Образи та сприйняття

•   Комбатантам забороняється маскуватися під цивільне населення.

•   Забороняється застосовувати голод як метод ведення війни проти цивільного населення.

•   Забороняється знищувати об'єкти, які використовує цивільне населенням (запаси продуктів харчування, сільськогосподарські райони, споруди для постачання питної води тощо).

•   Забороняється знищувати дамби, греблі й атомні електростанції, якщо такі удари можуть привести до великих втрат серед цивільного населення.

2. Забороняється використовувати зброю, застосування якої має не вибірковий характер (уражає цивільні та воєнні об'єкти, людей) і заподіює надмірні страждання.

•   Забороняється застосовувати певні види зброї (хімічна і біологічна зброя, засліплююча лазерна зброя, зброя, що наносить поранення осколками, які не виявляються рентгенівським промінням, отруйні речовини, протипіхотні міни тощо).

•   Забороняється видання наказу, згідно з яким у результаті нападу ніхто не залишається в живих, або ж залякувати відповідним чином.

3. Цивільним особам, пораненим комбатантам і військовополоненим має бути збережене життя, їм повинен бути наданий захист, з ними необхідно поводитися гуманно.

•  Нікого не можна піддавати фізичному або психічному насиллю, тілесним покаранням, жорстокому чи принизливому поводженню.

•   Забороняється сексуальне насилля.

•  Сторони конфлікту зобов'язані підбирати і надавати необхідну допомогу пораненим і хворим супротивника, що знаходяться в їхній владі.

•   Забороняється вбивати чи наносити поранення супротивнику, що здається в полон чи не в змозі вести бойові дії.

 •   До військовополонених необхідно ставитися з повагою і гуманно.

•    Забороняється  брати заручників.

•    Забороняється насильне переміщення цивільного населення. Забороняється проводити «етнічні чищення».

•    Люди, що знаходяться в руках супротивника, мають право на зв'язок із родичами, одержання гуманітарної допомоги (продукти харчування, медична допомога, психологічна підтримка тощо).

•   Незахищені групи населення, такі як: вагітні жінки і матері, що годують; діти, які залишилися без опіки; люди літнього віку тощо повинні мати особливий захист.

•    Забороняється  вербувати та використовувати в  ролі комбатантів дітей, молодших 15 років.

•    Кожна людина має право на судові гарантії (безсторонній трибунал, законні процесуальні дії тощо). Забороняються колективні покарання.

4. Медичний персонал та установи (госпіталі, лікарні, санітарні, транспортні засоби тощо) повинні поважатися і одержувати необхідну підтримку і допомогу для виконання своїх функцій.

•   Емблема Червоного Хреста чи Червоного Півмісяця є символом захисту медичного персоналу і медичних установ. Забороняється нападати на людей і об'єкти, що мають таку емблему. Забороняється також неправомірне використання емблеми.

•   Медичні формування і транспортні засоби не можуть бути учасниками або об'єктами бойових дій.

•   Першочерговість допомоги пораненим і хворим повинна залежати тільки від медичних показань.

Словник

Супутні втрати: ушкодження або втрати, заподіяні випадково під час бойових дій, незважаючи на всі необхідні запобіжні заходи, або у будь-якому випадку, зведення до мінімуму втрат серед цивільного населення, поранень, збитку цивільним об'єктам.

Некомбатант (виведений з ладу супротивник): це стан комбатантів, які захоплені в полон, поранені, хворі чи потерпілі від аварії корабля, і з цієї причини більше нездатні боротися.

Цивільна  особа: будь-яка особа, що не належить до збройних сил (не комбатант). (У випадку сумніву щодо нього вона вважається цивільною особою.) Якщо цивільні особи беруть безпосередню участь у бойових діях, то вони стають комбатантами і позбавляються захисту.

Цивільні  об'єкти: будь-які об'єкти, що не виступають воєнними цілями. Якщо цивільні об'єкти використовуються для підтримки проведення воєнної операції, тоді вони стають воєнними об'єктами і втрачають захист з боку гуманітарного права.

Комбатант: особа, яка безпосередньо бере участь у бойових діях чи входить до складу збройних сил.

Воєнні  об'єкти: комбатанти й об'єкти, що в силу своєї спеціалізації, розташування, призначення або використання вносять ефективний вклад у воєнні операції, і руйнування яких дає визначену воєнну перевагу.

Поміркуйте

-   Які правила МГП  порушуються найчастіше? Чому?

-   Якими причинами пояснюють люди порушення того чи іншого правила МГП?

Завдання

1.  Заповніть робочий листок «Яке правило було порушене». Згрупуйте визначені вами причини порушень правил МГП за певними категоріями, наприклад: заради безпеки; заради військової переваги; тому що це робила інша сторона конфлікту; через помсту; через розпач або інші емоції; недолік ресурсів; незнання законів.

2.  У тексті «Голоси з війни 2» знайдіть висловлювання, що показують зв'язок одного порушення з іншим, тобто коли наступне є наслідком попереднього. Наприклад: одна сторона конфлікту встановлює кулемет на даху госпіталю, а інша, як наслідок, атакує цей госпіталь; жорстоке поводження з полоненим призводить до його вбивства, і цьому прикладу слідуватимуть інші.

Поміркуйте

-  Як визначені вами  порушення можуть призвести до  нових? Запишіть свої думки  у нижній частині робочого  листка «Яке правило було порушено».

    Розгляньте завдання Практикуму і складіть «ланцюжок наслідків». Оберіть одне з порушень правил МГП та зобразіть ланцюжок наслідків, до яких може призвести це порушення. Пам'ятайте, що деякі порушення можуть породжувати множинність наслідків.

Завдання

Спілкування

Напишіть спільну статтю про порушення, обране групою під  час обговорення блоку 3 («Чи можемо ми обмежити наступні порушення?»), а також про запропоновані учнями способи обмеження порушень у майбутньому. Або підготуйте малюнки для ілюстрації порушень. Чи зробіть плакати для поширення цих ідей. Поділіться своїм напрацюванням на Інтернет-сторінці програми «Досліджуючи гуманітарне право»

Ланцюжок наслідків

Виберіть порушення і  складіть ланцюжок наслідків, до яких може призвести це порушення. Пам'ятайте, що деякі наслідки можуть призвести до різних варіантів ланцюжків наслідків. Тому з'являються мережа ланцюжків.

Приклад із блоку  «Голоси з війни 2»:

Було багато випадків, коли солдати змінювали форму на звичайний одяг. Солдати маскуються під цивільне населення. Неможливо розрізнити солдатів і цивільних осіб. Побоювання, що можуть застосовуватися й інші види маскування. Невинне населення стає військовою ціллю як комбатанти. Підозра, що медичний персонал і працівники гуманітарних організацій є переодягненими комбатантами. Гуманітарна діяльність переривається або припиняється.

Дебати

Проведіть дебати щодо такого твердження: «Краще існування справедливого  закону, що часто порушується, ніж  відсутність закону взагалі».

Для цього створіть дві  команди-учасниці дебатів й одну команду суддів. Команди мають  попередньо переглянути свої записи, інші необхідні джерела. Кожна з  команд-учасниць дебатів планує таке:

а)    п'ятихвилинний виступ;

б)    аргументи, що, на їхню думку, інша команда наведе в противагу їхньої позиції;

в)     власні відповіді на ці аргументи.

Розгляд може включати: роль законів, які часто порушуються, приклади інших законів, крім МГП, які  часто порушуються, але все ж  є вагомими, історію прийняття  законів, не підвладних часу, цінність закону як ідеалу, альтернативи закону.

Протягом запланованого  часу команда суддів має виробити критерії для оцінки результатів дебатів. Тривалість дебатів (20 хвилин).

Поміркуйте

-   Що таке ескалація порушень? Зі щоденних випусків новин або мережі Інтернет наведіть приклади подій, в яких має місце ескалація порушень правил МГП.

2. Чи можна обмежити  можливі порушення МГП

Поміркуйте

-    Чи можуть бути  обмежені розглянуті порушення  правил МГП?

    Виберіть одне з порушень правил МГП та запропонуйте способи обмеження цього порушення. Оцініть, до яких наслідків веде застосування кожного із запропонованих способів. До чого, у свою чергу, приведе кожний з цих наслідків?

- Чи вважаєте ви, що більшість країн погодилася б з такими пропозиціями? Чому так? Чому ні? Як це можна було б проконтролювати?

Поміркуйте

-  Чи погоджуєтеся ви з твердженням: «Краще існування справедливого закону, що часто порушується, ніж відсутність закону взагалі»? Аргументуйте свою думку.

-  Чи є інші приклади правил, що цінуються у суспільстві, незважаючи на те, що їх часто порушують?

 

 Зверніть увагу

 

-   Правила МГП призначені  спеціально для ситуацій збройного  конфлікту.

-   Порушення МГП  часто призводить до ланцюгової  реакції та подальших порушень.

-  Люди називають найрізноманітніші причини порушень правил МГП, що іноді трапляються: помста, ведення бою в населених кварталах, думка про те, що цивільне населення допомагає ворогові, протизаконні накази командирів тощо.

-   Коли одне порушення веде до іншого, а наступне - часто істотно серйозніше, ніж перше, - має місце ескалація порушень.

Дослідіть самостійно

Як подане нижче висловлювання  Д. де Бечіллона пов'язане з темою  заняття? Напишіть короткий твір-роздум, в якому викладіть власні думки щодо цього твердження:

«Цей закон неначе дамба  перед припливною хвилею. А приплив не примушує на себе довго чекати. Він тисне, загрожує, проривається при першій можливості. Іноді дамбу повністю зносить. Так і наш закон, що часто порушується і не діє. Така його доля. Той, хто думає, що істинно правильним законом є той, котрий всіма поважається і якого усі дотримуються, ймовірно, живе в іншому вимірі».

 

Тема: З точки  зору комбатантів

Після цього заняття ви дізнаєтесь:

• які дилеми постають перед комбатантами під час бойових дій;

• які проблеми виникають внаслідок нечіткого розмежування комбатантів та цивільних осіб.

Познайомитесь із поняттями:

• комбатант;

• некомбатант;

• партизан;

•  цивільна особа.

Зможете:

• розрізняти комбатантів і цивільних осіб;

• аналізувати проблеми застосування МГП, що виникають внаслідок нечіткої різниці між цивільним населенням і комбатантами.

Вам стануть у пригоді:

•  витяги з Женевських конвенцій та Додаткових протоколів до них;

• описи дилем;

• навички роботи в групах;

•  текст «Основні правила МГП».

 

Гаазькі конвенції 1899 та 1907 років закріпили  положення про те, що бойові дії  мають вестися лише проти комбатантів, тобто осіб, які воюють. Цивільне населення, воєнні кореспонденти та священики з того часу не могли  бути об'єктами бойових дій.

Однак війна - це екстремальна ситуація. Солдати, перебуваючи на війні, нерідко  постають перед вибором між дотриманням  правил ведення війни і своєю особистою безпекою чи безпекою солдатів, за яких вони відповідають.

Багато дилем виникає через  нечітко визначену відмінність  між комбатантами і цивільними особами. Інколи ця різниця приховується сторонами задля отримання переваги чи забезпечення власної безпеки, іноді характер збройного конфлікту породжує таку неясність. Для того щоб правила МГП діяли більш ефективно, слід чітко розрізняти цивільне населення та комбатантів.

 

Поміркуйте

- Яким було ставлення окупаційних військ до цивільного населення України під час війни 1941-1945 рр.?

- Як дії партизанів вплинули на ставлення противника до цивільного населення?

 

1. Дилеми, з якими стикаються комбатанти

 

Із запропонованих описів оберіть  дві ситуації-дилеми, з якими стикаються солдати під час бойових дій. Проаналізуйте обрані дилеми за таким планом:

-  варіанти можливих дій;

-   можливі наслідки кожної з обраних дій у цій ситуації;

-   цілі гуманітарного характеру та вимоги МГП;

-  люди, втягнуті у ситуацію, їхні думки та ставлення;

- вплив їхніх емоцій і ставлення на наслідки воєнних дій;

-  умови, що визначають вибір цих дій: небезпека, обмежений час, вплив влади інших залучених людей тощо.

 

ЩО Ж МЕНІ ТЕПЕР РОБИТИ?

 

   Лейтенант командує відділенням, якому було дано наказ захопити в полон людей і майно знешкодженої ворожої колони, що складається з чотирьох човнів. Загін знаходить на місці кілька розвалених човнів. У світлі вогню вони відповідають на залпи вогнем. Потім кілька людей вийшли з укриття на березі каналу і наблизилися до лейтенанта з піднятими вгору руками. Він забрав групу полонених із собою, однак не знав, куди поділися два інші човни супротивника.

   Солдат відділення витяг одного супротивника з каналу. Черевна порожнина була розшматована шрапнеллю. Він лежав на землі з заплющеними очима, важко дихаючи. Внутрішні органи було вивернуто назовні. Стоячи на колінах перед цією людиною, лейтенант думав: «Боже мій! Що ж мені тепер робити?»

   Він міг викликати по радіо один із медичних гелікоптерів, щоб той забрав поранену людину, але наскільки безпечно для загону залишатися тут?

   Чи залишили солдати противника територію, можливо вони просто сидять на деревах, готуючись зістрибнути з першою нагодою? До того ж солдат дуже важко поранений, для того щоб загін міг сам нести його на базу.

   «Я не міг залишити пораненого вмирати, але чекання евакуаційного гелікоптера також могло створити деякі проблеми. Ми не знали, скільки чоловік було на зниклому човні. Ми зігнали сімох полонених. Якщо інші втекли, то вони могли переховуватися в лісі, озброєні до зубів. Якщо вони прийдуть на допомогу своїм товаришам, то ми потрапимо в неприємну ситуацію. Нас було всього п'ятнадцять, з сімома полоненими, за якими необхідно наглядати. Наближався вечір. У нас була тільки особиста зброя і мінімальний набір набоїв. Бракувало продуктових пайків, і у випадку небезпеки ми не могли викликати підмогу з повітря».