Инвестиции

     Дослідження дозволяють поряд із зазначеними  процесами виділити наступні причини  низької інвестиційної привабливості  вітчизняних галузей промисловості. До їх числа слід віднести:

     масштабність  задач з галузевої реструктуризації промисловості;

     значний вплив містоутворюючого фактору  в досягнутому розміщенні промислових  підприємств на території України;

     неготовність  українських підприємців до умов економічної свободи не лише на зовнішньому, але й на внутрішньому ринку;

     небажання держави налагоджувати умови  для економічних свобод всім економічним  агентам.

     Усі ці причини є також істотними  факторами, які перешкоджають формуванню умов для міжгалузевих переливів  фінансів і капіталу. Для потенційного інвестора також дуже важливе значення має характеристика ризику й інвестиційної привабливості того регіону, у якому знаходиться майбутній об’єкт інвестицій. Оцінка ІПП з названих позицій в обов’язковому порядку повинна братися до уваги при розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості.

     З огляду на вищевикладене, можна виділити й обґрунтувати фактори, що формують ІПП, сукупність яких можна застосувати  до інвестиційного процесу на будь-якому  підприємстві.

     1. Фінансовий стан підприємства. Більша  частина ризиків і розміри доходів інвесторів значною мірою залежать від стійкості фінансового стану підприємства. Він визначається конкурентоспроможністю й потенціалом підприємства, передбачає реалізацію економічних інтересів усіх учасників інвестиційного процесу.

     Стійкий фінансовий стан слід розглядати не лише як якісну характеристику фінансів підприємства, але і як кількісне вимірюване явище. Тому науково обґрунтована оцінка фінансового стану підприємства має ґрунтуватися на базі показників фінансової стійкості, платоспроможності, діловій активності й рентабельності незалежно від форми власності й виду діяльності фірми.

     2. Ризик. На всіх рівнях управління  економікою і, особливо в сфері  інвестицій, процес прийняття рішень  відбувається в умовах постійно  наявної невизначеності й ризику [168]. Навіть найкраще складені прогнози містять елементи невизначеності і ризику, які необхідно враховувати при будь-якому виді аналізу й оцінки. Причинами невизначеності є три основні групи факторів: незнання, випадковість і протидія.

     Перша група – незнання, тобто неповнота  інформації про інвестиційне середовище, пов’язане з її нестабільністю, і, як наслідок, - про майбутню подію чи передбачуваний результат застосовуваних дій, необхідних для прийняття рішень.

     Друга група – випадковість, тобто запланована подія в подібних умовах відбувається неоднаково, наприклад, при форс-мажорних обставинах, несподіваних збоях у роботі, постачанні підприємства, змінах у попиті на його продукцію тощо.

     Третя група – протидія, тобто дії  конкурентів, конфлікти між підрядчиком і замовником, порушення договірних зобов’язань постачальниками, трудові конфлікти в колективі, неетична конкуренція й інші випадки.

     Під ризиком в інвестиційній діяльності розуміється імовірність (загроза) втрати інвесторами частини ресурсів, недоодержання ними доходів чи появи в них додаткових витрат і/чи зворотне – одержання більшої вигоди (доходу) у результаті здійснення підприємницької діяльності в умовах невизначеності.

     Загальноприйнятої та вичерпної класифікації ризиків  ще не відпрацьовано. Це пов’язано і з тим, що на практиці багато різних проявів ризиків, їх складно розмежувати на окремі види, а той самий вид ризику може позначатися різними термінами.

     3. Економічність розвитку виробництва  на підприємстві. ІПП значною  мірою залежить від конкурентоспроможності виробництва, що інвестується, завдяки якій воно здатне в потрібний термін і в достатньому обсязі випускати якісну продукцію, що користується попитом, з меншими, ніж у конкурентів витратами. Однією із складових конкурентоспроможності є всевимірна, послідовна й комплексна економічність розвитку виробництва, що за рахунок мобілізації її резервів і на основі науково-технічного прогресу повинна стати для підприємств різного розміру й усіх форм власності основним і свідомо керованим напрямком їхнього руху до інвестиційного благополуччя та конкурентного виживання в умовах ринку.

     Традиційне  розуміння економічності виробництва  звичайно пов’язане тільки з меншими  поточними (собівартість) і одноразовими (капіталовкладення) витратами. Це припустимо, але вже недостатньо, тому, зокрема, що названі показники неповно відбивають ступінь використання ресурсів виробництва, його організаційно-технічний рівень, статичні по своїй суті (розраховуються на певний момент) і, отже, слабко характеризують стан і процес розвитку даного виробництва, що необхідно враховувати при оцінці ІПП [71, с.37].

     Заслуговують  на увагу пропозиції доповнити традиційне розуміння економічності виробництва  оцінкою рівня, динаміки й співвідношення інтенсивного й екстенсивного шляхів його економічного розвитку [68]. У свою чергу, пропонується включити названі характеристики в систему оцінки ІПП. Це пояснюється тим, що інноваційне, організаційно-технічне забезпечення економічного, переважно інтенсивного розвитку виробництва, що інвестується, є одним з факторів, які впливають на його інвестиційну привабливість.

     Економічний розвиток будь-якого промислового підприємства здійснюється на основі сполучення екстенсивного  й інтенсивного шляхів, але велика результативність (і, насамперед, економічність) досягається тоді, коли переважає інтенсифікація виробництва та відповідне використання його ресурсів.

     4. Інформація про діяльність підприємства-реципієнта (емітента), що впливає на його  інвестиційну привабливість.

     Уявлення  інвестора про доходи та ризики формується на основі інформації про фінансовий стан підприємства, про події, що впливають на нього, про ринкові ціни акцій і т.п.

     Систематичний збір прогнозних значень прибутку підвищує ефективність роботи фондового ринку, тому що це знижує імовірність дій  інвесторів на основі неповної чи помилкової інформації.

     Абсолютна інформаційна прозорість емітента –  це те, до чого завжди прагне інвестор. Але на ринку України одним з розповсюджених порушень прав (яке вважається багатьма учасниками ринку досить незначним) є приховування емітентом важливої інформації і, особливо, – про свій фінансовий стан. Прихована інформація нерідко цілком змінює динаміку цін. Це багато в чому визначає спекулятивний характер ринкових операцій з акціями й підвищеною сприйнятливістю ринку цінних паперів до політичної інформації.

     7. Обсяг прав, наданих інвестору-акціонеру.  При покупці акцій підприємства  в акціонерів стосовно нього з’являється певний набір прав, які мають свою вартість, що відображається в ринковому курсі акцій. Наприклад, націнка на контрольний пакет акцій у середньому дорівнює 30%. На ринку права акціонерів мають низьку оцінку через високий ризик порушень з боку емітента. Це пов’язано як з відсутністю культури ринкових відносин (яка поступово підвищується з розвитком ринку, появою іноземних інвесторів і законодавчих змін, спрямованих на захист прав інвесторів), так і з процесом глобального переділу власності в постприватизаційний період.

     У сучасній економічній літературі автори [18, 122] називають й інші фактори  інвестиційної привабливості (рис. 2.1). 

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 2.1. Основні фактори інвестиційної  привабливості промислових підприємств

     Велике значення при цьому має виявлення факторів, що впливають на інвестиційну привабливість як позитивно, так і негативно. З безлічі факторів можна виділити наступні (рис. 2.2). 

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 2.2. Класифікація факторів, що впливають  на інвестиційну привабливість промислових підприємств 

     З факторів, що негативно впливають  на інвестиційну привабливість підприємства, найбільш значимими є наступні:

     погіршення  економічної та фінансової ситуації в країні позначається також і  на діяльності підприємств – інфляційні процеси впливають на зниження доходу підприємства; порушується договірна дисципліна, що спричиняє утворення дебіторської заборгованості, яка впливає на платоспроможність підприємства;

     низький рівень життя населення й падіння  платоспроможного попиту впливають на купівельну спроможність, що відображається на зменшенні обсягу випуску продукції і, в результаті, на прибуток підприємства;

     нестабільність  законодавства спричиняє невиправдані ризики, оскільки можуть утворюватися структури, що займаються незаконними діями з метою одержання високих доходів при купівлі-продажу цінних паперів підприємств, перерозподіляючи капітали в найбільш перспективні галузі;

     звуження  традиційних ринків збуту продукції  впливає на зниження обсягу реалізованої продукції, що спричиняє проблеми з її збутом, збереженням, а також на зайнятість працівників;

     відсутність достовірної, своєчасної й порівняної інформації про фінансовий стан підприємства незадовільно позначається на формуванні даних для оцінки інвестиційної  привабливості;

     незадовільний стан основних фондів впливає на якість продукції, що випускається, ритмічність виробництва, зниження обсягу продукції, що випускається, збільшення витрат на обслуговування обладнання;

     низька  якість продукції знижує її конкурентоспроможність, впливає на купівельний попит, що негативно позначається на іміджі підприємства;

     відсутність попиту на продукцію приводить до зниження обсягу продажів і є стимулюючим  чинником для розробки заходів щодо підвищення споживчих якостей продукції;

     високі  ціни на продукцію, у порівнянні з цінами конкурентів, зменшують попит на ринку й збільшують витрати на збереження продукції, що приводить до збільшення її собівартості.

     Аналіз  негативних факторів дозволяє намітити позитивні фактори:

     наявність високого організаційно-технічного й економічного рівня виробництва говорить про стабільне та конкурентоспроможне виробництво якісної продукції, що користується попитом на ринку;

     економічність виробництва характеризує інтенсивний  розвиток на основі економічно обґрунтованого удосконалення техніки, технології й організації виробництва за рахунок використання передового досвіду, режиму економії, мобілізації внутрішніх резервів; виявляється в підвищенні рівня результатів виробництва; визначається співвідношенням результатів виробництва з витратами й залученими ресурсами;

     стабільність  законодавства дає підприємцям  гарантії одержання стабільних доходів  і прибутку від вкладень коштів, що впливає на поповнення державного бюджету;

     доступність і достовірність інформації про  фінансовий стан підприємства дозволяють інвестору оцінити результати виробничо-господарської діяльності та визначити доцільність вкладення коштів у дане підприємство (проект);

     великий ринок збуту продукції дає  можливість збільшити обсяг випуску  й продажів, що дозволить збільшити дохід;

     наявність попиту на продукцію впливає на збільшення обсягів і розширення асортименту  продукції, яка випускається, що відобразиться  на фінансових результатах діяльності підприємства;

     висока  якість і низька ціна продукції підвищують її конкурентоспроможність і привабливість і впливають на імідж підприємства;

     різноманітний асортимент продукції дозволить  забезпечити стабільний обсяг збуту  й постійне одержання доходу. При  формуванні асортименту необхідно  враховувати споживчі характеристики продукції й особливості технології її виробництва, найбільш повне задоволення вимог різних категорій споживачів. Своєчасне відновлення асортименту дозволить зорієнтувати підприємство на випуск продукції, яка є найбільш відповідною структурі й розмаїтості попиту конкретних покупців.