Проблемне вивчення української літератури в 5-му класі

Подаємо розробки уроків з української літератури в 5 класі об’єднаних одним жанром – урок-казка; урок із застосуванням методу «Мозкової атаки» та урок із застосуванням методу «Пошуково дослідницької роботи» .

Примірний конспект уроку на тему: «Перемагаймо добром! І не тільки в казці…». Фантастичне й реальне, смішне й страшне, красиве й потворне в казці «Про жар-птицю та вовка».

Перемагаймо добром! І не тільки в казці…

Т е м а. Фантастичне й реальне, смішне й страшне, красиве й потворне в казці «Про жар – птицю та вовка».

М е т а: навчати п’ятикласників визначати основні особливості казок, формувати вміння розрізняти красиве й потворне, смішне і страшне в них; учити знаходити вихід з різних життєвих ситуацій; розвивати творчу уяву, пам’ять, логічне мислення, виховувати почуття людської гідності та власної значущості в долі свого роду та народу.

П е р е б і г у р о к у

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель. В одному царстві заздрісне, мстиве Зло зачаклувало царівну Казку. Вона втратила свої диво-чари. Царівна – ніжна, добра, мрійлива дівчина – потрапила в полон, як їй спочатку здавалося, до хорошого й чесного юнака. Вона навіть не здогадувалася, що то був чаклун – Зло. Він називав її ніжними словами, обіцяв зробити щасливою. Казка зраділа, що нарешті знайшла своє щастя. Та не так сталося, як гадалося. Чаклун сказав, що щасливою вона стане тільки тоді, коли житиме за його законами. Царівна не погодилася, і він позбавив її дару відкривати людям світ прекрасного й таємничого.

Не один хоробрий лицар  намагався визволити царівну, повернути її талант. Та все було марно: чари зникнуть тоді, коли людина щиро захоче допомогти, а не за винагороду. Засмутилася царівна. Розсердилося Зло і стало вигадувати дедалі складні завдання для охочих врятувати Казку. Чаклун був винахідником Нещасть, Страждань, Горя.

І ось одного разу Казка  вирішила звернутися до дітей-школярів, бо знала, що найбільше люблять її саме вони. Чаклун вигадав для них  завдання. Тож тепер вони мають  виконати їх.

• Я хочу, - мовив чаклун, - аби ви сказали, що таке Правда, що таке Кривда, переконливо довели мені, як краще жити – за законами першої чи другої.
• Я хочу, - вело далі Зло, - аби ви сказали мені, чому племінник пробачив своєму дядькові, не відповів йому злом на зло.
• Я хочу, - продовжив чаклун, - аби ви мені розказали, як ставитеся до Марусі й чому.
• Я хочу, - не вгавало Зло, аби ви показали себе майстрами слова й прочитали улюблену казу чи уривок з неї так, щоб це розчулило мене, змусило змінитися на Добро.

ІІІ. Повідомлення теми й  мети уроку.

Учитель. Зло почало відчувати, що його сили слабнуть, тому стало ще злішим, ще тяжкі випробування насилало на Казку й на тих, хто хотів їй допомогти. Чаклун щось прошепотів, помахав руками, пострибав на місці – й у повітрі з’явилася його зло торбинка. Він довго там щось шукав і нарешті радісно вигукнув: «Знайшов! Тепер я знаю, чим можу вас теж зачаклувати, бо не дозволю, щоб мене хтось переміг. Я маю для вас нове випробування – казку «Про жар-птицю та вовка» - і зроблю все, щоб ви не знайшли ніякого виходу! Тоді я вже посміюся з вас!»

Царівна ще дужче зажурилася, бо помітила, що Чаклун став злішим, затятішим. І мовила Казка до дітей: «Зло буде вигадувати для вас різні завдання, намагатиметься заплутувати, але ви не здавайтеся, бо тоді все буде марно. По – перше, ви повинні давати вичерпні відповіді на всі його запитання. По-друге, маєте, прочитавши казку, пояснити, що таке фантастичне й реальне, смішне й страшне, красиве й потворне. По-третє, вам потрібно буде сказати найголовніше: чого навчає ця казка, чого потрібно уникати в житті, що, на вашу думку, варто змінити, аби світ ставав кращим, люди в ньому – добрішими, аби менше було зла між нами?»

Щойно вона сказала це, як зненацька знову з’явився чаклун. Він повернувся з новими завданнями.

 

ІV. Робота над текстом казки «Про жар-птицю та вовка».

Учитель. «Я розповім вам про жар-птицю, а потім загадаю загадку, - мовив чаклун».

Д о в і  д к а Жар-птицю ще називають  феніксом. У грецькій міфології-це чарівний птах. Уявляли фенікса у вигляді  орла з чудовими червоно-золотистими перами. Проживши кілька сотень років, він, за одним із міфів, спалював себе, а з попелу народжувався молодий, оновлений. Як художній образ вживається в значенні символа вічного відродження, нев’янучої краси. У стародавній книзі  «Фізіолог», цей птах описується так: «Фенікс-найкрасивіший птах, кращий за павича. Голова в нього прикрашена вінцем, а на ногах – чобітки, як у царя. Живе він в Індії, біля Сонячного міста. Лежить він років п’ятсот на кедрах ліванських без їжі. Годується ж він від Святого Духа. І наповнює свої крила пахощами. Коли б’є в била ієрей Сонячного міста, птах приходить до церкви, стає на вівтар і перетворюється а попіл. Наступного дня ієрей знаходить фенікса у вигляді малого пташеняти. А через два дні птах стає дорослим, як і раніше, і повертається на своє місце». Зображення жар-птиці  можна побачити на старовинних українських  вишиванках, серветках, покривалах. За іншою легендою, жар-птиця чарівний золотий птах, який живе в тридесятому царстві, в золотій клітці, а опівночі прилітає в сад і яскраво освітлює його. Перо цього птаха коштує півцарства. Їсть він золоті молодильні яблука, які дарують вічну молодість, красу й безсмертя, а коли співає, із його дзьоба сиплять золоті перлини. Він може перетворитись червоного коня, що жаром дихає, а з ніздрів пашить вогонь. Ці коні-птахи переносять душі померлих у тридесяте царство.

 

 

З а в д  а н н я   в і д   ч а к л у н а

• Що на вашу думку, символізує в казці жар-птиця?
• Що допомогло молодшому братові пробачити братам? Чи змогли б простити їхні вчинки ви?
• Чи справді найменший брат – дурень? Якщо ні, то чому їх так називають?
• Чому в казці Зло завжди перемагають? Чого воно втрачає сили?
• Чому переміг найменший брат?

Не думало Зло, що ви швидко й правильно відповідатимете. «Це  ще не все, затято мовив чаклун. – Ви маєте перебороти мої чари, і тільки тоді знімете закляття з царівни Казки».

З а в д  а н н я   в і д   ч а к л у н а

• Які є різновиди казок і чим вони різняться між собою?

«Я вам допоможу! –  раптом вигукнула Казка. – розгляньте таблицю».

Види казок

Про тварин	Соціально-побутові	Фантастичні
Персонажі уособлюють певні  риси характеру (хитра лисиця, боягузливий  заєць, вайлуватий ведмідь).	В основі казки стосунки між людьми, багатство і бідність, чесність і порядність, працьовитість  і неробство, щедрість і скупість. Сюжети взято із повсякденного життя. Герої: бідний селянин, кмітливий наймит, персоніфіковані образи (Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда).	Сюжети – про боротьбу з потворами і злими силами, здобування предметів з чарівними  властивостями (жива вода, шапка-невидимка, меч-кладенець). Героям притаманна незвичайна сила, кмітливість, винахідливість, наполегливість у досягненні мети.

 

• У чому полягають особливості фантастичних казок?
• Чому у казці переплітається фантастичне й реальне?
• Що в казці страшне, а що – смішне? Чи може таке бути в реальному житті?
• Як відрізнити красу від потворності?
• Хто може бути героєм казки?
• З чим людина постійно стикається у своєму житті?
• Що вона мусить робити?
• Над чим людина має замислитися? Що повинна зрозуміти?
• Ким стає людина, коли обирає шлях Добра? Ким стає людина, яка йде дорогою Зла?

Зло від змістовних відповідей дітей відчуло, що вже втрачає  сили, але не хотіло здаватися. З  останніх сил воно вигукнуло: «Скажіть, невже ви чогось

навчилися, невже взяли  щось для себе, невже мене потрібно так зневажати? Не вірю!»

V. Підбиття підсумків уроку.

Учитель. Царівна попросила дітей виконати останнє завдання уроку.

• Спробуйте підтвердити наведені вислови прикладами з тексту казки.
• Краса душі дорожча за золото та скарби.
• Людина-творець свого щастя.
• Добро відкриває шлях  до прекрасного.
• Що посієш, те й пожнеш.
• Бути Людиною повинен кожен з-поміж нас

Домашнє завдання.

Учитель. Царівна полегшено зітхнула і сказала: «Лишився ще один – єдиний крок – виконати домашнє завдання. А на наступному уроці ми з вами устрінемось ще раз у світі чарів і краси, де ви зможете показати свої вміння і розкрити свої таланти».

Завдання на вибір. 1. Складіть лист-звернення до улюбленого героя прочитаної казки: висловіть своє ставлення до нього та напишіть йому свої побажання.

2. Прочитайте  додатково ще одну казку й  поясніть, чим вона вам сподобалася.

 

 

Урок української літератури в 5 класі із застосуванням методу «Мозкової атаки»

 

Тема. І.Нечуй-Левицький. «Запорожці».

Мета: допомогти учням усвідомити художню красу

твору; навчити визначати роль художніх засобів у творі, пейзажу, портрета; розвивати навички складання власних висловлювань оцінного характеру з аргументацією; виховувати естетичний смак, пошану до історичного минулого.

Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, живописні приклади гіперболи з художніх творів та живопису.

Теорія літератури: пейзаж, гіпербола.

ХІД УРОКУ

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перш ніж розпочати наш сьогоднішній урок, познайомимося з новою ученицею (демонструється саморобна лялька – трохи смішна, на зразок Пеппі Довгапанчоха, але в сучасному шкільному одязі, з відповідною зачіскою – багатьма шпильками). Це – Марійка. А прізвище у неї – Допитлива, тому, що дуже любить вона про все розпитувати. Ось і вам у кінці уроку вона, можливо, поставить кілька питань.

Для роботи на уроках української літератури вам потрібен буде зошит. Перші дві сторінки для літературознавчого словничка, в який записуватимете визначення основних понять, що вивчатимуться на уроці.

 

ІII. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання.

Зачитування учнівських творів-мініатюр із взаєморецензуванням або коментарями вчителя.

IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Евристична бесіда.

• Яке враження справила на вас казка І. Нечуя-Левицького «Запорожці»? Над чим примусила замислитися?
• Чим ви пояснюєте вплив даного твору на вашу уяву? (Порушуються цікаві проблеми, вживаються яскраві художні засоби.)
• Які описи є у казці і яка їхня роль у розкритті теми та головної думки? (Портрет, описи місцевості.)

2. Слово вчителя.

Описи місцевості називаються пейзажами. (Запис до літературознавчого словничка.)

Літературні пейзажі бувають різні: сільські пейзажі, міські, опис поля, лук, гір, річки, моря, лісу, саду; різноманітної за  ландшафтом місцевості.

З'ясуємо, які види пейзажів є в казці «Запорожці», виразно зачитаємо їх, з'ясуємо роль у художньому тексті.

«Погода була тиха і ясна. Надворі був ранній теплий ранок. За Дніпром починало синіти небо червоною смугою. Вода в Дніпрі стояла тиха і гладенька, як скло. А там десь, далеко внизу вже стогнав, наче під землею, перший поріг — Кодацький». (Опис літнього ранку на Дніпрі. Цей пейзаж готує до сприйняття подій, на фоні цілковитого спокою ніби попереджує про небезпеку.)

«На гладенькій, як дзеркало, воді почали скакати неначе білі кролики. І, булькочучи, знов ховались у воду. Поріг був недалечко.

...Зашуміла вода і заревла. Кодацький поріг появився весь берега до берега, ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву, рівно як стріла. В одну мить його перенесло через поріг». (Опис дніпровського порога. Цей пейзаж підсилює напруження, дає зрозуміти, яка грізна стихія — пороги, і наводить на думку: які ж сміливі, сильні люди, коли долають такі перешкоди на своєму шляху.)

«Ще було чути, як стогнали внизу пороги, а тут уже заревів Дід, чи Ненаситець. Погода... була вже тиха та ясна. Сонце обсипало гарячим світлом білі пороги і чорні каркові кучері. Дід усе ревів та стогнав усе дужче та дужче, неначе десь ревла череда волів, неначе десь стріляли з гармат, або дзвонили в великі дзвони. Від берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Ще пройшла хвиля і... встали з води дванадцять Дідових лав, страшних, сердитих, біснуватих.

...Коли се де не взялася вітрова полоса. Вітер дмухнув трохи збоку. Коло самісінького порога вода вкрилась неначе чорними воронами.

...Байдак полетів з лави на лаву й черкнувся дном об Зелений камінь... Ще нижче його вхопив страшний камінь крутько й обкрутив кругом себе...» (Опис найстрашнішого дніпровського порога, Діда. Змальовується велична й страшна сила природи, перед якою людина іноді безсила. Це пейзаж кульмінаційного моменту — трагічного змагання молодого лоцмана Карпа Летючого з порогом.)