Реалізація правового виховання у навчально - виховному закладі

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ  І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ  УКРАЇНИ

 

 

Кафедра педагогіки

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Реалізація правового  виховання у навчально – виховному  закладі»

 

 

                                                         

                        Виконав: студент II курсу 1 групи

спеціальності «Соціальна педагогіка»

Васильківський Ілля Павлович

 

Перевірила: кандидат педагогічних наук, доцент

Виговська Світлана Володимирівна 

 

 

 

 

Київ – 2011

ВСТУП

РОЗДІЛ  I Педагогічні основи правового виховання у навчально – виховному закладі……………………………………………………………….7

1. Теоретичні питання правового виховання в історії вітчизняної педагогічної думки другої половини XIX – початку XX століття ………7
2. Місце правового виховання в загальній системі виховної роботи школи..9
3. Завдання правового виховання учнів ……………………………………..12
4. Зміст правового виховання …………………………………………………15
5. Принципи правовиховної роботи з учнями……………………………….17
6. Методи  та форми правового виховання в школі ………………………...21
7. Система і механізми правового виховання. Правова вихованість. Правосвідомість…………………………………………………………...…23
8. Взаємодія школи, сім’ї  та правоохоронних  органів у правовому вихованні учнів ……………………………………………………………..29
9. Основи педагогічної профілактики злочинів ……………………………31

РОЗДІЛ  II Шляхи реалізація правового виховання у навчально - виховному закладі ……………………………………………………………………………35

2.1 Правовиховна робота  на уроках в молодших класів  …………………….35

2.2 Правовиховна  робота  в процесі вивчення предметів  гуманітарного та природничого  – математичного профілю …………………………………….38

2.3 Позаурочна правовиховна  робота з учнями ………………………………43

2.4 Індивідуальна правовиховна робота з учнями …………………………….51

2.5 Використання засобів масової інформації, кіно і художню літературу  в правовому вихованні учнів ……………………………………………………..55

2.6 Залучення учнів до правовиховної діяльності …………………………….59

2.7 Результати  емпіричного дослідження реалізації правового виховання у навчально – виховному закладі…………………………………………………63

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ……………………………………………………...68

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………...72

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………75

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

       Актуальність дослідження. Соціально – економічні перетворення, які зараз відбуваються як в державі, так і в суспільстві, завдання побудови демократичної держави та формування  громадянського суспільства в новій системі духовних цінностей актуалізують проблеми та шляхи реалізації різних напрямів виховання, а особливо правового виховання для підвищення правової свідомості і відповідальності всіх громадян, а особливо молодших поколінь, що є особливо актуальним.

        Правова культура – складова й вияв духовної культури особистості. Вона базується на ідеї гармонійності, цілісності сучасного світу, єдності природного, соціального й духовного середовища, проживання людини в соціумі, історико-культурних традиціях. Недостатній рівень правової  культури сучасної молоді є також вагомим фактором, який зумовлює актуальність дослідження. Таким чином,  правове виховання є актуальним напрямом в сьогоденні і потребує уваги в навчально – виховному закладі, пошуку нових шляхів, форм та методів реалізації для кращого засвоєння та формування  учнями знань, умінь та навичок для подальшої життєвої компетентності в правовій сфері та правовій культурі в новому суспільстві.

Основні наукові  погляди на проблему та її історичний розвиток. У наукових роботах з філософії, педагогіки, психології, соціології досліджуються окремі аспекти правового виховання, інтеграція яких дає цілісне уявлення про важливість, складність цієї проблеми, зокрема, щодо права, як засобу реалізації людських цінностей (О.Бандура, С.Бублик, М.Костицький та ін.), гуманістичних засад права (Л.Байрачна, С.Максимов та ін.), виховання особистості (Г.Костюк, С.Максименко), дидактичні аспекти правового виховання (В.Берман, М.Данилов, О.Наровлянський, Б.Подзолков та ін.), специфіки правового виховання в позаурочній, позакласній і позашкільній навчально-виховній роботі (Г.Давидов, В.Дубровський, В.Іова, О.Пометун, А.Сиротенко, Л.Твердохліб, М.Фіцула та ін.), відповідальність особистості (І.Бех, Б.Кобзар, В.Сухомлинський та ін.).

Об’єкт дослідження – процес реалізацій правового виховання у навчально – виховному закладі.

_{Предмет дослідження -} педагогічні умови та шляхи, засоби впливу навчально-виховного процесу на формування правової культури у навчально – виховному закладі.

Мета дослідження - теоретично  обґрунтувати та практично дослідити шляхи реалізації правового виховання у навчально виховному закладі.

Відповідно до мети, визначено  такі завдання дослідження:

 

1. Виявити витоки правового виховання у світовій  педагогічній думці, місце правового виховання в системі освіти  та в  діяльності навчально виховного  закладу;
2. Розкрити сутність та зміст правового виховання в сучасних умовах;
3. Розкрити принципи, форми та методи правового виховання;
4. Визначити роль сім’ї, школи та громадських об’єднань у реалізації правового виховання;
5. Визначити шляхи реалізації правового виховання у навчальному закладі;
6. Дослідити шляхи реалізації правового виховання  у навчально – виховному закладі;

     Для розв’язання визначених завдань використано комплекс методів дослідження, який включав:

• теоретичні методи: аналіз, синтез,  узагальнення наукової літератури, порівняння, систематизація, зіставлення та узагальнення здобутої інформації,
• емпіричні методи: спостереження, анкетування,  опитування, кількісний і якісний аналіз отриманих результатів дослідження.

Структура і обсяг  роботи. Курсова робота  складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, одного  додатку, списку використаних джерел (16). Загальний обсяг курсової роботи – 76 сторінки друкованого тексту, з яких 54 сторінок основного тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  I

Педагогічні основи правового виховання у  навчально- виховному закладі

1. Теоретичні питання правового виховання в історії вітчизняної педагогічної думки другої половини XIX – початку XX століття

       Витоки правового виховання його дуже глибокі, вони знайшли своє відображення в культурі Стародавньої Греції, Риму, у філософських ідеях Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Джона Локка, Луї Монтеск’є, Гельвеція, у працях просвітителів Беккаріа Чезаре, Жана Кондорсе, Луї Лепелетьє, видатних педагогів Песталоцці, Дістервега та інших. [13;7]

      В античній культурі Сократом, Платоном, Аристотелем було сформовано уявлення про громадянську доброчесність як невід'ємну рису громадянина, де важливе місце посідала законослухняність. До речі, цв уявлення стало традиційним для європейських країн. Аристотель особливо підкреслював роль закону у вихованні доброчесності у книзі X «Никомахової етики». У стародавньому Римі це положення розвивали Цицерон, Квинталіан та їх послідовники.[13; 8]

          Древньогрецький філософ Сократ  відзначав, що людина вчиняє  погано тому, що не знає, як  саме вона має вчинити «Оскільки  моральне зло йде від незнання, значить знання - джерело моральної досконалості» [13; 9]

Правове виховання має  свої національні  корені в Україні, які виникли і розвивалися  на національному грунті. Про це свідчать усна народна творчість, матеріали часів Київської Русі, такі видатні писемні пам’ятки літератури, як „Повчання” Володимира  Мономаха, „Слово про закон і благодать” Іларіона, педагогічна спадщина та діяльність І.Вишенського, Г.С.Сковороди, Я.П.Козельського, І.П.Котляревського, Г.Ф.Квітки-Основ’яненка, М.О.Максимовича, Т.Г.Шевченка. Вони мали спільну або дуже близьку думку. Найголовнішими завданнями правового виховання вважалися:  формування почуття законності, свідоме виконання законів, правова освіченість особистості, попередження злочинів, профілактика правопорушень, формування моральних переконань[1;17]

Наукові основи вітчизняної  теорії правового виховання були закладені в другій половині ХІХ  – початку ХХ століття. Цьому  сприяли падіння кріпосництва, реформа 1861 року, яка створила надзвичайний попит на освіту і школи, а самій  освіті надала вільного гуманітарного  спрямування. У цей час значно зросла дитяча злочинність, однією з  причин цього явища вважали руйнування сімейної форми виробництва в  ході економічного життя. Прогресивні  представники суспільства стали  на шлях активної боротьби за реформи  народної освіти, нові напрями вирішення  актуальних питань навчання і виховання, зокрема і правового.[13; 8]

Як свідчить дослідження, проблема правового виховання особистості  в другій половині ХІХ – початку  ХХ століття була поставлена у зв’язку  з низьким розвитком почуття  законності. Сам термін „правове виховання” не вико-ристовувався. Правове виховання частіше розглядали у взаємозв’язку з мо-ральним або з громадянським.

Вивчення педагогічної спадщини дає можливість стверджувати, що ва-гомий внесок у розвиток теорії правового виховання зробили М.І.Пирогов, К.Д.Ушинський, В.Я.Стоюнін, С.І.Миропольський./авторефер. [13;9]

Так, зокрема на основі праць  М.І.Пирогова „ Основні правила  провини і покарання учнів гімназій Київського навчального округу ”, „ Про заходи виправлення в гімназіях ”, „ Про підготовку вчителів для повітових та приходських училищ ”, „Звіт про наслідки введення по Київському навчальному округу правил про провини і покарання учнів гімназій”  встановлено, що він розглядав правове виховання як невід’ємний компонент громадянського. Діяльність М.І.Пирогова свідчить про те, що ним була вироблена концепція формування почуття законності, під яким він розумів формування в учнів поваги до норм міжособистісного спілкування, усвідомленого прагнення до виконання їх, а також неминучої відповідальності за провину.

Важливе значення правовому  вихованню надавав К.Д.Ушинський. У працях „Про злочин в Англії і у Франції”, „Дитячий світ”, „Листи про виховання спадкоємця російського престолу” він показав необхідність правового виховання для кожної людини: від дитини до спадкоємця престолу. Причини розвитку  злочинності К.Д.Ушинський пов’язував не тільки з поганим вихованням, але і з соціаль-ними факторами. При цьому велику роль відводив вихованню.

Подальший  розвиток теорія правового виховання знаходить  у працях В.Я.Стоюніна, який відіграв важливу роль у становленні теорії правового виховання, викривши причини слабкого розвитку почуття законності і позв’язавши їх з рівнем розвитку моральності.

Велика роль у формуванні почуття законності відводилася  школі. Вважалось, що саме школа повинна  стати твердою опорою в здійсненні правового виховання і забезпечити  оволодіння учнями системою знань з  питань держави і права. Фундамент  правового виховання  повинен  закласти  навчальний предмет  "законодавство”, який вважали предметом загальної освіти людини і який мав забезпечити оволодіння учнями системою знань про державу і право.[1; 19]

Установлено, що на початку  ХХ століття  було порушено питання  про необхідність відокремлення  правового виховання від морального: перша галузь виховання допускає свободу; примус, насильство в ній  неприпустиме; друга – допускає і часто вимагає примусових заходів. Вважалося, що і принципи виховання  в них повинні бути різними, встановлення особливих принципів правового  виховання може змінити стан справи. [13; 9]

2. Місце правового виховання  в загальній системі виховної роботи школи

Однією із сторін всебічно розвиненої особистості є наявність  у неї високої культури поведінки. Адже не можна вважати фізично  здорову людину культурною, коли вона, маючи ґрунтовні й широкі знання, добре працюючи чи навчаючись, порушує  норми моралі чи законів.