Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2012 в 11:24, курсовая работа
Проблема артикля та його місця в мові – одне з найскладніших питань англійської граматики. Незважаючи на величезну кількість літератури з питань дослідження такого граматичного явища як артикль, досі більшість науковців не дійшли єдиного погляду на нього, його значення та функції. Крім того, останнім часом досліджується контекстна зумовленість вживання артиклів, а також відмічається роль артикля в організації тексту в якості засобу встановлення анафоричного зв’язку між самостійними реченнями.
Необхідність вивчення мови як засобу комунікації та тексту у його інтегративній цілісності спонукає доповнити результати вже існуючих праць дослідженням семантичної взаємодії артикля та контексту словосполучень, речень та фрагментів тексту.
Вступ
Розділ 1. Артикль як граматичне явище
1.1 До питання вивчення артиклю
1.2 Теорії, що вивчають артикль
1.3 Визначення статусу приналежності артикля до певної частини мови
1.4 Означений, неозначений та “нульовий” артикль
Розділ 2. Функції артиклів в тексті
2.1 Артиклі – засоби реалізації зв’язності тексту
2.2 Артикль – виразник логіко-суттєвих зв’язків в тексті
2.3 Артикль в системі засобів художньої виразності
Розділ 3. Передача артикля українською мовою
3.1 Поняття про граматичні трансформації.
3.2 Засоби перекладу артикля українською мовою
Загальні висновки
Список використаної літератури
He sat down to the little table he used for a desk and pulled a piece of paper towards him. [Shaw; Rich Man, Poor Man] – Він сів за столик, який був йому замість парти, та розгорнув перед собою листок паперу.
Those toys of the poor were like the children who buy them; they were all dirty; but they were all bright. [Chesterton; The Shop of the Ghosts] – Усі ці бідняцькі іграшки були схожі на тих дітей, які їх купували – такі ж брудні, але випромінюючі світло.
Як бачимо значення означеного артиклю у цих реченнях дублюється смислом підрядного речення.
2. Наближений переклад полягає у використанні у перекладі граматичної одиниці мови перекладу, яка в даному контексті частково відповідає безеквівалентній одиниці вихідної мови.
3. Трансформаційний, або змішаний, переклад полягає у передачі значення безеквівалентної одиниці за допомогою однієї з граматичних трансформацій, які разом із лексичними трансформаціями застосовуються при описі процесу перекладу. Спосіб також широко використовується для передачі артикля. Так, коли артикль має смислове навантаження, виникає необхідність якимось чином передати його, тоді застосовують вилучення артиклю як граматичну трансформацію та передають його значення лексичними засобами.
A strange man sat at the table eating dinner with Katy. [Caldwell; Trouble in July] – За столом із Кати сидів та їв якийсь незнайомець.
Отже, як бачимо, відсутність в українській мові артикля має з точки зору перекладу враховуватися перш за все у зв’язку із можливістю або неможливістю передати його функції загалом, та зокрема як засобу, що приймає участь в актуальному членуванні реченні, тобто виділенні того, що подається, та нового, що вперше згадується у контексті – тобто такого смислу, який виражається у вихідній мові, англійській, завдяки розрізненню між артиклем означеним та неозначеним. Відбувається це через роль артикля як приналежності іменника і як прикмети граматичного роду, яка в українській мові передається флективними засобами.
Звичайно, доволі часто зустрічається таке положення, коли функція артикля в умовах вузько замкненого контексту, наприклад, у назвах творів із характерною для них короткістю та стислістю, лишається невідтвореним. У Розділі 2 ми вже говорили про функціонування артиклів у назвах твору, тепер час поглянути на них з точки зору перекладу. Наприклад, згадуваний нами роман Т. Драйзера в оригіналі називається “An American Tragedy”. На наш погляд, саме завдяки неозначеному артикля підкреслюється типовість для Америки тих трагічних подій, які зображаються автором цього твору, підкреслюється, що це – одна з багатьох подібних трагедій, що постійно трапляються у буденному житті багатьох американців. Український переклад назви цього твору, мабуть що, єдино можливий із стилістичної точки зору – “Американська трагедія”. Те, що в оригіналі підкреслюється вже у назві твору, у перекладі проявиться лише із змісту всього роману в цілому. Те саме можемо сказати стосовно творів Джеймса Джойса “A Mother” та “A Painful Case”.
Переходячи до розгляду випадків перекладу артикля. Почнемо із неозначеного артикля. Як вже було визначено нами у попередніх розділах роботи, неозначений артикль, у більшості випадків, виконує класифікуючу або узагальнюючу функцію, він вказує на ту, що предмет належить до якогось класу предметів, не вказуючи здебільшого його індивідуальні характерні ознаки або властивості. Тому у значній кількості випадків неозначений артикль, який виконує суто граматичну функцію, не перекладається.
Squire Vane was an elderly schoolboy of English education and Irish extraction. [Chesterton; The Trees of Pride]. – Сквайр Вейн був старшокласником ірландського походження, який отримав англійську освіту.
He had just finished a hearty breakfast, in the society of his daughter, at a table under a tree in his garden by the Cornish coast. [Там же] – Він тільки-но покінчив із щедрим сніданком за столом під деревом у компанії своєї доньки.
The pool, fed by an artesian well with a high iron content, was a pale shade of green. [Cheever; The Swimmer]. – Басейн, вода в який поступала із артезіанського джерела та мала значний вміст заліза, був блідо-зеленого кольору.
It was a hot day. A kingfisher flew up the stream. [Hemingway; Big Two-hearted River]. – День був спекотним. Над річкою вверх за течією пролетів зимородок.
Останнє речення, крім всього, як раз приклад, коли неозначений артикль вводить рему, нове, незнайоме.
Але непоодинокі випадки, коли неозначений артикль має додаткове смислове навантаження, і тому доводиться його перекладати. Як відомо, обидва артиклі мають займенникове походження: означений артикль походить від вказівного займеннику, а неозначений – від неозначеного займенника, який походить від числівника “one” – один. Це первинне значення артиклів іноді має прояви і в їхніх сучасних вживаннях. У таких випадках їх лексичне значення повинне передаватися, бо в протилежному випадку, українське речення буде неповним та неточним, оскільки денотативне значення артиклів семантично завжди є невід’ємною частиною усього смислового змісту висловлювання. Тому у багатьох випадках артикль може передавати саме значення одиничності, у цих випадках артикль має перекладатися за допомогою числівника “один”.
He had been for many years cashier of a private bank in Baggot Street. [Joyce; A Painful Case] – Протягом багатьох років він працював касиром в одному приватному банку на Беггот-стрит.
Father agreed to finance me for a year, and after various delays I came East, permanently, I thought, in the spring of twenty-two. [Fitzgerald; The Great Gatsby] – Батько погодився фінансувати мене протягом одного року, і ось, після подолання численних перепон, я приїхав до Нью-Йорку, як здавалося мені тоді навесні 1922 року, назавжди.
The practical thing was to find rooms in the city, but it was a warm season, and I had just left a country of wide lawns and friendly trees, so when a young man at the office suggested that we take a house together in a commuting town, it sounded like a great idea. [Ibid.] - ..., тому коли один мій колега запропонував мені взяти на двох будинок десь у передмісті, мені ця ідея дуже сподобалася.
Розповсюджені випадки, коли артикль передається на мові перекладу невизначеними займенниками “якийсь”, “будь-який”.
Or, rather, as I didn't know Mr. Gatsby, it was a mansion inhabited by a gentleman of that name. [Fitzgerald; The Great Gatsby] – Точніше, що дім належить якомусь чоловіку на ім’я Гетсбі, бо на той час ми ще не були знайомі.
A nigger over there got into trouble and a crowd of white men has gone out to look for him. [Caldwell; Trouble in July] – Там якийсь чорний встряв у халепу, і тепер ціла купа білих чоловіків шукають його.
Також артикль може передаватися вказівними займенниками “той”, “такий”, насамперед коли іменник, до якого відноситься артикль, має означення у формі підрядного речення.
It was an act she was to repeat again and again through years. [Shaw; Rich Man, Poor Man] - Такий вчинок їй доведеться повторювати знову і знову на протязі багатьох років.
That was a way she had. [Fitzgerald; The Great Gatsby] – Це така в неї була звичка.
It was a relief to his mind to be able to close his eyes at a time like that and think of things far away. [Caldwell; Trouble in July] – Для нього це було наче полегшення – закрити очі у такий момент, відволіктися та думати про щось, що було дуже далеко від нього.
He simply was a gentleman who liked low company. [Chesterton; Manalive] – Він просто був такою людиною, якій подобалися тихі компанії.
Трапляються випадки, коли артикль може передаватися на цільову мову словами та висловами типу “новий”, “ще один”, “постать на кшталт” і т.п.
This was a Gernica, a Coventry, a Lidice. – Це була нова Герніка, новий Ковентрі, нові Лідице.
I suspect that another Marie Curie, a Kepler, even a Roger Bacon would not be damaged by more help, or by the availability of cooperative research facilities for those inclined to use them. – Здається, новій Марі Кюрі, новому Кеплеру ба навіть новому Роджеру Бекону не завадили б більша допомога у дослідженнях або ж можливості спільного використання устаткування, якого вони потребують.
Як і неозначений артикль, означений артикль у багатьох випадках безпосередньо не перекладається, оскільки має суто структурно-граматичну функцію.
The office clock stood at five to twelve. [Shaw; Rich Man, Poor Man] – Часи в офісі показували за п’ять хвилин дванадцяту.
Частіш за все означений артикль перекладається займенниками “цей”, “(ось) такий”, коли він має вказівну функцію.
He found the remark as an invitation to talk. [Joyce; A Painful Case] - Він прийняв це зауваження за запрошення до бесіди.
The men who saw her standing there recognized her at once. [Caldwell; Trouble in July] – Ті чоловіки, що бачили, як вона там стояла, вмить впізнали її.
He sat there, on the orange-satin couch Teresa had insisted upon buying. [Shaw; Rich Man, Poor Man] – Він сів на цю атласну канапу жовтогарячого кольору, на купівлі якої так наполягала Тереза.
He shoved the letter under her nose. [Shaw; Rich Man, Poor Man] – Він тикнув їй під носа цього листа.
Трапляються випадки, коли означений артикль передає значення займеннику “всі (ці)”, зокрема, тоді, коли означений артикль вжито перед іменником або символічним знаком в множині.
When I looked up and saw you up there something surged up in me that was in the revolutions of history. [Chesterton; Manalive] – Та коли я побачив тебе там, на мене найшло щось таке, що є природнім для всіх світових революцій.
The many possibilities opened up by the solution were not availed of. [Caldwell; Trouble in July] –Не вдалося скористатися всіма тими можливостями, які виникли завдяки такому вирішенню.
Отже, ми розглянули випадки, коли додаткове смислове навантаження, яке притаманне артиклям в особливих випадках, можливо передати лексичними засобами. Але існує інший погляд на засоби перекладу англійського артикля. Зокрема, О.В. Фьодоров вважає, що лише синтаксичні способи перекладу здатні компенсувати артикль.[55] Він розглядає функцію артиклів виключно в світі теорії активного членування речення, коли, як ми вже говорили, неозначений артикль вводить щось нове, невідоме, а означений артикль, навпаки, є ознакою вже відомого. На думку автора, передача розбіжності в артиклі означеному та неозначеному у таких випадках навряд чи може здійснюватися лише за допомогою лексичних засобів, за допомогою якихось окремих слів. Смислова функція неозначеного артикля може бути відображена шляхом встановлення підмета в кінець речення. У реченні, де на першому місті стоїть іменник, відтворення порядку слів оригіналу є передачею значення означеності, що виражається означеним артиклем.
Звичайно, якщо розглядати функцію артикля в англійському реченні лише як показника теми-реми, то ми погоджуємося із думкою О.В. Федорова щодо передачі артикля в таких випадках засобами синтаксичних трансформацій.
Проте, наше дослідження доводить, що роль артиклів в реченні не обмежується лише цією функцією, достатньо поглянути на наведені вище випадки функціонування артиклів в художніх творах, щоб зрозуміти це.
В.Н. Комісаров виділяє кілька функцій артикля в реченні: 1) артикль, що використовується для виділення смислового центру висловлення, 2) артикль, що вживається у функції неозначеного займенника, 3) артикль, що використовується у функції вказівного займенника, 4) артикль, що функціонує як емфатичний елемент.
Проте, ми впевнилися, що немає необхідності так дробити функції артикля, в нашій роботі ми дійшли висновку, що артикль потрібно розглядати як детермінант іменника та висловлювання, а звідси й способи перекладу, які є характерними для передачі таких одиниць.
Отже, підсумовуючи останню главу нашого дослідження, можемо зробити наступні висновки:
Перекладацька компетенція неможлива без розуміння і володіння технікою перекладацьких трансформацій, які діляться на лексичні, граматичні та стилістичні трансформації.
Граматичні трансформації необхідно застосовувати, аби уникнути неадекватного буквального перекладу – “граматичного буквалізму” – завдяки граматичним перетворенням буквальний переклад адаптується до норм мови перекладу та стає адекватним.
Способи передачі артикля входять до першої великої групи граматичних трансформацій.
Артикль належить до так званих безеквівалентних граматичних одиниць, тобто таких одиниць, які існують у вихідній мові, але відсутні у цільовій мові.
Цей факт тягне за собою три можливих типи перекладу подібних одиниць: нульовий переклад, при якому артикль опускається взагалі, наближений, або неповний, переклад та трансформаційний переклад, при якому артикль передається за допомогою однієї з граматичних трансформацій, які разом із лексичними трансформаціями застосовуються при описі процесу перекладу.
У переважній більшості випадків при передачі артикля використовується нульовий переклад, тобто, іншими словами, він опускається.
Основним способом перекладу артикля, у випадку коли він має додаткове смислове навантаження, є застосування додаткових лексичних засобів. Зокрема різних видів займенників.
У випадках, коли артикль функціонує в якості показника актуального членування речення, тобто сигналізує про те, що іменник, який він супроводжує, входить до теми чи до реми, його потрібно передавати не лише за допомогою лексичних засобів, а й з підключенням синтаксичних трансформацій.
Виконана робота була присвячена дослідженню англійського артикля як граматичного явища, його статусу у мові, функцій взагалі та текстоформуюючої ролі зокрема. У вступі зазначалося, що до дослідження артикля буде застосовано комплексний підхід та методику, що отримало своє вираження у докладному розгляданні особливостей функціонування англійського артикля в художньому творі, що, у свою чергу, потягнуло за собою необхідність визначення засобів перекладу цього граматичного явища на українську мову. Дослідження проводилося на фактичному матеріалі – зразках автентичного англомовного художнього тексту, повний перелік яких складає вісімнадцять творів художньої літератури.
Відповідно до поставленої мети було розглянуто значну кількість теоретичних та практичних питань, таких як визначення статусу приналежності артикля до певної частини мови, розглядання системи артиклів в англійській мові, дослідження ролі артикля в художньому тексті як засобу реалізації зв’язності тексту, як виразника логіко-суттєвих зв’язків тексту та визначення засобів перекладу артикля на українську мову. Робота містить значну кількість наочних прикладів функціонування артикля в художньому тексті, на основі яких й проводилося дослідження.
Отже, проведе дослідження дало нам можливість зробити наступні висновки: