Принципи навчання іноземних мов у початковій школі

Принципи навчання іноземних мов у початковій школі. Реферат

Визнання на наддержавному  рівні доцільності запровадження  іноземної мови у початковій школі  змушує замислитись, над завданням  раннього шкільного навчання цього  предмета і можливостями їх реалізації 
 

Як відомо, сучасні  нормативні матеріали орієнтують вчителів на формування в учнів певного  рівня іншомовної комунікативної компетенції, тобто здатності спілкуватися іноземною  мовою на між культурному рівні. На початковому ступені (відтепер це 2-4 класи загальноосвітньої школи) мають бути закладені основи комунікативної компетенції, необхідні й достатні для їх подальшого розвитку в курсі  вивчення іноземної мови в середній школі. 

Аналіз спеціальної  літератури, доповнений надбаннями позитивного  педагогічного досвіду та досвіду  авторів, переконує в тому, що початок  раннього вивчення іноземної мови містить  у собі вагомі психологічні передумови для оволодіння молодшими школярами  основами елементарної комунікативної компетенції. 

Найважливішими, на мій погляд, є такі чинники:

вікові психофізіологічні  й психічні характеристики учнів;

досвід дітей у  рідній мові;

відчуття ними новизни  предмета;

наявність в учнів  досить сильної мотивації, зумовленої співпаданням н мови з періодом інтенсивної  соціалізації учнів початкових класів;

потенційні можливості предмета для успішного розв'язання головних завдань початкової школи: стимуляції пізнавальної мотивації  дітей, максимальної соціалізації кожної дитини, розвитку її особистості. 

Перевагою молодших школярів є також потенційно великі можливості довготривалої пам'яті. Так, спостереження показують: за умови  стимулювання властивої для цього  віку ігрової або пізнавальної мотивації  діти досить легко й міцно запам'ятовують не тільки окремі слова або словосполучення, але й мовні кліше, фрази, мікродіалоги, римівки, віршики, пісеньки. 

Протягом тривалого  часу, особливо у, 60-70 роках, раннє шкільне  навчання англійської мови базувалося значною мірою на імітації мовленнєвих  зразків. Між тим дослідниками раннього навчання англійської мови переконливо  доведено, що Імітація не є основним прийомом оволодіння англійською мовою  в дитинстві. 

 

  
 

 Більш вирішальну  роль відіграють процеси мовних  узагальнень і так звані металінгвістичні  здібності, тобто здатність гнучко  і на абстрактному рівні засвоювати  мову, помічати її відмінності  від явищ рідної мови, свідомо  оперувати нею. Результати експериментів  М.І. Зорандія, О.Й. Негневицької, дослідників США, Канади та  інших країн свідчать про підвищення  рівня розвитку вербального інтелекту  сучасних дошкільнят. І цей фактор, на думку психологів, зокрема  О.О. Леонтьєва, є одним із  важливих аргументів на користь  запровадження іноземної мови  у початковій школі. 

Головними чинниками  цього феномена молодшого шкільного  віку вважають підвищення освітнього й матеріального рівня сучасного  суспільства, розширення можливостей  засобів масової інформації, появу  ефективних інформаційних технологій, а також прискорення фізичного  розвитку (тобто акселерацію) сучасних дітей, функціональні можливості яких відповідають тим, котрі 40-50 років тому були властиві особам, старшим на 1-2 роки. 

Загальновідомо, що одне з головних психолого-дидактичних  завдань початкової школи полягає  у створенні ситуації соціального  розвитку дитини (в термінології Л.С.Виготського). Важливу психологічну передумову соціалізації молодших школярів становлять їхні особистісні  характеристики: безпосередність, довірлива  підлеглість авторитету вчителя, яскрава  емоційність, реактивність, вразливість  до новизни, естетичне ставлення  до довкілля, допитливість, широта інтересі», сугестивність, розвинута уява. Брак життєвого досвіду, знань у дітей  цього віку часто-густо компенсується  бурхливим фантазуванням. Фантазія ж, як це доведено психологами і дидактами, прискорює творчий процес у десятки  разів. 

Нині внаслідок  інформаційного вибуху пік здатності  до творчої уяви, фантазії змістився  до 8- 10 років, і раннє шкільне навчання англійської мови співпадає з  найсприятливішим періодом для розкриття  творчого потенціалу особистості учня, для його соціалізації. Однак за умов загальноосвітньої школи при  виборі початку запровадження цього  предмета слід вважати на весь комплекс психологічних факторів. 

Звернемось до праць  дослідників дитячої психології Л.С.Виготського, І.О. Зимньої, О.Н.Леонтьєва, Д.Б.Ельконіна, Ж.Піаже. Аналіз їх досліджень вказує на наявність, прямої залежності успішності раннього вивчення англійської  мови від рівня комунікативного  розвитку дитини в рідній мові. 

Поняття «комунікативний  розвиток у рідній мові», за визначенням  І.О. Зимної, слід розглядати як складне  багато аспектне явище, що включає:

обсяг словника дитини її рідній мові;

рівень засвоєння  мовних правил;

рівень володіння  усними формами спілкування, показниками  чого слугують уміння дитини свідомо  будувати зв'язне висловлювання, адекватно  реагувати па репліки співрозмовника, висловлювати своє ставлення до почутого;

рівень володіння  технікою читання, показником чого є  теми читання;

рівень сформованості  навичок письма;

рівень розвитку психічних функцій дитини: сталості уваги, сприйняття, запам'ятовування, чутливості фонематичного та інтонаційного  слуху, обсягу слухової короткочасної  і довготривалої пам'яті, функціонування механізмів мислення, втому числі  й рефлексії (здатності до міркувань, аналізу класні їх думок, почуті»);

рівень сформованості  пізнавальних інтересів; загальний  кругозір учнів. 

Комунікативний розвій оку рідній мові правомірно розглядати ц загальному контексті соціалізації кожної дитини, тобто з точки зору сформованості вмінь спілкування  з ровесниками, дорослими, а також  з позиції загальної ситуації розвитку дитини. Рівень комунікативного  розвитку дітей в рідній мові можна  визначити за допомогою спеціальних  прогностичних тестів. Голошиї функція  цих тестів полягає в тому, щоб  дати певний прогноз успішності у  засвоєнні іноземної мови на основі визначення рівня оволодіння механізмами  певного виду мовленнєвої діяльності а рідній мові. Наприклад, аудитивних механізмів, механізмів техніки читання. 

Методологію цього  підходу зумовлює обґрунтоване психологами  положення про правомірність  вивчення характеру функціонування психічних процесів на матеріалі  будь-якої знакової системи. Багаторічний досвід про ведення прогностичних  тестів на початку вивчення учнями англійської мови свідчить про те, що найбільш адекватно відображують сформованість механізми: комунікативного  розвитку дитини 6-8 років в усному мовленні рідною мовою такі об’єкти  тестування:

комунікативна виразність мовлення як покажчик сформованості  фонематичного та інтонаційного  слуху;

ритм як компонент  мовленнєвого слуху і найсуттєвіший  компонент просодії;

обсій довготривалої  пам'яті;

обсяг слухової короткочасної  пам'яті, тобто здатність утримувати основну інформацію упродовж процесу  слуханим;

якість слухової мовленнєвої уваги, тісно пов’язаної з мнемічними процесами;

уміння свідомо  будувати або відтворювати зв’язне  висловлювання рідною мовою на основі прослуханої Інформації. 

Узагальнення результатів  прогностичного тестування механізмів усного мовлення, здійснюваного вітчизняними дослідниками н різні роки (О.Б.Метьолкіна 1996; О.О. Коло мінова 1999; Н.Є. Жирнеко 2000), вказують па достатній рівень комунікативного  розвитку дітей 6-8 років у рідній мові. При цьому зафіксовано, що діти цього віку активно прагнуть до вивчення англійської мови. Чому ж початок  вивчені англійської мови у загальноосвітній школі припадає не па перший, а на другі ні клас? 

Відповідь на це запитання  дає аналіз функціональної готовності дітей шести років до школи  взагалі і до вивчення іноземної  мови, зокрема. Так, з практики відомо, то більшість дітей, які вступають  до загальноосвітньої Інколи, не мають  досвіду дошкільного вивчення іноземної  мови. З перших днів перед ними постають складні завдання:

адаптація до шкільного  життя;

оволодіння прийомами  навчальної діяльності;

соціалізація в  дитячому колективі. 

За цих умов вивчення англійської мови (додатковим навантаженням, яке може відбитися на здоров’ї дітей… Адже шість років - це період інтенсивного психічного і фізичного  розвитку дитини. Порівняно з семирічними  дітьми, шестилітки мають менш зрілу  кору головного мозку, серцево-судинну  систему, опорно-руховий апарат. У  цілому незавершеність розвитку основних органні і систем шестирічної  дитини підвищує чутливість її організму  до дії несприятливих факторів. І  цеп чинник може призвести до формування різних відхилень та захворювань. 

Зважимо ще на один фактор: па труднощі оволодіння навчальною діяльністю. За даними О.Я.Савченко, Н.Ф.Тализіної  та інших учених ефективність навчальної діяльності учнів початкових класів значною мірою залежить від оволодіння ними загально навчальними вміннями, передусім загально пізнавальними  як компонентами навчальних умінь. Але  практика свідчить, що значна частіша  першокласників, котрі приходять  до школи, не вміють виділяти ознаки предметі її. знаходити серед них подібні  й відмінні Перший навчальний рік  дає дітям змогу ознайомитись з основними ознаками предметів, як-от: колір, розмір, форма, матеріал, смак, якості людей, тварин. Вони навчаються стисло описувати відомі предмети, оволодівають прийомами їх порівняння, зіставлення, узагальнення істотних ознак  і відкидання неістотних. Під впливом  навчання у першому класі словник  дитини поступово збагачується новими поняттями. 

Отже на початку  вивчення англійської мови це має  полегшити вчителям реалізацію одного із завдань сучасної програми - організацію  практики учнів в оперуванні різноманітними поняттями (наприклад: якість, час, тривалість, місцезнаходження, дім, їжа, здоров'я тощо) та певними мовними функціями як категоріями поведінки. 

Навчання у першому  класі, таким чином, створює належну  функціональну і пропедевтичну  основу для зустрічі дитини з англійською  мовою в наступному, другому класі. Воно сприяє її загальному мовному  розвитку, набуттю навичок і вмінь  навчальної діяльності, соціальній та соціально-психологічній орієнтації в дитячому колективі і взагалі  в людському суспільстві. 

Проаналізовані фактори  підтверджують слушність запровадження  англійської мови, починаючи з  другого класу загальноосвітньої  школи. У цьому віці у дітей  краще розвинені пам'ять, особливо слухова короткочасна, слухова увага, здатність до імітації, наслідування, мисленнєві й пізнавальні процеси, рефлексія, творча уява. В учнів другого  класу сформувалися навички свідомого  оперування рідною мовою, загально навчальні  вміння і, на підміну від першокласників, вони володіють більшим колом  понять, якими оперують на уроках. 

Зрослі інтелектуальні можливості учнів 2-го класу створюють  належне підґрунтя для сприйняття і засвоєння соціокультурної  інформації, якою повинен бути насичений  зміст навчання англійської мови, якщо останнє дійсно спрямоване на оволодіння учнями між культурним іншомовним спілкуванням. 

Наше анкетування 420 молодших школярів показує, що дітям  цього віку подобається англійська мова. Воші бажають познайомитись  з життям країни, мову якої вони вивчають, з її народом та його духовними  цінностями, що пов'язані зі світом дитини. Передусім спрацьовує фактор новизни предмета і соціокультурної  інформації, закладеної в ньому. На думку фізіологів, зустрічаючись  з новизною, мозок людини "дивується". Внаслідок цього активізується  величезна кількість нервових елементів, включаються зв'язки між різними  ділянками мозку, збільшується обсяг  пізнавальне корисної інформації, що надходить через очі, вуха, інші сенсорні входи і засвоюється учнем. Отже новизна предметного змісту соціокультурної  інформації є вагомим чинником інтенсифікації навчального процесу і підсилення розумового розвитку дитини. 

Свого часу психологами  було переконливо доведено, що так  зване "механічне заучування" не с незаперечною особливістю молодшого  шкільного віку. Воно з'являється  лише тоді, коли учні не оволоділи прийомами  осмисленого запам'ятовування матеріалу. 

Дослідне навчання показує: насичення предметного  змісту уроку іноземної мови соціокультурною  інформацією стимулює пізнавально-комунікативну  мотивацію уміння, активізуючи тим  самим розумові здібності учнів, зокрема операції аналізу, синтезу, уявного планування, рефлексії. Активізація  мислення посилює роботу уваги, пам'яті. 

Важливим при цьому  є й емоційний фактор, бо повноцінне формування соціокультурної компетенції  школярів пов'язане за звичай із застосуванням  автентичних матеріалів: елементів  фольклору, аудіозаписів діалогів у  виконанні зразкових дикторів, фрагментів автентичних мультфільмів тощо. В  молодших класах досить широко використовують малі форми дитячого іншомовного  фольклору: римівки, лічилки, скоромовки, пісеньки тощо. Ці "маленькі шедеври", за образним визначенням дослідників, є важливим компонентом дитячої  субкультури країн, мова яких вивчається, їх виразність і музичність завжди захоплює молодших школярів і викликає в них почуття великої естетичної насолоди, а також почуття співпричетності  до іншого народу, яке досягається  без особливих зусиль.