Використання елементів проблемного навчання на уроках математики в початковій школі

Міністерство  освіти і науки України

Національний  педагогічний університет імені  М.П.Драгоманова 
 
 

Курсова робота

з методики викладання освітньої галузі «Математика»

на тему «Використання елементів проблемного навчання на уроках математики в початковій школі» 

                                                                                                         

                                                          

Студентки IV-го курсу, гр. 46-пі

            Інституту педагогіки і психології

                                                                                   Горової Руслани Григорівни

                                                          Науковий керівник:

                                                                      ст. викладач кафедри педагогіки і методики початкового навчання

Себало  Людмила Ігорівна 

Київ  – 2010

2

Зміст

ВСТУП…………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. МОЖЛИВОСТІ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ  В РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ТА МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ…………………………………………………………………………………6

            1.1. Роль проблемного навчання і його сутність..............................................6

            1.2. Реалізація і використання  проблемних ситуацій в методиці  викладання освітньої галузі  «Математика»……………………………………………………….16

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ І МИСЛЕННЯ УЧНІВ………………………………………………………………….22

            2.1. Аналіз педагогічного досвіду з використання проблемних ситуацій на уроках математики в початковій школі……………………………………………..22

            2.2. Рекомендації по здійсненню  процесу формування творчого  і логічного мислення у школярів  шляхом проблемного навчання……………………………..33

ВИСНОВОК………………………………………………………………………......38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………40

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………….42 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3

"Не опікайте мене, не ходіть за мною, не зв'язуйте кожен мій крок, не сповивайте мене пелюшками нагляду і недовір'я, не нагадуйте й словом про мою колиску. Я самостійна дитина. Я не хочу , щоб мене вели за руку. Переді мною висока гора. Це - мета мого життя. Я бачу її , думаю про неї, хочу досягти її, але зійти на цю вершину хочу самостійно. Я вже піднімаюсь, роблю перші кроки, і, чим вище ступає моя нога, чим ширший виднокруг відкривається переді мною, тим більше людей бачить мене. Від величі і безмежності того, що мені відкривається, стає страшно. Мені потрібна підтримка старшого друга. Я досягну своєї вершини тоді, коли опиратимусь на плече сильної і мудрої людини. Але мені соромно і боязко сказати про це. Мені хочеться, щоб усі вважали, що я сам самостійно своїми силами доберусь до вершини".

     В.О.Сухомлинський 

     ВСТУП

     
       В даний час абсолютною цінністю особистісно-орієнтованої освіти є дитина. І як глобальну мету навчання розглядають людину культури: особистість вільну, гуманну, духовну, творчу. Головне в особистості - спрямованість у майбутнє, до вільної реалізації своїх потенцій, особливо творчих, до зміцнення віри в себе і можливість досягнення ідеального «я». 
У новій соціокультурній ситуації гуманістична парадигма є основною ідеєю психолого-педагогічного мислення. Для неї особистість - це унікальна ціннісна система, яка представляє собою відкриту можливість самоактуалізації, що притаманна тільки людині. Визнання творчої свободи людини є головним багатством суспільства.  Основною цінністю гуманістичного особистісно-орієнтованого устаткування виступає творчість як спосіб розвитку людини в культурі. Творча орієнтація навчання та виховання дозволяє здійснювати індивідуально-орієнтована освіта як процес розвитку і задоволення потреб людини як суб'єкта життя, культури та історії.

                                                                                                                                      4 
         В даний час існує гостра соціальна потреба у творчих індивідах. Розвиток у школярів творчого та логічного мислення одна з найважливіших завдань у сьогоднішній школі. Прагнення реалізувати себе, проявити свої можливості – саме це створює початок, який проявляється у всіх формах людського життя - прагнення до розвитку, розширення, вдосконалення, зрілості, тенденція до вираження і прояву всіх здібностей організму і «я». 
        Дослідження зарубіжних психологів і педагогів: Дж. Гілфорда, Є.П. Торранса, Л. Термена, Р. Стернберга, М. Воллаха, а так само вітчизняних: Данилової В.Л., Гальперіна П.Я., Калмикова З.І., Богоявленський Д.Б., Пономарьова Я.А., Пушкіна В.Н., Шадрикова В.Д., Тютюнника В.І., мідника С., Алієвої О.Г., Гнатько Н.М., Дружиніна В.М., Хозратової Н.В., в області творчого та логічного мислення теоретично обґрунтовані, однак робота над покращенням цих людських властивостей продовжує розвиватися. Велика увага приділяється виявленню природи логічного мислення. 
Психологи і педагоги, які працюють з дослідження спеціального, цілеспрямованого розвитку креативності, виділяють такі основні умови, що впливають на формування логічного мислення: 
- Індивідуалізація освіти; 
- Дослідне навчання; 
- Проблематизація. 
         У курсовій роботі я хочу довести, що у використанні проблемних ситуацій на уроках математики в початковій школі існують нерозкриті можливості для розвитку мислення учнів. 
        Математика починається зовсім не з рахунку, що здається очевидним, а з ... загадки, проблеми. Щоб у молодшого школяра розвивалося мислення, необхідно, щоб він відчув подив і цікавість і повторив шлях людства в пізнанні. Тільки через подолання труднощів, вирішення проблем, дитина може увійти у світ мислення. 
        Питаннями теорії і технології проблемного навчання займалися А.М. Матюшкін, І.Я. Лернер, М.І. Махмутов, В. Оконь, Т.В.Кудрявцев та ін.

    5

    Але чому ж саме на проблемне навчання покладена роль у досягненні мети: розвиток мислення? Які існують можливості використання проблемних ситуацій на уроках математики? На ці питання буде дана відповідь у моїй курсовій роботі. 
     У зв'язку з цим були виділені: 
Об'єкт дослідження - розвиток мислення школярів початкової школи на уроках математики. 
Предмет дослідження - використання проблемних ситуацій на уроках математики в початковій школі як засіб розвитку мислення дітей. 
Мета дослідження: довести, що проблемне навчання є одним із засобів формування мислення. 
Завдання:

1) розкрити сутність проблемного навчання і його роль у розвитку мислення молодших школярів; 
2) проаналізувати реалізацію проблемного навчання на уроках математики в початковій школі; 
3) виявити, чи сприяє проблемне навчання математики розвитку мислення школярів. 
Гіпотеза: рівень мислення молодших школярів підвищується при використанні на уроках математики системи завдань з різним ступенем проблемності. 
Методи: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури. 
Структура роботи складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. 
 
 
 
 
 
 

6

РОЗДІЛ 1. МОЖЛИВОСТІ ПРОБЛЕМНОГО  НАВЧАННЯ  В РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ТА МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ 

1.1. Роль проблемного навчання і його сутність 

        Важливу роль в теорії і практиці освіти відіграють зміст, принципи і методи навчання. Сьогодні вже саме життя вимагає розробки і впровадження диференційованого підходу до освіти, активних прийомів, форм і методів навчання. В Законі України «Про освіту» (стаття 35) наголошується на тому, що загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів. Нині в Україні відбувається становлення нової системи освіти, яка зорієнтована на входження в єдиний світовий освітній і інформаційний простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу.

    Зміна місту освіти на сьогоднішньому етапі  розвитку школи веде до зміни її технологій, надає їй особистісної спрямованості.

Школа сьогодні – це, перш за все, школа самореалізації і самоактуалізації. Наше завдання не тільки дати дітям суму знань, але навчити спілкуватися, вирішувати проблеми, знаходити вихід із нестандартної ситуації – іншими словами - навчити найвищому із мистецтв – мистецтву жити.

    Реформування  освіти в Україні передбачає інший  підхід у конструюванні змісту освіти – цінність змісту ставиться в залежність від того, наскільки він сприяє застосуванню методик, які формують творчу, мислячу особистість.

    Серед дидактів проблемою розвитку мислення займалися (І.Я. Лернер, М.Н. Скаткін, В.Ф. Паламарчук, О.І. Федоренко та інші), серед методистів проблемі методики навчання логічних понять, які використовуються  в математиці приділяли увагу А.А. Столяр, І.Л. Нікольська, Л.А. Латотін. Реалізацію логічної складової у формуванні понять і доведень при навчанні

7

математики досліджували З.І. Слєпкань, С.І. Саранцев, В.М. Осинська, Н.А. Тарасенкова, Н.М. Рогановський та інші. Визначення змісту та обсягу курсу „Логіка” приділяли увагу Н.В, Гладунський, О.А. Івін, Ю.А. Петров, В.Ю. Середа, І.В. Хоменко та інші. 
        Учені зробили висновок, що повноцінна навчальна діяльність можлива тільки за умов теоретичного мислення, у процесі розв’язання поняттєвих задач. Саме тому навчальну діяльність учнів потрібно спеціально будувати після приходу їх до школи. Спершу вчитель бере на себе функцію її організації, послідовно формуючи належні дії пошуку, моделювання, контролю, оцінювання. Згодом окремі компоненти діяльності переходять до самих дітей і стають характеристиками їхньої психіки.

        Використання методики проблемного навчання повинно справляти

позитивний вплив на розвиток творчого мислення, як і у традиційній

школі, так і  у системі розвиваючого навчання.

        Проблемне навчання – це такий тип навчання, зміст якого представлений системою проблемних задач різного рівня складності; у процесі розвитку таких задач учні у їх спільній діяльності з вчителем та й під його керівництвом оволодівають новими знаннями та способом дій, а завдяки цьому проходить

формування творчих  здібностей продуктивного мислення, уяви, пізнавальної мотивації, інтелектуальних  емоцій. Його основою є учбова проблемна задача.

        Залежно від мети, та завдання школи, навчання може бути проблемним і не проблемним. Якщо перед школою ставиться задача розвитку мислення учнів, їх творчих здібностей, то педагогічно правильно організоване навчання не може бути не проблемним.

        Принцип проблемності логічно відображає побудову навчального процесу в змістові матеріалу, що вивчається, в методах організації учбово-пізнавальної діяльності учнів, в структурі уроку і формах контролю вчителя за процесом і результатом навчання. Якщо вчитель добре засвоїть зміст і суть теорії організації процесу проблемного навчання, оволодіє формами, методами і технічними

                                                                                                                                           8

засобами  навчання і систематично творчо застосовуватиме  засвоєне на практиці, то неодмінно  до нього прийде успіх. Хороша дидактична підготовка вчителя сьогодні особливо важлива, тому що без знань загальної  теорії не можна творити, а сам процес викладання - це мистецтво, мистецтво захопити дітей своїм предметом, здивувати красою думки, знання, спонукати до самостійних розумових дій. 

       Основною  задачею наших шкіл є формування гармонійно розвиненої особи.

       Найважливіший показник всесторонньо і гармонійно розвиненої особи - наявність високого рівня розумових здібностей. Якщо навчання веде до розвитку  творчих здібностей, то його можна поєднувати з розвиваючим навчанням, тобто таким навчанням при якому вчитель, спираючись на знання закономірностей розвитку мислення, спеціальними педагогічними засобами веде цілеспрямовану роботу по формуванню розумових здібностей і пізнавальних потреб своїх учнів в процесі вивчення  основ наук. Таке навчання є проблемним.

       Більшість сучасних публікацій по теорії навчання пов'язана з ідеєю активізації учбового процесу і учбової діяльності учнів. Під активізацією розуміють  ефективне використовування тих прийомів і методів навчання, які

відомі  з традиційної дидактики. Автори говорять про активізацію за допомогою проблемного навчання, розуміючи при цьому створення проблемних ситуацій і постановку пізнавальних задач.

       Навчання  учнів готовим прийомам розумової  діяльності - це шлях досягнення звичайної  активності, а не творчої.

       Мета  активізації шляхом проблемного навчання полягає  в тому, щоб зрозуміти рівень засвоєння понять і навчити не окремим розумовим операціям у випадковому, стихійному порядку, а системі розумових дій для вирішення нестереотипних задач. Ця активність полягає в тому, щоб учень, аналізуючи, порівнюючи, синтезуючи, узагальнюючи, конкретизуючи фактичний матеріал, сам одержав з нього нову інформацію. Іншими словами, це розширення

9

поглиблення знань за допомогою раніше засвоєних знань або нове використання колишніх знань. Нового застосування колишніх знань не може дати ні учитель, ні книга, воно шукається і знаходиться учнем поставленим у відповідну ситуацію. Це і є пошуковий метод навчання.