Реалізація правового виховання у навчально - виховному закладі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2012 в 00:21, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність дослідження. Соціально – економічні перетворення, які зараз відбуваються як в державі, так і в суспільстві, завдання побудови демократичної держави та формування громадянського суспільства в новій системі духовних цінностей актуалізують проблеми та шляхи реалізації різних напрямів виховання, а особливо правового виховання для підвищення правової свідомості і відповідальності всіх громадян, а особливо молодших поколінь, що є особливо актуальним.
Правова культура – складова й вияв духовної культури особистості. Вона базується на ідеї гармонійності, цілісності сучасного світу, єдності природного, соціального й духовного середовища, проживання людини в соціумі, історико-культурних традиціях. Недостатній рівень правової культури сучасної молоді є також вагомим фактором, який зумовлює актуальність дослідження. Таким чином, правове виховання є актуальним напрямом в сьогоденні і потребує уваги в навчально – виховному закладі, пошуку нових шляхів, форм та методів реалізації для кращого засвоєння та формування учнями знань, умінь та навичок для подальшої життєвої компетентності в правовій сфері та правовій культурі в новому суспільстві.

Содержание работы

ВСТУП
РОЗДІЛ I Педагогічні основи правового виховання у навчально – виховному закладі……………………………………………………………….7
Теоретичні питання правового виховання в історії вітчизняної педагогічної думки другої половини XIX – початку XX століття ………7
Місце правового виховання в загальній системі виховної роботи школи..9
Завдання правового виховання учнів ……………………………………..12
Зміст правового виховання …………………………………………………15
Принципи правовиховної роботи з учнями……………………………….17
Методи та форми правового виховання в школі ………………………...21
Система і механізми правового виховання. Правова вихованість. Правосвідомість…………………………………………………………...…2
Взаємодія школи, сім’ї та правоохоронних органів у правовому вихованні учнів ……………………………………………………………..29
Основи педагогічної профілактики злочинів ……………………………31
РОЗДІЛ II Шляхи реалізація правового виховання у навчально - виховному закладі ……………………………………………………………………………35
2.1 Правовиховна робота на уроках в молодших класів …………………….35
2.2 Правовиховна робота в процесі вивчення предметів гуманітарного та природничого – математичного профілю …………………………………….38
2.3 Позаурочна правовиховна робота з учнями ………………………………4
2.4 Індивідуальна правовиховна робота з учнями …………………………….51
2.5 Використання засобів масової інформації, кіно і художню літературу в правовому вихованні учнів ……………………………………………………..5
2.6 Залучення учнів до правовиховної діяльності …………………………….59
2.7 Результати емпіричного дослідження реалізації правового виховання у навчально – виховному закладі…………………………………………………63
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ……………………………………………………...68
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………...72
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………75

Содержимое работы - 1 файл

Реалізація правового виховання у навчально - виховному закладі.docx

— 153.06 Кб (Скачать файл)

Також важливими є питання  щодо ознайомлення  учнів з основними положеннями шлюбно-сімейного законодавства. До них слід віднести: умови і порядок укладання шлюбу, розірвання шлюбу, шлюбний контракт, особисті та майнові права й обов'язки подружжя, права та обов'язки батьків і дітей, опіка і піклування та природоохоронною роботою. Передусім учнів слід ознайомити з основами екологічного законодавства, тобто розкрити зміст законів про охорону надр, водних ресурсів, повітря, лісу, фауни, флори, а також розкрити роль людини, у тому числі й школярів, в охороні природи та її збагаченні.[10;59]

           Таким чином, реалізуючи зміст правового виховання, озброюючи учнів знаннями з різних галузей права, які перетворюються в їхні особисті переконання і на цій основі формуються у них відповідальне ставлення до своєї поведінки, потреба дотримуватись норм моралі і права, активно використовувати надані їм права і свободи, педагогам потрібно вміло дозувати процес озброєння учнів правовими знаннями, набуття ними навичок і звичок правомірної поведінки відповідно до їхніх вікових і індивідуальних особливостей.

1.5 Принципи правовиховної  роботи учнів

Організація правового виховання  учнів вимагає дотримання як загальнопедагогічних принципів виховання, так і специфічних  принципів правового виховання.

Реалізація загальнопедагогічних принципів у правовому вихованні має свої особливості. Так, принцип зв'язку правового виховання з життям вимагає врахування стану дисципліни й порядку в колективі класу і школи, дотримання правопорядку в мікрорайоні села чи міста у здійсненні правовиховної роботи.

Принцип виховання особистості  в колективі вимагає регулювання складної системи моральних і правових взаємин учнів, виконання ними своїх прав і обов'язків на основі статуту школи, правил поведінки учнів, усунення причин можливих конфліктів, порушень вимог шкільного режиму.

Принцип опертя на позитивне в особистості школяра І його досвіді має свою специфіку у правовому вихованні, коли йдеться про учнів, які допускають порушення дисципліни і порядку. Виховну роботу з такими учнями нерідко перетворюють у щоденне моралізування, виставляння їхніх недоліків, у боротьбі з ними. Таке ставлення, не спонукаючи їх до кращої поведінки, тільки призводить до їх озлоблення.[16;45]

Кращих результатів домагаються  ті педагога, які навіть у порушника дисципліни знаходять позитивні якості, намагаються спиратися на них у виховній роботі.

Поєднання високої вимогливості з повагою до учнів у правовому вихованні має на меті дотримання сформульованого А. С. Макаренком принципу: «Якомога більше вимоги до людини, але разом з тим І якомога більше поваги до неї»

Успіх правового виховання  залежить від вимогливості всіх працівників  школи. Ретельно продумані, педагогічно  обґрунтовані вимоги повинні бути усвідомлені всіма працівниками школи, стати життєвим кодексом закладу освіти. Єдність вимог допомагає забезпечити виконання кожним учнем вимог шкільного режиму і встановленого порядку, контроль за їхньою поведінкою.

Вимога єдності, систематичності  і послідовності педагогічних впливів  у правовому вихованні зумовлена тим, що в її здійсненні беруть участь педагогічний колектив, батьки і самі учні. Всі ці впливи повинні створювати єдину систему, спрямовану на виховання в учнів правової свідомості і правомірної поведінки.

Дотримання цього принципу полягає й у тому, що, розпочинаючи правове виховання нового учня чи класу, вчитель встановлює рівень їхньої правової культури, ступінь сформованості тих чи інших якостей, виявляє, що до нього зроблено іншими педагогами, аби визначити, з чого розпочинати, на чому зосередити свої виховні зусилля, щоб підтримати, продовжити, розвинути.

Успіх правового виховання  учнів залежить від урахування їхніх вікових особливостей, життєвого досвіду. Так, у молодших класах доцільно враховувати, що діти тільки поступово починають засвоювати розпорядок дня, правила поведінки, необхідність виконання доручень учителя. Згодом обсяг обов'язків збільшується, у дітей підвищується інтерес до морально-правових проблем, відповідальність за свою поведінку перед класом і батьками. Далі поглиблюється увага до морально-правових проблем, активізується участь у шкільному житті, набувається досвід поведінки.

Таким чином, реалізація цього принципу вимагає, щоб зміст правового виховання враховував не тільки вік учня, а й його правовий статус на даному етапі його розвитку. Характер норм права і глибина їх пізнання зумовлюється не тільки віком і розвитком! учнів, а й необхідністю дотримання їх у повсякденному житті.

Суть системного підходу стосовно правового виховання учні-ці полягає в: єдності мети, завдань і змісту правового виховання;! єдності методів, прийомів і форм правовиховної роботи; єдності І й узгодженості дій усіх зовнішніх виховних впливів і самовиховання особистості учня; єдності правової свідомості і поведінки школяра; урахуванні вікових та індивідуальних особливостей учнів; вивченні, аналізі рівня вихованості учнів і відповідному коригуванні правовиховної роботи; вивченні, узагальненні й поширенні кращого досвіду правового виховання учнів.

Аналіз педагогічної, психологічної і юридичної літератури, • досвіду роботи школи дозволяє виділити й специфічні принципи правовиховної  роботи школи. Одним із них є єдність правового і морального виховання. Цей принцип випливає з того, що основу | моралі і права становить єдність, яка виражається в спільності їх основних принципів, у тому, що право і мораль є виразниками передової свідомості і волі народу.

Принципи і  норми моралі мають загальний  характер, охоплюють всі сторони суспільного життя і регулюють взаємовідносини між людьми, їхнє ставлення до суспільства і до держави. Ці моральні норми лежать в основі права і правових відносин. Тільки право і правосвідомість охоплюють вужче коло відносин між людьми і їхніх взаємовідносин із суспільством і державою, ніж мораль. Це також зумовлює тісний зв'язок між правом і моральним вихованням.

Необхідність  поєднання правового і морального виховання пояснюється й тим, що окремі люди не володіють усіма моральними нормами, нерідко неправильно розуміють ті чи інші з них, особливо не стосується молоді, а тому допускають відхилення від них у поведінці. У такому разі правовими нормами здійснюється контроль за тими, хто порушує моральні норми. Тому правове виховання, як засіб профілактики правопорушень неповнолітніх, повинне постійно здійснюватися як складова частина морального виховання, а не як «автономна» правова освіта.[16;49]

У процесі правового виховання  учнів дотримуються принципу поєднання переконання з примусом. Суть цього принципу полягає в тому, що у правовиховній роботі, крім засобів переконання, у необхідних випадках застосовують і засоби примусу (покарання 1 учня адміністрацією школи, засобами служби у справах неповнолітніх, народного суду). Завдяки примусу недисциплінований підліток чи правопорушник змушений дотримуватись загально - прийнятих моральних норм людського співжиття.

Поєднання переконання  з примусом у діяльності педагогічного  колективу чи інших виховних інститутів залежить від рівня правової свідомості учнів: з підвищенням її потреба в застосуванні примусу зникає. Домінуючим у правовому вихованні має бути | переконання.

Використання  примусу вимагає від педагога почуття міри, аби не допустити  образи людської гідності чи порушення  законності, і Звідси випливає необхідність дотримання принципу законності у правовому вихованні школярів. Це вимагає передусім, щоб педагоги в своїй діяльності самі суворо дотримувалися норм моралі і права. Вони мають сумлінно ставитися до праці, дотримуватися вимог дисципліни праці, берегти і примножувати народне добро, чесно ставитись до виконання доручень, поважати правила людського співжиття, тобто являти собою взірець високої правової культури.

У правовому вихованні  важливо дотримуватися принципу єдності і прав і обов'язків школярів. Єдність прав і обов'язків громадянина України ґрунтується на поєднанні інтересів особи і суспільства.[1;65]

1.6 Методи  та форми правового виховання в школі

Робота по роз’ясненню та вивченню законодавства може провадитися різними засобами та заходами. До засобів правовиховної роботі слід віднеси радіомовлення, телебачення, кінотеатри, клуби, газети, журнали, кіноплівки, плакати, стенди, наочні посібники та інші засоби, які можуть безпосередньо впливати на свідомість неповнолітніх і сприяти розвитку їх уяви. [16;53]

    Але наявність  засобів ще недостатня для  досягнення кінцевого результату формування правосвідомості. Для цього потрібно вибрати відповідну форму вказаної роботи.

   Практика свідчить  про те, що таких форм правового  виховання чимало, вони можуть  впливати на свідомість неповнолітніх.  До них слід віднести: вечори запитань і відповідей, де приймають участь працівники правоохоронних органів, лекції, бесіди, диспути, вікторини, дні права в школі, юридичні консультації, виступи фахівців по шкільному та місцевому радіо, телебаченню, в районній, міській пресі, кінолекторії, де кожний захід супроводжується демонстрацією кінофільмів / художніх чи науково – популярних  / на відповідну тему.

   Останній захід  найбільш ефективний: бесіда чи  лекція підкріплюються конкретними  прикладами відображеними у кінострічках.

   Практика проведення  диспутів,  вікторин показує, що  добре підготовлені вчителями  та організаторами вони також  дають позитивний результат, оскільки  в них приймають участь самі  неповнолітні.

    Таким чином  єдність і послідовність виховного  впливу в різних сферах життєдіяльності  людини – як у навчальній, так  і поза нею, в сфері сім’ї,  побуту, вільного часу – важливий  принцип педагогіки і школа  повинна забезпечити цілісний  неперервний процес виховання.  Школа не може працювати ізольовано, не впливати на середовище, де  живуть, розвиваються діти, деформується  їх свідомість і правосвідомість.  [6;25]

    Вибір конкретної  форми та конкретного заходу  залежить від поставленої мети, від того, хто буде його проводити,  які технічні засоби будуть  використані під час його проведення, з якою категорією неповнолітніх  планується проведення конкретного  заходу тощо.

   Розглянемо деякі  форми правового виховання. 

  1. Зустрічі з працівниками правоохоронних органів.  Найбільш поширена форма правового виховання. Але є зауваження та побажання щодо застосування цієї форми виховання. Зустріч з працівниками правоохоронних органів не повинно носити характер залякування або розгляду негативних вчинків і правопорушень учнів цієї школи чи іншої школи.
  2. Обговорення  книг і статей. Ці обговорення дозволять не тільки поповнити знання з питань права та сформувати своє ставлення до них.
  3. Кінолекторії. Вони повинні бути постійно діючими, з програмою, розрахованою на рік .
  4. Диспут. Предметом диспуту можуть бути важливі морально – правові проблеми, які викликають різні думки та пов’язані з пошуком відповіді на питання,які хвилюють старшокласників.
  5. Участь бібліотеки у правовому виховані. Шкільній бібліотеці відводиться значення, як не основне, місце в підготовці та наданні послуги вчителям, організатору позашкільної та позакласної роботи та учням у проведенні диспуті, конференцій тощо… [16;61]

1.7 Система і механізми правового виховання. Правова вихованість. Правосвідомість.

Правове виховання має  свою систему, механізм, стадії.

Система правового виховання  — це сукупність основних частин (елементів) правовиховного процесу, що забезпечує його певний порядок і організацію.[8;145]

Правове виховання має  особливості, притаманні загальному виховному  процесу:

  1. Правове виховання, як і загальне виховання, — це процес цілеспрямований. Сучасний виховний процес характеризується єдністю мети, співробітництвом вихователів і вихованців для досягнення успіху.
  2. Процес правового виховання багатофакторний: у ньому виявляються численні об'єктивні і суб'єктивні фактори, які обумовлюють складність цього процесу.
  3. Діяльність вихователя, який керує правовим виховним процесом, зумовлена не тільки об'єктивними закономірностями, — це певною трою мистецтво, в якому відображається особистість вихователя, його індивідуальність, характер, ставлення до вихованців.

Виховний процес характеризується тривалістю. Може тривати і ціле життя. К. Гельвецій писав: "Я все ще навчаюсь, моє виховання ще не закінчилося. Коли ж воно закінчиться? Коли я не буду більше здатен до нього: після моєї смерті. Усе моє життя є, правду кажучи, лише одне довготривале виховання". Шкільне виховання залишає найглибший слід у свідомості людини, оскільки нервова система в молодому віці відрізняється високою пластичністю і сприйняттям. Серед особливостей виховного процесу — безперервність. Процес правового виховання і виховання загалом — це процес безперервної систематичної взаємодії вихователя і вихованців.

Процес виховання —  процес комплексний. Ця комплексність передбачає єдність його мети, змісту, форм і методів. Якщо процес виховання з якихось причин відбувається нерівномірно, тобто від випадку до випадку, то вихователь змушений постійно спершу поновлювати знання у свідомості особистості, замість того, щоб поглиблюючи знання, виробляти стійкі звички.[8;149]

Основа правового виховання  — ті ж загальнопедагогічні принципи, що й у вихованні загалом. Принципи виховного процесу — це загальні висхідні положення, в яких відображено основні вимоги до змісту, методів, організації виховного процесу:

    1. Обов'язковість (нормативність). Принципи виховання — це не порада, не рекомендації, це вимоги обов'язкового впровадження в практику. Систематичне порушення принципів, зневага до їхніх вимог не тільки знижує ефективність виховного процесу, й руйнує його підґрунтя.
    2. Комплексність. Принципи передбачають вимоги комплексного їх впровадження на всіх етапах виховного процесу.
    3. Рівнозначність. Принципи виховання, як і загальні положення рівнозначні, серед них відсутні основні та другорядні.

Информация о работе Реалізація правового виховання у навчально - виховному закладі