Маркетингові дослідження споживачів тур продукту

Великою популярністю в колах  туристів користуються Карпати, Закарпаття, Буковина, Крим, береги Дніпра (гол. в  районі могили Т. Шевченка б. м. Канева), а також і культ. центри з іст. й мист. пам'ятками: Київ, Львів, Харків, Одеса та ін. З різних засобів  пересування для Т. найменше поширені автотур. подорожі, бо не скрізь вистачає місць у кемпінґах і автотурбазах, бракує автомайстерень і запасних частин. З 1965 практикуються рейси Дніпром, далекі морські й річкові подорожі, тур. подорожі по Чорному й Азовському м. Для Т. використовують і залізниці: тур. потяги рухаються вночі, а вдень  стоять на станціях, поки туристи оглядають  місто. Існують ще т. зв. маршрути відпочинку: дводенні подорожі (автобусом, літаком, потягом, пароплавом тощо), які починаються  у п'ятницю увечорі або в суботу ранком і закінчуються в неділю увечорі  чи в понеділок уранці. У Карпатах і на Закарпатті поширений узимку лещетарський туризм.

Подорожами закордонних  туристів в УРСР, як і в усьому СРСР, керує Всесоюзне держ. товариство Інтурист з осідком у Москві й  уповноваженим у Києві. Воно устійнює усю тур. діяльність з закордоном і тур. фірмами та організаціями, складає маршрути чужинців територією СРСР (пересування закордонних туристів обмежене: переїхавши кордон, вони перебувають  під постійним доглядом органів  КҐБ). Інтурист диспонує готелями, кемпінґами тощо, які не завжди відповідають стандартові  зах. Т. Чимало українців, що живуть у  діяспорі, відвідує щорічно УРСР. Це групові і рідше індивідуальні  подорожі. Виїзди полагоджують філії  Інтуриста та тур. бюра укр. підприємців.

Після розвалу СРСР правонаступником Інтуриста стає ЗАТ "Укрпрофтур" Федерації профспілок України. ЗАТ  «Укрпрофтур» в наш час[Коли?] —  найбільше в Україні туристичне підприємство. Обласні підприємства представництва і офіси його працюють в 23 містах України. Будучи об’єднаними  в мережу подібних підприємств в  рамках ЗАТ "Укрпрофтур" підприємства здатні обслуговувати туристів та туристичні групи по всій Україні.

Статистика нашого часу, розподіл туристів за певними видами туризму

Таблиця 1.1

Розподіл  туристів[1]

	Всьго	Всього Службова та ділова мета відвідування, бізнес-тур, навчання	Дозвілля, відпочинок, спортивно-оздоровчий туризм	Лікування	Інше
2000	2 013 998	634 261	1 118 076	91 078	170 583
2002	2 265 317	668 674	1 349 598	98 066	148 979
2004	1 890 370	492 469	1 160 964	135 838	101 099
2006	2 206 498	336 036	1 596 180	139 376	134 906
2008	4 943 929	355 880	2 383 896	157 087	2 047 066

 

 

Міжнародний туризм за країною  призначення — 2008

 

Головні міжнародні туристичні напрямки станом на 2008 рік:[1]

№	Країна	Міжнародних туристичних  відвідувань, млн
1	Франція	79,3
2	США	58,0
3	Іспанія	57,3
4	КНР	53,0
5	Італія	42,7
6	Великобританія	30,1
7	Україна	25,4
8	Туреччина	25,0
9	Німеччина	24,9
10	Мексика	22,6

 

Маркетингові дослідження м.Запоріжжя

Сучасний стан розвитку маркетингу туризму в Запоріжжі

 Головна роль туристичних  агентств складається в тому, щоб представляти зручні пункти  для продажу турів. В даних  пунктах туристичні агенти діють,  як агенти з попереднього резервування  подорожей, а також як джерело  додаткової туристичної інформації. На сучасному туристичному ринку  в м. Запоріжжі часто замість  того, щоб отримати від туристичного  агента пораду по конкретному  туру, клієнт стикається з тим,  що турагент пропонує йому  обмежений діапазон послуг (турів), які надають фірмі найбільшу  користь. Тобто ті тури, за які  фірми туроператори з якими  вони співпрацюють, сплатять їм  найбільшу агентську винагороду.

Також негативним є те, що невелика кількість кваліфікованого  персоналу туристичної агенції  не в змозі дати вичерпну інформацію про всі продукти галузі, які представлені на туристичному ринку. Більшість туристичних  агентств мають обмежену кількість  персоналу, сьогодні в туристичних  агенціях Запоріжжя один менеджер з  туризму виконує функції двох та навіть більше менеджерів. Він повинен  займатися не одним напрямом, як це повинно бути, а займається відразу  двома, трьома напрямами. Нереально, навіть фізично важко, володіти всією специфікою турів які він пропонує, надавати вичерпну інформацію для туриста  та вільно володіти нормативно-правовими  актами.

 Працюючи в таких  умовах на конкурентному туристичному  ринку м. Запоріжжя, можна зробити  висновки, що життєвий цикл цієї  фірми недовгий. На жаль, кожна  друга туристична фірма в м.  Запоріжжі слідує такій стратегії.  Це обумовлено тим, що туризм  як галузь економіки почав  розвиватися тільки нещодавно,  освіта в цій сфері тільки  набуває певних переваг. 

 Діапазон продуктів,  які пропонують туристичні оператори,  може широко варіювати не тільки  в залежності від агентських (комісійних), які агент отримує від продажу  того чи іншого туру, але також  від попиту в регіоні дії  туроператора, від спеціалізації  фірми та маркетингової політики  яка їй притаманна. Агентству,  яке хоче надавати повний спектр  послуг, слід продавати авіа білети; білети на морські, річні перевезення;  залізничні та автобусні перевезення;  забезпечувати прокат автомобілів;  розміщення в готелях, пропонувати  пакетні тури. Також необхідно  надавати додаткові послуги, такі  як специфічне страхування (страхування  на випадок затримки транспорту, від форс-мажорних обставин, від  поганої погоди під час відпочинку, від неможливості здійснити подорож,  від неякісного надання туристичних  послуг), дорожні чеки, обмін валюти, та інші.

 Використання маркетингу  в діяльності туристичних фірм  дозволить розробити ефективні  стратегії, спрямовані на конкретні  сегменти споживачів, що, в свою  чергу, надасть підприємству певних  конкурентних переваг. 

 Туристичні агентства,  які практикують маркетинг, як  правило краще організовані, більш  конкурентноспроможні, зазнають менших  збитків від змін ринкової  кон’юнктури та соціально-економічного  середовища, в якому проходить  їх діяльність. Серед великої  кількості фірм. що діють на  ринку, лише одиниці займаються  туроператорською діяльністю в  класичному розумінні цього слова.  Інші виступають, в основному,  як посередники закордонних операторів, додаючи до їх туристичного  продукту частину власних послуг.

 Подолати несприятливу  ситуацію можна тільки завдяки  появі у вітчизняному туристичному  бізнесі потужних компаній зі  значними інвестиціями для інноваційного  розвитку. Оперативне вирішення  проблеми полягає насамперед  у використанні маркетингу в  діяльності туристичних фірм, державній  підтримці та формуванні об’єднань  підприємств туризму.

 

Маркетингове дослідження споживачів ринку оздоровчого туризму Запоріжжя

 Актуальність нашого  дослідження пов’язана із тим,  що здійснення реформ в Україні  відкрило нові можливості для  розвитку туризму, який є однією  з найбільш динамічних галузей  світової економіки. У Законі  України "Про туризм", Урядових  програмах розвитку туризму до 2005-2010 рр., інших законодавчих актах  і нормативно-правових документах, поряд з актуальними проблемними  питаннями внутрішнього та міжнародного  туризму, значне місце займають  проблеми розвитку масових видів  оздоровчого туризму та шляхи  їх вирішення. Широкі можливості  для розвитку туризму є на Запоріжжі, але тільки за достатністю якісної інформації про не великий але все ж таки попит пріоритетних туристичних послуг з’являється можливість для розвитку того чи іншого виду туризму. Тільки за таких умов є можливість прийняття якісних рішень.

 Будь-яка організація  в процесі своєї діяльності  прагне підвищити прибуток і  зменшити витрати. “Компанії  використовують маркетингові дослідження,  щоб залишатися конкурентноспроможними  і уникнути витрат, пов’язаних  з прийняттям рішень, основаних  на помилковій інформації. Якісні  рішення ніколи не базуються  на інстинктивних почуттях, інтуїції  чи навіть на здоровому глузді. Вони базуються на якісній  інформації, без якої неможливе  прийняття якісних рішень” [1].

 У цьому їм допомагають  нові комп’ютерні технології, використання  різноманітних програм автоматизації  бізнес-процесів таких, наприклад,  як Deductor, Statistica, Matlab та ін. [2].

Об’єктом нашого дослідження  виступає туристична галузь на Запоріжжі, де є сприятливі природно-кліматичні умови, вигідне прикордонне розташування, рекреаційні та лікувальні можливості області, попит на відпочинок і оздоровлення.

 Туристичні фірми (комплекси)  часто самі визначають різновид  послуг відпочинку, які надають  своїм клієнтам, не завжди враховуючи  при цьому можливості і побажання  останніх.

 Тому предметом даного  маркетингового дослідження, орієнтованого  на споживача, є вивчення його  потреб у туристичних послугах  і визначення пріоритетних послуг  – позиціонування туристичної  послуги. Основним завданням позиціонування  туристичного продукту (послуги)  є знайти відповідь на запитання  „Яка цінність продукту для  клієнта?”. А саме, наше дослідження  фокусується на конкретному підході позиціонування за споживачем, яке полягає у виділенні туристичного продукту як найбільш оптимального для визначеної групи споживачів. З іншого боку, такий підхід дозволяє виявити цільові аудиторії для фірм туристичної індустрії.

Мета дослідження полягає  у вивченні поведінки споживачів туристичних послуг. Маркетинговий  підхід, орієнтований на користувача  передбачає всебічне вивчення „ніші  ринку” – моніторинг реальних та потенційних  користувачів можливих послуг фірм з  урахуванням ряду факторів:

- уподобання різних верств  та вікових груп населення;

- їхні ментальні риси  та звички;

- особливості вибору послуги;

- фінансові можливості  споживачів, тощо.

 

 З метою вивчення  „ніші ринку” проведено сегментацію  ринку – поділ споживачів на  групи у відповідності з рядом  важливих ознак. Для проведення  даного маркетингового дослідження  було використано такі програмні  засоби: Deductor 4.4, Statsoft Statistica, MS Excel, СУБД Access.

 Для збору інформації  було обрано метод анкетування,  який відрізняється з-поміж інших  методів опитування своєю надійністю  і простотою. Опитувалися студенти Запорізького національного університету та пересічні громадяни (віком від 20 до 55 років). Аналіз проводився лише по анкетах, в яких респонденти відповіли „так” на запитання „Чи люблять вони подорожувати?”. До уваги не бралися ті анкети, в котрих залишений пустим хоча б один пункт анкети.

 Респондентам було  запропоновано відповісти на  такі запитання анкети:

 · вид відпочинку (короткочасний(1-3 дні), середньої тривалості (3-6 днів), тривалий (7 днів і більше);

 · місяць, в якому  респондент має змогу відпочивати;

 · місце, обране для  відпочинку (море, озеро, річка, ліс,  гори, місто);

 · тип відпочинку (пасивний: лікувально-оздоровчий; пікнік; повітряні  та сонячні ванни; відпочинок  біля води; прогулянки лісом, збирання  грибів; екскурсійний; активний: піші  подорожі; повітряні розваги; на  воді; скелелазіння; гірськолижний;  командні спортивні ігри; риболовля,  полювання; автомото; екстремальні  розваги);

 · транспорт, яким  респондент використовує для  подорожі до місця відпочинку (велосипед, автомобіль, автобус,  потяг, літак, пароплав);

 · сума, яку респондент  витрачає в день на відпочинок;

 · вік респондента;

 · стать респондента.

 В ході дослідження було опитано 150 громадян.

Результати досліджень. Кластерний аналіз в нашому дослідженні реалізований, як в Deductor, так і в Statistica. Однак  механізми його проведення відрізняються  між цими двома програмними засобами. А саме, в Deductor здійснена кластеризація  на основі SOM, що належать до методів  навчання нейронних мереж „без вчителя”, унікальність яких полягає у самостійному визначенні числа кластерів. В свою чергу в Statistica потрібно наперед задавати число кластерів. А для визначення розташування об’єктів у кластерах, їх належності тому чи іншому кластеру, а також відстані між кластерами застосовується ітеративний (неієрархічний) алгоритм k-means в обох зазначених програмних засобах.

 Для застосування вищевказаних  методів кластеризації був проведений  кореляційний аналіз. Для цього  відповіді на багатоваріантні  запитання приведені до діапазонного  числового вигляду. У результаті, проведений аналіз вияв певний  зв’язок між такими вхідними  факторами – вік і вид відпочинку, сума в день і вік, стать  і сума в день. Ці фактори  вибрані основними критеріями  кластеризації.

 Однак, кластерний аналіз (метод самоорганізованих карт  Кохонена) в Deductor дає краще наочне  представлення у вигляді топологічної  карти кластерів, в той час  як в Statistica не існує подібного  методу візуалізації даних. І  хоча в обох варіантах програмних  засобів застосовується алгоритм k-means, все ж таки практична цінність  експерименту полягає в автоматичному  визначенні числа сегментів ринку  туристичної індустрії, що забезпечив  метод SOM. Ще однією відмінністю  між механізмами проведення кластерного  аналізу у вище зазначених  аналітичних платформах є те, що кластерний аналіз в Deductor дав можливість визначити об’єм  (у %) кожного сегменту – дані, які використовуються для подальшого  аналізу.