Оплата праці як чинник мотивації персоналу на пфідприємстві

Вступ

       Актуальність теми. З переходом сільського господарства до господарювання на базі приватної власності змінюється система мотивації праці зайнятого у ньому населення. За десятиліття кризи і руйнівних трансформацій в аграрному секторі відбулося знецінення мотиваційних стимулів, що діяли раніше. Це стало однією з причин порушення циклу відтворення робочої сили, відтоку трудових ресурсів з сільської місцевості, падіння професійно-кваліфікаційного та культурного рівня селян, погіршення показників ефективності праці. Сьогодні в сільському господарстві майже не застосовуються форми і методи стимулювання, які б сприяли високій ефективності праці. Навіть матеріальне стимулювання, як основна складова загальної системи мотивації, перестало бути мотивом до праці і основою відтворення робочої сили. Тому виникає необхідність формування науково-обгрунтованого механізму мотивації праці, який би найбільшою мірою відповідав інтересам різних категорій працівників, що формуються в процесі ринкової трансформації сільського господарства, та в кінцевому підсумку забезпечував підвищення ефективності сільськогосподарської праці.

Дослідженням суті мотивів та стимулів праці активно займалося багато вчених. Важливі аспекти цієї проблеми знайшли висвітлення та набули розвитку в працях представників різних економічних шкіл: А.Сміта, А.Маршала, Ф.Тейлора, Е.Мейо та інших. Основи сучасних концепцій мотивації заклали А.Маслоу, Ф.Мак-Клелланд, Ф.Герцберг, Д.Врум та інші. Великий вклад у вивчення мотивів праці зробили Д.Синк,  Д.Карнегі, Д.Харінгтон, Х.Хекхаузен. Дослідженнями проблеми стимулювання та мотивації праці в колишньому СРСР займалися Н.М.Железовська, А.Г.Здравомислов, Є.І.Капустін, Ю.П.Кокін, В.П.Кочикян, В.Г.Подмарков, І.М.Попова, Н.П.Тарасов, В.А.Ядов, Р.А.Яковлєв та інші. Суттєвий внесок у розвиток досліджень з цієї проблеми зробили відомі українські вчені: Д.П.Богиня, О.А.Бугуцький, В.С.Дієсперов, Г.А.Дмитренко, М.І.Карлін, Г.І.Купалова, В.Д.Лагутін, І.І.Лукінов, М.М.Махненко, М.І.Нижній, О.М.Онищенко, В.М.Петюх, М.П.Поліщук, М.В.Семикіна, О.М.Уманський, Е.І.Ходаківський, Л.О.Шепотько, В.В.Юрчишин, К.І.Якуба. Разом із тим багатогранність і складність проблеми мотивації праці в сучасних умовах трансформації аграрної сфери, ключове місце в якій належить зміні відносин власності та формування нових суб’єктів господарювання, зумовлює необхідність поглибленого дослідження мотиваційних механізмів активізації аграрної праці.

Актуальність теми дослідження, таким чином, обумовлена, з одного боку, загальним незадовільним станом функціонування існуючої системи мотивації в аграрному секторі і, з другого, - необхідністю її вдосконалення у відповідності до зміни економічних відносин у сільському господарстві.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у вивченні впливу заробітної плати на мотивацію персоналу на СГ ТЗОВ «Слава» та розробці на цій основі ефективних шляхів вдосконалення системи мотивації праці.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:

- дослідити і узагальнити теоретико-методичні  основи оплати праці як чинника мотивації персоналу

- дослідити  матеріальну основу мотивації персоналу та визначити методи підвищення мотивації персоналу через оплату праці

- оцінити сучасний стан оплати праці на СГ ТЗОВ «Слава» та рівень матеріальної мотивації персоналу та її вплив на ефективність діяльності підприємства;

- визначити методи вдосконалення процесу мотивації персоналу через оплату праці на СГ ТЗОВ «Слава»;

- визначити напрями вдосконалення системи матеріальної мотивації;

-охарактеризувати зарубіжний досвід матеріальної мотивації персоналу, актуальність і можливість застосування його в вітчизняній практиці.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є методологічні і прикладні аспекти трансформації системи матеріальної мотивації персоналу в СГ ТЗОВ «Слава» на етапі формування нових економічних відносин в аграрному секторі.

Об'єкт дослідження – СГ ТЗОВ «Слава», село Слобідка, Козівського району, Тернопільської області.

Методологія і методика дослідження, джерела інформації. Теоретико-методологічною основою дослідження слугували фундаментальні теоретичні положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки в галузі матеріальної мотивації праці.

Для реалізації поставлених в дисертації завдань застосовувались сучасні методи системного аналізу, групування, анкетний, кореляційний, спостереження, експертних оцінок, монографічний, індексів та інші методи вітчизняної і міжнародної статистики.

Широко використані законодавчі та нормативно-методичні матеріали органів законодавчої та виконавчої влади, статистична інформація міністерств і відомств, дані обласного управління статистики Кіровоградської області, поточна звітність окремих сільськогосподарських підприємств та дані вибіркових соціологічних обстежень, а також монографії і наукові праці, що видані в Україні і за кордоном.

Наукова новизна одержаних результатів:

- поглиблено теоретичні підходи до трактування сутності мотивації праці в сільськогосподарському виробництві на етапі формування нових економічних відносин;

- уточнено особливості мотивації праці різних категорій сільськогосподарських працівників, що формуються в процесі ринкової трансформації сільського господарства;

- обгрунтовано концептуальні засади визначення критеріїв ефективності системи стимулювання праці в сільському господарстві;

- здійснено прогнозну оцінку розвитку мотивів діяльності різних категорій працівників, зайнятих в сільськогосподарських підприємствах;

- розроблено методичні засади і нормативи стимулювання ефективної праці у сільськогосподарських підприємствах в умовах реформування аграрного сектора.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження характеризуються достатнім ступенем готовності щодо використання в практичній діяльності сільськогосподарських підприємств, оскільки відтворюють реальну ситуацію в мотивації праці. Застосування результатів дослідження дозволяє підвищити ефективність праці в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм господарювання. Рекомендації щодо вдосконалення окремих елементів системи мотивації аграрної праці прийняті до впровадження при опрацюванні поточних та стратегічних програм розвитку аграрного сектора в Кіровоградській області.

Особистий внесок здобувача полягає у тому, що викладені в роботі результати досліджень отримані автором самостійно. Обґрунтовано теоретичні і практичні аспекти взаємозв’язку категорій “мотивація”, “стимулювання” та “ефективність праці”, а також нові підходи до визначення сутності мотивації праці в сільськогосподарському виробництві на етапі формування нових економічних відносин. Здійснено аналітичну оцінку ефективності діючої системи мотивації праці різних категорій працівників та її взаємозв’язку з показниками ефективності праці, систематизовано мотиваційні та демотиваційні фактори їх діяльності у сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм. Обгрунтовано критерії ефективності системи мотивації аграрної праці та методичні рекомендації щодо стимулювання праці в залежності від показників її ефективності.

Апробація результатів дослідження. Основні результати за темою дисертації доповідались і обговорювались на: науково-практичній конференції “Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти у вищій школі” (Кіровоград, 1998 ); науково-практичній конференції “Оплата праці: проблеми теорії та практики” (Луцьк, 2000).

Окремі положення і висновки дисертаційного дослідження неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри економіки праці Кіровоградського державного технічного університету та відділу економіки праці і зайнятості населення ІЕ НАН України.

1.1. Суть та види оплати праці.

Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація зацікавлює працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.

Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт  на окремому підприємстві. Заробітна плата є найбільш дійовим інструментом активізації людського чинника та використання трудового потенціалу. При цьому використання наявного кваліфікаційного і творчого потенціалу працівників має повністю залежати від наукової обґрунтованості і вибору методів ув'язки заробітної плати з кваліфікацією, змістом виконуваної роботи, результатами праці й умовами, в яких вона здійснюється. [9, 182]

Головною метою економічної стратегії і системи матеріального стимулювання сучасних підприємств стало досягнення не кількісних показників випуску продукції, а якісних параметрів виробництва, таких як поліпшення використання устаткування, робочого часу, складу робочої сили якості продукції, спрямованих на підвищення ефективності виробництва. Це буде відбуваєся завдяки технічному переоснащенню виробництва, впровадженню нових форм організації праці, позитивних зрушень у структурі праці. В наслідок цього відбувається перехід від екстенсивних методів ведення господарства до інтенсивних. Таким чином, підвищення ефективності виробництва, збільшення прибутку досягаються нині не шляхом збільшення обсягів виробництва із залученням додаткових ресурсів, а на основі ефективнішого використання всіх наявних ресурсів і всебічного зниження витрат виробництва. Матеріальне стимулювання в сучасних умовах застосовується здебільшого в комплексі з організаційно-технічними заходами, пов'язаними з підвищенням змістовності праці, поліпшенням її умов [9, 183]

У сучасній економічній літературі існує кілька визначень заробітної плати. Відповідно до Закону України "Про оплату праці", заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.[1]

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи яку виконує працівник, професійно-ділових якостей, результатів праці та господарської діяльності підприємства.

Ще одним поширеним визначенням є “Заробітна плата – основна частина засобів, спрямованих на споживання, які є часткою доходу , яка залежить від кінцевих результатів роботи колективу і розподіляється працівниками залежно від кількості та якості витраченої праці, реальним трудовим внеском кожного і величиною вкладеного капіталу.”[]

У словнику з питань заробітної плати “Заробітна плата – це виражена в грошах частка робітників і службовців у фонді індивідуального споживання національного доходу, яка становить основну форму необхідного продукту і розподіляється відповідно до кількості і якості витраченої ними праці у суспільному виробництві”.[]

Для кращого розуміння сутності поняття “заробітної плати” слід врахувати те, що вона є важливою складовою виробництва, і тому можна виділити кілька її основних положень:

• заробітна плата – це економічна категорія відносин розподілу доходу між власником підприємства та найманим працівником;

• заробітна плата – це винагорода за виконану роботу, розмір якої залежить від складності та умов її виконання, професійно-ділових якостей працівника, його особистих виробничих результатів та кінцевих результатів діяльності колективу взагалі;

• заробітна плата – це елемент ринку праці, що виступає ринковою вартістю робочої сили, що складається під впливом попиту та пропозиції робочої сили;

• заробітна плата – це елемент витрат на виробництво (який, крім власне заробітної плати включає й ще інші витрати роботодавця на робочу силу), тому впливає на собівартість продукції, прибуток підприємства та на його конкурентоспроможність;

• заробітна плата – це трудовий дохід, який має забезпечити щонайменше просте відтворення робочої сили. [9, 184]

Слід зазначити, що заробітна плата є найважливішою ціною в економіці; це єдине джерело доходу. Так само, як і політика доходів, регулювання оплати праці має свої суперечності. Так, наприклад, заробітна плата має тенденцію до диференціації за країнами, регіонами, різними видами діяльності, умовами праці і самих осіб. Ставки заробітної плати диференціюються також за статтю та расовими ознаками.

Відповідно до мети нашого дослідження, нас заробітня плата цікавить як фактор матеріальної мотивації персоналу, її вплив на ефективність діяльності підприємства.

Щоб заробітна плата відповідала цілям управлінської стратегії: розвитку відчуття спільності у працівників, вихованню їх у дусі партнерства, раціональному поєднанню особистих і суспільних інтересів, потрібна зміна її мотиваційного механізму. Психологічно, а потім і економічно заробітна плата повинна націлювати працівника на чітке розуміння ним взаємозв'язків між вимогами до нього підприємства, фірми і внеском його в кінцеві результати, і як наслідок – розміром заробітної плати.