Реалізація правового виховання у навчально - виховному закладі

Викликає  в учнів Інтерес до правових проблем  і проведення у школах вікторини з правової тематики, Для підготовки вікторини створюють спеціальну групу, до складу якої залучають працівників правоохоронних органів, учителів та учнівський актив. Група розробляє програму і умови вікторини, проводить її, визначає переможця.

Формулюючи запитання вікторини, намагаються, щоб вони не виходили ля межі навчальної програми, охоплювали найістотніші поняття і положення, важливі для виявлення рівня  правової культури учнів.

Поширеною формою правового виховання  учнів є читацька конференція. Вибір теми конференції визначається завданнями правового виховання учнів та їх інтересами («Право і мораль», «Конституція України — Основний Закон моєї Батьківщини» «Твої права й обов'язки» та інші).

У ході підготовки до конференції  учнів ознайомлюють з її темою  і планом, літературою з теми, домагаються, щоб вони прочитали  пропоновану літературу. З цією метою  проводять бесіди, систематично консультують виступаючих, допомагають їм розібратися в основних питаннях; пропонують підібрати цікаві приклади з життя класу, школи чи населеного пункту, в якому вони живуть, статті з газет або журналів, уривки з художньої літератури.[5;62]

Щоб якомога більше учнів залучити до підготовки і проведення конференції, їм доручають оформлення оголошення, плакатів, фотомонтажу, альбомів, виставок книжок, випуск стінгазети, складання запитань для вікторини, добір кінофільмів, запрошення гостей тощо.

Залежно від вікових особливостей учнів читацька конференція змінюється за своїм характером. У середніх класах вона наближається до бесіди, під час якої учні висловлюють своє ставлення до тих чи інших правових фактів, переглядають кінофільми правового змісту. У старших класах учні виступають з повідомленнями, в яких дається морально-правова оцінка рис, якостей і вчинків героїв художніх творів морально-правового змісту, книжок у цілому, роблять висновки про їх виховне значення.

У роботі з молодшими школярами  використовують таку форму правовиховної роботи, як ранки-зустрічі. Наприклад, можна провести ранок на тему «Наша Батьківщина — вільна Україна». Тут варто розповісти дітям про велике щастя бути борцем за щастя України, про Конституцію України, яка гарантує всім людям право на працю, навчання тощо. Можна провести літературну вікторину на тему «Чи знаєш ти свою Україну?».

Великі можливості для правового  виховання учнів середнього І старшого шкільного віку закладені в зустрічах з працівниками виробництва, ветеранами війни. Зустрічі з такими людьми викликають у школярів роздуми про їхнє місце в житті, про необхідність дорожити завоюваннями нашого народу, про виконання своїх обов'язків перед Батьківщиною.

Популярною формою пропагування правових знань є вечори запитань І відповідей та тематичні вечори. На таких вечорах використовують різні методи і засоби впливу на школярів: виступи працівників суду, прокуратури, міліції, демонстрування кінофільмів тощо. Все це дає можливість зробити вечори цікавими, правову інформацію дохідливою, переконливою, насиченою яскравими прикладами з життя. Особливо активізує процес сприймання правової інформації, примушує учнів пережити почуте виступ па вечорі колишнього правопорушника про те, що привело його на лаву підсудних, про людей, які допомогли йому стати на правильний життєвий шлях.[5;64]

Виховна цінність тематичного вечора чи вечора запитань і відповідей полягає й у тому, що в підготовці й проведенні його беруть участь самі учні. Вони заздалегідь належним чином оформляють оголошення про майбутній вечір, виготовляють скриньку для збирання запитань, зошит для запису запитань та пропозицій. Учні оформлюють приміщення, книжкові вітрини, добирають кінофільми, провадять підготовку художньої самодіяльності.

При підготовці й проведенні вечора дуже важливо врахувати стан дисципліни й порядку в школі, наявність  педагогічно занедбаних учнів, які припускаються порушень дисципліни чи здійснюють правопорушення.

Тематика шкільних вечорів може бути різноманітною. Вечір може бути присвячений вузькому питанню —  одній темі, наприклад, трудовому чи сімейному законодавству або кільком галузям законодавства («Твої права та обов'язки», «Право у твоєму житті»). Інколи доцільно готувати кілька тематичних вечорів, присвячених якійсь важливій правовій проблемі. Так, для пропагування змісту Конституції України можна провести ряд цікавих вечорів: «Конституція України — маніфест миру, свободи, щастя», «Славимо нашу вільну Вітчизну», «Громадянином бути зобов'язаний» та інші.

Здійснюючи підготовку тематичного  вечора чи вечора запитань і відповідей з правової тематики, важливо продумати  його зміст і структуру.

Поширеною формою правовиховної роботи є різноманітні клуби («Підліток і закон». «Закон і ми» та інші). До роботи клубів залучаються працівники правоохоронних органів, культурно – освітніх закладів. Для організації роботи клубу створюють спеціальну раду. Окремі напрями його роботи здійснюють організаторська. лекторська, бібліотечна, художня та інші секції. Лекційна секція займається пропагуванням правових знань. З тематикою її лекцій ознайомлюються класні керівники, які влаштовують виступу її  членів лекторської групи у своїх класах. Бібліотечна секція пропагує юридичну літературу серед учнів. Члени секції переглядають наявність юридичної літератури в бібліотеці, слідкують за викладом її випуску та надходженням до шкільної бібліотеки, влаштовують виставки книжок з права, роблять огляди юридичних журналів. Організаційна секція влаштовує різноманітні масові вповні заходи з правових тем, зустрічі, лекції, вечори, конференції тощо. Так само організовують свою роботу м інші секції і клубу.[5;69]

Формі роботи клубів різноманітні: зустрічі з цікавими людьми, вікторини, демонстрування кінофільмів, обговорення газетних і журнальних статей, розв'язування спеціальних задач, відвідування окремих судових процесів. До кожного заняття готуються програми, запрошувальні квитки, стінгазета, книжкова вітрина, окремі, інсценівки у виконанні учасників художньої самій діяльності

Використовуючи різні форми  і методи правовиховної роботи, вчителі  вихователі ще нерідко зловживають  одними з них, універсалізуючи їх (наприклад, частіше проводять бесіди, читають лекції), набагато рідше звертаються до інших, особливо тих, які імпонують учнівській молоді (диспути, тематичні вечори, рольові ігри). Крім того, сама технологія реалізації тієї чи іншої форми чи методу часто далека від наукових рекомендацій, має рутинний, примітивний характер. Все це позначається на ефективності правового виховання учнів — виховних заходів проводять багато, а результати — мінімальні. Тому вдосконалення правового виховання. учнів у школі, як і перебудова всього нашого життя, вимагає рішучого повороту виховної роботи до науки, ділового партнерства з нею практики для досягнення найвищих кінцевих результатів, уміння поставити будь-яке починання на наукову основу.

2.4 Індивідуальна правовиховна  робота з учнями

У правовому вихованні певне місце належить індивідуальній роботі з учнями. Необхідність її зумовлюється тим, що серед школярів є й такі; хто на певному етапі виховання виявляє неправильне розуміння тих чи інших правових і моральних норм інші ж припускаються відхилень від норм правомірної поведінки, а інколи й правопорушень. Тому виникає потреба своєчасного вивчення причин цих недоліків у свідомості й поведінці таких учнів та вибору ефективних шляхів їх усунення.[16;125]

Головною умовою досягнення успіху в індивідуальній роботі з учнями є дотримання педагогами принципу індивідуального  під. ходу до них. Реалізація його вимагає  попереднього виявлення особливостей кожного учня, його психічних якостей, зокрема найактуальніших для  процесу правового виховання. Знання індивідуальних особливостей учня дає можливість намітити головні напрями, завдання, зміст і методику індивідуальної роботи з ним.

У плануванні правовиховної роботи з учнем, крім одержаних відомостей про рівень його правової культури, враховують і ту сукупність правових якостей, які необхідно сформувати у нього в процесі виховання. Таким чином одержують проект або модель,, особистості вихованця, тобто обґрунтовану характеристику її розвитку. Проект по суті виходить з потреб і можливостей виховного процесу і самої особистості. Такий підхід до індивідуальної виховної роботи дозволяє керувати нею, координувати всі педагогічні впливи, поглиблювати і розширювати мету, завдання і зміст. І виховної роботи.

В індивідуальному впливові на особистість  школяра використовують виховну силу колективу, його вплив може мати відкритий характер, коли педагог явно ставить перед колективом завдання вплинути на конкретного учня, і прихований, коли завдання ставиться з таким розрахунком, щоб його виконання колективом

само по собі позитивно впливало на даного учня. У першому випадку вихованець знає, що його виховують, у другому — в колективі можуть тільки здогадуватись про це.

Явно виражений вплив колективу  на вихованця використовують тоді, коли він поводиться грубо, але побоюється колективу. Тоді його поведінка обговорюється в колективі. Якщо е надія, що учень зробить для себе правильні висновки без прямої вимоги, ножна впливати на нього опосередковано, шляхом аналізу подібного вчинку, який обговорювався раніше і був засуджений колективом, у тому числі й цим учнем. У такому випадку пригадують те порушення правил поведінки чи правопорушення, яке було допущене кимось раніше, його причини, риси особистості учня, які призвели до цього, шкоду, яку завдало це порушення колективу і самому учневі, і порівнюють його з обговорюваним вчинком, дають йому відповідну морально-правову оцінку.[16;126]

Використання виховного впливу колективу на його членів ускладнюється тим, що, як правило, вчителеві недостатньо відомі особливості стосунків однокласників, зокрема їхнє ставлення до порушників дисципліни, і навпаки, останніх до колективу. Намічаючи шляхи, визначаючи умови, способи залучення членів колективу до різних видів діяльності правового характеру, необхідно виявити ті нюанси спілкування їх з однокласниками, які можуть стати Передумовами зміни їх взаємин з колективом у позитивному напрямку.

В індивідуальній виховній роботі використовують той факт, що порушників дисципліни часто критикують, тому в них також формується критичне ставлення до вчинків інших людей. Причому вони часто більш критично ставляться до вчинків інших людей, ніж до своїх власних. Виходячи з цього в ході індивідуальної бесіди з порушником дисципліни зіставляють його вчинок з подібним до нього, але допущеним кимось іншим.

Індивідуальну правовиховну роботу з учнями не слід зводити до одних тільки бесід на правові теми. Враховуючи індивідуальні особливості, слід залучати таких учнів до різних видів правоохоронної діяльності, в якій у них будуть формуватися навички і звички правомірної поведінки (зокрема, вони можуть бути юними помічниками інспекторів дорожнього руху).

Індивідуальна виховна робота передбачає і постійне виявлення наслідків коригуючої роботи для планування подальшої діяльності з правового виховання підопічних, які вимагають посиленої педагогічної уваги. Така система роботи з учнями, котрі виявляють відхилення у правовій свідомості й поведінці, дасть можливість виправити ці недоліки.

В індивідуальній роботі важливе значення має вміле використання засобів заохочення і покарання. Вони допомагають формувати в школярів навички і звички правомірної поведінки, почуття обов'язку і відповідальності. Полемізуючи з противниками застосування покарання в системі засобів виховання, А. С. Макаренко твердив, що «розумна система покарання не тільки законна, а й необхідна... Вона допомагає сформуватися міцному людському характеру, виховує почуття відповідальності, людської гідності, вміння опиратися спокусі і переборювати її»

Проте не слід думати, що вихованню почуття відповідальності сприяє тільки покарання. Схвалення і заохочення до хороших вчинків також допомагає виховати в учнів ці якості. У правовому вихованні важливо, щоб учні усвідомили принцип особистої відповідальності за свої вчинки, вміли зіставляти свою поведінку з вимогами правил поведінки, норм моралі й права.

В індивідуальній правовиховній роботі визначають тривалість педагогічного впливу: чи буде він розрахований на одержання очікуваного результату негайно чи шляхом тривалого впливу на особистість. В одних випадках реагують на негативний вчинок зразу, в інших — детально обдумують ситуацію і тільки тоді вирішують, які заходи виховного впливу застосувати.

Індивідуальна правовиховна робота вимагає, щоб у кожному конкретному випадку створювалась педагогічна ситуація, яка сприяла б формуванню в учня бажаних морально-правових якостей. Створення педагогічної ситуації передбачає: а) врахування взаємовідносин учня і колективу класу; б) ставлення учня до педагога; в) характер і мотиви вчинку, ставлення до нього учня: г) добір педагогом умов, які можна використати для реалізації задуманого; д) обмірковування педагогом своїх дій і поведінки, в яких виявилось би його ставлення до вчинка  вихованця.

Головним у новій педагогічній ситуації є те, що вона відрізняється від звичної: міняється ставлення до вихованця з боку вчителя чи колективу учнів, в учня від несподіванки появляються нові почуття і думки, він не може залишатися байдужим до даної ситуації, задумується над своїми поглядами і поведінкою і прагне змінити їх на краще.[16;129]

В індивідуальній правовиховній роботі велике значення має вміла координація  дій вчителя, батьків, учнівського  колективу, Така координація здійснюється передусім шляхом постійного аналізу  результатів виховного впливу, обміну думками з основних питань життя і діяльності учнів.

2.5 Використання засобів масової інформації, кіно і художньої літератури в правовому вихованні учнів

Певне коло питань законодавства висвітлюється  в передачах Українського радіо. У формі цікавих нарисів, коментарів до діючого законодавства, відповідей на запитання та листи громадян, виступів спеціалістів, представників громадськості, репортажів з місця подій будує свої передачі радіожурнал «Право».[3;89]