Механізм податкового планування на підприємстві та напрямКи його удосконалення

- якщо показник перевищує  70%, навряд чи бізнес доцільний  надалі.

Дуже важливе значення в податковому плануванні і в цілому в корпоративному податковому менеджменті грає отриманий результат, т.  е. ефективність якої-небудь оптимізації величини податків.

Чистий фінансовий результат  підприємства можна виразити формулою [56, с.44]:

ЧФ = У – З – Нп – Нс – Нпр                      (1.1)

де: ЧФ – чистий фінансовий результат; У – виручка (включаючи внереализационные доходи) без ПДВ; З – всі витрати підприємства, окрім податків; Нп – податок на прибуток; Нс – податки, відношувані на витрати (собівартість або фінансові результати); Нпр – інші податки, що виплачуються з чистого прибутку.

Позначивши ставку податку на прибуток (у відсотках) Сп, можна виразити суму податку на прибуток наступною формулою:

Нп = Сп х (У – З –  Нс)  (1.2)

У такому разі, можна перетворити  формулу чистого фінансового  результату:

ЧФ = У – З – Сп х (У – З – Нс)  Нс – Нпр. (1.3)

Виділимо жирнішим шрифтом  чистий фінансовий результат підприємства до оптимізації:

ЧФ = У – З – Сп х (У – З – Нс)  Нс – Нпр.  (1.4)

При цьому курсивом виділимо результат після оптимізації:

У – З – Сп х (У  – З – Нс)  Нс – Нпр.  (1.5)

Тоді, можна розрахувати ефект (економію) від оптимізації буде:

Э = ЧФ – ЧФ = У –  В – З + З – Нп х (У – В  – З + З – Нс + Нс)  Нс + Нс – Нпр + Нпр.  (1.6)

Оскільки виручка до і після оптимізації однакова (В=В), то

Э = – З + З – Нп х (– З + З – Нс + Нс)  Нс + Нс – Нпр + Нпр.  (1.7)

Ця формула дозволяє оцінити ефект від оптимізації  податків. При цьому ефективність оптимізації залежить не стільки  від самого податку, скільки від  фінансового стану підприємства в цілому, від його фінансового  результату.

На практиці для забезпечення оптимального поєднання і використання податкових схем використовуються ситуаційний, чисельні балансові методи і метод визначення фінансових потоків підприємства в двокоординатній системі оподаткування.

Метод ситуаційного податкового  планування – найбільш простій і доступний для будь-якого підприємства, тому він знайшов найширше застосування. Суть методу полягає в наступному. Підприємство на основі свого статуту і інших засновницьких документів, відповідно до Податкового Кодексу і статистичними нормативами, визначає спектр основних податків, які належить сплачувати підприємству, уточнює ставки і пільги. Формується податкове поле підприємства. Далі підбираються типові господарські операції, в яких підприємство бере участь, зважаючи на специфіку виду діяльності і складність виробничого процесу. Потім утворюється система договірних відносин підприємства з урахуванням сформованого податкового поля. Після цього розробляються різні ситуації з урахуванням вже виконаних податкових, договірних і господарських напрацювань, що охоплюють найрізноманітніші сторони економічного життя, що реалізовуються в декількох порівняльних варіантах [51, с.74].

На основі всестороннього дослідження ситуацій вибираються  оптимальні варіанти. При аналізі  різних ситуацій доцільно зіставляти отримані фінансові результати з можливими втратами, обумовленими штрафними і іншими санкціями. Слабка сторона ситуаційного методу в його багатоваріантності, особливо для крупних підприємств, т.  до. щоб спланувати свою діяльність найефективніше з погляду мінімізації податкових відрахувань, необхідно проаналізувати величезний масив всіляких модифікацій взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем, що під силу тільки високоефективним автоматизованим програмам.

До чисельних балансових методів відносяться: метод мікробалансів, метод графоаналітичних зависимостей, балансовий для матриці метод і статистичний балансовий метод.

Метод мікробалансів  полягає в наступному. Щоб оцінити  той або інший варіант економічної  діяльності підприємства в різних умовах господарювання, виділяються крупні блоки господарських операцій, що включають головні відмінності. Ці блоки оформляються у вигляді бухгалтерських проводок, і виконуються розрахунки балансів для кожного з них. Порівняння одержаних мікробалансів дозволяє вибрати вигідніший варіант.

Дослідження за допомогою  мікробалансів грунтується на виділенні  зі всієї сукупності господарських  операцій одного якогось визначального  блоку і на розгляді його як самостійного журналу господарських операцій з оформленням декількох варіантів проводок і з складанням декількох варіантів мікробалансів. Їх аналіз дозволить вибрати найбільш економічний. Якщо в блок господарських операцій включаються всі необхідні податкові платежі, то мікробаланси дозволяють також визначити варіант з мінімальним рівнем цих платежів.

Дослідження за допомогою  графоаналітичних зависимостей грунтується  на виділенні одного або декількох  найважливіших параметрів балансу, які можуть надати вирішальне вплив  на фінансові підсумки роботи підприємства.

Щоб визначити вплив на фінансовий результат діяльності підприємства будь-якого з економічних параметрів, виділяється крупний блок господарських операцій, в якому цей параметр бере участь. Потім шляхом ряду послідовних розрахунків мікробалансів при різних величинах досліджуваного параметра одержують графічну або аналітичну залежність фінансового результату від цього параметра. На основі цієї залежності можна вибрати оптимальне співвідношення.

Балансовий для Матриці  метод застосовують для повних і  всесторонніх досліджень. Це досить простий багатопараметричний метод, що дозволяє прогнозувати фінансові результати і виявляти критичні місця балансу. Методи дослідження матриць дозволяють встановлювати наявність сильних і слабких зв'язків між окремими рахунками і господарськими операціями. Математичний аналіз цих зв'язків може бути доповнений економічними умовами, що дозволяють визначити неявні (опосередковані) зв'язки.

Статистичний балансовий метод полягає в тому, що на основі балансів ряду комерційних підприємств  визначаються усереднені величини параметрів, які можуть бути використані для порівняння або для побудови розрахункової економічної моделі. Відхилення в ту або іншу сторону показників конкретного підприємства від середньостатистичних характеризують позитивну або негативну динаміку його діяльності.

Економічна середньостатистична  модель, закладена в алгоритм і  доповнена конкретними блоками  господарських операцій, може послужити  основою для проведення тактичного податкового планування і відробітку різних видів господарської діяльності. Застосування даного методу обмежене тим, що в даний час в Росії немає широкої практики публікації балансів і фінансових звітів підприємства.

Метод визначення фінансових потоків підприємства в двокоординатній  системі оподаткування будується  на основі презумпції, що діють всього два податки, а саме: непрямий податок (ПДВ, акцизи) і податок на прибуток організацій. Ряд податків ігнорується через свою незначність або виводяться за допомогою певних ітерацій до одного з цих двох видів податків. Записують рівняння, яке показує частку податкових відрахувань від валової виручки підприємства в даній двокоординатній податковій системі, а також дозволять одержати прямий зв'язок між ставками непрямого податку і податку на прибуток організацій з іншими макроекономічними показниками (величиною податку на майно організацій, величиной амортизаційних відрахувань, величиной єдиного соціального податку, об'ємом використовуваних підприємством власних і позикових засобів і величини відсотків, що виплачуються за їх використання) [27, с.124].

Змінюючи дані показники за допомогою процедур податкової оптимізації, можна оцінити їх вплив на величину двох основних (базових) податків, що стягуються з господарюючого суб'єкта.

 

Висновки до розділу 1

 

Проведене дослідження  дало можливість виявити роль податкового планування: воно діє як інструмент здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. По перше воно слугує сполучним елементом між окремими стадіями та комплексами загальної системи планування на підприємстві. По друге є однією із важливих функцій у податковому менеджменті. По третє виступає як елемент податкової політики на підприємствах.

Проведений аналіз системи поглядів на економічну сутність податкового планування, надав змогу виявити відмінність в головних підходах до його визначення:

• згідно першого підходу йдеться лише про планові розрахунки суми податкових платежів;
• другий підхід відображає економічний зміст податкового планування на підприємстві як один із способів покращення ефективності його управління.

Виділяється та пропонується використовувати у податковому плануванні наступні основні принципи:

• цільова спрямованість;

- легальність;

- організаційна ієрархічність;

- безперервність;

- синхронізація;

- гнучкість;

- альтернативність;

- ефективність.

У дипломній магістерській роботі дано визначення економічної сутності податкового планування під яким ми розуміємо діяльність, яка направлена на покращення процесів управління підприємствами шляхом керування їх фінансової та господарської діяльності згідно до обраної стратегії розвитку підприємств та дотримуючись діючого податкового законодавства.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

Аналіз  діючого економічного механізму  податкового планування на підприємстві

 

 

2.1. Економічний механізм податкового планування на підприємстві

 

Значеня корпоративного податкового планування як важливого елемента податкового менеджменту і інструменту податкової політики, його місце у процесах управління фінансовою та господарською діяльністю юридичних осіб потребує не лише наукового дослідження механізму даного процесу на підприємстві.

Так як податкове планування фінансової та господарської діяльності юридичної особи на сьогодні є недостатньо вивченою галузю науки то необхідно комплексно дослідити економічний механізм корпоративного податкового планування. Останій належить до механізму вищого рівня – економічного механізму юридичної особи. Аналіз праць галузі податкового планування показує, що у багатьох роботах досліджується лише процес податкового плануваня [19, 24, 25]. У деяких працях показано головні елементи механізму управління податковими потоками підприємств. Таким чином необхідно всебічно науково дослідити економічний механізм податкового планування на підприємствах. Дослідження передбачає детальне дослідження методики, форми, практичного використання головного інструментарію планування податкових платежів, розгляд організаційної побудови системи планування (рис.2.1).

Економічний механізм планування податкових потоків підприємства являє  собоє засіб, інструмент управління, прилад, який приводить корпоративне податкове планування в дію. Управляючи не враховуючи цілі та інтереси господарського суб'єкта може мати наслідком нереальні, погано обґрунтовані рішень, які будуть реалізовуватися не так, як це спочатку планувалося.

 

Рис.2.1 Економічний  механізм управління податковими платежами підприємства.

 

Так як податкове планування виступає однією із важливих функцій при управлінні підприємством, то його економічний механізм є частиною загально-економічного механізму управління підприємством та виступає як сукупність організаційних та економічних форм здійснення планування, поєднання фінансових методів та інструментарію покликаного регулювати і оптимізувати податкові потоки підприємства, як у поточному так і перспективному періоді, маючи на меті досягти поставленої чи поставлених цілей. Однак досліджуваний механізм виступає не просто конгломератом принципів, методики, учасників планування – він є цілісною єдиною системою  елементів, які взаємодіють. Економічний механізм корпоративного податкового планування виступає як складна система, яка включає сукупність різних підсистем та різних елементів.

Маючи на меті повно і логічно описати механізм, розглянемо базу для виокремлення його підсистем. Такою базою може слугувати головна функція економічного механізму планування яка передбачає реалізацію управління економічним процесом планування. Проте управління містить слідуючі елементи:

- процес управління;

- об'єкт управління;

- цілі управління;

- період управління;

- суб'єкт управління;

- засоби, які забезпечують процеси управління.

Для того, щоб реалізовувати управління, досліджуваний механізм планування має відображати всі переліченні елементи управління у своїй структурі (рис.2.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2.2 Складові економічного механізму податкового планування на підприємстві.

 

Отже, у структурі механізму корпоративного податкового планування можливо виокремити такі базисні групи підсистем як:

• підсистема режиму управління – підсистема, що реалізовує податкове планування у часі (стратегічна система, тактична система та операційна);
• цільова підсистема – підсистема, що реалізує головну ціль, яка стоїть перед загальною системою планування податковими потоками;
• підсистема об'єкта управління – це підсистема, яка відображає найважливішу сторону, процес податкового планування та направлена на управління ним;
• функціональна підсистема – це підсистема, яка здійснює окремі етапи та управлінські функції у процесі корпоративного планування;
• підсистема суб'єкта управління – це підсистема, яка відповідає суб'єкту планування, а також його організаційній структурі;
• забезпечуюча підсистема, яка надає методи і засоби планування для інших підсистем і утворює умову для їх безпроблемного існування і дії. Вона складається з:
• методичного забезпечення;
• інформаційного забезпечення;
• організаційного та структурногозабезпечення;
• програмного і технічногозабезпечення;
• кадрового забезпечення.