Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2012 в 11:24, курсовая работа
Проблема артикля та його місця в мові – одне з найскладніших питань англійської граматики. Незважаючи на величезну кількість літератури з питань дослідження такого граматичного явища як артикль, досі більшість науковців не дійшли єдиного погляду на нього, його значення та функції. Крім того, останнім часом досліджується контекстна зумовленість вживання артиклів, а також відмічається роль артикля в організації тексту в якості засобу встановлення анафоричного зв’язку між самостійними реченнями.
Необхідність вивчення мови як засобу комунікації та тексту у його інтегративній цілісності спонукає доповнити результати вже існуючих праць дослідженням семантичної взаємодії артикля та контексту словосполучень, речень та фрагментів тексту.
Вступ
Розділ 1. Артикль як граматичне явище
1.1 До питання вивчення артиклю
1.2 Теорії, що вивчають артикль
1.3 Визначення статусу приналежності артикля до певної частини мови
1.4 Означений, неозначений та “нульовий” артикль
Розділ 2. Функції артиклів в тексті
2.1 Артиклі – засоби реалізації зв’язності тексту
2.2 Артикль – виразник логіко-суттєвих зв’язків в тексті
2.3 Артикль в системі засобів художньої виразності
Розділ 3. Передача артикля українською мовою
3.1 Поняття про граматичні трансформації.
3.2 Засоби перекладу артикля українською мовою
Загальні висновки
Список використаної літератури
Значення артикля як частини мови – це значення ідентифікації, яке реалізується у вигляді класифікації та атрибуції. Значенням неозначеного артикля є узагальнена ідентифікація, значенням означеного артикля – індивідуалізована ідентифікація.
Артикль цілком ймовірно слід розглядати як перехідне явище, яке цілком не може бути віднесене ані до морфології, ані до синтаксису.
Ми визнаємо за артиклем статус окремого слова і відносимо його до службових частин мови, бо як такий він володіє особливою, тільки йому притаманною семантичною, морфологічною та синтаксичною функцією, але позбавлений лексичного значення.
Ми не приймаємо феномену нульового артикля як особливого типу артикля, і дотримуємося теорії двох артиклів і вважаємо, що потрібно казати про значущу відсутність артикля у відповідних випадках, що також має своє значення, бо протиставляється випадкам вживання артикля.
Існують випадки дійсного “опущення“ артикля, але вони зумовлені стилістичними вимогами, наприклад, у заголовках газетних шпальт чи у змісті телеграмних повідомлень, але ніяк не граматичними правилами.
Як і будь-яка інша частина мови, артикль характеризується певними морфологічними, синтаксичними та семантичними ознаками.
Значення артикля як частини мови – це значення ідентифікації.
Артикль має кілька функцій. Морфологічна функція артикля полягає у його ролі в якості формального показника іменника як частини мови. Синтаксичною функцією артикля є його ознака маркера лівого кордону групи іменника. Артикль може здійснювати також анафоричний або попередній зв’язок. Анафоричний артикль відіграє значну роль в організації зв’язного тексту, утворюючи зв’язок між самостійними реченнями. По відношенню до іменника, з яким артикль вживається, він виконує функцію диференціації. Комунікативна, або текстоформуюча, функція артикля проявляється в тому, що вживання різних варіантів артикля утворює різні варіанти контексту та змінює змістовну структуру комунікації.
Під впливом артиклів іменники можуть змінювати свою класифікуючи приналежність, переходячи з однієї групи лексики в іншу.
Функціонування артиклів зумовлено цілями комунікації. Для реалізації цих цілей існує як семантика окремого слова, так і контекст словосполучення і контекст загального речення.
Комунікативна функція артикля (як і усіх інших слів) полягає в тому, щоби слугувати засобом розгортання задуму повідомлення у текст повідомлення.
Артикль є одним із засобів реалізації зв’язності тексту. Артиклі, виконуючи інклюзивну та ексклюзивну функції у тексті, сприяють реалізації зв’язності тексту та його членування.
Хоча контекст й зумовлює вживання того чи іншого артикля, сам артикль також є виразником характеру контексту, тобто володіє текстоформуючою функцією.
Дослідження показує, що артикль в художньому творі явище надзвичайно стабільне. Результати аналізу доводять, що кількісні показники вживання артикля в тексті, незважаючи на жанр художнього твору, його об’єм та своєрідність авторського стилю, становлять в середньому 8-10% від загальної кількості слововживань.
Артиклі беруть участь у вираженні напряму семантичних зв’язків. Означений артикль може слугувати показником ретроспективного, а неозначений артикль – проспективного зв’язку.
Надзвичайна суб’єктивність вживання артиклю дає можливість авторам художнього слова застосовувати його в системі засобів художньої виразності. Артиклі є засобами вираження імпліцитного змісту, підтексту. Неозначений артикль широко застосовується при створенні узагальненої образності, тоді як означений артикль – при індивідуалізованій образності.
Артикль, виконуючи комунікативну функцію, артикль є показником індивідуалізованого або типізованого контексту. Відсутність артиклю – показник контексту абстрагованого характеру. Проте іноді, відсутність артиклів в змісті повідомлення може викликати утворення лакун, які перешкоджають розумінню загально сенсу такого повідомлення.
Перекладацька компетенція не можлива без розуміння і володіння технікою перекладацьких трансформацій, які діляться на лексичні, граматичні та стилістичні трансформації.
Граматичні трансформації необхідно застосовувати, аби уникнути неадекватного буквального перекладу – “граматичного буквалізму” – завдяки граматичним перетворенням буквальний переклад адаптується до норм мови перекладу та стає адекватним.
Способи передачі артикля входять до першої великої групи граматичних трансформацій.
Артикль належить до так званих безеквівалентних граматичних одиниць, тобто таких одиниць, які існують у вихідній мові, але відсутні у цільовій мові.
Цей факт тягне за собою три можливих типи перекладу подібних одиниць: нульовий переклад, при якому артикль опускається взагалі, наближений, або неповний, переклад та трансформаційний переклад, при якому артикль передається за допомогою однієї з граматичних трансформацій, які разом із лексичними трансформаціями застосовуються при описі процесу перекладу.
У переважній більшості випадків при передачі артикля використовується нульовий переклад, тобто, іншими словами, він опускається.
Основним способом перекладу артикля, у випадку коли він має додаткове смислове навантаження, є застосування додаткових лексичних засобів. Зокрема різних видів займенників.
У випадках, коли артикль функціонує в якості показника актуального членування речення, тобто сигналізує про те, що іменник, який він супроводжує, входить до теми чи до реми, його потрібно передавати не лише за допомогою лексичних засобів, а й з підключенням синтаксичних трансформацій.
1. Аполлова М.А. Specific English (Грамматические трудности перевода). – М., 1977.
2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1966.
3. Ахметова С.Г. Синтактика и прагматика английского артикля. //АКД. – М., 1989.
4. Ахметова С.Г. Артикль как выражение понятийной категории дейксиса в современном английском языке. – Алма-Ата, 1982.
5. Ахметова С.Г. Некоторые вопросы преподавания грамматики английского языка. – Алма-Ата, 1977.
6. Бархударов ЛС. Язык и перевод. – М., 1975.
7. Бархударов Л.С., Штелинг Д.А. Грамматика английского языка. – М., 1973.
8. Бархударов Л.С. Рецкер Я.И. Курс лекций по теории перевода. – М., 1977.
9. Варшавская А.И. Смысловые отношения в структуре современного английского языка. // АКД. – Л., 1985.
10. Ветошкина А.Н. Употребление артикля с неисчисляемыми абстрактными существительными в современном английском языке. // АКД. – М., 1974.
11. Волкова Е.И. Английский артикль в условиях усложненного текста. – Воронеж, 1979.
12. Воронцова Г.Н. Об артикле в английском языке. // Иностранные языки в высшей школе. / Тематический сборник. Выпуск III. – М., 1964.
13. Гуренко Л.И Неопределенный артикль – маркер единичной расчлененности значения существительного под влиянием контекста. // АКД. – Одесса, 1978.
14. Джваршейшвили Р.Г. Психологическая проблема художественного перевода. – Тбилиси, 1984.
15. Журавлева Т.А. Конспект лекций по курсу “Основные проблемы теории и практики перевода». – Донецк, 1998.
16. Иванова И.И., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского язика. – М., 1981.
17. Ильиш Б.А. Значение и функции слов в предложении (на материале англ. яз). // Труды Горьковского пед. института ин. яз. Вып. XX. – Горький, 1960.
18. Казакова Т.А. Translation Techniques. English Russian. Практические основы перевода. – СПб, 2000.
19. Кашкин В. Б.. Функциональная типология (Неопределенный артикль). – Воронеж, 2001.
20. Кашкин В. Б.. Неопределенный артикль в зачине сказки. // Лексика и лексикография. Вып. 9. – М., 1999.
21. Колшанский Г.В. Коммуникативная функция та структура мови. – М., 1984.
22. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. Часть II. Грамматические и жанрово-стилистические основы перевода. – М., 1965.
23. Комиссаров В.Н. Слово о переводе – М., 1973.
24. Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода – М., 1980.
25. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). – М., 1990.
26. Крамский И. К проблеме артикля. // ВЯ. – 1968 — №4
27. Латышев Л.К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения. – М., 1981.
28. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Проблемы перевода. / На матер. соврем. англ. яз. – М., 1976.
29. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М., 1973.
30. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Почему нужны грамматические трансформации при переводе. // Тетради переводчика. – Ученые записки № 8. – 1971.
31. Лилова А. Введение в общую теорию перевода. – М., 1985.
32. Маранцман А.Б. Виды каузации определенного (дейктического) артикля в современном английском языке. // АКД. – Л., 1978.
33. Миронец Ю.А. История учений об артикле в грамматиках английского языка. // АКД. – Л., 1969.
34. Москальская О.И. Грамматика немецкого языка. – М., 1968
35. Москальская О.И. Развитие артикля в древнегерманских языках. / АКД. – М., 1952.
36. Общая теория перевода. Учебное пособие. — М., 1999.
37. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: Учебное пособие. 2-е изд., исп. и доп. — М.: Изд-во УРАО, 2000.
38. Пиотровский Р.Г. Формирование артикля в романских языках: Выбор формы. – М.; Л., 1960.
39. Пропп В.Я. Проблема артикля в современном немецком языке. // Сборник статей, посвященный памяти академика Л.В. Щербы. – Л., 1952.
40. Райхель Г.И. Выражение отношения к классу однородных предметов. // ВЯ. — № 6. – 1966.
41. Ревзин И.И. К общесемиотическому истолкованию трех постулатов Проппа (анализ сказки и теория связности текста) // Типологические исследования по фольклору: Сб. статей памяти В.Я.Проппа. – М.: Наука, 1975.
42. Ревзин H.H., Розенцвейг В.Ю. Основы общего и машинного перевода. – М., 1963.
43. Рейман Е.А. Английский артикль. Коммуникативная функция. – Л., 1988.
44. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М., 1974.
45. Скляренко А.М. Артиклевые образования в ономастике. // Филология. – 1984. — №5.
46. Смирницкий А.И. Морфология английского языка. – М., 1959.
47. Танабаева З.К. Языковые средства смысловой организации текста. // АКД. – М., 1980.
48. Торсуева И.Г Детерминированность высказывания параметрами текста. ВЯ. – 1986. – №1.
49. Translating from English: Переводим с английского/Материалы для семинарских и практических занятий по теории и практике перевода (с английского на русский). — СПб.: КАРО, 2003.
50. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. – М., 1968
51. Фамина Н.В. Вариативность значений числа в английской речи и ее контекстовые условия. // АКД. – М., 1986.
52. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы). – М., 1983.
53. Цивьян Т.В. Категория определенности / неопределенности в структуре волшебной сказки (на материале албанских сказок). // Категория определенности / неопределенности в славянских и балканских сказках. – М., 1979.
54. Швейцер А.Д. Теория перевода (статус, проблемы, аспекты). – М., 1988.
55. Якобсон Р. О лингвистических аспектах перевода. // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. – М, 1978.
56. Blokh M.Y. A Course in Theoretical English Grammar. M., 2000.
57. Curme G.O. A grammar of the English language. London, 1931.
58. Hawkins J.H. Definiteness and indefiniteness. A study in reference and grammatically prediction. London, 1978.
59. Ilyish B. The Structure of Modern English. M., 1965.
60. Jespersen O. Essentials of English grammar. London, 1933.
61. Leech G., Svartvik J. A Communicative Grammar of English. – M., 1983
62. Magnusson R. Studies in the Theory of Parts of Speech. Copenhagen, 1954.
Ілюстративний матеріал
1. Bennett A. The Supreme Illusion. // White Stocking and Other Stories. M., 2001.
2. Bennett A. The Tight Hand // White Stocking and Other Stories. M., 2001.
3. Caldwell E. Trouble in July. New American Library, 1940.
4. Cheever J. The Swimmer. – On-line бібліотека www.lib.ru
5. Chesterton G.K. Manalive. – On-line Бібліотека Артефакт.
6. Chesterton G.K. The Shop of Ghosts. – On-line Бібліотека Артефакт.
7. Chesterton G.K. The Trees of Pride. – On-line Бібліотека Артефакт.
8. Fitzgerald F.S. The Great Gatsby. – Penguin Books.
9. Greene, Loser takes all. N.Y., 1977.
10. Greene G. The ministry of Fear. Harmonsworth, 1983.
11. Hemingway E. Big two-hearted river. // E.Hemingway. The Complete Short Stories. N.Y,.Charles Scribner'S Sons, 1987.
12. Joyce J. A Mother. // Joyce James. Dubliners. A Portrait of the Artist as a Young Man. – M: Progress Publishers, 1982.
13. Joyce J. The Sisters. // Joyce James. Dubliners. A Portrait of the Artist as a Young Man. – M: Progress Publishers, 1982.
14. Joyce J. A Painful Case. // Joyce James. Dubliners. A Portrait of the Artist as a Young Man. – M: Progress Publishers, 1982.
15. Maugham W.S. Red. // Honeymoon and Other Stories by English Writers. M., 2001.
16. Shaw I. Evening in Byzantium. London, 1977.
17. Shaw I. Rich Man, Poor Man. London, 1984.
18. Wells D.G. The Invisible Man. Moscow, 1955.
[1] Миронец Ю.А. История учений об артикле в грамматиках английского языка. // АКД. – Л., 1969.
[2] Curme G.O. A grammar of the English language. London, 1931.
[3] Jespersen O. Essentials of English grammar. London, 1933.
[4] Ахметова С.Г. Синтактика и прагматика английского артикля. //АКД. – М., 1989.
Ахметова С.Г. Некоторые вопросы преподавания грамматики английского языка. – Алма-Ата, 1977.
[5] Маранцман А.Б. Виды каузации определенного (дейктического) артикля в современном английском языке. // АКД. – Л., 1978.
[6] Гуренко Л.И Неопределенный артикль – маркер единичной расчлененности значения существительного под влиянием контекста. // АКД. – Одесса, 1978.
[7] Ветошкина А.Н. Употребление артикля с неисчисляемыми абстрактными существительными в современном английском языке. // АКД. – М., 1974.
[8] И Крамский. К проблеме артикля. // ВЯ. – 1968 - №4.
[9] Серебренников Б.А. Общин вопросы теории артикля и проблема семантики использования артикля в древнегреческом языке. // АКД. – М., 1949
[10] Москальская О.И... Грамматика немецкого языка. – М., 1968
[11] Божко Л.И. Артикль в современном немецком языке. – М., 1956.
[12] Москальская О.И. Развитие артикля в древнегерманских языках. / АКД. – М., 1952.
[13] Ильиш Б.А. Значение и функции слов в предложении (на материале англ. яз). // Труды Горьковского пед. института ин.яз. Вып XX, 1960.
[14] B. Ilyish. The Structure of Modern English. M., 1965
[15] Ахметова С.Г. Некоторые вопросы преподавания грамматики английского языка. – Алма-Ата, 1977.
[16] Москальская О.М. Развитие артикля в древнегерманских языках./ АКД. – М., 1952.
Ахметова С.Г. Некоторые вопросы преподавания грамматики английского языка. – Алма-Ата, 1977.
[17] Пропп В.Я. Проблема артикля в современном немецком языке. // Сборник статей, посвященный памяти академика Л.В. Щербы. – Л., 1952
[18] Articles form a part of speech expressing pure quantity, forin their proper senses they correspond quite strictly to two of the kinds of quantity mentioned in logic: the definite article corresponds to the universal quantity, and the indefinite to the particular”. // Magnusson R. Studies in the Theory of Parts of Speech. Copenhagen, 1954.
[19] Смирницкий А.И. Морфология английского языка. – М., 1969.
[20] Райхель Г.И. Выражение отношения к классу однородных предметов. // ВЯ. - № 6. – 1966.
[21] Воронцова Г.Н. Об артикле в английском языке. // Иностранные языки в высшей школе. / Тематический сборник. Выпуск III. – М., 1964.
[22] Ахметова С.Г. Синтактика и прагматика английского артикля. /АКД. – М., 1989.
[23] Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. – М., 1968.
[24] K. Brugmann/ Die Demonstrativpronomina der indogermanischen Sprachen (eine hedeutungsgeschichtliche Untersuchung) цитується за Ахметовою С.Г. – С.25.
[25] Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1966.
[26] Ахметова С.Г. Артикль как выражение понятийной категории дейксиса в современном английском языке. – Алма-Ата, 1982.
Ахметова С.Г. Синтактика и прагматика английского артикля. //АКД. – М., 1989.
Ахметова С.Г. Некоторые вопросы преподавания грамматики английского языка. – Алма-Ата, 1977
[27] Кашкин В. Б.. Функциональная типология (Неопределенный артикль). – Воронеж, 2001
[28] Иванова И.И., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского язика. – М., 1981.
[29] Бархударов Л.С., Штелинг Д.А. Грамматика английского языка. – М., 1973.
Blokh M.Y. A Course in Theoretical English Grammar. M., 2000.
[30] Пиотровский Р.Г. Формирование артикля в романских языках: Выбор формы. – М.; Л., 1960.
[31] B. Ilyish. The Structure of Modern English. M., 1965
[32] Участь означеного артикля в утворенні топонімів досліджено в: Скляренко А.М. Артиклевые образования в ономастике. // Филология. – 1984. - № 5.
[33] Русская грамматика. – М., 1982. – Т.2.
[34] Цивьян Т.В. Категория определенности / неопределенности в структуре волшебной сказки (на материале албанских сказок). // Категория определенности / неопределенности в славянских и балканских сказках. – М., 1979.
[35] Ревзин И.И. К общесемиотическому истолкованию трех постулатов Проппа (анализ сказки и теория связности текста) // Типологические исследования по фольклору: Сб. статей памяти В.Я.Проппа. М.: Наука, 1975.
[36] Hawkins J.H. Definiteness and indefiniteness. A study in reference and grammatically prediction. London, 1978.
[37] Hawkins J.H. Definiteness and indefiniteness. A study in reference and grammatically prediction. London, 1978.
Р. 182-184.
[38] Танабаева З.К. Языковые средства смысловой организации текста. // АКД. – М., 1980.
[39] Рейман Е.А. Английский артикль. Коммуникативная функция. – Л., 1988
[40] Фамина Н.В. Вариативность значений числа в английской речи и ее контекстовые условия. // АКД. – М., 1986.
[41] Торсуева И.Г Детерминированность высказывания параметрами текста. ВЯ. – 1986. – №1.
[42] Варшавская А.И. Смысловые отношения в структуре современного английского языка. // АКД. – Л., 1985.
[43] Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высш.шк., 1990. -- 253 с.
[44] Джваршейшвили Р.Г. Психологическая проблема художественного перевода. – Тбилиси, 1984.
[45] Лилова А. Введение в общую теорию перевода М., 1985.
[46] Бархударов ЛС. Язык и перевод. – М., 1975.
[47] Якобсон Р. О лингвистических аспектах перевода. // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. – М, 1978.
[48] Бархударов Л.С. Цит. праця. – С . 175.
[49] Ревзин H.H., Розенцвейг В.Ю. Основы общего и машинного перевода. М., 1963.
[50] Федоров А.В. Основы общей теории перевода. – М., 1983.
[51] Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М., 1974.
[52] Латышев Л.К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения. – М.: Международные отношения, 1981
[53] Комиссаров. В.Н. Общие принципы перевода.
[54] Граматичний буквалізм, за Комісаровим, це збереження граматичних структур чи форм оригіналу у перекладному тексті.
[55] Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы). – М., 1983.