Реалізація правового виховання у навчально - виховному закладі

Тяжкі переживання трудівниці-швачки, викликані безправним життям, зображує П. А. Грабовський у вірші «Швачка». В інших творах поет особливу увагу  звертає на розкриття одвічного  прагнення українського народу до волі, звільнення від чужоземного поневолення українців (вірш «До Русі-України»), розповідає про лукавих синів України, які дбають про власні статки, гнуть спину перед чужоземними загарбниками, відцуралися від рідного народу й материнської мови («Орли»).

Певний морально-правовий матеріал міститься у творчості М. М. Коцюбинського, де йдеться про піклування батьків  про життя і здоров'я своїх  дітей, відповідальність за їх виховання (оповідання «Ялинка»); волелюбність трудового народу, його непримиренність до соціальних гнобителів (оповідання «Дорогою ціною») ; міститься заклик до боротьби проти гнобителів, за новий соціальний лад («Інтермеццо»); уславлюється світле, здорове життя, яке перебував в постійній гармонії з природою (повість «Тіні забутих предків»).

У творчості Лесі Українки з особливою силою виражаються пат- ріотичні мотиви через опис природи рідного краю (вірш «Вечірня година»), оспівується боротьба за вільне, красиве, духовне життя проти дріб'язковості, бездуховності (поема «Лісова пісня»), безкомпромісне розвінчання соціально-політичної атмосфери Росії того часу з її зневажанням елементарних прав людини, з системою доносів, хабарництва і катування (вірш «Бояриня»).[16;105]

Цікавий морально-правовий матеріал закладено в творах        

В. К. Винниченка, де розкриваються  стосунки між дорослими і дітьми, такі риси, як чесність, незрадливість, почуття власної гідності, винахідливість, осуджується схильність до нерозважливих вчинків, безвідповідальність (оповідання «Федько-Халамидник»); показано протиставлення добра і зла, репресивні заходи до утримання народу у покорі, те, як «начальство, наділене владою», стає несправедливим, свавільним, жорстоким (повість «Суд»).

Різноплановий морально-правовий матеріал закладений в українській поезії: безмежна любов до рідної вітчизни: «Любіть Україну» (В. М. Сосюра), «Україні» (М. Т. Рильський), «Україно моя» (А. С. Малишко); тривога за пригніченість української мови: «Рідна мова в рідній школі» (Олександр Олесь), «Рідна мова» (М. Т. Рильський), «У дитячому серні живе Україна» (Д. В. Павличко); бережливе ставлення до рідного краю: «Ви знаєте, як липа шелестить», «Ой, не крийся, природо» (П. Г. Тичина), «Яблука доспіли» (М. Т. Рильський), «Білі акації будуть цвісти» (В. М. Сосюра); таврування морального падіння, духовної убогості, інших відхилень у свідомості й поведінці окремих людей: «Манекени», «Лицеміри», «Анонімні листи» (Д. В. Павличко).[16;105]

      Значний правовиховний матеріал міститься в курсі історії України. З іменем князя Ярослава Мудрого пов'язане питання про впорядкування управи й суду, законів і права. Вони відображені в так званій «Руській Правді» — збірці наших давніх законів. До часів Ярослава належить тільки перша частина цієї збірки, де обмежується право помсти і встановлюються грошові норми за вбивство або каліцтво. Наприклад, законом передбачався за вбивство смерда штраф 5 гривень, за вбивство княжого слуги, старшого дружинника — штраф 80 гривень. Закон охороняв і власність: за порушення чужої межі — штраф 12 гривень, за крадіжку вола — одна гривня і повернення вола власнику. Загалом збірка «Руська Правда» кодифікувала соціальні й економічні відносини в умовах зростання приватної власності, усталювала права та обов'язки підданих . Створення цих законів мало прогресивний характер, бо ставились перепони кровній помсті, вводились однакові норми за певні злочини на всій території держави. Ці закони стали на цілі століття зразком, правилом, основою для всяких розпоряджень.

    Викладання правознавства пов'язане а використанням значного фактичного матеріалу. Вчителі старанно добирають до кожного уроку приклади. Розбираючи, наприклад, якийсь вчинок неповно, літнього, розкривають причини, що призвели до цього вчинку, аналізують його наслідки, той негативний вплив, який вій має па оточення. При цьому дуже важливо оцінити подію з правового ті морального поглядів, звернути увагу на відповідальність перед законом підлітків І батьків.

Дуже важливо мати на увазі, що надто  детальна розповідь про способи  здійснення злочину чи про методику їх розкриття може викликати нездоровий інтерес до правового матеріалу. Крім того, нерідко спостерігається, що вчителі надто багато використовують негативних прикладів для ілюстрування тих чи інших правових положень, що також рідко приносить користь, бо Йдеться про те, як «не треба» поводитись, а не про те, як «треба»  в тій чи іншій ситуації. Отже, у цьому відношенні потрібне почуття  міри.

При вивченні основних положень різних галузей законодавства особлива увага звертається на конкретизацію  прав і обов'язків неповнолітніх. Так, під час висвітлення питання  трудового законодавства необхідно  спеціально ознайомити учнів з правами  підлітка на виробництві, з його юридичною  відповідальністю.[16;109]

  Для глибокого засвоєння  учнями навчального матеріалу  вчителі пропонують їм перед вивченням теми різноманітні завдань.  Так, до теми «Шлюбно-сімейне законодавство» дають завданні такого характеру: а) написати відгук на одну з картин художник» (М.Стриженов «Чужі», М. Суздальцев «Перша зарплата», В. Ігошев «А мати все чекає сина»); б) відповісти на запитання анкеті (Які хороші традиції є у вашій сім'ї? Як ставляться до речей! грошей у вашій сім'ї? Чи ділиться у вашій сім'ї праця на «чоловічу» і «жіночу»?; в) дібрати матеріал із газет та журналів до теми. Такі завдання викликають інтерес до теми зокрема і до правових знань взагалі, сприяють кращому їх засвоєнню, дають можливість глибше розкрити тему, пов'язати теоретичний матеріал з життяц

Крім того, аналіз учителем анкет  при підготовці до занять дає йому змогу заздалегідь передбачити  хід обговорення того чи іншого питання на уроці, побачити, на кого можна опертися, кого під. тримати, а чиї погляди розкритикувати. Все це вимагає від учителя великої тактовності, вміння в доброзичливій формі виправити помилки того, хто помиляється, спонукати його до перегляду своїх помилкових уявлень та прийняти пропоновані йому в ненав'язливій формі погляди.[16;110]

У правовому вихованні школярів певну роль відіграють предмети природничо-математичного циклу. Їх вивчення дає змогу торкатися ряду питань з різних галузей права, зокрема тих його нормативних актів, які стосуються охорони природи, охорони праці, охорони здоров'я людини тощо.

Важливим навчальним предметом  у цьому плані є біологія. Вже на першому занятті з розділу «Рослини» поповнюють уявлення учнів про значення рослин у народному господарстві, в житті людини. Показуючи масштаби використання рослинних багатств людиною, повідомляють, що природні рослинні ресурси України — величезне багатство. Водночас підкреслюють, що це багатство не безмежне. Людина використовує його в господарських цілях, і воно вимагає постійного поновлення. Так, за підрахунками вчених, витрати деревини в середньому на одну людину протягом її життя становлять 400 дерев із середнім об'ємом стовбура. До цієї теми включено не тільки витрати деревини на житло, меблі, а й на виробництво сірників, паперу тощо.[16;111]

Під час вивчення багатоманітних видів  рослин показують найтиповіші місцеві  рослини та ті види, чисельність  яких невелика або різко скоротилася  через масові збирання дикорослих, зокрема лікарських, рослин. Спеціалісти  вважають, що в деяких європейських державах 5—10 відсотків видового складу флори вже зникли. Учням слід сказати, що сьогодні в Україні діє Червона книга, до якої внесено рослини, що підлягають державній охороні.

 

2.3 Позаурочна правовиховна  робота з учнями

Одержані у процесі навчання правові знання поглиблюються і  розширюються у позаурочній виховній роботі. Вибір форми чи методу виховного впливу залежить від його мети, змісту, вікових, індивідуальних особливостей учнів та можливостей педагогічного колективу школи. Вибираючи той чи інший метод або форму виховної роботи з учнями, важливо також ураховувати, чи популярні вони серед школярів, чи захоплюють їх, чи викликають у них переживання і почуття задоволення.

Колективні форми і методи правовиховної  роботи в школі мають перевагу перед індивідуальною виховною роботою в тому, що вони охоплюють одночасно велику кількість учнів, сприяють створенню певного емоційного настрою, колективного переживання правової інформації.

У багатьох школах склалася цікава традиція — щомісяця в усіх класах на класній годині проводити бесіду з правової тематики. Теми таких бесід і методика їх проведення заздалегідь обговорюються на семінарах класних керівників. Зміст бесід добирається з урахуванням вікових особливостей учнів, ставлення їх ідо свого головного обов'язку — навчання, стану дисципліни і порядку в класі.[5;51]

Відповідно до вікових особливостей дітей у молодших класах І пропонується провести бесіди з таких морально-правових тем: ««Поважай своїх друзів», «Бережи  наслідки людської праці», «Виконуй точно і без заперечень доручення і прохання дорослих»,. «Красиве і некрасиве у поведінці людей», «Будь чесним і правдивим» тощо.

Проводячи бесіди з морально-правової тематики, класоводи [намагаються пов'язати  зміст їх з поведінкою учнів класу, попередити негативні вчинки з їхнього боку. З цією метою використовують матеріал з життя класу, оповідання з дитячих газет і журналів. Під час бесід дітей привчають давати оцінку позитивним і негативним вчинкам героїв оповідань, а також поведінці учнів класу.

Бесіди з учнями середнього шкільного  віку мають бути більш насиченими правовим змістом: «Відповідальність  школярів за свої вчинки», «Твої учнівські  права і обов'язки», «Охорона природи — твій обов'язок», «Людина без «гальм» — зіпсована машина» тощо.

У правовому вихованні учнів  використовується і така поширена форма  виховної роботи, як політичне інформування учнів. Воно може повністю присвячуватися правовому питанню або розглядається як окреме правове питання поряд з іншими.

У ході підготовки й проведення правового  інформування використовують основні положення Конституції України та інших юридичних документів, консультують інформаторів, яким чином опиратися на основні положення цих документів при поясненні явищ і подій суспільного, економічного і культурного життя вашої країни.[5;53]

Одним із поширених методів правового  виховання є лекція. Жваве спілкування з лектором, людиною кваліфікованою, яка знає обстановку в населеному пункті, готова тут же дати відповіді на запитання, які можуть виникнути у слухачів, надзвичайно цікаве і корисне.

Успіх лекції передусім визначається особистими якостями лектора. Він повинен мати необхідну теоретичну підготовку, добре знати матеріал лекції, володіти прийомами донесення його до слухачів. Тому варто запрошувати для читання лекцій на правову тематику лекторів-юристів: суддів, прокурорів, адвокатів, працівників міліції. Саме поява представника правоохоронних органів сприяє збудженню інтересу до лекції, викликає повагу до лектора. Залишається тільки переконливо викласти матеріал відповідно до поставленої мети.[5;54]

Від лекції з правової теми школярі  завжди чекають сенсаційного матеріалу. На жаль, недосвідчені лектори і перетворюють лекцію на повідомлення про ряд правопорушень чи злочинів, скоєних у даній місцевості, чим збуджують нездоровий інтерес у неповнолітніх, не даючи необхідної правової інформації. Щоб викликати справжній інтерес до лекції, слід спиратися на потребу учнів у конкретній правовій інформації, вміло пов'язувати її з інтересами та щоденним життям і діяльністю учнів.

Певний інтерес у школярів викликає кінолекторій а правової тематики. Ефективність цієї форми визначається тим, що пізнавальне значення лекції зростає за рахунок доповнення її фактами конкретної діяльності, відображеної у науково-популярному чи художньому кінофільмі.

Кінолекторії об'єднують кілька лекцій однією ідеєю, їм надають різних назв: «Закон і підліток», «Ми і закон», «Вартові порядку» тощо. Тематичні плани кінолекторіїв передбачають одну дві лекції і кінофільм у місяць з найактуальніших правових питань, розрахованих на постійну аудиторію з урахуванням віку, освіти, правової підготовки слухачів.

У багатьох школах працюють кінолекторії за такою програмою.

 Перше заняття.

1. Відкриття кінолекторію.

2. Лекція «Наша батьківщина — вільна Україна».

3. Науково-популярний фільм.

Друге заняття.

1.Лекція «Людина і демократія».

2.Науково-популярний фільм.

Трете  заняття.

1. Розмова про права й обов'язки  громадянина перед суспільством (зустріч з працівниками правоохоронних органів).

2. Науково-популярний фільм.

Четверте заняття.

1.Бесіда «Де межі пустощів?»

2.Науково-популярний фільм.

П’яте  заняття.

1. Лекція «Що таке законність?»

2. Зустріч з Працівниками прокуратури.

3. Науково-популярний фільм.

Шосте   заняття.

1. Лекція «Суд на службі у  демократії».

2. Зустріч з працівниками суду.

3. Науково-популярний фільм.

Сьоме  заняття.

1. Лекція «Завжди на сторожі  порядку».

2. Зустріч з працівниками міліції.

3. Науково-популярний фільм.

Восьме заняття.

1.Бесіда «Що ти знаєш про  трудове право?»

2.Зустріч з адміністрацією підприємства.

3. Науково-популярний фільм.

Цікавим методом правового виховання  є диспут. Як один із шляхів формування правових уявлень, поглядів і переконань, диспут учить самостійно оцінювати ті чи інші судження, обстоювати свої погляди, аргументувати їх, допомагає виявити настрій вихованців, їхній внутрішній світ, формувати громадську думку колективу, критичне ставлення учнів до чужих і ворожих нашому суспільству ідей, моральних принципів, правових норм.[5;59]

На жаль, і сьогодні диспут у  школі — надто рідке явище. Окремі вчителі ще живуть багажем  учорашнього дня, не розуміють проблем молоді, не бажають перейнятися тим, що хвилює сьогодні юнаків і дівчат, не кажучи вже про те, щоб спільно обговорити складні життєві ситуації, довести свої погляди і позиції, вислухати думки інших. Некомпетентність таких педагогів породжує в них страх вільно обговорювати наболілі питання. Вони бояться, що діти не підтримають їхню думку, почнуть критикувати її, а тому вважають за краще не ризикувати.

Користь від диспуту не тільки в  тому, що тут змагаються протилежні погляди: учасники дискусії взаємно збагачуються новими знаннями в галузі права, долають помилкові уявлення. Добре підготовлений диспут сприяє більш тісним контактам педагогів з учнями, створюючи додаткові можливості для врахування індивідуальних особливостей учнів при засвоєнні ними матеріалу.[5;60]