Инвестиции

 

     З даних табл. 2.9 стає очевидним те, що в 2006 році сума власних оборотних  коштів зменшилася порівняно з 2004 та 2005 роками на 1305тис.грн. і 356 тис.грн. відповідно. Це сталося завдяки збільшенню суми, що виключається (+754 тис.грн. порівняно  з 2004 та +356 тис.грн. порівняно з 2005 роком), а також через зменшення оборотної частини статутного капіталу на 846 тис.грн. та на 341тис.грн. відповідно.

     Подальший аналіз оборотних коштів підприємства проводиться шляхом вивчення динаміки та складу оборотних коштів за видами. Сутність аналізу полягає у співставленні суми оборотних коштів на початок та кінець звітного періоду. Дані аналізу продемонстровані в табл. 2.10.

     Таблиця 2.10.

     Аналіз  динаміки оборотних коштів МЗ «Гідромаш»

 

     За  даними табл. 2.10 видно, що у 2006 році загальна сума оборотних коштів зросла порівняно  з 2004 роком на 15,4 %, а порівняно  з 2005 – на 11,6 %. Найбільший зріст став можливім за рахунок підвищення суми готової продукції на 222,3 % та 457 % відповідно. Дебіторська заборгованість зросла на 253,6 % порівняно з 2004 роком і на 36,8 % - порівняно з 2005. Специфікою виробництва МЗ «Гідромаш» є повна відсутність малоцінних та швидкозношуваних предметів.

     Показники другої групи - коефіцієнти платоспроможності (ліквідності) відображають можливість підприємства погасити короткострокову заборгованість своїми швидкореалізованими активами. Для інвестора ці  показники важливі як характеристика ризику можливого банкрутства  підприємства, а, отже, і примусового продажу його активів у результаті задоволення потреб кредиторів. У випадку ж банкрутства  підприємства кредитори мають переважне право перед акціонерами на одержання коштів. При розрахунку цих показників за базу приймаються короткострокові зобов’язання.

     Для встановлення критерію оцінки мінімально необхідного рівня  платоспроможності  необхідно оцінити фактично сформований  рівень  загального коефіцієнта  покриття.

     Отже, підприємство можна вважати платоспроможним, якщо сума короткострокової заборгованості менше сумарної величини його дебіторської заборгованості (за винятком безнадійної), коштів, короткострокових фінансових вкладень і зайвих ліквідних запасів, що відповідають його профілю діяльності, зменшеної на величину неліквідних і важких для реалізації запасів. Розрахунок показників, необхідних для оцінки платоспроможності, наведений у табл. 2.11 (Додаток А)

     Для визначення ліквідності балансу  слід співставити результати груп активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо:

     А₁ П₁

     А₂ П₂

     А₃ П₃

     А₄ П₄

     На  практиці ж маємо:

     А₁ < П₁

     А₂ > П₂

     А₃ > П₃

     А₄ < П₄

     За даними табл. 2.11 сума найбільш термінових пасивів значно перевищує суму найбільш ліквідних активів: у 2004 році – на 30,4 %, у 2005 – на 19,7 %, у 2006 – на 91,5 %. Отже, дане підприємство не можна назвати абсолютно ліквідним, оскільки воно не має можливості у разі потреби термінового погашення короткострокової заборгованості мобілізувати необхідну суму грошових коштів. Із співставленням інших груп показників МЗ «Гідромаш» проблем не має. Значить його можна вважати достатньо надійним (кредитоспроможним) підприємством.

     Платоспроможність варто оцінювати порівнянням фактичного рівня  загального коефіцієнта покриття не з усередненим нормальним, а з формальним для даного підприємства в умовах даного періоду. Це дозволяє встановити фактори, які сформували даний рівень коефіцієнта, і в потрібному напрямку впливати на ці фактори, щоб вивести підприємство зі стану неплатоспроможності. Для цього необхідно, зокрема, списання з балансу неліквідних і важких для реалізації запасів; зміна умов договорів з покупцями для перетворення довгострокової дебіторської заборгованості в короткострокову; зменшення короткострокової заборгованості шляхом заміни її або на довгострокові позики, або на  власні джерела коштів.

     Показники третьої групи – коефіцієнти  ділової активності (оборотності) характеризують ефективність використання підприємством своїх коштів.

     В даний час особливо актуальним є  аналіз оборотності дебіторської заборгованості, тому що для інвестора менш  привабливим  є підприємство, яке має проблему неплатежів. Зниження тривалості обороту  дебіторської заборгованості оцінюється позитивно й сплата боргів дебіторами розширює можливості для погашення кредиторської заборгованості. Якщо оборотність дебіторської заборгованості повільніше кредиторської, то це означає, що в підприємства несприятливі умови розрахунків з покупцями й постачальниками: підприємство повинне повертати свої борги частіше, ніж воно одержує оплату за реалізовану продукцію. Якщо дебіторська заборгованість обертається швидше кредиторської, то в підприємства з’являються вільні кошти в обороті в розмірі, що відповідає різниці числа днів обороту кредиторської та дебіторської заборгованості.

     Розглянемо  оборотність оборотних активів  і на аналізованому підприємстві (табл. 2.12). При цьому для розрахунку оборотності обсягів від реалізації чи витрат на реалізовану продукцію зіставляються не з вартістю названих статей балансу на певну дату, а з їх середньою вартістю за період. Обсяг і витрати на реалізацію формуються протягом всього аналізованого періоду, тому їх можна порівняти тільки із середніми за період показниками вартості оборотних активів і кредиторської заборгованості. 

     Таблиця 2.11.

     Аналіз  оборотності оборотних активів  МЗ «Гідромаш».

 

     З таблиці 2.6 видно, що в 2006 році оборотність  оборотних активів підприємства уповільнилась порівняно з 2004 та 2005 роками на 0,9 і 1,2 дня відповідно. Збільшення коефіцієнту оборотності коштів на 2,5 порівняно з 2004 роком і на 1 оборот – з 2005 призвело до зниження коефіцієнту завантаження на 0,13 грн. і 0,03 грн. відповідно. Якщо у 2005 році для отримання 100 грн. виручки було витрачено 20 грн., то у 2006 – 17 грн., тобто на 3 грн. менше. Значить, загальна сума економії оборотних коштів від усієї виручки у 2006 році складає 9,9 тис.грн.:

     Аналіз  рентабельності капіталу включає аналіз використання основних фондів, що визначається показниками фондовіддачі та фондомісткості (табл. 2.12).

     Таблиця 2.12.

Аналіз  рентабельності капіталу МЗ «Гідромаш»

 

     Дані табл. 2.12 показують, що у 2006 році порівняно з 2004 і 2005 роками сума балансового прибутку зросла на 3044 тис.грн. і 2464 тис.грн. відповідно, що потягнуло за собою підвищення рентабельності капіталу на 27,5% проти рівня 2004 року і 22,3 % - проти рівня 2005 року. На підвищення рентабельності капіталу здійснило вплив підвищення рівня фондовіддачі на 2 порівняно з 2004 роком і на 0,9 – порівняно з 2005 роком, а також і підвищення коефіцієнту обертання оборотних коштів.

     Розглянемо  вплив на ІПП економічності розвитку виробництва. Економічність розвитку промислового підприємства можна  оцінити через вимір рівня, динаміки та резервів інтенсивного й  екстенсивного розвитку його виробництва (І(Е)В). Такий вимір може бути зроблений за допомогою системи  методів, яки обґрунтовані і доповнюють один одного, що включає еталонний, факторний і динамічний [68, с. 41].

     Еталонний метод припускає зіставлення  еталонних (кращих) і  фактичних (планових) показників собівартості, питомої матеріало- й  енергоємності, повної трудомісткості й питомої фондоємності продукції.  Кількісну величину еталонних значень названих показників можна розрахувати відносно до тих виробничих умов, економічні  показники яких враховуються при встановленні цін, чи визначити на  основі показників нормативних, проектних, перспективних планів передових підприємств.

     Вимір інтенсифікації І(Е)В факторним методом  засновано на оцінці впливу технічних  і організаційних заходів на кінцеві  результативні й витратні показники  роботи підприємства. Для цього сукупність заходів варто класифікувати як за змістом (фактори), так і за характером економічного результату від їхнього впровадження  (напрямку) І(Е)В. Вплив можна оцінити, зокрема, за часткою  відповідних заходів у їхній загальній кількості, у сумі річного ефекту і т.п.

     Вимір І(Е)В динамічним методом засновано  на такому перетворенні вихідної формули  ефективності (співвідношення результату й витрат), при якому з’являється  можливість роздільно оцінити внесок інтенсивного й екстенсивного розвитку в приріст результату (випуск продукції підприємства), а також вплив на нього екстенсивного й інтенсивного використання виробничих ресурсів.

     Перевагою динамічного методу виміру І(Е)В  є його економіко-статистична обґрунтованість. На відміну від інших, пропонованих у літературі способів, у даному випадку вплив факторів-ресурсів на приріст обсягу продукції оцінюється не ізольовано, а у взаємодії один з одним, що відповідає реальному процесу виробництва. Використовувані у формі вихідні показники містяться в статистичній звітності  підприємств.