Концептуальні підходи до формування системи індикативного планування на підприємстві

Виробнича програма визначає складність та якість продукції, яка  підлягає виготовленню і доставці споживачам в плановому періоді згідно з договорами поставок. Цей план є вихідним і провідним розділом як перспективного, так і поточного планування економічного і соціального розвитку підприємства. На його основі визначається потреба у виробничих ресурсах, економічні результати господарської діяльності підприємства.

Основним завданням  плану виробництва ДП «Мишковицький  спиртовий завод» є максимальне  задоволення потреб споживачів у  високоякісній, конкурентоздатній  продукції при найкращому використанні ресурсів з метою отримання прибутку. Для вирішення цього завдання в процесі планування необхідно дотримуватись таких вимог:

• обгрунтування обсягів виробництва замовленнями споживачів та достовірний облік попиту продукції;
• повна узгодженість натуральних і вартісних обсягів виробництва, постачання і реалізації продукції;
• забезпечення плану виробництва можливостями підприємства і, в першу чергу, його виробничою потужністю.

При складанні виробничої програми слід орієнтуватись на вибір  тих товарів, які принесуть виробнику найбільші прибутки.

За результатами дослідження  потреб ринку в продукції підприємства визначають обсяг виробництва кожного  виду продукції, при цьому досягається  рівновага попиту і пропозиції. Це означає, що плани виробників та споживачів з виготовлення і споживання виробу або послуги збігаються, що є важливою умовою нормального функціонування підприємства.

Планування виробництва  продукції на підприємстві - це процес розроблення та виконання основних показників з обсягів виробництва. Номенклатуру, асортимент і кількісні показники продукції визначають, виходячи з потреб ринку, на підставі яких складають план збуту продукції.

У процесі планування виробництва продукції досягається  забезпечення збалансованості виробничої програми і виробничої потужності, конкретизація обсягів та термінів виконання робіт та послуг, також виконують розрахунки потреб в усіх видах ресурсів і визначають можливості забезпечення ними процесу виробництва [18, с. 93].

Вирішуючи, яку продукцію  виробляти на підприємстві та в якій кількості, варто виходити з:

- попиту на продукцію,  рівня і динаміки цін, наявності  конкурентів і цін на продукцію; ,

- власних можливостей,  тобто наявності виробничої потужності  та площі, трудових та матеріальних  ресурсів.

У процесі планування виробництва продукції необхідно забезпечити взаємоузгодження обсягів виробництва продукції зі зміною попиту на неї в певні періоди.

Визначаючи виробничі можливості, виконують розрахунки наявних і  потрібних виробничих можливостей, кількості працівників, матеріальних ресурсів. У ринкових умовах основним обмеженням виробництва товарів є недостатність товарів. Через це на підприємстві обсяг виробництва лімітується

багатьма факторами.

Плануючи виробничу  програму використовують:

• стратегічний і перспективний плани виробництва продукції;
• прогноз потреби в продукції підприємства;
• результати вивчення поточного попиту на продукцію;
• заходи щодо збільшення виробничих потужностей підприємства;
• дані про залишки нереалізованої продукції в попередньому періоді.

На етапі планування виробничої програми і особливо її структури, тобто питомої ваги конкретних видів виробів чи послуг, необхідно виходити з основних економіко - теоретичних показників, суть яких полягає в тому, що можливий випуск продукції за повного і ефективного використання ресурсів при даному розвитку технології характеризує крива виробничих потужностей, на якій зображено альтернативні варіанти структурної програми.

Виробнича програма є  визначальним розділом господарської  діяльності та розвитку підприємства.

Особливості розроблення  виробничої програми як етапу стратегічного та довгострокового планів виходять із того, що ці плани спрямовані на досягнення

якісно нових цілей, пов'язаних з докорінними змінами  стану підприємства, як з погляду  видів та якості продукції, так і  з точки зору технічних і технологічних змін процесу виробництва [30, с. 238].

 Виробничу програму розробляють  на основі прогнозів потреби  в певній продукції, при цьому  накреслюють стратегію збільшення  виробництва окремої продукції,  з урахуванням зміни технології  процесу виробництва та попиту на неї.

 Формування виробничої  програми в умовах ринку має  певні особливості, які зводяться  до таких аспектів:

• орієнтація планів на ринок, на конкретного споживача, на врахування змін кон'юнктури ринку, на своєчасне і якісне виконання договірних зобов'язань;
• самостійна розробка планів на основі певних вихідних даних, в основі розробки плану виробництва лежить договір поставки продукції;
• необхідність забезпечення гнучкості у плануванні виробництва продукції через розробку поточних, річних і оперативних планів;
• коригування показників виробничої програми на протязі планового періоду в зв'язку з інфляційними процесами, а також зміни номенклатурно-асортиментних позицій плану в зв'язку з неритмічністю поставок сировини;
• поєднання різноманітних форм розробки виробничих програм, періодичності і детальності їх розробки з метою забезпечення вертикального структурного розрізу плану;
• пріоритетність натуральних, якісних показників плану виробництва з метою задоволення потреб споживача і забезпечення конкурентоспроможності продукції;
• підпорядкування процесу формування і доведення виробничої програми до конкретних виконавців;
• формування багатоваріантності розробки планів виробництва з метою вибору оптимального, тобто який досягається при мінімальних витратах і дає можливість одержати високий прибуток, що забезпечить платоспроможність роботи підприємства [33, с. 127].

Плановий обсяг виготовлення кожного виробу розподіляється за календарними періодами (кварталами, місяцями). При  цьому керуються такими вимогами: 

- додержання встановлених  строків поставки продукції відповідно  до укладених договорів;

• рівномірне завантаження виробничих потужностей в усіх підрозділах підприємства;
• підвищення концентрації виробництва обмеженням номенклатури виробів, яка виготовляється одночасно.

Розподіляючи виробництво  продукції, враховують:

• кількість робочих днів у кожному плановому періоді;
• змінність роботи підприємства та його підрозділів;
• планову зупинку устаткування на ремонт;
• стан технічної підготовки виробництва.

Схема формування виробничої програми підприємства подана наступним чином:

 

 

 

 

 

 

Рис.2.1 Формування виробничої програми

Особливе місце у  формуванні планів випуску продукції  займають державні замовлення.

Державні замовлення включають поставку продукції, яка  необхідна для вирішення загальнодержавних і соціальних завдань, зміцнення обороноздатності країни.

Виконання державних  замовлень повинно бути вигідним для підприємства з позицій його господарських інтересів, що досягається  шляхом надання певних пільг та переваг у матеріально-технічному забезпеченні, ціноутворенні, отриманні кредитів.

Конкретна потреба у  найважливіших видах продукції  визначається урядом України, який через  державні органи управління розподіляє між підприємствами державні замовлення.

Забезпечується виконання державних замовлень через укладання контракту, який є основним документом, що визначає права та обов'язки державного замовника і постачальника по забезпеченню державних потреб.

Виробнича програма з  номенклатури і обсягу випуску має  забезпечувати повне завантаження всіх робочих місць (устаткування) і персоналу.

Розробляючи річну виробничу  програму, необхідно забезпечити  максимальний дохід, високу фінансову  стійкість і платоспроможність  підприємства [63,с. 141].

Продукція, яка виготовляється на ДП «Мишковицький спиртовий завод», відтворюється в натуральних і вартісних формах.

Проаналізуємо виконання  плану із випуску продукції за номенклатурою, асортиментом і обсягом  в натуральних одиницях виміру згідно таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Аналіз виконання плану по асортименту ДП «Мишковицький спиртовий завод»

Асортимент продукції	Одиниця виміру	2009 рік	2010 рік	Відхилення в сумі	Відхилення у %
Спирт умовний	Тис. дал.	497,6	680,3	182,7	136,72
Спирт вища очистка	Тис. дал	429,8	580	150,2	134,95
Спирт Екстра	Тис. дал	5,8	*	*	*
Спирт Люкс	Тис. дал.	35,4	67,2	31,8	189,83
ФГЕС	Тис. дал.	20,6	25,1	4,5	121,84
Сивушне масло	Тис. дал.	2,7	2,9	0,2	107,41
Вуглекислота	Тон	25,4	17,6	-7,8	69,29
Концентрований яблучний сік	Тон	230,8	45,3	-185,5	19,63

 

Отже, із таблиці 2.7 бачимо, що завдяки технологічній схемі, яка використовується на заводі обсяг випуску спирту у 2010 році в порівнянні з 2006 роком збільшився. Не виконано програми по випуску вуглекислоти, оскільки у 2009 році показник становив 25,4 тон, а у 2010 році лише 17,6 тон. Також не виконано плану по виробництву концентрованого яблучного соку. Підприємство на досягнутих результатах не зупиняється, а тому планує збільшувати випуск продукції.

Виробнича програма має  формуватися з урахуванням ресурсів підприємства. Оптимальною виробничою програмою є така, що відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати діяльності за прийнятим критерієм. її обчислюють за допомогою економіко-математичного методу - лінійного програмування з використанням обчислювальної техніки. Критерієм оптимальності найчастіше вважається прибуток або вартісний обсяг виробництва. Обмеженнями є виробничі потужності, матеріальні або трудові ресурси.

Оптимізація виробничої програми проводиться з метою: 

- планування оптимальної структури номенклатурних позицій, тобто більш економічно вигідного формування виробничої програми: скільки та яких виробів треба виготовити в плановому періоді за раціонального і повного використання виробничих потужностей, трудових і матеріальних ресурсів;

- визначення максимально  можливого обсягу продукції та  економічної межі нарощування  її виробництва, при цьому враховують  закон спадної продуктивності  ресурсу.

 

3. Аналіз формування маркетингового плану підприємства

 

Система ринкових відносин передбачає тісний взаємозв'язок між процесами виробництва, розподілом і споживанням матеріальних благ у сфері обмежених економічних ресурсів. Підприємство планує виробництво товарів тільки в таких обсягах і строках, які відповідають запитам споживачів, і на їх основі визначає всі планові показники.

Одна з основних цілей  маркетингового дослідження - визначення ринкових можливостей підприємства. Перед тим, як обрати свій цільовий ринок, необхідно ретельно зважити  і оцінити кожну з виявлених  можливостей, правильно визначити розмір ринку, потенціал його зростання, можливі прибутки і попит. Прогнози продажу буде використано фінансовим відділом для залучення обігових коштів, виробничим відділом - для визначення потужностей і планової продуктивності, відділом закупівель - для придбання сировини і матеріалів відповідно до потреб, а відділом кадрів — для наймання необхідної робочої сили. Якщо прогноз виявиться далеким від реальності, підприємство витратить кошти на формування надлишкових запасів і виробничих потужностей або не зможе задовольнити потреби ринку і не отримає прибутків.

Для прогнозування обсягу продажу необхідно оцінити рівень попиту на продукцію.

Перший крок у дослідженні  ринку полягає в оцінюванні сукупного  ринкового попиту - кількість товару, яка може бути придбана певною групою споживачів у певному районі, у певний момент часу, у тому самому ринковому середовищі [25, с. 341].

Для оцінювання майбутнього  попиту на продукцію підприємство вивчає наміри споживачів, проводить експертні  оцінки та тестування ринку. Дослідження намірів споживачів є цінними і та інформація, яка отримується використовується для коригування планів виробництва і маркетингу.

Завод також отримує  експертний прогноз рівня попиту. Експертами можуть бути дистриб'ютори, постачальники і консультанти з маркетингу.