Механізм податкового планування на підприємстві та напрямКи його удосконалення

 

5. Суб'єкт, що ініціює  податкове планування	1. Зовнішні (розробляються  і використовуються сторонніми  особами - консультантами, державними органами і так далі). 2.Внутрішні (ініціюються  виконавчими органами підприємства, його структурними підрозділами).
6. Суб'єкт, який реалізує  податкове планування	1. Здійснювані працівником  бухгалтерії або фінансового  відділу підприємства. 2. Здійснювані силами  спеціалізованого відділу підприємства. 3. Здійснювані зовнішніми  консультантами.
7. Цільовий об'єкт	Дії, покликані врегулювати податкову політику держави (загальнодержавне податкове планування). Дії з податкового планування на підприємствах (регулюючі податкову політику суб'єктів господарювання). Дії з податкового планування у фізичних осіб (особисте або сімейне податкове планування) (податкові виплати домашніх господарств, що упорядковують).
8. Інструменти податкового  планування	1. Заходи щодо застосуванням  податкових пільг. 2. Заходи з використанням  податкових лазівок. 3. Спеціальні схеми  оптимізації податкових платежів.
9. Використання інструментів  планування	Пасивні. Активні.

 

Наведена класифікація заходів процесу планування податків на види має сприяти організації корпоративного податкового планування на підприємствах з наукових та обґрунтованих і методологічно коректних позицій.

 

 

 

2.2. Методика формування та реалізації планів суб’єктів господарювання з податкових платежів

 

У ринкових умовах, де основним регулятором діяльності є рівновага  попиту та пропозиції, перевищення  доходів над витратами та інші економічні механізми, підприємства самостійно розробляють багато планів: від соціально-економічного плану розвитку всього підприємства до планів діяльності окремих служб і підрозділів. Система планів підприємства – виробництва, плану збуту продукції, плану постачання сировини й матеріалів, плану надходження коштів та ін. повинна бути взаємопов'язана з планами з податкових платежів.

На жаль, для  вітчизняної практики господарювання є характерною ситуація, коли при прийнятті управлінських рішень керівники бачать конкретні проблеми, віддалені від багатьох інших сторін діяльності підприємства. Інакше кажучи, на практиці ігнорується принцип системності у сфері управління підприємством, що не дозволяє скоординувати дії функціональних відділів підприємства з діями фахівців із податкового планування, а з часом призводить до зниження ефективності реалізації розроблених планів на практиці. В управлінні підприємств за діючих умов оподаткування дуже важливо вчасно й правильно оцінити господарську ситуацію з погляду податкових наслідків [83, с.21]. Для забезпечення ефективного використання наявних можливостей підприємства та уникнення кризових ситуацій в умовах мінливої податкової системи підприємству необхідно розробляти перспективні й поточні плани з податкових платежів (рис.2.4).

На основі визначення факторів довгострокового впливу: виду діяльності, місцезнаходження підприємства (філій, дочірніх фірм і т. ін.), організаційно-правової форми бізнесу визначається перелік податків і зборів. Крім того, визначаються такі елементи податкових платежів як об'єкти оподаткування, ставки податків і зборів, порядок обчислення, перелік податкових пільг.

 

 

Рис.2.4 Схема розробки і виконання плану підприємства з податкових платежів.

При цьому зазначимо, що такий платіж, як плата за землю сплачуюється навіть тоді, коли підприємство не проводить господарської діяльності. Суми податку на прибуток, ПДВ, єдиного соціального внеску багато в чому залежать від інтенсивності економічної діяльності підприємства – чим більше зроблено й реалізовано продукції, тим більшими будуть суми відповідних податків та зборів.

Платежі, пов'язані зі специфічними особливостями господарської  діяльності підприємств (для підприємств, що виробляють підакцизну продукцію – акцизний збір, для підприємств видобувних галузей – збір на геологорозвідувальні роботи, плата за використання природних ресурсів, для суб'єктів господарювання, що реалізують алкогольну продукцію – збір на розвиток виноградарства, садівництва й хмелярства), не звільняють від сплати податків, а лише виступають як додаткові доданки.

Необхідно зазначити, що крім виявлених елементів податкових платежів для розрахунку прогнозованих  податкових зобов'язань і податкового  навантаження необхідні показники бізнес-плану підприємства: виручка, матеріальні витрати, фонд оплати праці, сума амортизації, кількість прогнозованих робочих місць, а також показники, пов'язані з окремими аспектами господарської діяльності: при наявності автотранспорту – це технічні характеристики машин і кількість споживаного палива; для підприємств-власників чи орендарів землі – сума грошової оцінки ділянки тощо.

Наступним блоком робіт  є розрахунок прогнозного податкового  навантаження підприємства. На основі визначених сум податкових зобов’язань і податкового навантаження складається план підприємства з податкових платежів. Його розробка має узагальнюючий характер та базується на результатах прогнозних розрахунків, які виконуються раніше та відображені в різних розділах плану економічного й соціального розвитку підприємства.

Слід зазначити, що для розрахунку сум податкових зобов’язань і податкового навантаження перспективних і поточних планів підприємства з податкових платежів використовуються одні й ті ж математичні формули.

Поточні плани з податкових платежів складаються з метою  конкретизації, доповнення та коригування перспективних планів з урахуванням умов угод, укладених підприємством. Далі поточні плани з податкових платежів конкретизуються в платіжних податкових календарях на півріччя, квартал, місяць. Процес складання податкових платіжних календарів є безперервним. Щодо податків і зборів безперервність може розглядатись у двох напрямках. Перший пов'язаний із відносною стабільністю сум платежів. Як свідчить практика фінансово-господарської діяльності вітчизняних підприємств, найбільш стабільними щодо сум, які сплачуються, є: плата за землю, із застереженням – збори до соціальних фондів (у випадку, якщо істотно не змінювався фонд оплати праці). Іншим напрямком є уточнення терміну сплати. Найбільш пильну увагу варто звертати на податкові платежі з особливим механізмом сплати (митні збори, акцизний збір з імпортованих алкогольних і тютюнових виробів) [29, с.145].

Особливе місце в  податковому плануванні займає контроль результатів реалізації планів із податкових платежів, він забезпечує зворотний зв'язок і є невід'ємною складовою процесу прийняття й реалізації управлінських рішень щодо податкових платежів підприємства, дозволяє скоординувати діяльність щодо досягнення стратегічних і оперативних цілей підприємства. Виявляючи позитивні риси й недоліки управлінських рішень, які стосуються податкових зобов'язань підприємства, організації їх виконання, контроль не лише подає інформацію для аналізу досягнення поставленої рішенням мети, але й є обов'язковою умовою виникнення нового циклу управління податковими платежами та податковим навантаженням. Як «форма зворотного зв'язку» контроль результатів податкового планування дозволяє встановити, наскільки дотримуються параметри й критерії досягнення мети. Таким чином, контроль у податковому плануванні виступає як джерело одержання інформації, необхідної для підтримки динамічної рівноваги підприємства та діючої системи оподаткування.

Складання планів із податкових платежів створює умови для організації  ефективного внутрішнього контролю за діяльністю як окремих відділів, що мають відношення до формування податкових зобов’язань, та й усього підприємства. У плані потрібно зазначати відповідальних виконавців, певні терміни складання плану, терміни подання планів власникам капіталу, керівникам різних ланок управління.

Розглядаючи питання  складання планів із податкових платежів не можна не торкнутись проблем комунікаційного  зв'язку на підприємстві. Безсистемність, дублювання та безконтрольність зростання обсягів інформації, які мають місце в сучасній господарській практиці підприємств, є результатом стихійного відбору й передачі даних різними службами, а іноді й кожним керівником, говорять про необхідність раціональної побудови інформаційних потоків.

Раціоналізація управління податковими зобов’язаннями, налагодження ефективних функціональних зв’язків відділів, які мають відношення до формування податкових зобов’язань, всебічне обґрунтування управлінських рішень, можуть бути досягнуті за умов чіткого визначення відповідальних осіб за надання даних, необхідних для здійснення податкового планування, термінів надання даних, часу обробки й подання результативної інформації суб’єктам управління (рис.2.5).

Для формування інформаційних  зв’язків податкового планування насамперед визначається перелік відділів підприємства, які мають відношення до формування зобов’язань із податкових платежів, згідно з отриманими результатами призначаються відповідальні особи за надання даних для податкового планування. Як свідчить практика господарювання, незалежно від розміру підприємства, відділами, які мають відношення до формування зобов’язань із податкових платежів, є планово-економічний відділ, комерційна служба, відділ кадрів, юридична служба, бухгалтерія.

 

Рис.2.5 Елементи інформаційних зв’язків податкового планування у системі управління підприємством.

 

На вході в підсистему податкового планування наявні дані про об’єкти (доходи чи їх частину; майно, вартість тощо), з якими пов’язане виникнення обов’язку підприємства сплатити податок. Вхідними даними для розробки цих планів виступають такі показники: запланований виторг від реалізації готової продукції (товарів, послуг, робіт); заплановані обсяги придбання ТМЦ (товарів) і суми витрат, пов'язаних із виробничою діяльністю підприємства (за винятком витрат на оплату праці); планова вартість виробничих основних засобів (щодо транспортних засобів додатково необхідна інформація про обсяги циліндрів двигунів); планова потреба в працівниках (середньоспискова чисельність); плановий фонд оплати праці. Для підприємств-власників чи орендарів земельних ділянок для розрахунку сум податку на землю необхідні відомості про грошову оцінку земельних ділянок [34, с.225].

Вихідна інформація податкового  планування широко використовується в  різних завданнях управління та є  вхідною для інших підсистем. Без вихідної інформації податкового планування не можна організувати обґрунтоване прийняття управлінських рішень, що мають податкові наслідки, організувати ефективний внутрішній контроль за вірністю обчислення зобов’язань із податкових платежів та запобігти збільшенню податкового навантаження. Особливо тісно податкове планування пов’язане з підсистемою обліку підприємства. Без інформації, наявної в облікових даних не можна організувати контроль та аналіз результатів виконання планів із податкових платежів, у свою чергу дані цих планів є параметрами для податкового обліку.

Визначення  термінів надання даних повинно  враховувати певні особливості. Планові суми зобов’язань із податків і зборів обчислюються враховуючи розмір об’єктів оподаткування (прибутку, виторгу від реалізації, фонду оплати праці тощо), які в свою чергу залежать від показників планів відповідних відділів підприємства. Таким чином, для розрахунку планових сум податкових зобов’язань і податкового навантаження термін подання даних для податкового планування повинен бути встановлений після складання та затвердження планів функціональних підрозділів підприємства, які мають відношення до формування податкових платежів. Фактичні суми податкових зобов’язань підприємства розраховуються бухгалтерською службою і є погодженими після здачі податкової звітності. Тому для порівняння запланованих сум податків і податкового навантаження з фактичними, виявлення відхилень і визначення факторів, які призвели до цих відхилень – термін надання даних повинен бути встановлений після погодження нарахованих зобов’язань з органами податкового контролю [43, с.254].

Розрахунок планових сум податкових платежів і податкового  навантаження повинен здійснюватися в термін, який дозволяє до початку звітного періоду власникам та керівникам різних ланок управління оцінити податкові наслідки та внести коригування щодо розроблених рішень.

Реалізація запропонованих підходів до організації податкового  планування дасть змогу раціонально розподілити обов’язки податкового планування між працівниками наявних відділів підприємств та покращити обслуговування запитів різних користувачів інформації про податкові зобов’язання й податкове навантаження підприємства.

 

2.3. Аналіз оподаткування та податкового планування на підприємстві

 

Діюча на сьогоднішній день система оподаткування має суто фіскальний характер і спрямована на максимальне вилучення коштів підприємств, а це, в свою чергу, фактично позбавляє  підприємств прибутку – головної мотивації їхньої діяльності.

Загальновідомий той факт, що підприємства у процесі своєї діяльності отримують прибуток, частину якого сплачують до бюджету у вигляді відповідного податку. Відповідно до цього всі підприємства поділяються на три групи. Перша група – це прибуткові підприємства, які отримують прибуток і частину якого сплачують до бюджету у вигляді податку на прибуток. Друга група це збиткові підприємства, які не отримують прибутку і не сплачують у бюджет суми відповідного платежу. І третя група це малі підприємства, які отримують прибуток і сплачують єдиний фіксований податок.