Месные финансы

Система місцевих фінансів 

 

     Головним  елементом фінансів місцевих органів  влади є видатки. Видатки є точним відображенням функцій і завдань, що покладаються на місцеву владу.

     Видатки місцевих органів влади, залежно від їхніх завдань, поділяються на декілька функціональних видів:

     • обов'язкові видатки: видатки, спрямовані на виконання обов'язкових завдань, які покладаються на всі органи місцевої влади з метою забезпечення певних стандартів послуг у масштабах всієї країни. До обов'язкових видатків належать також видатки місцевих органів влади, пов'язані з їхніми борговими зобов'язаннями за кредитами та позиками;

     • видатки, що здійснюються для реалізації завдань у межах власної компетенції, а також так званих добровільних або факультативних обов'язків;

     • видатки для реалізації делегованих (доручених) центральною владою завдань.

     Крім  функціонального поділу, є поділ видатків відповідно до їхнього економічного призначення. У зв'язку з цим законодавство більшості країн вирізняє дві великі групи видатків:

• поточні (адміністративні) видатки;
• капітальні (інвестиційні) видатки.

     Доходи місцевих органів влади може бути класифіковано за їхніми джерелами та за економічною природою. За джерелами доходи місцевих органів влади поділяються на:

     • податкові доходи;

     • неподаткові доходи (платежі, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності підприємств комунальної (муніципальної) форми власності, залучені місцевими органами влади на ринку позичкового капіталу);

     • доходи за рахунок кредитів і позик;

     • трансферти від центральної влади  та органів влади вищого територіального  рівня.

     За  економічною природою доходи місцевих органів влади поділяються на:

• власні доходи: доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади. До власних доходів належать місцеві податки і збори, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності комунальних (муніципальних) підприємств, комунальні платежі, а також доходи за рахунок комунальних кредитів і позик;
• передані доходи: доходи, що передаються місцевій владі центральною владою або органами влади вищого територіального рівня.

     В Україні за економічною природою доходи місцевих органів влади, згідно із законодавством, поділяються на власні, закріплені та регульовані.

     Основним  способом формування доходів місцевих органів влади в більшості розвинутих країн є місцеві податки і збори. Важливими способами є комунальні платежі, доходи від комунального майна та землі, доходи від діяльності комунальних підприємств, залучення кредитних ресурсів і мобілізація коштів за рахунок комунальних позик. Велику роль відіграють дотації та інші трансферти, закономірним явищем у практиці надання яких є перехід у більшості країн від спеціальних (цільових) трансфертів до загальних субсидій.

     В Україні основним способом формування доходів місцевих органів влади нині є відрахування від регульованих доходів. Місцеві податки і збори, кредити та інші способи формування доходів місцевих органів влади, характерні для розвинутих індустріальних країн, в Україні відіграють незнану роль.

     Під інститутами в системі місцевих фінансів, з одно-то боку, слід розуміти сукупність норм права, звичаїв, традицій, культурних зразків. З другого - це сукупність організаційних структур, які забезпечують функціонування місцевих фінансових систем. У системі місцевих фінансів з'явились і розвиваються такі інститути, як самостійний місцевий бюджет, позабюджетні, валютні та цільові фонди, комунальна власність, місцеві податки і збори, комунальний кредит, комунальні позики, фінансові ресурси комунальних підприємств, комунальні платежі, поточні видатки і видатки розвитку, поточний бюджет і бюджет розвитку та ін.

      В окремих країнах до таких інститутів належить і комунальне страхування. У зарубіжних країнах ключова  роль також належить інституту громадських  послуг.

      Головним  суб'єктом місцевих фінансів в Україні є територіальна громада та органи місцевого самоврядування, правовий статус яких закріплено в Конституції України.

      В інших країнах головними суб'єктами фінансових відносин у сфері місцевих фінансів є муніципалітети, комуни, регіони, департаменти, провінції, області, округи та інші адміністративно-територіальні утворення.

      Об'єктами системи місцевих фінансів є фінансові ресурси, що мобілізуються, розподіляються та використовуються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій і завдань. Фінансові ресурси місцевих органів влади формуються як у фондовій, так і в нефондовій формах.

      Головними фінансовими фондами  місцевих органів  влади є: місцеві бюджети, резервні, позабюджетні валютні та цільові фонди, фонди грошових ресурсів комунальних підприємств та ін. Ресурси, що залучаються місцевими органами влади у вигляді банківських кредитів, від розміщення місцевих позик, та деякі інші, як правило, перебувають у нефондовій формі. 

1.4. Функції місцевих  фінансів 

     Основні форми впливу (функції) місцевих органів влади, їхніх фінансів на економіку та соціальну сферу держави:

• По-перше, до фінансових систем місцевих органів влади мобілізується значна частина валового внутрішнього продукту (ВВП). Через зазначені системи здійснюється розподіл і перерозподіл цієї частини ВВП. Функції соціально-економічного регулювання, які забезпечують фінанси місцевих органів влади, не обмежуються вилученням, розподілом і перерозподілом частини ВВП. Місцеві органи влади, подібно до держави, у сфері своєї компетенції здійснюють також і нормативне (правове) регулювання соціально-економічної діяльності, тобто вони встановлюють певні правила поведінки господарюючих суб'єктів.
• По-друге, місцеві фінанси с фіскальним інструментом. Це дозволяє забезпечувати ресурсами розв'язання завдань, що покладаються на місцеві органи влади.
• По-третє, фінанси місцевих органів влади є інструментом забезпечення громадських послуг. Місцеве самоврядування, як і держава, є інститутом, що надає громадські послуги.
• По-четверте. Місцеві фінанси є інструментом забезпечення економічного зростання.

     Крім  зазначених форм впливу на економіку  та соціальну сферу, є й інші, наприклад, пов'язані з виконанням делегованих повноважень центральної влади. На Заході їх називають агентськими повноваженнями. У цій сфері - проблеми громадської безпеки, охорони правопорядку, оборони, дотримання законності, державного нагляду і державної реєстрації та ін. 

1.5. Територіальна громада:  поняття, функції,  роль та правовий  статус 

     Територіальний  колектив - це визнана в праві місцева спілка людей публічного характеру або місцева публічна спілка. Таким чином, територіальний колектив є формою організації місцевої влади. У Конституції України, прийнятій у 1996 р., територіальний колектив названо територіальною громадою.

      Територіальна громада - це сукупність громадян України, котрі спільно проживають у міському чи сільському поселенні, мають колективні інтереси і визначений законом правовий статус. На відміну від простої територіальної одиниці, поселення, яке має статус територіальної громади, наділяється певними правами. Передусім, це право на самоврядування.

      Функції територіальної громади відображаються у Конституції України (стаття 143). Територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування:

     • управляють майном, що є в комунальній  власності;

     • затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку, контролюють  їх виконання;

     • затверджують бюджети відповідних  адміністративно-територіальних одиниць  і контролюють їх виконання;

     • встановлюють місцеві податки і  збори згідно із законом;

     • забезпечують проведення місцевих референдумів і реалізацію їх результатів;

     • утворюють, реорганізують і ліквідують комунальні підприємства, організації  й установи, а також здійснюють контроль за їхньою діяльністю;

     • вирішують інші питання місцевого  значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

     Територіальна громада має такі правові ознаки:

     • наділяється правом юридичної особи;

     • може бути суб'єктом цивільно-правових відносин;

     • має право здійснювати господарські операції, набувати і відчужувати майнові права, входити в зобов'язання, вести процеси, стягувати примусові збори зі своїх членів на задоволення спільних потреб;

     • має право на формування власного бюджету, створення позабюджетних, валютних, страхових, резервних та інших цільових фондів грошових ресурсів;

     • є суб'єктом підприємницької діяльності у сфері надання громадських  послуг;

     • має право бути засновником підприємств, мати частку в статутних фондах господарських  товариств, отримувати доходи від дивідендів;

     • є суб'єктом фінансово-кредитних  відносин, може розмішувати місцеві  позики, отримувати кредити в банківських  установах і надавати кредити  фізичним і юридичним особам, має  право створювати комунальні банки, довірчі та страхові товариства, пенсійні фонди та інші комунальні фінансово-кредитні установи, виступати гарантом кредитів;

     • територіальна громада користується, володіє та розпоряджається майном комунальної власності. Майно комунальної  власності належить територіальній громаді на правах колективного володіння її членами. 

 

ТЕМА 2. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ  – ГОЛОВНА ФІНАНСОВА  БАЗА МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ  ВЛАДИ