Маркетингові дослідження споживачів тур продукту

Україна має найбільші  й найрізноманітніші в Центральній  Європі запаси ресурсів для розвитку санаторно-курортного лікування, хоча їх використання не можна назвати  ефективним: застаріла матеріально-технічна база, недостатність фінансування державних  закладів і, як наслідок, низька конкурентоспроможність, збитковість більш ніж половини з них. Скорочення кількості підприємств та персоналу, зростаюча вартість послуг при низькій якості обслуговування обумовили скорочення попиту та зменшення завантаженості підприємств. Санаторна база значно рівномірніше розподілена по території країни. Найбільше закладів санаторного типу сконцентровано у Криму, Донецькій, Одеській та Дніпропетровській, а найменше у Чернівецькій та Тернопільській областях. Найбільшою популярністю користуються санаторні заклади Криму, де протягом 2001 р. було оздоровлено 27,7 % відпочиваючих від загальної кількості по Україні, Одеської (8,2) та Львівської областей (7,9 %).

Кількість ліцензованих туристичних  підприємств малого та середнього бізнесу постійно зростає, хоча постійно працюють на ринку тільки 68% з них. Процес реструктуризації ринку просувається досить повільно і ринкова пропозиція турів недиференційована і фактично не позначена ексклюзивністю. Серед світових розподільчих мереж на українському ринку найпотужніше представлені системи АМАDЕUS та Galileo, через які туристичні фірми здійснюють бронювання авіаквитків та інших послуг. В цілому транснаціоналізація ще не торкнулася національного туристичного ринку, лише позначилась на ньому окремими штрихами (зростання національних туроператорів, хоча й малопотужних і неконкурентоспроможних на міжнародному туристичному ринку; увага транснаціональних готельних груп, зокрема, «Редісон-Сас», потреба формування національних готельних мереж, розбудова транспортної інфраструктури).

Формування національного  туристичного продукту грунтується  переважно на визначених туристсько-рекреаційних ресурсах з елементами інновацій  і є класичним поєднанням природних  і культурно-історичних ресурсів, посилене етно-релігійною самобутністю регіонів країни.

Територіальна концентрація туристичних підприємств відображає територіальну структуру попиту на ринку: максимальною вона є у Києві  та в Криму, порівняно високою  в Одеській, Херсонській, Волинській, Закарпатській, Тернопільській областях, а найменшою — у Кіровоградській, Хмельницькій, Донецькій та Луганській областях.

Основними видовими сегментами ринку й надалі залишаться рекреаційний з метою відпочинку, курортно-лікувальний, культурно-пізнавальний (екскурсійний), спортивно-оздоровчий, релігійний туризм. Традиційним національним турпродуктом на ринку міжнародного туризму є відпочинок, курортно-лікувальний, культурний та екскурсійний туризм. Зокрема, за програмою «Намисто Славутича» розроблено понад 250 екскурсійних маршрутів, діють понад 100 курортів на основі мінеральних вод та грязей. Маркетингові зусилля спрямовані саме на просування даного традиційного продукту, а також нового, представленого екологічними напрямами та сільським туризмом, шляхом поліпшення інформаційного забезпечення, участі в міжнародних регіональних заходах та проведення національних туристичних виставок, координації з ВТО та іншими міжнародними структурами.

Урізноманітнення і розвиток пропозиції України можливі на напрямах культурно-пізнавального і екскурсійного, екологічного, спортивного, а також сільського туризму. Потребує маркетингових зусиль ринок курортно-лікувального туризму, підтримки та відновлення — ринок круїзного та спортивного туризму, розбудови — ринок гірськолижного туризму. Відносно сегментів споживчого ринку, то основні маркетингові зусилля повинні бути спрямовані на розвиток дитячого відпочинку та оздоровлення, сімейного відпочинку, відновлення та розбудову автотуризму (особливо це актуально стосовно статусу транзитної держави та створення трансєвропейських транспортних коридорів), релігійного туризму. Основним споживчим ринком залишається ринок масового попиту з превалюючою мотивацію «відпочинок+екскурсії». На ринках нестандартного та елітарного попиту домінуючими можуть бути позиції спортивного та екологічного туризму. Пріоритетним напрямом розвитку є внутрішній туризм. Його активізація передбачає диверсифікацію видових субринків та ускладнення територіальної структури внутрішнього ринку за рахунок формування місцевих територіальних ринків на основі інтенсифікації ресурсної бази туризму і розбудови туристичної інфраструктури. Основним регулятором повинно стати проведення регіональної туристичної політики стимулювання малого та середнього підприємництва у внутрішньому туризмі та організації екскурсійної діяльності. Розбудова індустрії туризму та формування національного ринку туристичних послуг позначиться на територіальній організації туристичного ринку країни процесами структуризації геопростору і диверсифікації місцевих ринків і сприятиме подальшій поляризації територіальної структури, ієрархізації територіальних ринків, що закріпиться процесами територіальної концентрації і спеціалізації. Означені процеси повинні оформитись у туристичну логістичну систему з розподільчими вузлами-координаторами внутрішніх і зовнішніх туристичних потоків (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Симферополь, Одеса, Львів) і чіткою функціонально-територіальною диференціацією елементів територіальної структури.

Запорізький край - край козацької  звитяги, степова перлина Півдня України

Запорізька область, розташована  у південно-східній частині України на чорноземах степової зони, окрім потужного промислово-енергетичного потенціалу має достатньо цінні природні та історико-культурні ресурси для сталого розвитку туристичної та курортно-рекреаційної сфери.

Південь області омивається водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області складає понад 300 км. Акваторія Дніпра, залишки колишніх плавнів історичного Великого лугу є стабілізуючим рекреаційним фактором індустріального осередку регіону.

Територія області із населенням складає близько 1860 тис. чол. займає 27,2 тис км2 та має розвинуту систему транспорту: залізничного, автомобільного, водного та авіаційного.

Сприятливий клімат, чудові прибережні пейзажі Дніпра, джерела  мінеральної води і лікувальні грязі, ласкаве, тепле Азовське море приваблюють туристів. Міста Бердянськ, Приморськ, смт. Кирилівка користуються великою популярністю, як курортні, у відпочиваючих. Верховною Радою України 11.01.2005 прийнято Закон України "Про оголошення лікувально-оздоровчої місцевості м. Бердянськ Запорізької області курортом державного значення".

У межах області розвідані та використовуються мінеральні води та лікувальні грязі практично всіх відомих бальнеологічних типів. В оздоровчих і лікувальних цілях широко використовується озокерит та спелеотерапія.

У цілому курортні та рекреаційні  території складають майже 15 % площі  області.

Всього на Азовському побережжі  та в акваторії р.Дніпро в регіоні функціонує близько 600 оздоровчих закладів.

В ряді районів області  створено садиби зеленого туризму.

Своєрідністю краю є унікальне поєднання природних умов, ландшафтів, різноманітних рекреаційних ресурсів із рядом емоційно потужних пам'яток історії, археології, монументального мистецтва та архітектури.

В області перебуває на обліку близько 8 тис. об'єктів історико-культурного надбання, найбільш туристично привабливими із них є:

Острів Хортиця - унікальна  комплексна історико-культурна та природна пам'ятка, що охоплює період від мезоліту до ХХ століття, всесвітньо відома як колиска  Запорозького козацтва та осередок першої в світі демократичної республіки.

Зважаючи на природну та археологічну унікальність острова та з метою  здійснення державної охорони збереження його цілісності, в 1965 році Хортицю  було оголошено державним історико-культурним заповідником.

У 1993 році державному історико-культурному заповіднику було надано статус національного. До його складу входять острів Хортиця і прилеглі до нього острови та скелі Байда, Дубовий, Ростьобін, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра. Загальна площа заповідника становить 2359,34 га.

Острів Хортиця - найбільший острів на Дніпрi (довжина 12,5 км, найбільша ширина - до 2,5 км). Національний заповідник "Хортиця" занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. На його території нараховується 63 пам'ятки археології та історії, 33 з яких поставлено на державний облік.

На території заповідника  до послуг відпочиваючих знаходяться 7 санаторіїв, 9 баз відпочинку, 1 дитячий  табір відпочинку, 2 готелі, 3 ресторани, 3 водні станції, 2 театри, Запорізьке державне лісогосподарське об'єднання "Запоріжжяліс".

У 10 населених пунктах  проживають 1443 чоловік.

На території Національного. заповідника "Хортиця" створено музей  історії запорозького козацтва, який являється структурним підрозділом заповідника. Експозиція музею складається з чотирьох розділів, чотирьох діорам та виставок. На території Національного заповідника "Хортиця" з 2004 року здійснюється відтворення історико-культурного комплексу "Запорозька Січ".

Державний історико-археологічний  заповідник "Кам'яна Могила" (Мелітопольський  район) - на території 15 га заповідника  знаходиться пісковий пагорб площею 3 га, який є унікальною пам'яткою стародавньої історії та культури. У гротах та печерах цього пагорбу, яких на сьогодні відкрито 60, було знайдено петрогліфічні комплекси - унікальні зразки первісного мистецтва віком до 14 млн. років.

Історико-архітектурний заповідник "Садиба Попова" (Василівський район) - диво містобудування, музей замкової архітектури пізнього класицизму, побудований в 1884 році. Аналогів високоякісного мурування стін з цегли, за свідченнями фахівців, немає ні в Україні, ні в країнах СНД, ні взагалі в Європі.

Заповідник "Кам'яні Могили" (Розівський район). засновано 5 квітня 1927 року як особлива природоохоронна територія місцевого значення. Його площа складає близько 400 га, з них 300 га у складі Донецької області і 100 га в Запорізькій. Зараз він є одним з чотирьох відділів Українського державного степового природного заповідника, який підпорядкований Президії НАН України. Район урочища "Кам'яні Могили" у геологічному, біологічному, художньо-емоційному та історичному аспектах є водночас унікальним і репрезентативним.

Далеко за межами України  відомі також нерухомі речові пам'ятки із числа археологічних знахідок курганів Камянського городища, ряд меморіальних місць, пов'язаних із всесвітньо відомими історичними постатями Нестора Махна, Дмитра Донцова та ін.

Додає позитивного туристичного іміджу регіону унікальна споруда  греблі Дніпрогесу та органічно пов'язаний з нею район соцміста Запоріжжя, спроектований всесвітньо відомими архітекторами братами Вєснєними.

В області діє 22 музеї державного підпорядкування з загальною кількістю близько 330,0 тис. предметів основного фонду, вже сьогодні ряд музейних експозицій є привабливими для туристичного відвідування.

В ході реалізації Концепції  розвитку туризму і курортів в Запорізькій області до туристичних маршрутів постійно включаються нові туристичні об'єкти, особливо активно розвиваються історичний, спортивний, зелений, сільський, дитячий, молодіжний, діловий, етнотуризм та інші види внутрішнього та зовнішнього туризму.

Самобутність у туристично-курортному секторі досягається за рахунок  врахування чітко простеженої поліетнічності складу населення, поєднання курортного та рекреаційно-туристичного напрямку з традиційними мистецькими проектами  регіону, яскравими здобутками у  збереженні та розвитку промислів і  ремесел, використання тяжіння широких  кіл громадськості до о.Хортиці як осередку державності, демократичних та господарських традицій України.

Запорізький обласний туристично-інформаційний  центр

Згідно рішення Управління культури і туризму обласної державної  адміністрації та за підтримки Запорізької  обласної ради, при обласному краєзнавчому музеї у 2008 р. було відкрито Запорізький  обласний туристично-інформаційний  центр (ЗОТІЦ).

Тут створено першу в Україні  мультимедійну базу даних, яка сьогодні містить інформацію про більш  ніж 3 тис. туристичних об'єктів краю. Серед них: Національний заповідник "Хортиця", Національний історико-археологічний  заповідник "Кам'яна Могила", обласні  краєзнавчий та художній музеї, Державний  історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова", природний заповідник "Кам'яні могили", Дніпрогес, залишки  Микитинської фортеці, пам'ятка природи "Гранітні скелі" на р. Берда, Єлісіївський пегматитовий кар'єр, аквапарк "Мис  Доброї Надії", десятки музеїв, сотні  санаторіїв, баз відпочинку і багато чого іншого. База даних постійно поповнюється і уточнюється.

Всі бажаючі можуть отримати довідку про основні туристичні об'єкти області, природні, археологічні, історичні, культурні та духовні  пам'ятки, культурні та культурно-розважальні  заклади, готелі, санаторії, бази відпочинку, головні туристичні маршрути, розклад  руху поїздів та автобусів, обласні  та районні свята і фестивалі, туристичні компанії і послуги, а  також багато іншого, що стосується туризму і відпочинку в Запорізькій  області.

Пріоритетною метою центру є збір, обробка та поширення інформації стосовно туристичних можливостей  області. Приймаючи участь в різноманітних  регіональних, всеукраїнських та міжнародних  туристичних виставках, форумах, фестивалях, ЗОТІЦ співпрацює з подібними  центрами інших областей. Завдяки  цьому співробітництву інформація про туристичні об'єкти і організації  Запорізького краю розповсюджується всією  Україною. З іншого боку, до центру надходить  відповідна інформація з інших регіонів України. Центр сприяє наближенню туризму  до людей, а людей - до туризму.

Адміністрація центру

Керівник проекту: Шаповалов  Георгій Іванович

Шаповалов Георгій Іванович - доктор історичних наук, професор. Відомий  історик, фахівець з музейної справи, досліджує давнє судноплавство  та історію герба України. Георгій  Іванович - перший лауреат премії ім. Я.П. Новицького Запорізького відділення Українського фонду культури. З 1967 р. бере участь у дослідженні та підйомі  з Дніпра біля о. Хортиця давніх кораблів. Г.І. Шаповалов - автор більше 200 наукових та науково-популярних праць. З 1976 р. він  директор Запорізького обласного краєзнавчого музею. За його участі створено більшість  історико-краєзнавчих музеїв та пам`ятників  краю - важливих об`єктів туризму, підготовлено не одне покоління музейників, краєзнавців  та екскурсоводів. У 2008 р. за високий  професіоналізм, вагомий особистий  внесок у соціально-економічний  розвиток туристичної галузі в регіоні  він нагороджений почесною грамотою Запорізької облдержадміністрації та дипломом Комітету Верховної Ради України з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту і туризму, Голови Державної служби туризму і курортів, президента Українського видавничого  консорціуму.