове виховання учнів, порівняно з іншими напрямами  виховання, має свою специфіку. Вона визначається передусім соціально  – правовим статусом учнівської молоді в нашому суспільстві.

Важливо кожному аспекту  правового виховання надавати практичну  спрямованість. Мається на увазі, щоб  учні не тільки одержували правову  інформацію під час виховних заходів, не тільки ознайомлювалися зі своїми правами і обов’язками. А й  свідомо використовували отримані знання відповідно до конкретного виду діяльності, правильно користуватися  своїми правами, виконувати свої обов’язки  в конкретних життєвих ситуаціях.[1;26]

Успіх правового виховання  значною мірою залежить і від  тог, наскільки виховна робота активізує  внутрішні можливості самої дитини. Основною метою діяльності педагогічного  колективу слід вважати досягнення такого рівня розвитку правової свідомості особистості, коли контроль з боку педагога за її поведінкою замінюється самоконтролем, а вдосконалення морально – правової сфери свідомості стає функцією самої особистості.

Мету правового виховання  можна вважати досягнутою, якщо учень  набув здатності самостійно управляти  своєю поведінкою. Така здатність  досягається не тільки всім ходом  правовиховної роботи, а й самостійною  роботою особистості над  собою, її участю у правоохоронній діяльності. [16;25]

У правовому вихованні  важливим є питання звідки до учнів  надходить правова інформація, який виховний інститут справляє на них  найбільший вплив. Джерелами правових знань законослухняних школярів є: школа, газети, телевізор, радіо, учителі, мати, юридична література, журнали, батько, кіно, друзі, художня література, сестри та брати, товариші по школі.

Вирішальну роль у правовому  вихованні учнів відіграє особистість  учителя. Але його виховна роль сьогодні може бути реалізована тільки за умови, що його ріднить з учнем  спільність інтересів, багатство і різноманіття взаємовідносин між ними, неформальне  спілкування. Педагог повинен поводитись так, щоб учні прагнули спілкуватися з ним і після уроку, ділитися думками і сумнівами, успіхами і  невдачами. Здійснюючи правове виховання  учнів, педагог сам повинен бути зразком точного і неухильного  виконання норм  законів і своїх  обов’язків, бездоганною поведінкою не давати учням приводу для морального виправдання свого негативного  ставлення до правил поведінки. Зрозуміло, що забезпечити правовиховну роботу з учнями може тільки вчитель, який добре обізнаний з основними  положеннями юридичної   науки, добре знає методику озброєння учнів  правовими знаннями, формування у  них правової свідомості, вироблення навичок і вмінь правомірної  поведінки. [16; 27]

3. Завдання правового виховання учнів

Правове виховання – це складова частина виховання в цілому. Але правове виховання впливає не тільки на свідомість, але і на відповідну сторону поведінки, формує переконання в необхідності суворого додержання закону, прав і законних інтересів інших людей, використання кожним своїх прав і обов’язків. Кінцевим результатом правового виховання є реальні справи, вчинки в сфері правових відносин, які свідчать про дійовість правового виховання. [4;15]

Правове виховання – це діяльність направленого впливу на правову свідомість, це творчість найвищого рівня, від якого залежить і його ефективність. Воно проводиться з великими та малими групами неповнолітніх за місцем їх навчання та роботи, а також проживання.

Загальна мета та конкретне  завдання правового виховання учнів  вирішуються в процесі навчальної діяльності. Одночасно виділяються  конкретні та безпосередня завдання правового виховання. До них слід віднести:

1. формування  у кожного учня системи знань з питань основ держави та права, розвиток інтересів учнів до цієї галузі знань і зв'язок права з навколишнім життям;
2. формування поваги до держави, до її конкретних органів прищеплення навичок правомірної поведінки;
3. виховання нетерпимості до різних правопорушень;
4. формування потреби та вміння активно захищати у встановленому законом порядку свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси інших осіб;
5. формування уміння протистояти невірним поглядам на нашу державу, на її закони. [4;17]

Конкретизуючи завдання перш за все треба згадати формування правової свідомості учнів. Правова свідомість людини є головним чинником, ,який впливає на вибір способів поведінки, на готовність до дії в тій чи іншій ситуації.

Одним із завдань правового  виховання є формування в учнів  правових почуттів, які б регулювали їхню поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів її реалізації, справедливості, нетерпимості до порушників норм права, відповідальності тощо. Інакше основними регуляторами їхньої поведінки будуть прості емоції (гнів, страх), які ведуть до ситуативної поведінки, нерідко неправомірної. Наявність правових почуттів допоможе учневі долати різні труднощі, конфліктні ситуації, внутрішні суперечності, вибрати з різних шляхів тільки той, який відповідав би нормам права і моралі. [4;19]

Наступним завданням правового  виховання учнів є вироблення у них навичок і звичок правомірної поведінки. Як і навички, звички є автоматизованими діями: у цьому їхня спільність. Різниця між ними полягає в тому, що навичка — це тільки вміння, вдатність виконати ту чи іншу дію без особливого контролю свідомості; звичка ж включає потребу виконати відповідну дію.

      Оскільки  в кінцевому підсумку вся виховна  робота спрямовується на формування соціальної активності особистості, третім завданням правового виховання є формування в учнів активної позиції у правовій сфері, тобто нетерпимого ставлення до правопорушень, прагнення взяти участь у боротьбі з цими негативними явищами, які, на жаль, ще мають місце у нашому житті, вироблення уміння протистояти негативним впливам.

Формування непримиренності  до антисуспільної поведінки передбачає передусім розуміння учнями ролі і суті права, Конституції України в житті нашого суспільства, суворого здійснення законності, принципу єдності прав, свобод, обов'язків та відповідальності. Це буде «базою» правомірної поведінки, основою активності особистості школяра. Проте виховання нетерпимого ставлення до правопорушень не треба прирівнювати, а тим більше зводити до виховання нетерпимого ставлення до людини, яка скоїла правопорушення.

Ще одним завданням  правового виховання, яке пронизує всю правовиховну роботу, є подолання  в правовій системі свідомості окремих  учнів помилкових поглядів і переконань, негативних навичок і звичок поведінки, які сформувалися внаслідок помилок і недоліків виховання.

Інколи учні є свідками того, що окремі норми закону обходяться, і під впливом цього у них формується впевненість у тому, що за порушення певних правових норм не завжди настає правова відповідальність.

Правове виховання школярів покликане також підвищити виховно-профілактичну роль школи у попередженні аморальних, антисуспільних проявів серед учнів. Знання неповнолітніми певного обсягу правових норм, своїх обов'язків перед суспільством, усвідомлення ними шкоди, відповідальності й покарання за порушення закону сприяє виробленню у них правової свідомості, зобов'язує поводитись у певних рамках, утримує від порушення правил поведінки.[15;32]

На жаль, окремі вчителі  вважають, що проводити виховні заходи з правової тематики необхідно тільки з метою недопущення учнями негативних вчинків, тому правовиховну роботу організовують тільки з педагогічно занедбаними учнями, акцентують увагу тільки на кримінальній тематиці. У таких випадках з поля зору педагогів випадає формування правової культури таких учнів. Адже їм необхідно мати знання і з інших галузей права, знати ті положення, які безпосередньо стосуються неповнолітніх і допомагають їм виконувати свої соціальні функції.

Постановка правового  виховання в конкретній школі  чи класі залежить від багатьох умов: від рівня морально-правової свідомості учнів, від згуртованості учнівського колективу і його громадської думки, від стану дисципліни і порядку, від наявності важковиховуваних учнів.

Розкриті нами завдання правового  виховання учнів слід розглядати не як послідовні етапи правовиховної роботи школи. Вирішення їх здійснюється в органічній єдності і взаємозалежності у навчально-виховному процесі школи і за її межами через реалізацію конкретного змісту правового виховання.[4;25]

1.4 Зміст правового виховання учнів

Зміст правового виховання  учнів визначається особливостями  права як регулятивного явища, його суспільними функціями і зростаючим значенням в організації і  управлінні суспільством.

З огляду на це при визначенні змісту правового виховання доцільно керуватися тим, що школярам треба дати знання таких правових положень, які  допоможуть їм правильно вибрати  лінію поведінки в житті й  діяльності, сформувати у них погляди  і переконання в необхідності поводитись належним чином. Тому зміст правового виховання має передбачати ознайомлення школярів з основними положеннями, що стосуються державного, адміністративного. цивільного, сімейного, трудового, кримінального права, природоохоронної роботи.[16;36]

Особливим питанням у правовому  вихованні є вивчення основних положень конституційного законодавства України. У процесі їх вивчення учні мають усвідомити, що в Конституції України виражена воля українського народу, закріплені основи суспільного і державного ладу, основні права, свободи і обов'язки громадян України, матеріальні і юридичні гарантії цих прав, принципи виборчого права, функції законодавчої, виконавчої і судової влади. При ньому важливо опиратися на відповідні закони України «Про громадянство України», «Про освіту», «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» та інші.

Важливу роль у нашому житті  відіграє адміністративне право, яке регулює організацію і діяльність апарату державного управління та норми адміністративного права, до яких належить ряд правил: санітарних, протипожежних, дорожнього руху, користування транспортом, поведінки в громадських місцях, військового обліку та багатьох інших, які стосуються діяльності різних підприємств, установ, їхніх працівників, а також поведінку громадян.

У процесі засвоєння основних положень адміністративного права учні мають зрозуміти, що коли людина допустила порушення встановлених загальноприйнятих правил, то на неї накладають адміністративне стягнення. До таких порушень відносять: порушення правил дорожнього руху, порушення правил охорони природи, дрібне хуліганство, незаконне виготовлення і користування радіопередавальними пристроями тощо. При цьому важливо наголосити, що адміністративна відповідальність настає з 16 років, показати, які права у цьому відношенні мають служби у справах неповнолітніх. У процесі правового виховання важливе місце посідає підготовка учнів до трудової діяльності. Вивчення з цією метою основних положень трудового права повинне відіграти особливу роль у підвищенні рівня практичної і морально-психологічної підготовки учнів до самостійного життя, формування у них усвідомленої потреби в праці. Адже сьогоднішній учень завтра поповнить ряди працівників підприємств і установ і зустрінеться з багатьма юридичними проблемами, в яких потрібно буде розбиратися.[16;39]

Крім морально-психологічної  готовності до праці, молода людина повинна буде знати умови прийому на роботу і звільнення з неї, тривалість робочого дня і часу відпочинку, охорону і оплату праці, вимоги трудової дисципліни і матеріальної відповідальності. Оскільки маємо справу з неповнолітніми, то важливо при цьому всі ці питання розкривати на фоні тих пільг, які їм надає держава.

Враховуючи ті економічно-правові  процеси, які відбуваються в нашій  країні, учні мають засвоїти поняття  про підприємницьку діяльність, види організаційно-правових форм підприємницької  діяльності, форми господарських  товариств. При цьому учнів варто  ознайомити з тими обмеженнями в  занятті окремими видами підприємницької діяльності, що їх передбачає Закон України «Про підприємництво» від 26 лютого 1991 року.

Важливим у правовому  вихованні школярів є вивчення ними основних положень кримінального права. Учні повинні чітко уявити, що таке правопорушення і злочин, відповідальність за підготовку і намір злочину, співучасть у злочині, вік кримінальної відповідальності в Україні. При цьому слід показати особливості кримінальної відповідальності стосовно неповнолітніх, невідворотність відповідальності за скоєний злочин.