Проблеми мотивації студентів

аспектів мотивації навчальної діяльності студентів, наприклад: "Мене більше

цікавить процес виконання  завдання,  ніж його результат" (пізнавальний

мотив); "Мені особливо цікаві ті предмети,  що розвивають мої здібності"

(мотив самовдосконалення); "У разі виникнення перешкод  у навчанні я не

можу зайнятися нічим  іншим,  поки не досягну своєї  мети" (мотив

досягнення); "Мені більш  цікаві дисципліни,  знання з яких потрібні для

матеріального благополуччя" (прагматичний мотив); "Люблю отримувати

високі оцінки й бути кращим за інших" (мотив самоствердження)  і т.д.

Студентам було запропоновано  оцінити ступінь своєї згоди  або незгоди з6

даними твердженнями за допомогою  шкали від -3  до 3: -3 –  абсолютно  не

згодний, -2 – не згодний, -1 – швидше не згодний, ніж згодний, 1 – швидше

згодний, ніж не згодний, 2 – згодний, 3 – абсолютно згодний.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури,  а також

результатів спостереження  за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

Рівненського державного гуманітарного університету нами встановлено, що

основними показниками сформованості  їх навчальної мотивації є:

– співвідношення внутрішніх і зовнішніх,  соціальних і пізнавальних,

дискретних і процесуальних, позитивних і негативних мотивів;

– усвідомленість мотивів  –  ступінь розуміння та осмисленості

студентами власних спонукань;

– стабільність мотивів  –  регулярність вияву спонукань  у різних

ситуаціях навчальної діяльності;

– дієвість мотивів –  готовність студентів до реалізації мотивів у

навчальній діяльності у  формі старанності,  наполегливості,  самостійності,

ініціативності, пізнавальної активності.

Рівні усвідомленості,  стабільності та дієвості навчальної мотивації

студентів визначались за допомогою методу експертних оцінок.  У ролі

експертів виступали три  викладача,  які працювали зі студентами і добре

знали їх ставлення до навчання.  Експертам було запропоновано оцінити

усвідомленість,  стабільність і дієвість навчальних мотивів студентів  за 10-

бальною шкалою:  від 0  до 9.  Після визначення показника  узгодженості

оцінок знаходились середні  оцінки мотивів студентів за вказаними

параметрами.

Комплексне врахування зазначених показників дало змогу виділити три

типи мотиваційних профілів,  які одночасно характеризують рівень

сформованості мотивації  навчальної діяльності майбутніх фахівців у галузі

туризму і менеджменту: високий  рівень, середній рівень і низький  рівень.

Високий рівень характеризується високим рівнем сформованості

внутрішніх і зовнішніх  мотивів,  які забезпечують оптимальну мотиваційну7

основу навчальної діяльності студентів коледжу економіки  та права. Вагоме

місце в структурі їхньої мотивації посідають внутрішні  мотиви, в основі яких

лежить задоволення від  процесу та безпосередніх результатів  навчально-

пізнавальної діяльності  (пізнавальний,  самодетермінації,

самовдосконалення), а також  зовнішні мотиви, які опосередковано пов’язані

з процесом і результатами навчальної діяльності:  професійний,  мотив

досягнення,  мотив обов’язку,  комунікативний мотив,  мотив

самоутвердження, прагматичний мотив.

У студентів з високим  рівнем навчальної мотивації пізнавальний

інтерес, прагнення до особистісного  самовдосконалення та самодетермінації

доповнюються і підкріплюються усвідомленням професійної важливості

навчання,  його цінності як засобу самоствердження,  досягнення успіхів і

особистісного визнання.  Вказані мотиви характеризуються стійкістю,

усвідомленістю та дієвістю,  що забезпечує високий рівень пізнавальної

активності та успішності студентів.

Результати констатувального етапу дослідження засвідчили,  що

високий рівень притаманний 18,5 %  студентів Рівненського державного

гуманітарного університету,  які характеризуються ерудованістю,

допитливістю, спрямованістю  на ґрунтовне оволодіння основами майбутньої

професійної діяльності й  здатністю напружено та систематично працювати

без зовнішнього нагляду.

Середній рівень навчальної мотивації характеризується домінуванням у

структурі мотивації навчальної діяльності студентів зовнішніх  або

внутрішніх,  соціальних або пізнавальних,  дискретних або  процесуальних

мотивів. Такі студенти, як правило, проявляють наполегливість і старанність

у навчанні,  однак диспропорційність  розвитку мотивів і недостатня їх

стабільність призводять до ситуативності їх пізнавальної активності.  Їм

притаманне нерівномірне,  вибіркове ставлення до навчальних предметів,

концентрація уваги на тих,  які містять нову,  цікаву інформацію і можуть

задовольнити пізнавальний інтерес,  або на тих,  які дають  змогу досягти8

успіху і визнання, мають  професійну спрямованість тощо.

Результати педагогічної діагностики засвідчили,  що диспропорційний

мотиваційний профіль  притаманний 33,2 %  студентів Рівненського

державного гуманітарного  університету, які досить старанні і наполегливі у

навчанні,  однак через  певну однобічність і непостійність  інтересів

потребують педагогічної підтримки.

Низький рівень навчальної мотивації характеризується слабкою

вираженістю соціальних і пізнавальних, внутрішніх і зовнішніх, дискретних і

процесуальних мотивів навчальної діяльності.  В його структурі  домінують

негативні мотиви,  основу яких становить прагнення уникати  неприємних

емоційних переживань,  пов’язаних з недбалим ставленням до навчальної

діяльності. Для студентів  з таким рівнем притаманне байдуже  ставлення до

навчання і,  як наслідок,  низький рівень пізнавальної активності та

успішності.  У зв’язку  з недостатньою силою та стабільністю мотивів такі

студенти не здатні до самоорганізації  навчальної діяльності і вимагають

постійного контролю й  стимулювання з боку викладачів.  В процесі

констатувального експерименту виявилося 48,3 % студентів з низьким рівнем

навчальної мотивації.

З’ясовуючи особливості  навчальної мотивації студентів  коледжу

економіки та права,  ми поставили  перед собою завдання виявити

взаємозв'язки між мотивами їх навчальної діяльності.

Відповіді студентів свідчать про домінування пізнавальної мотивації.

Це виражається в тому, що студентам цікаво вчитися, дізнаватися  про щось

нове.  Їх більше цікавить процес вирішення завдання,  ніж  результат.  Вони

часто шукають додаткову  інформацію з теми, яка їх цікавить. Їм подобаються

навчальні предмети,  які  розвивають здібності.  Студенти позитивно

ставляться до таких об'єктів, як: викладачі, новий спосіб розв’язання, новий

навчальний матеріал,  контрольна робота,  складне завдання,  самостійна

робота з книгою, я як студент. Для студентів з пізнавальною мотивацією не

має особливого значення зовнішнє схвалення,  вони більш самостійні й9

самокритичні,  характеризуються добре розвинутою рефлексією.  До оцінок

ставляться спокійно й  нейтрально, можуть адекватно оцінювати  свої успіхи

без зовнішніх підказок.  Вони часто замислюються над своїм  майбутнім і

схильні самостійно його планувати.  При цьому одногрупники часто

викликають у них негативні  емоції. Студенти з такою мотивацією почувають

себе допитливими і  енергійними,  вони не байдужі до занять,  але внаслідок

цього часто бувають напруженими, неврівноваженими   і роздратованими. Їх

турбує, що вони можуть не впоратися  з важливим завданням, а також  те, що

їм може бути не під силу складне незнайоме завдання.  Отже,  студенти з

мотивацією цього типу спрямовані на самовдосконалення,  саморозвиток і

пізнання нового.

Також результати проведеного  анкетування наявність у студентів

мотивів соціальної ідентифікації  (ставлення до навчальної діяльності

визначається впливом  викладачів,  друзів,  близьких,  а також пошуком

соціального схвалення й  заохочення,  прагненням до спілкування  й

самоствердження, до уникнення  ситуацій, в яких існує ймовірність  втратити

прихильне ставлення оточуючих).  Студенти з такою мотивацією

відзначають,  що для них  дуже важлива оцінка викладача,  його ставлення.

Вони люблять одержувати гарні оцінки, вважають своїм обов'язком  радувати

батьків власними успіхами.  Якщо їм що-небудь не вдається,  вони

звертаються до викладача  чи товаришів по допомогу. Їм більше подобається

працювати під керівництвом.  Водночас у них мало виражена власне

пізнавальна мотивація:  вони не почувають себе дослідниками;  можуть

розгубитися,  отримавши  складне незнайоме завдання;  під час виконання

контрольних робіт їх найбільше  хвилює можливість одержати погану оцінку;

вони не прагнуть пізнавати, розуміти, доходити до суті. Процес навчання не

доставляє їм задоволення,  під час занять не відчувають зацікавленості. Для

студентів цього типу певною мірою характерна також і прагматична

мотивація: їх цікавлять  у першу чергу ті предмети, які  певним чином можуть

придатися в майбутньому  житті.  Емоційно позитивне й активне  ставлення10

викликають у них здебільшого  одногрупники.  Контрольна робота,  складне

навчальне завдання,  новий  спосіб вирішення завдання сприймаються

емоційно негативно й  пасивно.  Під час занять такі студенти частіше

емоційно пасивні, ні в  чому не зацікавлені, не відчувають інтересу.

Окремій групі студентів  була притаманна мотивація самоствердження,

прагнення до самостійності  та незалежності від інших.  Це виражається  в

тому,  що для студентів  не важлива оцінка викладача,  товаришів;  вони не

терплять   зверхності над собою; не вважають, що за оцінками можна судити

про успіхи в навчанні;  не сподіваються на допомогу під час  виконання

складних завдань; не прагнуть заслужити повагу викладачів. Водночас вони

переживають,  що не впораються зі складним завданням,  але це не може

поставити їх у безвихідне становище;  вони не втрачають віри в успіх.

Пасивне негативне емоційне ставлення викликають у них викладачі,

контрольна робота,  новий  навчальний матеріал,  складне завдання,  домашнє

завдання,  оцінка.  Емоційну активність викликає лише самооцінка себе як

студента.  Такі студенти ніколи не хвилюються без особливого приводу.

Зазвичай вони спокійні й  урівноважені, впевнені у собі, хоча окремі студенти

через спрямованість на позанавчальні цілі під час занять бувають

роздратованими і напруженими.

Анкетування засвідчило у  певної частини студентів домінування

мотивації досягнення успіху та самоствердження в навчанні.  Це знаходить

вияв у тому,  що студенти вважають своїм обов'язком радувати батьків

власними успіхами,  намагаються  добре вчитися,  щоб заслужити  повагу

викладачів.  У процесі  вибору завдань вони вважають за необхідне

орієнтуватися на думку викладача, прагнуть бути прикладом для товаришів.

Їм подобається ходити в коледж,  тому що там багато друзів.  Намагаються

бути кращими за інших.  Оскільки пізнавальна діяльність є  основною