Инвестиции

     Ризиковий метод аналізу й оцінки інвестиційного клімату становить інтерес, насамперед, для стратегічного інвестора. Він  дозволяє йому не тільки оцінити привабливість  території для інвестування, але  й зіставити рівень ризику, властивому новому об’єкту вкладення інвестицій, з існуючим у звичному для нього регіоні ведення бізнесу. Необхідно мати на увазі, що при використанні ризикового методу, так само як і при першому підході, переважає врахування інтересів інвестора, причому нерідко не тільки економічних, але й політичних.

     Відповідно  до інституціонального підходу інвестиційний  клімат можна розглядати як особливу підсистему в інституціональній  системі економіки, покликаній створити передумови для найкращого використання суспільно-економічних відносин у розвитку й науково-технологічному відновленні продуктивних сил суспільства через активну інвестиційну діяльність.

     Таким чином, можна у певній мірі констатувати, що при великій кількості публікацій, присвячених проблематиці інвестиційного клімату, інвестиційній привабливості господарських суб’єктів, багато принципових питань залишилися не дослідженими, особливо, щодо рівня підприємства в умовах ринкових перетворень. Зокрема, на думку ряду вчених, у економічній науці дотепер не прийшли до єдиного розуміння не лише про оцінювання інвестиційної привабливості, але й до визначення її сутності.

     Поняття “інвестиційна привабливість” слід віднести до числа понять, породжуваних експлікацією поняття “стан”. У  теорії систем під станом системи  розуміється сукупність станів її елементів, відносин, зв’язків і взаємодій між ними та навколишнім середовищем у певний момент часу. Стан системи можна визначити за допомогою набору величин (параметрів), що характеризують властивості, просторове розташування й зовнішній прояв системи.

     Можна сказати, що стан системи – це система  у певний момент часу [175]. Аналогічно може бути трактований певний стан суб’єкта господарювання. Під станом суб’єкта господарювання можна розуміти упорядковану сукупність значень соціально-економічних, політичних, правових, соціокультурних і фінансових параметрів, що найбільш повно характеризують суб’єкт. Під станом суб’єкта господарювання у вузькому значенні варто розуміти сукупність параметрів внутрішнього середовища, тобто сукупність соціально-економічних і фінансових параметрів, що найбільш повно характеризують суб’єкт.

     Об’єктивний стан підприємств оцінюється системою показників [28]: динамікою виробництва  й обороту; платоспроможністю; станом (схоронністю й ліквідністю) оборотних  коштів; відтворенням основного капіталу; накопиченням (інвестиційною й інноваційною активністю); рентабельністю; конкурентспроможністю; наявністю фінансових резервів. Із загальносистемних позицій стан системи слід розглядати з двох позицій: з позиції готовності до певної цільової дії, безпосередньому застосуванню й обсягу робіт з переходу в цей стан, а також з позицій можливості та якості виконання задач, що стоять перед системою.

     Отже, під інвестиційним кліматом варто  розуміти стан готовності суб’єкта господарювання у широкому значенні поняття інвестування. Це об’єктивна характеристика господарчого суб’єкта, але не інвестиційний клімат є визначальним при ухваленні рішення інвестором, а “інвестиційна привабливість”, яка базується на “інвестиційному кліматі”, але не ототожнюється з ним.

     Стан  суб’єкта господарювання відображається на великій кількості об’єктів зовнішнього  оточення, взаємодіючих (чи здатних  взаємодіяти) із суб’єктом господарювання та зі зовнішнім оточенням. Одним  з об’єктів зовнішнього оточення є інвестори. При цьому без взаємодії із зовнішнім оточенням не можна говорити про інвестиційну привабливість, мова може йти тільки про потенційну інвестиційну привабливість щодо деякої абстрактної взаємодії.

     Таким чином, варто розрізняти інвестиційну привабливість у вузькому та широкому значеннях. У вузькому значенні під інвестиційною привабливістю слід розуміти інтегральний результат відображення динаміки, що базується на стані суб’єкта господарювання та його прогнозі на систему переваг інвестора щодо вибору об’єкта інвестування. У широкому змісті під інвестиційною привабливістю розуміється система соціально-економічних, політичних, фінансових і управлінських відносин, що виникають із доцільності інвестування у певний суб’єкт господарювання. Рівень інвестиційної привабливості безпосередньо впливає на процес залучення прямих іноземних інвестицій.

     РОЗДІЛ 2

     АНАЛІЗ  ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 
 

   2.1. Організаційно-економічна характеристика  підприємства 
 

      Державне  підприємство «Мелітопольський завод  «Гідромаш» - сучасний машинобудівний завод, що займається проектуванням, виробництвом, продажем, гарантійним і сервісним обслуговуванням спецтехніки: автопідйомників телескопічних з висотою підйому від 15 до 22 метрів; водовідливних і компресорних установок; мотопомп переносних і причіпних; станцій для перекачування пального і заправних агрегатів, а також іншої малогабаритної техніки на основі двигуна ДН-4 власного виробництва.

      Завод "Гідромаш" був заснований в 1943 році як цех з виробництва червоної цегли. Надалі об'єм виробництва і номенклатура будівельних матеріалів, що випускалися, настільки збільшилися, що цех в жовтні 1945 року перетворився на самостійний завод "Будматеріали". У 1949 році було вирішено організувати на заводі випуск гасово-освітлювальних ламп. З 1952 року завод змінює спеціалізацію і приступає до освоєння і випуску протипожежного устаткування — мотопомп М-600. Починаючи з 1958 року, завод освоює нові пожежні причіпні мотопомпи ММ-1200 і пожежні насоси ПН-1200, налагоджує серійний випуск великої номенклатури спецвиробів на замовлення Міністерства.

      У 1965 році підприємство перейменоване  на завод протипожежного машинобудування "Гідромаш". У 1971 році почато виробництво автопідйомника телескопічного АП-17А. Основними замовниками заводу були Міністерство оборони СРСР і державне управління пожежної охорони.

      Продукція, що випускається заводом, має загальнодержавне значення і, у першу чергу, призначена для потреб підприємств Міністерства енергетики, "Укртелекому", Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони України.

      Особливістю автопідйомників є наявність  ізольованої колиски, що дозволяє обслуговувати  лінії електропередач без зняття напруги. Насосні установки мають  різні варіанти виконання і характеризуються багатоцільовим застосуванням: перекачування чистої і забрудненої води; пального; мастил; подача води з метою пожежегасіння і т.д. Переносна малогабаритна техніка, що представлена мотопомпами та компресорними установками, служить для вирішення різних задач, у тому числі для виконанні аварійно-рятувальних робіт.

      На 2007 р. укладені довгострокові контракти  на постачання автопідйомників АП - 17А у Росію - із: ЗАТ "Інтерком", ЗАТ "Стройкоммаш", ЗАТ "Ніва-1", ЗАТ "Пожсоюз" (м. Москва),ЗАТ "Спектр - НН" м. Нижній Новгород, та на постачання мотопомп MM-27/100 - з: ПП "Дружин І.С." (м.Курськ)

      По  Україні реалізація продукції здійснюється переважно за разовими договорами безпосередньо  з підприємствами-споживачами  техніки: обленерго, міськелектромережі, Укртелекомом та іншими.

      Планом  маркетингу передбачається вивчення ринків збуту продукції заводу в країнах Закавказзя і Середньої Азії, проведення маркетингових досліджень із збуту автопідйомників та мотопомп у Республіку Молдову, а також з реалізації насосних установок для перекачування світлих нафтопродуктів і мастил, водовідливних установок УВ - 100 / 20, мотопомп MM-27/100 в Україні і Росії.

      У найближчі плани заводу входить  розробка і створення автопідйомників  нового покоління з висотою підйому 15 - 30 і більше метрів на шасі різних модифікацій, а також розробка нового мобільного вигляду техніки для потреб МНС для ведення аварійно-рятівних і інших робіт.

      Планом  розвитку та освоєння нової техніки  передбачається створення автопідйомника АП-15 на базі шасі ЗІЛ-5301 ГА з семимісною кабіною, автопідйомника АП-22 на шасі ЗІЛ-433112, модернізація двигуна ДН - 4.

      Завод веде роботи з газифікації підприємства, модернізації та оновленню основних фондів.

      Велика  увага на підприємстві приділяється соціальним питанням. Заробітна плата  виплачується своєчасно. Працівники заводу мають медичну страховку.

      Останніми роками у кадровій політиці підприємства закріпилася тенденція до включення  у склад трудового колективу  працівників з більш високим  рівнем освіти, ніж у працівників, які виходять на пенсію. Завдяки  цьому змінюється і чисельність працівників, що можна побачити в табл. 2.1.

      Таблиця 2.1.

      Чисельність робітників МЗ «Гідромаш» за категоріями

     Загальна  чисельність робітників підприємства у 2006 році порівняно з 2004 та 2005 роками зменшилась на 36 та 15 осіб відповідно, при цьому у результаті удосконалення  структури управління виробництвом та більш раціонального використання робочих місць чисельність керівників, фахівців, службовців, робітників-почасовиків та непромислового персоналу зменшилась на21 та 20 осіб відповідно, тоді як чисельність робітників-відрядників збільшилась на 7 осіб у 2004 році та на 5 осіб у 2005 році у зв'язку зі зростанням обсягів виробництва.

      Збільшуючи  обсяги виробництва, підприємство може собі дозволити з метою заохочення працівників до більш ефективної та результативної праці підвищити  заробітну плату. Зміни в фонді оплати праці представлені в табл. 2.2.

      Таблиця 2.2.

      Фонд  оплати праці на МЗ «Гідромаш».