Месные финансы

     6.1. Поняття комунальної власності. Особливості реалізації прав

          комунальної власності

     6.2. Поняття, форми  та правове регулювання  комунального кредиту

     6.3. Фінанси комунальних  підприємств. Комунальні  платежі

     6.4. Фінанси муніципальних  підприємств і  муніципальні платежі в

         зарубіжних  країнах  

6.1. Поняття комунальної  власності. Особливості  реалізації

прав  комунальної власності 

     Невід'ємним  атрибутом місцевого самоврядування є особлива, самостійна форма власності, суб'єктом права якої є низовий  територіальний колектив. У зарубіжних країнах її названо муніципальною формою власності.

     Комунальна  власність - самостійна форма власності, яка, за Конституцією України, є власністю територіальної громади.

     Муніципальна  власність - одна з форм корпоративної (колективної) власності, що перебуває в користуванні, володінні й розпорядженні територіальних колективів та їхніх виборних органів самоврядування.

     Суб'єктами права комунальної  власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

     Об'єктами права комунальної  власності є:

• майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів;
• кошти місцевих бюджетів;
• державний житловий фонд;
• об'єкти житлово-комунального господарства;
• майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування;
• майно комунальних підприємств;
• місцеві енергетичні системи;
• транспорт;
• системи зв'язку та інформації;
• інше майно, необхідне для забезпечення економічного й соціального розвитку відповідної території.

     Формування  комунальної власності в Україні  ще не завершено, і воно має свої особливості:

• По-перше, на відміну від практики більшості зарубіжних розвинутих країн, в Україні майно комунальної власності сформовано шляхом його безоплатної передачі із загальнодержавної до комунальної власності. У зарубіжних країнах майно муніципальної (комунальної) власності сформоване, як правило, шляхом викупу об'єктів приватної власності до власності територіальних колективів, а також шляхом створення об'єктів комунальної власності за рахунок коштів органів місцевого самоврядування.
• По-друге, у зарубіжних країнах, включаючи і Російську Федерацію, на відміну від України до 1996 р. майно комунальної (муніципальної) власності не зараховується до складу державної власності і є самостійною формою власності - власністю територіальних колективів.
• По-третє, у зарубіжних країнах суб'єктом права комунальної (муніципальної) власності є не адміністративно-територіальна одиниця, а територіальний колектив як носій місцевого самоврядування, і, відповідно, там немає різновидів комунальної власності. На відміну від України, де було запроваджено обласну, районну, міську, районну в містах, сільську та селищну різновиди комунальної власності, у зарубіжних країнах право комунальної (муніципальної) власності реалізується лише на рівні первинної (низової) адміністративно-територіальної одиниці, що утворюється на базі територіального колективу як суб'єкта місцевого самоврядування.

      Прийняття нової Конституції України, якою не передбачається поділу державної власності на дві форми - загальнодержавну і комунальну, а також закріплення територіальної громади як суб'єкта місцевого самоврядування означає зміну економічної природи і правового режиму майна комунальної власності.

     Нова Конституція України визначила принципово нові правові засади функціонування комунальної власності та її економічної природи:

• комунальна власність запроваджується як форма власності, якої до цього часу не було в Україні. Комунальна власність є власністю відповідної територіальної громади. Сама територіальна громада розглядається як спільність громадян України - жителів міста, села та селища або добровільного об'єднання жителів кількох сіл, що утворює окреме поселення, наділене правом самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України;
• суб'єктом права комунальної власності за Конституцією є територіальна громада, а від її імені - представницький орган місцевого самоврядування, що обирається жителями міста, села, селища або об'єднання сіл;
• комунальна власність є самостійною і рівноправною формою власності поряд з такими, як державна, приватна та ін.;
• за своєю економічною природою комунальна власність є колективною формою власності, оскільки відображає відносини колективного присвоєння жителями міст, сіл, селищ та об'єднань сіл коштів, об'єктів і майна цієї власності, ставлення до них як до своїх. Територіальна громада, маючи статус територіального колективу громадян України, є колективним власником коштів, об'єктів і майна комунальної власності.

      Унітарне  комунальне підприємство - це підприємство, не наділене правом власності на закріплене за ним майно. Майно такого підприємства є неподільним і не може бути розподілене на частки, паї. Не можуть мати часток, паїв у такому підприємстві і його працівники. Майно унітарного комунального підприємства використовується на основі права господарського відання або на основі права оперативного управління.

      Комунальним акціонерним товариством є товариство, що має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості. Акціонерне товариство несе відповідальність за зобов'язаннями лише майном товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства лише в межах належних їм акцій. Орган місцевого самоврядування може володіти 100 відсотками акцій акціонерного товариства або лише їхньої частиною. Комунальним акціонерним товариством вважається товариство, в якому понад 50 відсотків акцій належить органу місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування можуть бути учасниками як відкритих, так і закритих акціонерних товариств.

     Комунальним товариством з  обмеженою відповідальністю є товариство, котре має статутний фонд, розподілений на частини, розмір яких визначається статутними документами. Учасники товариства несуть відповідальність за його зобов'язаннями в межах їхніх внесків до статутного фонду. У випадках, визначених статутними документами, учасники товариства з обмеженою відповідальністю, котрі не повністю вклали свої внески, відповідають за зобов'язаннями товариства в межах внесеної суми. Органи місцевого самоврядування можуть володіти статутним фондом товариства з обмеженою відповідальністю повністю або частково. Комунальним вважається товариство з обмеженого відповідальністю, якщо орган місцевого самоврядування володіє більш ніж 50 відсотками його статутного фонду. 

6.2. Поняття, форми  та правове регулювання  комунального кредиту 

     Інститут  комунального кредиту відіграє особливу роль у фінансах місцевих органів  влади. Комунальний кредит у розвинутих місцевих фінансових системах - основне джерело фінансування муніципальних інвестиційних програм.

     Комунальний кредит є системою відносин між двома юридичними особами з поворотної, платної та строкової передачі фінансових ресурсів, одна з яких - орган місцевого самоврядування. Його не слід ототожнювати з державним кредитом. Суб'єктом відносин щодо поворотного, платного і строкового запозичення фінансових ресурсів у системі державного кредиту виступає держава.

     Основні форми комунального кредиту:

• облігаційні позики;
• безоблігаційні позики;
• комунальний банківський кредит;
• комерційний комунальний банківський кредит;
• комунальний кредит державних банків;
• взаємний комунальний кредит та ін.

     В Україні поступово розвивається кредит у формі комунальних облігаційних позик і комерційний банківський комунальний кредит.

     Органи  місцевого самоврядування, відповідно до законодавства України, можуть брати  участь у фінансово-кредитних відносинах.

     Для місцевих рад та органів територіального  громадського самоврядування, які є  юридичними особами, встановлено право користуватися на договірних засадах кредитами на

виробничі та соціальні потреби.

     Згідно  з прийнятим у 1991 р. Законом “Про цінні папери і фондову біржу" (стаття 11) місцеві ради отримали право  на випуск внутрішніх місцевих позик. На Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку покладено функції регулювання реєстрації цінних паперів.

     Надходження від внутрішніх позик і грошово-речових  лотерей, які проводяться за рішеннями  відповідних рад, зараховуються  до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, київського і севастопольського міських бюджетів. Згідно із законом до цих бюджетів зараховуються також дивіденди від акцій і цінних паперів, що належать державі в акціонерних господарських товариствах, створених за участю підприємств комунальної власності цього рівня.

     Розмір  внутрішніх республіканських позик  Автономної Республіки Крим встановлюється Верховною Радою цієї республіки, а внутрішніх місцевих позик - обласними  та міськими радами.

     Загальний обсяг випущених внутрішніх позик  регулює Верховна Рада України в межах визначеного законом внутрішнього державного боргу. Органи місцевого самоврядування, встановлюючи розмір місцевих позик та кредитів, обов'язково погоджують його з Міністерством фінансів України. 

6.3. Фінанси комунальних  підприємств. Комунальні платежі 

     Інститут  фінансів комунальних підприємств  відіграє важливу роль у забезпеченні стабільного функціонування комунального сектора економіки, наданні цим  сектором громадських послуг.

      Становлення інституту фінансів комунальних  підприємств в Україні розпочалося із запровадженням у 1990 р. комунальної форми власності.

      Особливості функціонування фінансів комунальних  підприємств в Україні:

• Частина комунальних закладів не мають самостійних банківських рахунків, а лише субрахунки, наприклад школи, дитячі садки та ін. Ще частина комунальних установ і закладів мають змішану систему фінансування - як кошторисну, так і госпрозрахункову.
• Фінанси підприємств комунальної власності функціонують на основі законодавства, яке регламентує діяльність усіх господарських структур в економіці України.
• Використання фінансових ресурсів підприємств комунальної власності має свої особливості, їхній прибуток розподіляється в порядку, визначеному відповідними місцевими радами згідно із статутами цих підприємств. Статути затверджуються місцевими радами, яким належать вказані підприємства.
• Прибуток підприємств комунальної власності підлягає оподаткуванню. 100 % податку на прибуток комунальних підприємств зараховується до бюджету місцевої ради того рівня якому належать ці підприємства.
• Місцеві ради можуть надавати пільги або повністю звільняти від оподаткування підприємства комунальної форми власності в тій частині, в якій ці податки зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
• Комунальні підприємства в Україні мають самостійні фінансові баланси, їхні рахунки не об'єднуються з бюджетними рахунками органів місцевого самоврядування.
• Більшість установ і закладів, що перебувають у комунальній власності, є самостійними юридичними особами і фінансуються за рахунок місцевих бюджетів на основі кошторисів.
• Фінанси комунальних підприємств обліковуються в складі фінансів державного сектора економіки.

     Комунальні  платежі - платежі, що стягуються місцевими органами влади як плата за надані послуги фізичним та юридичним особам.

     В Україні система комунальних  платежів одержавлена. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад  отримали право на встановлення в  порядку і межах, визначених законодавством, тарифів з оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, що надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.