Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2012 в 14:53, дипломная работа
З переходом сільського господарства до господарювання на базі приватної власності змінюється система мотивації праці зайнятого у ньому населення. За десятиліття кризи і руйнівних трансформацій в аграрному секторі відбулося знецінення мотиваційних стимулів, що діяли раніше. Це стало однією з причин порушення циклу відтворення робочої сили, відтоку трудових ресурсів з сільської місцевості, падіння професійно-кваліфікаційного та культурного рівня селян, погіршення показників ефективності праці. Сьогодні в сільському господарстві майже не застосовуються форми і методи стимулювання, які б сприяли високій ефективності праці.
Вступ
1.1. Суть та види оплати праці.
1.2. Матеріальна основа мотивації персоналу.
1.3. Методи та способи мотивації персоналу через оплату праці .
Висновки
Розділ ІІ
2. Дослідження матеріального стимулювання на СГ ТЗОВ «Слава»
2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства
2.2. Аналіз стану оплати праці на підприємстві
Висновки до ІІ розділу
Розділ ІІІ
3. Шляхи покращення матеріального стимулювання та підвищення продуктивності праці з урахуванням зарубіжного досвіду
3.1. Удосконалення механізму матеріального стимулювання на СГ ТЗОВ «Слава».
3.2. Пріоритетні напрямки підвищення продуктивності праці за рахунок матеріального стимулювання
3.3. Оцінка можливості застосування зарубіжного досвіду матеріального стимулювання на підприємстві
Висновки до ІІІ розділу
Список використаних джерел
Основні засоби - це ті, що беруть участь у виробництві протягом кількох виробничих циклів (років), зношуються поступово і свою вартість переносять на вироблювану продукцію протягом усього строку використання частинами, пропорційно до їх участі в процесі виробництва (у міру зносу). При цьому вони зберігають свою первісну форму. До них належать: будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, транспортні засоби, інструменти та інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, капітальні витрати на поліпшення земель.
мотивація трудовий персонал селянський господарство
Таблиця 2.2
Аналіз основних засобів у СГ ТЗОВ «Слава»
ПОКАЗНИК | Роки | 2008 р. до 2006 р., % | |
2010 | 2011 |
| |
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн. | 3522 | 3990,5 | 113,3 |
Фондоозброєність, тис. грн. | 31,7 | 44,3 | 139,7 |
Фондовіддача, грн. | 1,9 | 1,6 | 84,2 |
Фондомісткість, грн. | 0,5 | 0,6 | 120 |
За досліджуваний період основні засоби та показники, які їх характеризують не зазнали значних змін (табл. 2.2.). Так, їх загальна сума за цей період зросла на 13,3 %. Досить позитивним є зростання показника фондоозброєності на 39,7, а негативним є зниження показника фондовіддачі на 17,8 % і зростання фондомісткості на 20 %.
Серед чинників сільськогосподарського виробництва вирішальне значення належить трудовій діяльності людини. У всі часи праця була і залишається основною умовою, яка визначає матеріальне і духовне багатство людського суспільства. Саме люди з їх багатовіковим досвідом, практичними навичками й теоретичними знаннями є головною продуктивною силою суспільства.
Трудові ресурси досліджуваного сільськогосподарського підприємства - це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, тобто має необхідний фізичний розвиток, знання і практичні навички для своєчасного і якісного виконання передбачених технологією робіт у цій сфері матеріального виробництва.
Для оцінки забезпеченості трудовими ресурсами та ефективності їх використання можуть використовуватися прості і укрупнені показники, наприклад, площа сільськогосподарських угідь, ріллі, кількість умовних голів тварин, валова або товарна продукція, валовий, чистий дохід тощо в розрахунку на одного працюючого.
Забезпеченість трудовими ресурсами не залишається постійною, а весь час змінюється, в основному під дією двох причин: зміни чисельності трудових ресурсів та зміни потреби в них виробництва.
Проведемо аналіз стану забезпеченості трудовими ресурсами CГ ТЗОВ «Слава» за три останні роки (табл. 2.3.). Виходячи з даних наведеної таблиці, слід відмітити, що зменшення кількості працівників впливає на зростання продуктивності праці в цілому по господарстві при виробництві сільськогосподарської продукції, оскільки виробництво реалізованої продукції на одного середньорічного працівника за останні три роки збільшилися на 9,5 % і це відбулося тоді, при тому кількість сільськогосподарських угідь на одного працівника зросла на 15,7 %. Особливо значним є зростання кількості саме сільськогосподарської продукції на одного середньорічного працівника на 109,7 %. Безумовно доцільно врахувати, що це є номінальне зростання, адже тут не враховано показника інфляції.
Таблиця 2.3
Динаміка трудових ресурсів у СГ ТЗОВ «Слава»
Показники | Роки | 2008 р. до 2006 р., % | ||
2006 | 2007 | 2008 | ||
Середньорічна чисельність працівників-всього, осіб | 126 | 112 | 97 | 77,0 |
з них, задіяних у сільськогосподарському виробництві, осіб | 99 | 83 | 68 | 68,7 |
у т.ч.: в рослинництві | 47 | 42 | 30 | 63,8 |
в тваринництві | 52 | 41 | 38 | 73,1 |
Припадає на одного СРП: |
|
|
|
|
валової продукції, тис. грн. | 54,7 | 34,9 | 38,7 | 70,9 |
реалізованої продукції, тис. грн. | 49,3 | 26,6 | 54,0 | 109,5 |
- в т.ч. сільськогосподарської продукції, тис. грн. | 25,8 | 26,6 | 54,0 | 209,7 |
с.-г. угідь, га | 27,4 | 30,3 | 31,7 | 115,7 |
умовних голів тварин, гол. | 16,0 | 19,4 | 22,1 | 138,2 |
Відповідно до діючого класифікатора усі працівники в сільськогосподарському підприємстві за характером виконуваної роботи поділяються на такі категорії: робітники, керівники, спеціалісти та службовці. До робітників відносять тих працівників, які безпосередньо зайняті в процесі створення матеріальних благ, а також здійснюють ремонт, переміщення вантажів, транспортування пасажирів і продукції, надають матеріальні та побутові послуги.
Загальну кількість працівників, які є в списках підприємства називають обліковим складом. До облікового складу включають всі категорії постійних, тимчасових і сезонних працівників, прийнятих на роботу на один і більше днів незалежно від того, знаходяться вони на роботі чи перебувають у відпустці, відрядженні, на лікарняному або тимчасово не працюють з інших причин. Для того, щоб детальніше проаналізувати трудові ресурси селянського фермерського господарства "Клен" необхідно розглянути склад працівників відповідно до діючого класифікатора (табл. 2.4.).
Таблиця 2.4
Склад та класифікація працівників у СГ ТЗОВ «Слава»
ПОКАЗНИК | Роки | 2008 р. до 2006 р., % | ||
2006 | 2007 | 2008 | ||
Середньорічна чисельність працівників-всього, осіб | 126 | 112 | 97 | 77,0 |
з них: - управлінського персоналу | 23 | 21 | 18 | 78,3 |
- зайнятих у виробництві | 99 | 83 | 68 | 68,7 |
- чоловіків | 102 | 87 | 85 | 83,3 |
- жінок | 24 | 25 | 12 | 50,0 |
-з вищою освітою | 22 | 21 | 17 | 77,3 |
-з середньою спеціальною | 8 | 8 | 7 | 87,5 |
Досліджуване фермерське господарство поступово зменшує середньорічну чисельність працівників. Зменшення відбувається за всіма категоріями працівників, зокрема найбільш суттєво скорочується кількість жінок (на 50 %) та працівників, які задіяні у виробничому процесі (32,3 %). Це можна пояснити намаганням керівництва підприємства економити кошти за рахунок того, що зменшувались витрати на управління. Як результат, можна стверджувати, що частково ці намагання виправдали себе, оскільки виробництво валової продукції на одного працівника за цей період значно зросло.
У селянському (фермерському) господарстві спостерігається тенденція до незначного підвищення кваліфікаційного рівня працівників загалом по господарству і управлінського персоналу, зокрема за рахунок збільшення частки осіб із середньою спеціальною освітою. Проте частка осіб з вищою освітою є практично не змінною, що не є позитивним явищем. Так, за останні три роки кількість працівників, які мають вищу освіту зменшилась на 22,7 %, а чисельність спеціалістів із середньою спеціальною освітою — на 12,5%, при загальному зменшенні кількості працівників на 23 %.
Провівши аналіз ресурсного потенціалу Селянського фермерського господарства «Клен» Жовківського району Львівської області, ми робимо висновок, що дане господарство забезпечене різними видами ресурсів задовільно. Слід відмітити, що основна частина засобів виробництва на сьогодні фізично і морально застарілі і потребують оновлення. Отже, досліджуване підприємство за останні роки свій потенціал в основному зберігало, що на сучасному етапі розвитку дає йому можливості отримувати достатні доходи. На перспективу, при розширеному виробництві, існуючих ресурсів не вистачатиме і потрібно буде покращувати їх якість, а деяких, зокрема і земельних, збільшувати кількість.
Економічну ефективність управлінської колективної праці рекомендовано визначати як співвідношення прибутку до затрат пов’язаних із управлінням.
Таблиця 2.9 Економічна ефективність управлінської праці у СФГ ”Клен” Жовківського району Львівської області
Показник | Роки | 2008 р. до 2006 р., % | ||
2006 | 2007 | 2008 | ||
Отримано прибутку (збитку), тис. грн. | 868,3 | -345,1 | 566,2 | 65,2 |
Розрахунки, які проведені на основі даних сільськогосподарських підприємства «Клен» показують, що ефективність управлінської праці тут є достатньою. Оскільки на кожну гривню затрат управління як у базовому так і звітному періоді отримується прибутку, відповідно 6,2 та 4,2 грн.
Оцінка ефективності персоналу необхідна, як і оцінка ефективності, результативності та продуктивності стосовно інших сфер діяльності підприємства. На жаль, існують деякі перешкоди в оцінюванні робітників:
переконання, що проведення науково обґрунтованої оцінки є складним завданням;
рівень зусиль кадрових підрозділів важко визначити за допомогою кількісних показників;
складно визначити, коли цілей підрозділів досягнуто, а коли - ні;
менеджери по роботі з персоналом не мають часу та бажання проводити оцінку ефективності та продуктивності роботи як своєї, так і іншого керівництва;
незначний інтерес до оцінки ефективності та продуктивності менеджменту персоналу з боку керівництва підприємства.
Оцінка ефективності менеджменту персоналу є складним багатоаспектним питанням. У загальному вигляді ефективність менеджменту персоналу можна ототожнювати з успішністю організації під час здійснення персоналом зусиль для досягнення певної мети. Тобто, ефективність у вигляді кількісних вимірювачів показує, що управлінський персонал здійснює необхідні, важливі дії у правильному напрямі. У вітчизняній практиці віддається перевага вимірюванню ефективності за такими групами, як економічні, соціальні показники тощо. При цьому ми вважаємо, що економічна ефективність характеризує ступінь досягнення цілей підприємства шляхом результативного менеджменту персоналу на основі принципу економічного підходу до витрат ресурсів, а соціальна ефективність характеризує ступінь задоволення потреб та інтересів найманих працівників.
Информация о работе Оплата праці як чинник мотивації персоналу на пфідприємстві