Механізм податкового планування на підприємстві та напрямКи його удосконалення

На думку Д.Тихонова, процес податкового планування характеризується наступною структурою [54, 55]:

- здійсненя налізу  виробничої діяльності підприємства;

- виокремлення головних  проблем податкового характеру;

- дослідженя можливих  варіантів вирішення вище зазначених  проблем;

- розроблення та здійснення  планування різних схем оподаткування;

- здійснення підготовки  та реалізації податкових схем;

- внесення отриманих  результатів у бухгалтерську  та податкову звітність та  чекання дій контролюючих органів.

Структура податкового  планування з точки зору сукупності процесів ухвалення рішень, на наш погляд, необхідно представити слідуючими головними етапами (рис. 2.3).

 

 

варіанти альтернативних рішень:
вибір умов реєстрації підприємств	використання спрощеної системи оподаткуван-ня	зміна напряму діяльності та виробництва	вибір стратегії та тактики під  час укладання договірів	маніпулю-вання термінами позовної давнини	вибір облікової політики підприємст-ва

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.3 Основні етапи податкового планування на рівні підприємства.

 

1. Визначення цілі діяльності суб’єкта планування (підприємства).

Формування  механізму корпоративного податкового  планування на юридичній особі розпочинається із окреслення стратегічних цілей в  галузі оподаткування. Саме такі цілі створюють потреби в прийнятті  управлінських рішень.

Головна мета діяльності підприємств, якщо вести мову про  податкове планування - це максимізувати  ринкову вартість підприємств, шляхом зменшення податкових платежів, враховуючи завдання і особливості розвитку підприємств.

2. Діагнози  головної проблеми та можливості підприємств, удосконалення їх цілей.

На даному етапі треба  враховуючи вибрані види та напрямки фінансової та господарської діяльності, організаційні і правові форми  підприємств, їх податкову юрисдикцію та податковий режим здійснити аналіз проблем та можливості їх вирішення.

3. Виявлення альтернатив.

Характерною ознакою податкового планування є його багатоваріантність, яка зумовлює можливості для вибору між альтернативним вирішенням тих чи інших завдань, використання тої чи  іншої схеми оподаткування. Таке рішення може прийматися або на етапі утворення підприємств, або у процесі їх діяльності. Багатоваріантність може бути визначена слідуючими можливостями:

- реєстрацією  підприємств у вільній (спеціальній)  економічній зоні;

- застосування спрощених режимів оподаткування;

- реєстрацією підприємств  в тій чи іншій офшорній  зоні;

- зміною напрямку господарської  діяльності або виду випученої   продукції;

- використанням визначених  законом податкових пільг;

- використанням можливості  застосування того чи іншого господарського договору - (внесення до нього економічно вигідних для підприємств умов, зєднання умов різнородних за типом договорів;

- вибором сприятливої  для підприємстві облікової політики;

- маніпулюванням терміном  позовної давності, враховуючи його вплив на формування, як валового доходу так і валових витрат;

- вибором методів нарахування  амортизації.

На цьому  етапі проводиться поваріантний розгляд альтернативних рішень.

4. Аналіз наслідків  планування.

В основі даного етапу  лежить деталізований аналіз наслідків, які можуть виникнути у кожному з визначених варіантів, а також їх оцінку.

Оцінка ефективності податкового планування. На цьому етапі планування здійснюється вимір одержаних результатів та зрівняння їх з поставленими цілями. В даному випадку така оцінка ефективності здійснюється на базі показника податкового тиску, який дає змогу визначити величину податкового тягаря на підприємство, а також провести оцінку варіантів альтернативних рішень, які були прийнятті у процесі реалізації заходів з корпоративного податкового планування. Порівняння такого показника дає змогу обрати найбільш ефективний варіант для реалізації.

Визначаючи рівень податкового  навантаження є можливість для оцінки необхідності податкового планування на підприємстві (табл.2.1) [21, с.143].

Таблиця 2.1

Диференціація заходів  щодо податкового планування

Податкове наванта-ження	Заходи податкового  планування і вимоги до персоналу	Потреба в податковому  плануванні / періодичність
10-30%	-  чітке ведення бухгалтерського обліку, внутрішнього документообігу, використання прямих пільг; - разові консультації  зовнішнього податкового консультатнта; - рівень професійного  бухгалтера.	Мінімальна /разові заходи

 

Продовження таблиці 2.1

 

30-55%	- податкове планування  стає частиною загальної системи фінансового управління і контролю, спеці-альна підготовка (планування) контрактних схем типових, крупних і довгострокових контрактів. - абонентське  обслуговування в спеціалізованій  компанії. - потрібна наявність  спеціально підготовленого персоналу, контроль і керівництво з боку фінансового директора.	Необхідно / регулярні заходи
55-80%	- потрібна наявність  спеціально підготовленого персоналу  і організація тісної взаємодії  зі всіма службами з організацією  і контролем з боку члена  Ради Директорів Найважливіший елемент створення і стратегіч-ного планування діяльності організації і її поточної щоденної діяльності по всіх зовнішніх і внутрішніх напрямах - спеціальна  програма розвитку, обов'язковий  по-датковий аналіз і експертиза  будь-яких організа-ційних, юридичних або фінансових заходів і інно-вацій податковими консультантамиПостійна робота із зовнішнім податковим кон-сультантом і наявність податкового адвоката	Життєво необхідно / щоденні заходи
Більше 80%	- зміна сфери  діяльності і / або податкової юрисдикції	Без коментарів

 

Податковий  календар  призначений  для  прогнозування  і контролю правильності числення податків, а також дотримання термінів сплати податків і дотримання термінів надання  звітності, оскільки інакше це може викликати  штрафні санкції. Податковий календар є планом річних платежів, що передбачає не тільки календарні терміни сплати податків, але і наявність грошових коштів, необхідних для здійснення платежів.

За допомогою  податкового  календаря  у платника податків з'являється можливість координувати грошові потоки організації.

Послідовність розрахунків  плану податкових платежів може бути представлена таким чином [69, с.27-28]:

1.  Розрахунок податків, оподатковуваною базою для яких  є виручка від реалізації.

2.  Розрахунок податків, оподатковуваною базою для яких є фонд оплати праці.

3.  Розрахунок податків  на підставі заявок на витрати. 

4.  Планові податкові  платежі. 

5.  Розрахунок податку  на прибуток організації. 

Для своєчасного виконання  податкових зобов'язань рекомендується провести наступне:

1.  Відповідно до  податкового  календаря  напередодні   платежу  встановити  ліміти  незнижуваних  залишків на розрахунковому  рахунку. 

2.  Оцінити динаміку  приросту залишку грошових коштів.

3.  При виникненні  загрози невиконання зобов'язання припинити всі платежі по розрахунковому рахунку.

4.  Платежі  по  інших  напрямах  витрат  здійснювати   тільки  в межах  перевищення   грошових  коштів над незнижуваним  залишком.

5.  За 2 дні до платежу  підготувати платіжні доручення  на оплату податків.

6.  При  розносці  банківських  документів  доцільно  формувати дані про сплачені  податки. 

7.  Формувати сальдо  відхилень від планових значень  відповідних показників.

Необхідно відзначити, що в даний час податковий менеджер має  можливість  вибрати найбільш  зручну  готову електронну версію податкового календаря.

  Всі права платників  податків мають бути гарантовані, а виконання обов'язків забезпечене припиненням неправомірних дій. Застосування заходів, направлених на припинення  порушень,  дозволяє визначити межу  податкового  планування,  тобто  ту  границю, за якою діяльність по зменшенню податкового зобов'язання платника податків перестає бути правомірною.

Прийнято виділяти три  групи методів обмеження податкового  планування:

-  законодавчі обмеження;

-  адміністративна дія;

-  судові доктрини.

До  законодавчих  обмежень  відносять  заходи,  направлені  на  запобігання  ухиленню  від  сплати  податків. Ці обмеження встановлюються в  законах про податки і  представляють,  по суті,  сукупність  обов'язків платника податків.

Заходи  адміністративної  дії,  вживані податковими органами, є  свого роду інструментами, за допомогою  яких досягається можливість оперативного втручання  податкових  органів  в  діяльність  платників податків, направлену на ухилення від сплати податків.

Спеціальні судові доктрини, які вироблені світовою  практикою,  застосовуються  судами  для  визнання операцій  не  відповідними  вимогам  законодавства по мотивах їх  висновку з метою ухилення від  сплати податків або незаконного обходу податків.

Доктрина «сутність  над формою» направлена на визначення  податкових  наслідків  уявних  операцій,  тобто  операцій, здійснених лише для вигляду, без наміру  створити  відповідні  їй  правові  наслідки.  Концепція,  лежача  в основі  цієї  доктрини,  полягає  в  тому,  що  юридичні  наслідки, витікаючі з операції, визначаються її сутністю більшою мірою, чим формою.

Суть доктрини «ділова  мета» полягає в тому, що операція, що дає певні податкові переваги її сторонам, може  бути  визнана  недійсною,  якщо  не  досягне мети. При цьому досягнення податкової економії не визнається діловою метою операції.

Доктрина «операції  по  кроках»  служить  для  визначення податкових  наслідків  удаваних  операцій,  під  якими розуміють  операції,  що укладаються  сторонами для вигляду з метою прикрити іншу  операцію, яку  сторони  насправді  бажають  укласти.  Суд  при  розгляді  конкретної операції  як би  усуває  проміжні  операції,  проведені  сторонами,  і  розглядає  тільки фактичні  результати операції [79, с.53-54].

Дослідження поглядів окремих економістів дає змогу провести систематизацію найбільш загальних підходів до виокремлення видів податкового планування (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Класифікація заходів  щодо податкового планування

Ознака	Види дій з податкового  планування
1. Легітим-ність	Законні, або правомірні (що проводяться у встановленому законом порядку). Протизаконні, або неправомірні (не відповідні правовим положенням законодавчих актів держави).
2. Юрисдикція	Міждержавні, або міжнародні (які здійснено відповідно до міжнародного податкового права). Внутрідержавні (які засновано на використанні національного законодавства). Місцеві (які розроблено з урахуванням дії місцевих податкових нормативних актів).
3. Регулюван-ня податкового навантаження	Оптимізаційні (які направлено на мінімізацію податкових відрахувань підприємства). Тривіальні, або класичні (що полягають в правильному нарахуванні і своєчасній сплаті податків до бюджету без застосування спеціальних дій з їх скорочення).
4. Суб'єкт, який планує  оптимізацію	1 .Загальнодержавні (бюджетно-податкове  планування). 2.Корпоративні (податкове планування суб'єктів господарювання). 3. Сімейні або особисті (податкове планування для фізичних осіб).

Продовження таблиці 2.2