Механізм податкового планування на підприємстві та напрямКи його удосконалення

 

Продовження табл.2.10

 

Відношення доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до надходжень до зведеного бюджету по податках

RCb

1,2277

1,0465

0,8524

 

Розрахунок загального індексу податкове навантаження підприємства ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» проводиться таким чином:

_{I =}   Rpit₁´TRPit₁´ RLb₁´ RCb_{1  =1,3211.}

         Rpit₀´TRPit₀´ RLb₀´ RCb₀

Абсолютний вплив становитиме  різницю між значеннями чисельника і знаменника: 50,8 тис.грн.

 Індекс індексу податкове навантаження підприємства ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» за рахунок зміни надходження податку на прибуток підприємств становитиме:

_{I1 =}  Rpit₁´TRPit₁´ RLb₁´ RCb_{1  =1,1526;}

         Rpit₀´TRPit₁´ RLb₁´ RCb₁

D= 68,7 тис. грн.

Розрахунок індексу податкове навантаження підприємства ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» за рахунок зміни відношення загальних надходжень по податках до державного бюджету до надходжень податку на прибуток підприємств:

_{I2 =} Rpit₀´TRPit₁´ RLb₁´ RCb_{1  =1,0028;}

       Rpit₀´TRPit₀´ RLb₁´ RCb₁

D= 38,3 тис. гривень.

Розрахунок індексу  податкового навантаження підприємства за рахунок зміни відношення надходжень до зведеного бюджету по податках до загальних надходжень по податках до державного бюджету :

_{I3 =} Rpit₀´TRPit₀´ RLb₁´ RCb_{1  = 0,9580;}

       Rpit₀´TRPit₀´ RLb₀´ RCb₁

D= - 60,9 тис. грн.

Індекс податкового навантаження підприємства ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» за рахунок зміни відношення доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до надходжень до зведеного бюджету по податках становитиме:

_{I4 =} Rpit₀´TRPit₀´ RLb₀´ RCb_{1  = 0,9187;}

        Rpit₀´TRPit₀´ RLb₀´ RCb₀

D= - 126,0 тис. грн.

Таким чином, зростання податкового навантаження підприємства ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» у 2010р. порівняно з 2009р. на 32,1% було зумовлене:

• зростанням загальної величини надходжень по податку з доходів найманих працівників на 15,3%;
• зростанням відношення загальних надходжень по податках до державного бюджету до надходжень податку на прибуток підприємствна 0,3%;
• зменшенням відношення надходжень до зведеного бюджету по податках до загальних надходжень по податках до державного бюджету на 1,0%;
• зменшенням відношення доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до надходжень до зведеного бюджету по податках на 0,9%.

 

 

 

Висновки до розділу 2

 

Податкове планування на підприємстві, безумовно, є потрібним. Але необхідно співвідносити мотиви податкового планування зі стратегічними пріоритетами підприємства (його місією). І, звичайно, ефективність податкового планування (дохід, який підприємство планує отримати в результаті застосування схем оптимізації) завжди слід порівнювати з витратами на його проведення.

Досягнення бажаних  результатів від оптимізації  податкових платежів залежить від контролю та реальних засобів впливу на всіх учасників схем на всіх етапах податкового  планування.

Організаційна структура системи управління процесами податкового планування повинна враховувати такі обставини. З одного боку, планування податкових платежів є однією зі складових процесу управління фінансами, і отже, в рамках організаційної структури розробляються та реалізуються як рішення щодо податкового планування, так і інші фінансові рішення  (в рамках системи фінансового менеджменту).

З іншого боку,  податкове  планування не тільки впорядковує виплату  податків відповідно до завдань фінансового  менеджменту, але і, виходячи з наданих законодавством можливостей, оптимізує суми податкових відрахувань. Тобто крім застосування організаційного механізму управління фінансами до  управління податками необхідне залучення юридичних, комерційних, економічних, ревізійних служб. 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

Вдосконалення економічного механізму податкового планування на підприємстві

 

 

1. Світовий досвід використання методів податкового планування в діяльності підприємств

 

Корпоративне податкове  планування являється однією із важливих складових внутрішнього фінансового планування на підприємствах  зарубіжних країн. Головна його мета це мінімізувати витрати, які пов'язані з перерахуванням податків і зборів. Це стосується суми податкового зобовязання, а також непрямих витрат, які називаються трансакційними і повязанні вони із веденням документів, заповненням та подачею декларацій, оплатою послуг консультування і таке інше.

Щисленні рішення керівництва, що стосуються вибору місця розташування, визначення організаційної та правової форм підприємства, обрання напряміків інвестиційної діяльності на сьогодні майже не залишають можливості для маневрування рішеннями у податковій сфері діяльності підприємства. В даному випадку чинять вплив в головному інші чинники - такі як розподіл відповідальності, а також її обмеження, форма управління, можливість профінансувати розширення бізнесу.

Будь-які організаційні  та правові структури підприємств  мають певні переваги та недоліки при проведенні оподаткування результатів  діяльності в залежності від стадій розвитку справи. Дане дуже є характерним для Сполучених штатів америки. В цій країні основною юридичною формою ведення підприємництва є індивідуальні підприємства, прості товариства та звичайні корпорації (прибуток оподатковується два рази - перший раз на рівні корпорацій, другий - на рівні акціонерів), також є S – корпорації. Порядок їх оподаткування схожий до партнерства – тут податки утримуються лише із акціонерів). Зміни організаційної чи правової форм дає змогу обирати більш сприятливі за певних обставин режими оподаткування.

Але внутрішній  механізм корпоративного податкового планування має  відповідати визначеним критеріям, останні дають змогу визначити  межі між ним та ухиленням від  оподатквання, а це є дуже важливо. Світова практика свідчить що податковий орган має величезні можливості, використовуючи  судовий механізм у боротьбі з ухиленням від оподаткування.

Значною кількістю зарубіжних країн, а особливо країнами Європейського  Союзу використовуються судові доктрини, щякі дають змогу визначати невідповідність  певних операцій до вимог законодавства і трактувати їх провдедення тільки маючи на меті заниження податкового зобов'язання. Для прикладу, судовою системою Сполучених штітів америки при реалізації такої процедури використовууються слідуючі судові доктрини [22, с.55; 43, с.168-170]:

1. «Сутність над формою» - це значить, що при оцінці юридичних наслідків, що виникають при проведенні операцій, надають перевагу їх сутності, а ніж формі.
2. "Ділова мета" – відповідно дана операція утворює податкову перевагу для її учасників і вона може визнаватися недійсною, у тому випадку якщо вона не сприяє досягненю ділового завдання. Податковий орган може відмовити від надання пільг, у тому разі коли платниками податків було здійсненно ту чи іншу дію, яка не пов'язана з їх  господарською діяльністю.
3. Для прикладу – це може бути проведення реорганізації підприємств, заміна їх організаційної чи правової форм, тільки маючи на меті отримання переваг в оподаткуванні.

3. "Операція по кроках" полягає у тому, що суди проводячи розгляд конкретних операцій ігнорують проміжні операції, які були проведенні різними сторонами. Суди розглядають тільки реально проведенні дії у цілому.

Наслідком застосуваня  такої доктрини є відмова від  надання підприємствам податкової пільги, на яку вони могли б розраховувати у разі роздроблення операції на декілька "кроків".

Дослідження пільгового оподаткування, яке активно  використовується в зарубіжних країнах  має великий теоретико-практичний інтерес. Перші пільги належать до оподаткування  прибутків і містять:

- відрахування до резервного фонду;

- прискорену норму  амортизації;

- податкові кредити;

- знижку на інвестицію  і науково-дослідну та дослідно-конструкторську  роботу.

Цілком  логічним  з  погляду  економічного  інтересу  корпорацій  і фізичних  осіб  є  прагнення  до  зменшення  сплачуваних  ними  податків.

Відповідно, в світовій практиці використовується велике число  різних схем і методів зменшення  податкового тягаря. Перш за все,  необхідно  розділити  незаконне  ухилення  оподаткування  і  податкову  оптимізацію. 

Перша  є  порушення  чинного  законодавства  і,  відповідно,  переслідується правоохоронними  органами. 

Друга  є  використання законних методів зменшення податкового  тягаря.  Ще в 1935р. американське прецедентне  право сформулювало основний принцип, на якому заснована подібна «легальна»  податкова оптимізація: «право платника податків уникати податків з використанням всіх дозволених законом засобів ніким не  може бути  оспорено». 

Між  цими  двома  сферами  знаходиться  свого  роду «сіра  зона»,  в  якій  нерідко і виявляється «влада попиту» крупних корпорацій в податковій конкуренції — неформальні відносини з податковими органами.    Граничним випадком  останніх  є дія корпорації на формування податкової політики юрисдикції.

  Необхідно  розділити  ретроспективну  і  перспективну  податкову оптимізацію.  Перша  здійснюється  вже  після  сплати  податків —  наприклад шляхом  використання  виникаючих  можливостей  повернення  податкових  платежів.

Наприклад, по ПДВ у  держав у багатьох випадках виникає заборгованість перед підприємствами (безумовно, перш за все, при негативних результатах фінансово-господарської  діяльності).  Як правило,  в цьому випадку  ПДВ  відшкодовується платнику  податків —  безпосередньо,  або  у формі  списання  на  витрати виробництва і зменшення податкової бази при обкладенні прибули, або у формі включення у вартість основних фондів, чи ж зменшення майбутніх податкових платежів  по  інших  податках (у разі  відсутності  заборгованості  по  цих податковим  платежам).

Крім  цього,  в деяких випадках  збитки  від  основного виду  діяльності  можна  переносити  у вигляді  вирахування  на  доходи,  одержані  в   29 попередні роки (у Канаді — на 3р., в Німеччині — 2р., Японії — 1р., США — 3р., Великобританії — 3р.). 

Проте  основна  увага  приділяється  перспективною  податковою оптимізації, направленої на зменшення майбутніх податкових платежів. Можна виділити  ряд  напрямів  перспективної  податкової  оптимізації. Ці методи, безумовно, варіюються залежно від національного податкового  законодавства.  Інструменти  відрізняються  також  залежно від типу  податків —  наприклад,  певною  специфікою  володіють  методи оптимізації ПДВ.

Податкова  оптимізація  є  частиною    ширшого  явища  — податкового  планування.  До складу  останнього  входить  також  податковий менеджмент, направлений на зниження супутніх  витрат, так чи інакше пов'язаних з оподаткуванням. Йдеться про ефективну організацію податкової служби  корпорації (уникненні  дублювання  функцій,  чіткому  визначенні повноважень,  нормуванні  витрат  на  зміст  і  т.д.),  організації документообігу,  уникненні  помилок  при  заповненні  податкових  декларацій  і т.д. 

Проблеми  у області  податкового  менеджменту  можуть  різко  понизити ефективність будь-яких схем податкової оптимізації, що відображає досвід податкової  оптимізації «Лукойлу» —  в  деяких випадках вигідніше менша податкова оптимізація, якщо вона веде до зменшення витрат на оптимізаційні заходи.

Однією  з  новітніх  тенденцій  в  податковому  менеджменті  є виділення податкової функції в зовнішню  компанію (tax outsourcing). Висока вартість  податкового планування  вимушує бізнес  відмовлятися  від його самостійного  здійснення  і звертатися  за  сприянням до  зовнішніх консультантам.

Податкове  планування  є  самостійною  функцією управління  корпорацією, проте  тісно  пов'язано  з  іншими функціями. Прикладом взаємозв'язки  може  служити  податкова  експертиза  управлінських  рішень що приймаються  керівництвом  компанії.  З іншого боку,  і  рішення  в області оптимізації оподаткування підлягають  узгодженню  з іншою метою корпорації.

Прикладом можливого  «конфлікту цілей» можна вважати  політику в відношенні  віддзеркалення  прибутку.  Публічні  компанії (або  компанії прагнучі  до  виходу  на  фондові  ринки)  завжди  прагнуть  максимізувати прибуток,  що  підвищує  їх  привабливість  для  інвесторів  і  дозволяє привернути  додаткові  засоби.  З іншого боку,  з  точки  зору оподаткування  прибуток  доцільно  зменшувати.  Частково  конфлікт  може зніматися  відсутністю  жорсткої  прив'язки  податкового  і  бухгалтерського  обліку проте в деяких країнах (Німеччини) ці інструменти тісно зв'язані [95, с.30].

Ще  одним  прикладом  є  політика  відносно  бізнес-структури  корпорації і оптимізації оподаткування. У ФРН в 2002р. компанії одержали можливість  звільнення  засобів,  виручених  від  продажу  акцій  інших компаній,  від  податків,  при  певному  характері  їх  використання.  Так компанія Schering,  вийшовши  з капіталу Aventis CropScience,  сформувала  на  виручені засоби  пенсійний  фонд (Schering Pension Trust),  що дозволив  уникнути значного оподаткування.