Месные финансы

     3) бюджетні призначення головним  розпорядникам коштів за бюджетною  класифікацією;

     4) доходи бюджету за бюджетною  класифікацією;

     5) бюджетні призначення міжбюджетних  трансфертів;

     6) додаткові положення, що регламентують  процес виконання бюджету.

     Перелік захищених статей місцевого бюджету визначається відповідно до статті 55 цього Кодексу.

     Затвердження  місцевих бюджетів. Відповідно до частин восьмої та дев'ятої статті 75 Кодексу Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради при затвердженні місцевих бюджетів повинні врахувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів, що були затверджені Верховною Радою України при прийнятті “Проекту закону про Державний бюджет України” у другому читанні.

     Бюджет  Автономної Республіки Крим, обласні  і районні бюджети, міські (міст Києва  та Севастополя, міст республіканського  Автономної Республіки Крим та міст обласного  значення) бюджети на наступний бюджетний  період затверджуються рішенням Верховної  Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної чи міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону про Державний бюджет України.

      Міські (міст районного значення) бюджети, районні у містах (якщо такі створено), селищні та сільські бюджети на наступний бюджетний період затверджуються відповідно рішеннями міської, районної в місті, селищної або сільської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після затвердження районного чи міського (міст Києва і Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) бюджету.

     Виконання місцевих бюджетів. Рада міністрів  Автономної Республіки Крим, місцеві  державні адміністрації, виконавчі  органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

      Казначейське  обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України за функціями, визначеними статтею 48 цього Кодексу.

     Місцевий  бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. До затвердження розпису керівником місцевого фінансового органу затверджується тимчасовий розпис на відповідний період. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням.

     Місцевий  фінансовий орган у процесі виконання  місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів  відповідного бюджету.

     Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України.

     Виконання місцевих бюджетів за видатками здійснюється за процедурою, визначеною статтею 51 цього Кодексу.

     Рішення про внесення змін до рішення про  місцевий бюджет ухвалюється відповідною  радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу про  перевиконання чи недовиконання  доходної частини загального фонду відповідного бюджету. Факт перевиконання доходної частини загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційних висновків місцевого фінансового органу за підсумками трьох кварталів при перевищенні доходів загального фонду місцевого бюджету, врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків. Факт недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційних висновків місцевого фінансового органу за підсумками квартального звіту при недоотриманні доходів загального фонду місцевого бюджету, врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків.

     Рішення про внесення змін до рішення про  місцевий бюджет можуть бути також  ухвалені відповідною радою у разі настання інших випадків, передбачених цим Кодексом.

     Ведення бухгалтерського обліку виконання  місцевих бюджетів та порядок закриття рахунків місцевих бюджетів після закінчення бюджетного періоду здійснюються з  урахуванням положень статей 56 і 57 цього Кодексу.

     Після введення в дію закону про Державний  бюджет України органам державної  влади та їх посадовим особам забороняється  приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних, зобов'язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.

     Особливості затвердження та виконання  місцевих бюджетів у  разі несвоєчасного  їх прийняття. Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийняте відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.

     Періодичність, структура та терміни  подання звітності  про виконання  місцевих бюджетів. Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів визначаються Державним казначейством України відповідно до вимог, встановлених для подання звітності про виконання Державного бюджету України в статтях 58-61 цього Кодексу.

     Територіальні органи Державного казначейства України складають та подають відповідним місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти за правилами та формами, встановленими Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою. Зведені показники звітів про виконання бюджетів одночасно подаються територіальними органами Державного казначейства України відповідно Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих, органів відповідних рад на умовах, передбачених частиною першою цієї статті.

     Органи  стягнення надають місцевим фінансовим органам відповідні звіти, передбачені  частиною третьою статті 59 цього  Кодексу.

     Квартальний та річний звіти про виконання місцевого бюджету подаються до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної ради Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом відповідної ради чи міським, селищним, сільським головою (у разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені) у двомісячний строк після завершення відповідного бюджетного періоду. Перевірка звіту здійснюється Рахунковою палатою Автономної Республіки Крим (щодо використання органами виконавчої влади коштів бюджету Автономної Республіки Крим) чи комісією з питань бюджету відповідної ради, після чого відповідні ради затверджують звіт про виконання бюджету або приймають інше рішення з цього приводу. 

2.3. Бюджетне регулювання:  сутність та методи 

     Місцеві бюджети мають бути достатніми для  виконання органами місцевого самоврядування делегованих та власних повноважень, а також для забезпечення населення  соціальними послугами не нижче  рівня мінімальних соціальних гарантій. Якщо місцеві бюджети не можуть бути збалансовані з урахуванням цих умов, держава забезпечує їх збалансування шляхом передачі коштів у вигляді міжбюджетних трансфертів (дотацій, субвенцій).

     Розмежування  доходів кожної з ланок бюджетної  системи здійснюється на основі статей 63-68 Бюджетного кодексу України, який регламентує здійснення бюджетного регулювання.

     Бюджетне  регулювання - це щорічний перерозподіл загальнодержавних централізованих фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи з метою збалансування бюджетів на рівні, необхідному для виконання місцевими органами їх функцій.

    Бюджетне  регулювання здійснюється відповідно кожним представницьким органом  щодо бюджетів нижчого рівня.

    Розмежування  та перерозподіл доходів у процесі  бюджетного регулювання здійснюється з урахуванням економічного, соціального, демографічного, екологічного, природного стану відповідних адміністративних територій з метою подолання нерівностей між ними (рис. 2.1.). 

      
 
 
 
 
 
 

Рис. 2.1. Методи бюджетного регулювання

    Дотація (dotatio - (лат.) - дар) - це певна сума грошових коштів, яка виділяється на безповоротній основі з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою покриття бюджетного дефіциту.

    Субвенція — це сума грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня і має цільове призначення для здійснення сумісного фінансування певного заходу і підлягає поверненню у випадку порушення її цільового призначення.

    Субсидія (subsidium (лат..) - допомога, підтримка) - сума грошей, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня, має цільове призначення, підлягає поверненню у випадку порушення цільового призначення.

    Відмінність між субвенцією і субсидією полягає  в тому, що субвенція передбачає неодмінне виділення коштів у  бюджеті нижчого рівня поряд  з сумою субвенції.

     Міжбюджетні трансферти поділяються на:

     1) дотацію вирівнювання;

     2) субвенцію;

     3) кошти, що передаються до Державного  бюджету України та місцевих  бюджетів з інших місцевих  бюджетів;

     4) інші дотації.

     У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

      1) дотація вирівнювання бюджету  Автономної Республіки Крим, обласним  бюджетам, бюджетам міст Києва  та Севастополя, районним бюджетам  та бюджетам міст республіканського  Автономної Республіки Крим та  міст обласного значення;

     2) субвенція на здійснення програм  соціального захисту;

     3) субвенція на компенсацію втрат  доходів бюджетів місцевого самоврядування  на виконання власних повноважень  внаслідок надання пільг, установлених  державою;

  4) субвенція на виконання інвестиційних проектів;

  5) інші субвенції.

     У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотацій вирівнювання та субвенцій  окремо для кожного з перелічених  місцевих бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету  України з місцевих бюджетів, якщо є для цього підстава.

     Дотація вирівнювання визначається як перевищення обсягу видатків над кошиком доходів бюджетів місцевого самоврядування.

     Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування - це податки та збори (обов'язкові платежі), що закріплюються Бюджетним кодексом України на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

     За  Бюджетним кодексом (ст. 98) розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів визначається на основі формули, яка повинна затверджуватися Кабінетом Міністрів України і враховувати такі параметри:

     1) фінансові нормативи бюджетної  забезпеченості та коригуючі  коефіцієнти до них;

     2) кількість мешканців та кількість  споживачів соціальних послуг;

     3) індекс відносної податкоспроможності відповідного міста чи району;