Проблеми мотивації студентів

по-третє, набуваються уміння і формуються практичні навички  для логічного, несуперечливого  й аргументованого ведення дискусії, в ході якої необхідно не просто відкинути якусь думку, а обґрунтувати своє розуміння проблеми;

по-четверте, студенти поступово  знаходять правильне співвідношення раціонального та емоційного, що вкладаються  у зміст доведень;

по-п'яте, здійснюється вибір  відповідного понятійного апарату  для виключення підміни сутності суперечливих термінів;

по-шосте розкриваються  творчі можливості студентів, їх здатність  до узагальнення, нахил до теоретичного аналізу, тобто формуються навички, необхідні для самостійної навчальної діяльності.

Таким чином, використання ігрових  технологій у підготовці фахівців підвищує рівень мотивації студентів до навчання, зацікавленість у оволодінні майбутньою професією.

“Тренінг”

Мета тренінгу полягає  у формуванні таких мотивів учіння: пізнавального,  досягнення, саморозвитку, суспільно значущого, соціальної ідентифікації. Розвиток кожного з цих компонентів забезпечувався комплексом тренінгових вправ та ігор.

Структура тренінгових занять є наступною:

а) рольові ігри (моделювання  ситуацій, в яких один учасник гри  заохочує інших до певної діяльності, переконує їх у чомусь, схвалює  і підкріплює їхні дії тощо);

б) групові дискусії (“Як  досягти успіху”, “Як ставити  цілі”, “Як керувати своєю мотивацією”  тощо);

в) виконання тренінгових вправ з подальшим обговоренням та аналізом результатів. Орієнтовна тематика тренінгових вправ і завдань: “Успіхи в минулому”, “Емоційне насичення”, “Нове ім’я”, “Схвалення”, “Уникнення невдачі”, “Придумай девіз”, “Сформуй позитивний Я-образ”, “Хвалько”.

Важливим засобом розвитку мотивації учіння є також написання  студентами творів з мотиваційної тематики (“Моя мрія і шляхи її досягнення”, “Моя майбутня кар’єра” тощо). Передбачається, що використання студентами в ході написанні творів відповідних категорій  мотивації досягнення (розроблених  Д. Мак-Клелландом), таких як “очікування успіху”, “позитивний емоційний стан в процесі діяльності”, “похвала” (самосхвалення) інтенсифікує розвиток відповідних мотиваційних утворень (зокрема, потреби досягнення і мотивації учіння).

Мотиваційний тренінг  проводиться як практикум з психології або як тренінг у структурі  університетських дисциплін (таких  як “Психологія мотивації”, “Загальна  психологія”, “Психологія регулятивної сфери особистості”). Певна частина мотиваційних вправ виконувалася студентами безпосередньо на семінарах. Передбачається, що розроблений нами комплекс вправ може використовуватися як у структурі академічних занять (лекціях, семінарах, практикумах, тренінгах), так і самостійно студентами ВНЗ.

У тренінгу студенти набувають  досвід і оволодівають психологічним  інструментарієм свідомого керування  власною мотивацією учіння. Цей досвід (і відповідні психотехніки) в подальшому вони застосовують на семінарських заняттях і в самостійній роботі (при  підготовці до семінарів), тобто в  ситуаціях традиційного навчального  процесу. Окрім того, у студентів, які беруть участь у тренінгу, змінюється ставлення до навчання і до своєї  майбутньої професійної діяльності, що свідчить про наявність  необхідного перенесення.

Досвід проведення мотиваційного  тренінгу дає нам змогу виокремити такі чинники і умови, що сприяють перенесенню набутих у тренінгу психічних новоутворень і навичок  керування власною мотивацією  до традиційного навчального процесу:

Опанування студентами психологічним  інструментарієм (психотехніками) керування власною мотивацією.

Посилення у студентів  прагнення до самодетермінації і саморозвитку, що забезпечує використання набутого досвіду мотиваційної саморегуляції в умовах самостійної роботи.

Зв’язок тренінгових завдань з природним навчальним процесом, зокрема, застосування  мотиваційних вправ у ході вивчення тем з загальної психології або до предмету самостійної роботи студента (наприклад, до теми курсової роботи), а також виконання студентами тренінгових вправ на семінарських заняттях.

 

2.2 Тренінгкурс ефективної педагогічної взаємодії як метод розвитку професійної мотивації студентів.

 

Експериментальна програма "Тренінг-курс ефективної педагогічної взаємодії студентів вищих педагогічних закладів.

Методи та техніки цієї частини тренінгу спрямовано на усвідомлення та корекцію мотивів агресії в  поведінкових проявах та під час  професійної взаємодії.

Мета: ознайомити учасників  з формою та правилами роботи в  групі соціально-психологічного тренінгу.

Зміст: вступне слово починається  з привітання ведучого та короткого  повідомлення про себе, про тренінг  як форму роботи, мету та методи її досягнення в групі тренінгу.

"Ми з вами розпочинаємо  роботу в групі соціально-психологічного  тренінгу ефективної педагогічної  взаємодії. Основною метою нашої  роботи є усвідомлення власної  позиції в педагогічній взаємодії  та формування навичок, які  сприятимуть підвищенню ефективності  цієї взаємодії.

Звичайно група тренінгу працює за певними правилами, або  принципами. Ми хочемо запропонувати  такі.

Принцип активності. Передбачає залучення доінтенсивної роботи всіх учасників тренінгу, тобто досвід набуває кожен самостійно під час активної участі в діяльності групи.

Принцип дослідницької, творчої  позиції учасників. Нами часто будуть використовуватися форми роботи, за яких учасникам потрібно досліджувати свій власний стан, ситуацію взаємодії, певні психологічні закономірності, робити висновки. Кожен з учасників  бере з роботи групи те, що він  хоче і може взяти.

Принцип об'єктивації поведінки. Полягає в тому, що багато які  процедури нашої роботи будуть спрямовані на перехід від імпульсивного, неусвідомленого  рівня деяких аспектів нашої поведінки  в ході професійної взаємодії  на усвідомлений. Ми матимемо змогу  не тільки усвідомлювати власні прояви, а й почути від інших людей, як вони сприймають нашу поведінку чи слова.(Подаємо правила подачі та прийому зворотного зв'язку.)

Принцип щирості висловлювань. Містить два аспекти: по-перше, кожен  з учасників має визначитися, наскільки щирим він збирається бути в ході роботи, а по-друге  — намагатися не говорити неправду під час роботи.

Принцип свободи волі. Кожен  з учасників має право не брати  участі в запропонованій вправі чи грі, якщо відчуває сильний дискомфорт. Кожен також має право не відповідати  на запитання.

Принцип конфіденційності. Передбачає домовленість між учасниками про  те, що особистісна інформація, яка  може обговорюватися в ході роботи, не виноситься за межі групи."

Далі обговорюються запитання  і заперечення, що виникають у  зв'язку з обговоренням правил роботи.

1. Знайомство

Мета: увійти в тренінгову форму роботи, проговорити мотивацію участі в роботі групи, познайомитися з ведучим.

Інструкція. "Я пропоную розпочати роботу з процедури знайомства. Будь ласка, назвіть своє ім'я та три свої негативні якості, назва яких починається з тієї ж літери, що й ваше ім'я. Потім розкажіть, що нове та корисне ви хотіли б отримати під час тренінгу ефективної педагогічної взаємодії". Ведучий групи записує очікування учасників та спирається на них в ході подальшої роботи й під час аналізу її результатів.

Вправа "Вітер дує та здуває.

Мета: поглибити в учасників  студентської групи знання про своїх  товаришів, усунути психологічне напруження.

Інструкція: "Ви всі вже  досить добре знаєте один одного. Я  пропоную познайомитися ще ближче. Давайте заберемо один стілець з  нашого кола. Хтось з нас, за бажанням, почне гру в ролі ведучого, який стоїть у центрі кола і промовляє: "Вітер дує і здуває всіх у кого (або хто)..." і називає якусь зовнішню ознаку, подію, чи уподобання. Наприклад, "Вітер дує і здуває всіх, хто вже брав участь у психологічному тренінгу". Всі, хто знайшов у себе названу ознаку, повинні пересісти на інше місце, але за умови: не можна сідати на своє місце та на місце, що знаходиться поряд."

Обговорення: Чи дізналися  ви щось нове про своїх товаришів? Чи були якісь труднощі під час  виконання вправи? Яким є зараз  ваш настрій? [24]

2. Самоаналіз та усвідомлення  агресивних мотивів під час  педагогічної взаємодії

Вправа "Потрап у коло"

Мета: усвідомити та проаналізувати наявні агресивні та владні тенденції  у власній поведінці, обговорити можливі варіанти конструктивної поведінки  в подібних ситуаціях.

Інструкція: "Встаньте, будь-ласка, в щільне коло, міцно тримаючись за руки. Один з нас (за бажанням) розпочинає виконувати вправу. Потім ми виконаємо  її по черзі. Той, хто залишився за колом, повинен спочатку потрапити  до нього, а потім вийти. Інші учасники мають не впускати або не випускати  його з кола, якщо поведінка цього  учасника під час взаємодії з  вами викличе бажання бачити його в своєму колі, або допомогти вийти."

Обговорення: "Що Ви робили, аби потрапити до кола та вийти  з нього? Що при цьому відчували? Як сприймали, як ставилися до тих, хто  стояв у колі? Планували наперед  свою взаємодію з ними, чи діяли імпульсивно? Чи була реакція учасників кола на ваші дії такою, як ви очікували? Вдалося вам виконати завдання?"

Під час обговорення вправи кожним учасником інші члени групи  дають йому зворотний зв'язок з  приводу того, що вони відчували  при взаємодії з ним, чому у  них виникало або не виникало бажання  впустити чи не впустити його до кола.

Проективний малюнок "Що мене обурює?" "Що мене дратує?"

Мета: стимулювати спонтанний прояв негативних почуттів і станів, усвідомити їх зміст та причини, виділити і відреагувати особистісно значуще, суттєве.

Інструкція: "Візьміть аркуші паперу, кольорові олівці. Намалюйте  малюнок, зміст якого відповідає на запитання «Що мене обурює?», «Що  мене дратує?», «Чого я боюсь?».

Потім потрібно буде розказати  всім членам групи, що саме і чому ви намалювали".

Обговорення: Кожен учасник  описує свої малюнки. Після цього  інші члени групи можуть задавати йому запитання щодо змісту малюнків та висловати своє бачення їх змісту.

Можна задати запитання: "Як ви думаєте, навіщо ми виконували цю роботу?" і на основі відповідей побудувати подальше обговорення.

Вправа "Прогноз погоди"

Мета: рефлексія та самоаналіз агресивних проявів у поведінці, їх спонукальних чинників.

Інструкція: "Уявіть собі, як виглядали б погодні умови, якби вони відображали ваш поганий  настрій, та складіть про це невелику розповідь. Після того, як розповідь  буде закінчена, за бажанням, будь-ласка, опишіть ваш "прогноз погоди".

Обговорення: "Що ви відчували, коли виконували цю роботу? Як ви сприймали  малюнки своїх товаришів? Чиї  малюнки справили на вас найбільше  враження? Які з них були подібними  до ваших, а які зовсім відрізнялися? Який досвід можна винести з цієї вправи?"[24]

 

3. Переоцінка агресивних дій  Рольова педагогічна гра

 

Мета: усвідомити можливі  впливи агресивних дій у власній  поведінці на процес розвитку власної  особистості та особистість іншої  людини, отримати навички осмислення різниці між баченням учасником  себе самого та баченням його іншими.

Інструкція. "Хочу запропонувати  кілька ситуацій, які ми можемо розглянути в формі рольової гри. Ці ситуації допоможуть нам проаналізувати процес педагогічної взаємодії."

Можливі педагогічні ситуації:

вчитель проводить урок, а  один з учнів, незважаючи на попередні  зауваження, грається з олівцем та лінійкою, відволікає товаришів;

до вчителя після уроків приходить мати учня і починає  роздратовано говорити про те, що вчитель  упереджено ставиться до її сина, чіпляється до дрібниць у поведінці, не помічає  його успіхів.

Доцільно запитати в учасників, чи є ці ситуації цікавими для аналізу, чи може хтось запропонує свою ситуацію, яку він вважає актуальною.

Обговорення: Які прояви, що мали місце в рольових ситуаціях, можна віднести до агресивних? Що відчував "вчитель", коли спостерігав саме таку поведінку "учня" ("матері учня")? Як впливали на настрій та поведінку "учня" ("матері учня") слова та дії "вчителя"? Що в  поведінці вчителя сприяло підвищенню ефективності педагогічної взаємодії? Які дії впливали на її ефективність? Що можна було б змінити в ставленні  та словах "вчителя", щоб зменшити прояви агресії взаємодіючих сторін?

Вправа "Так і ні"

Мета: оволодіти навичками  безконфліктної поведінки, зняти психічне напруження.

Інструкція: "Розбийтеся на пари. Зараз ви будете сперечатися  між собою. Але робити це я пропоную за допомогою тільки двох слів: "так" і "ні". Вирішіть, хто з вас  буде казати яке слово. Починайте  промовляти слово досить тихо, поступово  збільшуючи силу голосу, переходячи на сильний крик. Я в якийсь момент зупиню вправу, плеснувши в долоні. Почувши мене, зупиніться та кілька разів глибоко вдихніть повітря."

Обговорення: Що ви відчували  під час виконання вправи? Чи виникало відчуття агресії і в які моменти? Як змінилися відчуття після того, як вправу було закінчено? За яких обставин такий спосіб відреагування агресії може бути корисним, знімати психічне навантаження?

Гра "Штовхалки"

Мета: оволодіти навичками  каналізації агресії через гру  та позитивний рух.

Інструкція: "Розбийтеся на пари. Встаньте на відстані витягнутої руки один від одного. Підніміть  витягнуті руки на рівень плечей та обіпріться долонями на долоні свого  партнера. За моїм сигналом починайте  штовхати свого партнера долонями, намагаючись зрушити його з місця, і не дозволяйте партнеру зрушити  вас з місця. При цьому важливо  не завдати партнерові шкоди. За моїм сигналом гра закінчується.