Проблеми мотивації студентів

Обговорення: Чи сподобалося  вам грати? Як ви реагували на перешкоду  в особі вашого партнера, на його протидію? Що ви відчуваєте стосовно вашого партнера зараз? Чи користувалися ви раніше подібним способом "розрядки"?

Гра "Тух-тиби-дух"

Мета: оволодіти способами  подолання нега-тив-ного настрою, навичками контролю психологічного стану.

Інструкція: "Встаньте і  утворіть коло. А тепер пригадайте свій стан, коли ви сердиті, і уявіть собі, що зараз знаходитеся саме в цьому стані. Тепер потрібно рухатися в середині кола, ні з ким  не розмовляючи, при цьому мати сердитий вигляд обличчя. Єдине, що можна сказати  один одному при зустрічі — три  рази повторити слово "тух-тиби-дух".

Обговорення: Чи змінився ваш  настрій після участі в грі? Коли саме він почав змінюватися? Що відбувається із злістю, коли нам стає весело? Як ви вважаєте, чи можна керувати своїм  настроєм під час виникнення негативних емоцій?

Вправа " Жартівливий лист"

Мета: оволодіти навичками  самоаналізу та конструктивного  ставлення до проблемних ситуацій, ознайомлюватися з іншими прийомами  каналізації агресії.

Інструкція: "Пригадайте людину, при взаємодії з якою ви досить часто дратуєтесь, сердитеся. Подумайте, які саме дії, слова, прояви цієї людини вас дратують? Пригадайте, що в цей  час відбувається з вами? А тепер  опишіть ситуацію взаємодії з  цією людиною в формі листа  до неї. До листа є певні вимоги: він повинен бути жартівливим; прояви цієї людини, її якості та ваша реакція  на них повинні бути гротескно  перебільшені в гумористичній формі."

Ведучий пропонує за бажанням прочитати свого листа.

Обговорення: Як ви почувалися, коли писали лист? Що викликало складності? Чи легко було перебільшувати "недоліки" іншої людини та своє роздратування? Чи корисно іноді сміятися над  собою у напруженій ситуації чи під  час негативних проявів у взаємодії?

Вправа "Агресивна поведінка"

Мета: здійснити рефлексивний аналіз агресивних проявів у власній поведінці, структурувати уявлення про агресивні прояви та якості особистості агресивної людини.

Інструкція: "На аркуші паперу запишіть, які поведінкові прояви та якості характеризують людину, про  яку можна сказати, що вона дійсно агресивна (бажано відобразити самооцінку, впевненість, рефлексивну здатність, засоби самоствердження, повагу до інших)."

Під час зачитування ведучий  записує на дошці список якостей  та проявів агресивної людини.

Вправу продовжує дискусія "Що таке агресія?", метою якої є обговорення особливостей прояву агресії в педагогічній взаємодії, способів її запобігання та подолання. Можна розпочати обговорення з запитань: "Які елементи агресивної поведінки часто зустрічаються в роботі педагога? Як найчастіше виявляють агресію педагоги під час педагогічної взаємодії? Як виявляється агресія стосовно вчителів і за яких обставин?[24]

 

4. Особистісна переоцінка агресивних  проявів

 

Вправа "Любов та лють"

Мега:дати змогу відчути прояви позитив.них і негативних емоцій на рівні тілесних відчуттів, розвивати здатність до рефлексії, самоаналізу, підвищити сензитивну чутливість, навички самоконтролю.

Інструкція."Розбийтеся, будь-ласка, на пари. Сядьте один навпроти одного і  оберіть, хто з вас буде виконувати вправу першим, а хто в цей час  буде спостерігачем. Той, хто буде в  ролі спостерігача, повинен заплющити  очі і уявити собі людину, яка  його розлючує, виводить з себе. Повністю сконцентруйтеся на почутті злості, роздратування. Дозвольте цьому  почуттю заповнити вас. Де в тілі знаходиться почуття злості? Який вигляд воно має? Сконцентруйте на ньому  свої думки (1 хвилина). Спостерігачі мають  уважно слідкувати за тим, що відбувається з їхніми партнерами. Розплющіть очі і обговоріть ваші відчуття та їх зовнішні прояви із спостерігачем.

Знову заплющіть очі й уявити собі людину, яку ви любите. Треба повністю сконцентруватися на почутті любові, дати змогу цьому почуттю поширюватися. Де це почуття знаходиться в тілі? Яке воно на дотик? Якого кольору? (Приблизно 1 хвилина.) Розплющіть очі і послухайте вашого спостерігача — якими були вираз вашого обличчя та положення тіла в той час, коли ви були сповнені почуттям любові. Тепер поміняйтесь ролями."

Повторюється та сама інструкція.

Обговорення: Які зміни  Ви відчували в собі, коли вами володіли почуття любові та гніву? Що ви відчували, коли слухали спостерігачів? Яке  з цих почуттів ви відчуваєте частіше  і чому?

Психогімнастична вправа "Задоволений — сердитий"

Мета: відпрацювати навички  рефлексії агресивних мотивів та самодіагностики власного психологічного стану.

Інструкція: "Я пропоную продовжити роботу, яку ми з вами розпочали в попередній вправі. Заплющіть очі і уявіть собі, що ви робите, коли задоволені або сердиті. Спочатку уявіть собі, що ви сердиті. Що ви тоді робите? Де знаходитеся при цьому? Хто поряд з вами? Як ви почуваєтеся при цьому? Де в тілі відчувається невдоволеність? А тепер уявіть, що ви задоволені. Де ви знаходитеся, поряд з ким? Де в тілі відчувається почуття задоволення?

У нашому житті ми, безумовно, буваємо і задоволеними, і сердитими. Але зараз оберіть одне з почуттів — те, що ви відчуваєте частіше. Тепер  розплющіть очі, вже перебуваючи в певному настрої. Почніть рухатися по кімнаті, висловлюючи це почуття всіма можливими засобами — за допомогою рухів, міміки, слів, звуків (приблизно 1 хвилина). Тепер завмріть у тиші.

Зараз я пропоную вам спробувати перейти в стан, протилежний тому, в якому ви перебували. Зверніть увагу на те, як змінюються ваші рухи, слова, вираз обличчя, дихання, настрій, ставлення до інших людей. Знову  зупиніться, завмріть і прислухайтеся  до себе. Далі поводьтеся так, як вам  зараз хочеться поводитися. Подумайте, як би ви назвали те почуття, яке  ви зараз відчуваєте."

Обговорення: Яке почуття  є для вас звичним? Що ви відчували, коли виявляли його? Як ви відчували  зміну почуттів? Яке з них було важче відобразити і чому? Як ви гадаєте, чи можемо ми контролювати прояви своїх почуттів?

Вправа "Ложка дьогтю"

Мета: сформувати навички  самоаналізу, ознайомитися зі способами попередження агресивних проявів у власній поведінці.

Інструкція: "В кожного  з нас бувають ситуації, коли наш  поганий настрій та роздратування  зумовлені не тим, що відбувається в  даний момент, а тими неприємними  подіями, які вже сталися чи тільки мають статися. Важливо усвідомлювати, які саме фактори діють на ефективність нашої взаємодії, чи всі вони мають відношення саме до цієї ситуації взаємодії. Розбийтеся на пари. А тепер прислухайтеся до себе і розкажіть своєму партнеру, що в цей момент вас турбує, спричинює психічне напруження і не пов'язане з даною ситуацією взаємодії."

Обговорення: Чи звично було аналізувати свій внутрішній стан під  час взаємодії з іншою людиною? Який досвід ви отримали під час  виконання цієї вправи?

Тут нами подавалося невелике пояснення причин виникнення агресії (психоаналітичної, фрустраційної, соціального научіння). Ми також робили наголос на тому, що агресія є невід"ємною частиною людської психіки, вона відіграє важливу роль у ситуаціях, коли людина спрямовує енергію на захист себе та на подолання перешкод. Небезпечною вона стає тоді, коли ЇЇ спрямовано на завдання шкоди іншій людині, руйнування або знищення оточуючого [24].

 

2.3. Організація психолого-педагогічного  супроводу адаптації студентів-першокурсників

 

Основними завданнями по сприянню адаптації першокурсників до професійного освітнього середовища служить:

1. Підготовка першокурсників  до нових умов навчання.

2. Встановлення і підтримка  соціального статусу першокурсників  в новому колективі.

3. Формування у першокурсників  позитивних учбових мотивів.

4. Попередження і зняття  у першокурсників психологічного  і фізичного дискомфорту, пов'язаного  з новим освітнім середовищем.

Робота розрахована на перший рік навчання і пропонує проведення заходів, які умовно можна розділити  на 3 етапи.

Перший етап (вересень, жовтень) - припускає оцінку соматичного і  психологічного статусу першокурсників, їх інформування про умови, організацію  і зміст учбової діяльності; соціально-психологічну підтримку входження колишніх абітурієнтів в нове освітнє середовище.

Другий етап (листопад, грудень) - полягає в комплексному індивідуально-психологічному обстеженні студентів, виробленні рекомендацій і розробці індивідуальних програм  для адекватного засвоєння учбового матеріалу і адаптації першокурсників в новому освітньому середовищі.

Третій етап (другий семестр) - передбачає використання отриманої  інформації для проведення семінарів, індивідуальних і групових консультацій педагогів для запобігання виникненню проблемних ситуацій в учбовому процесі; коректувально-просвітницьку роботу із студентами для формування згуртованих  студентських колективів і допомоги дезадаптованим студентам; консультацій і освіти батьків студентів, що не адаптувалися до роботи в новому середовищі.

Показниками адаптації першокурсників до нового середовища є їх пристосованість  до різних вимог учбового процесу  без відчуття внутрішнього дискомфорту  і безконфліктне співіснування  з даним освітнім середовищем.

На кожному етапі робота ведеться із студентами, викладачами  і батьками відповідно.

На першому, профілактичному, етапі із студентами проводяться  тренінги знайомства, з метою швидкого формування згуртованих студентських груп; комплексна бонус-гра з метою  розробки студентом особистої стратегії  успішної адаптації, діагностичні дослідження  з метою виявлення проблем  в розвитку психічних процесів, відвідані  уроків з метою виявлення проблем  в організації колективів і адаптації, колишніх абітурієнтів до учбового процесу.

Викладачі за наслідками діагностики  консультуються і їм даються рекомендації по оптимізації процесів навчання.

Для батьків проводяться  збори з метою знайомства з  психофізіологічними особливостями  студентів 15-17 років і ролі батьків  в процесі адаптації студента - першокурсника до нового середовища.

На другому етапі здійснюється діагностика задоволеності студентів  освітнім середовищем, що включає особливості  взаємовідношення з педагогами, задоволеність  працею бібліотеки, їдальнею, організацією дозвілля, відносинами в учбовій  групі і з групою в цілому. Так  само визначаються мотиви учення, мотиви вибору професії і даного учбового закладу, а окрім цього діагностика  ціннісних орієнтацій і особливостей самооцінки.

Дані психодіагностичного дослідження показали, що:

45,7% студентів, що взяли  участь в психодіагностичному дослідженні, мають низький рівень мотивації учення і професійного самовизначення;

38,8% студентів, показали  недостатність умінь і навиків  самостійної розумової праці;

22,3% студентів, мають ціннісні  орієнтації, направлені на поза  навчальну діяльність;

17,5% студентів, змінилися  умов праці, побуту і відпочинку;

16,8% студентів, мають складні  міжособові відношення в студентській групі і з викладачами.

Тому на педагогічних консиліумах, які проводяться за наслідками діагностики  кожної групи першокурсників, педагогам  даються рекомендації і складаються  разом з педагогами програми роботи по формуванню мотивації учення, адекватному  засвоєнню учбового матеріалу усіма  навчальними і заходи допомоги дезадаптованим студентам. Батьки неадаптованих студентів консультуються по виявлених проблемах.

На третьому етапі педагогом-психологом здійснюється коректувально-просвітницька  робота. Для студентів проводяться  тренінги особового зростання, упевненості  в собі, соціально-психологічні тренінги, направлені на об'єднання студентських груп, класний годинник, консультації студентів, педагогів, батьків. Для  педагогів - семінари з проблем мотивації, особливостей побудови ефективного  спілкування і проблем цілеполагання.

У січні - педагогічні консиліуми за визначенням первинних результатів  роботи і коректуванням програм  розвитку студентського співтовариства першокурсників. У квітні - завершальна  діагностика динаміки позитивних змін адаптивності студентів - першокурсників і виявлення групи “риски”. За наслідками діагностики проводяться  педагогічні консиліуми з метою  підведення підсумків роботи по адаптації  першокурсників до нового освітнього середовища.

Така комплексна робота протягом першого року навчання дає наступні результати: кількість студентів, що не адаптувалися до нового освітнього середовища на початок року складає 20%-25% до кінця року ці показники знижуються до 6%-5%. Ми вважаємо ці результати дуже обнадійливими, оскільки не адаптуються  до нового освітнього середовища коледжу  до кінця року тільки ті студенти, які  мають серйозні особові проблеми і їм потрібна спеціалізована психотерапевтична  допомога.

 

2.4. Вплив емоцій на ефективність  навчального процесу

 

Які б умови та детермінанти не визначали життя та діяльність людини - внутрішньо, психологічно, - дійовими вони стають лише тоді, коли їм вдається проникнути у сферу її емоційних  відносин і закріпитися в ній. Емоції справляють вплив на усі сфери  людського життя, в тому числі  і на навчання. Існують переконливі  дані, які свідчать про те, що емоції є найважливішим фактором регуляції процесів пізнання. Так, емоційна забарвленість - одна з умов, що визначає довільну увагу та здатність запам'ятовувати. Вона може суттєво забезпечити або ускладнити довільну регуляцію цих процесів. Досить чіткий зв'язок між ставленням до навчання та емоціями простежується у [24].

Так, негативне ставлення  до навчання пов'язане з негативними  емоціями страху, образи, незадоволеності  собою та викладачем. Позитивне ставлення  до навчання пов'язане з позитивними  емоціями подиву, переживання незвичайності, впевненості у своїх силах, гордості за себе. Емоційно забарвлені знання запам'ятовуються швидше і міцніше, ніж знання, що позбавлені індивідуальності і залишають людину байдужою. І це постійно треба враховувати при доборі навчального матеріалу. «Вчитися треба весело. Мистецтво навчання - це мистецтво пробуджувати в юних душах допитливість, а потім задовольняти її. А здорова жива допитливість буває лише при хорошому настрої... Щоб перетравити знання, треба ковтати його з апетитом» - пише А.Франс [ ]. Таким чином, однією з важливих умов, за яких виникає і розвивається інтерес до навчання, підвищується активність слухачів, є яскравість, емоційність навчального матеріалу, схвильованість, захопленість самого вчителя. Це справляє величезний вплив на слухачів, їхнє ставлення до предмета та викладача. Емоційна дія - один з найсильніших засобів заохочення слухачів до навчання. Краса, освіченість, емоційна напруга матеріалу, що вивчається, через вміле викладання передаються слухачам, заохочують їх. Щира захопленість викладача предметом чудодійно впливає на слухачів.