Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2012 в 16:00, реферат
Після цього уроку ви дізнаєтесь:
про правила роботи під час вивчення курсу ДГП;
про зусилля щодо заборони війни.
Познайомитесь із поняттями:
• людська гідність, війна, ворог, цивільне населення, зброя невибіркового характеру, поранений комбатант, об'єкти під захистом під час війни, гуманітарні організації, закон.
МОЖЕ Я ПОВИНЕН ПОКЛАСТИ ЦЬОМУ КРАЙ?
Цей партизан ледве не вбив його. Лейтенант був уже по пояс у воді, коли він відчув сильний удар, що збив його з ніг. Партизан вискочив із заростей очерету і накинувся на нього з ножем. У той момент лейтенант міг бачити тільки дві речі: дикість в очах і ніж у руці нападника.
Після запеклої боротьби у воді, лейтенант опанував руку нападника й утримав її, поки його товариш не прийшов на допомогу і не взяв партизана в полон. Знеможений молодий офіцер впав на березі.
Лейтенант починає приходити в себе від того, що солдати юрбляться навколо полоненого партизана. Вони допитують його, загрожуючи бойовим ножем. Лейтенант як людина, що командує цим загоном, вирішує перевірити, що відбувається. Він наближається до групи і бачить глибокі рани на грудях полоненого. Сержант намагається зупинити збудженого солдата, що веде допит, і кричить:
«Він не зможе стати нашим полоненим, якщо ти його заріжеш. Не роби цього. Ми зможемо сказати, що він був уже поранений, коли ми витягнули його з човна, заспокойся і не роби цього!»
Солдат, що веде допит, неохоче погоджується зупинитися, але потім він знову встромляє ніж у груди полоненого, коли той почав відмовлятися надати інформацію.
700 ПОЛОНЕНИХ І МАЛЕНЬКА НАДІЯ НА ЖИТТЯ
Бій у пустелі, віддалений від міста і нашої бази, нарешті успішно завершився.
Згадують солдати-переможці.
Голод вивів нас із трансу. Тепер у нас було 700 полонених на додаток до наших 500 солдат. У нас не було грошей (чи навіть базару); останній раз ми їли два дні тому. Заколовши наших їздових верблюдів, ми б мали м'ясо протягом шести тижнів, але це була б убога і дуже дорога їжа. Втрата верблюдів позбавила б нас можливості швидко пересуватись.
А ЯКЩО ВОНА ГОВОРИТЬ ПРАВДУ?
Коли стрілянина припинилася, ми оточили бункер. Там усе ще хтось був. Ми крикнули, щоб вони здавалися. Чоловік і жінка вийшли з піднятими руками. У бункері ми знайшли ще двох мертвих партизанів зі зброєю і документами. Ми були впевнені, що жінка і чоловік були солдатами противника. Люди, що знаходилися в бункері, відкрили по нас стрілянину, двоє з наших солдатів були вбиті. Зараз ми захопили цих двох з іще гарячою зброєю. Мої солдати хотіли їх за це убити. Як офіцер, що стоїть на чолі загону, я довго заспокоював своїх хлопців, закликаючи їх доставити полонених на базу. Потім я змушений був зупинити сержанта, що вів допит, через образи, які він завдавав полоненим. «Невже ви не знаєте про правила війни?» - закричав я. Він люто подивився на мене у відповідь. «Я просто хотів вибити правду з неї, -сказав він, - вони продовжують брехати і не дають потрібної інформації».
У душі я відчував, що він був правий. Нам потрібна була ця інформація, і як тільки вони будуть відправлені в табір для військовополонених, ми не зможемо її одержати. Але ми повинні одержати цю інформацію. Моя стриманість пропала. Я відвів чоловіка за будинок. Він продовжував усе заперечувати.
І тоді я крикнув: «Ти будеш говорити або вмреш». Я вистрілив у повітря, чоловік сховався в кущах. Потім я вивів жінку, приставив дуло рушниці до чола і сказав: «Твій друг збрехав; і я вбив його. Якщо ти не скажеш правду я вб'ю тебе теж. Де інші твої приятелі - партизани? Де вони зберігають зброю?»
Вона запевняла, що вони всього-на-всього рибалили й втекли в бункер, щоб заховатися від залпів снарядів. Вона дивилася прямо мені в очі, запевняючи у своїй невинності, і сльози котилися з її очей.
Ми піймали цю жінку і її друга на місці злочину. Вина була написана на їхніх обличчях - вони повинні бути винні! Але я не був уже в цьому впевнений.
ЩО НАМ РОБИТИ З ДЖИПОМ?
Ми, вісім повстанців армії звільнення, разом зі зброєю, провезеною через кордон, втиснулися в невеликий джип «Тойота». Коли ми дісталися до села, хлопчик років 12, схвильований, підбіг привітати нас. Він повідомив також нам, що весь ранок над селом кружляв літак і бомбив прилеглі території.
Ми сховали джип під деревами, щоб його не можна було роздивитися з повітря. Ми бачили чотири літаки, що гуділи над нашими головами і скидали бомби на село в двох кілометрах від нас. «Там знаходиться мій будинок, - сказав командир, - армія супротивника намагається відрізати шлях до кордону, зрівняти село з землею, щоб бути впевненими, що опору не буде. Деякі жителі села вже втекли в гори, але більшість так і залишилася у своїх будинках».
Винищувачі протягом деякого часу кружляли над нами, потім знизилися. У цей раз бомба вибухнула в 500 ярдах від нас. Двоє жителів села бігли до нас, вони запекло кричали:
«Ви повинні піти. У нас діти. Якщо з літака побачать джип, вони будуть нас бомбити. Вони знають, що тільки в повстанців є джипи».
Один із наших бійців заспокійливо відповів:
«Ви повинні вивести своїх дітей; поведіть їх у поле. Ми не можемо зараз забрати джип-його помітять з літака. Ми сховали джип під деревами. Ми боремося, щоб допомогти вам, захистити і звільнити. Якщо ви змусите нас піти і нас уб'ють, цим ви допоможете ворогу.
Зараз ви повинні рити окопи і будувати землянки, щоб ваші діти і жінки могли перебувати там у безпеці».
ЧИ ВІДКРИВАТИ ВОГОНЬ ПО СЕЛУ?
Рано вранці колона танків і машин з людьми прямує дорогою, розташованою вздовж густонаселеної окраїни міста. Ліворуч від нас була огорожа з дроту, що оточувала базу військово-повітряних сил, а праворуч виднілася довга низка будинків. Ми зупинилися, щоб оцінити ситуацію. Мій приятель, що знаходився на вежі танка, сказав: «Не подобається мені тут». Наш радист повернувся до мене і повідомив про те, що він перехопив розмови партизанів, які ховаються неподалік.
З місця керування танком відкривалася чітка картина місцевості. Крізь клуби пилу і хмарність ранкової погоди, я міг бачити силуети людей, що стрімко пересуваються серед будинків навпроти дороги, де стояли машини з нашими людьми. Я міг також ясно бачити, що люди були добре озброєні.
Хтось крикнув відкрити вогонь.
Завдання
Заповніть «Робочий лист дилеми». Обговоріть, яке правило МГП слід застосувати в обраній ситуації?
2. Відмінність між цивільними особами і комбатантами
Поміркуйте
- Кого у збройному конфлікті слід відносити до цивільних осіб, а кого - до комбатантів?
- Порівняйте свої думки із визначеннями у словнику.
Завдання
1. Прочитайте ст. 48 І Додаткового протоколу до Женевських конвенцій (1977). Кого вважати цивільною особою, а кого воєнною, що вважати цивільним, а що воєнним об'єктом? Наведіть приклади.
«Стаття 48. Для забезпечення
поваги і захисту цивільного населення
і цивільних об'єктів
2. Визначте, чи породжуватимуть наведені нижче ситуації дилеми для солдатів при дотриманні правил МГП:
- жінка постачає солдатам їжу і надає притулок;
- завод, що виплавляє сталь;
- університет, в якому є відділення по підготовці студентів до військової служби.
Поміркуйте
- До яких наслідків під час збройного конфлікту може призвести незнання того, хто є цивільними особами?
- Які причини спонукають комбатантів поводитися з цивільними особами як з комбатантами противника?
Зверніть увагу
- Дотримання правил МГП під час збройних конфліктів почасти породжує дилеми, пов'язані з відсутністю з'ясованої відмінності між комбатантами та цивільними особами. Іноді учасники подій навмисне не звертають уваги на цю різницю, а інколи ця межа зникає, коли бойові дії проходять у населених районах. Стаття 50 І Додаткового протоколу до Женевських конвенцій вимагає вважати будь-яку особу цивільною у випадку сумніву щодо того, чи є вона такою.
Дослідіть самостійно
У словнику іноземних слів слово дилема подане у двох значеннях:
а) судження, в якому предметові приписуються дві ознаки, що суперечать одна одній;
б) переносно - необхідність вибору між двома небажаними можливостями.
Яке з двох визначень, на вашу думку, точніше відображає інформацію, отриману на занятті? Обґрунтуйте свою позицію.
Тема: Хто несе відповідальність за дотримання норм МГП
Після цього заняття ви дізнаєтесь:
* хто із комбатантів несе відповідальність за порушення правил і норм МГП.
Познайомитесь із поняттями:
* відповідальність.
Зможете:
* визначати, яким чином реалізується відповідальність за порушення норм МГП.
Вам стануть у пригоді:
* кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р.;
* навички роботи у групі;
* тексти та ілюстрації до заняття.
Протягом 1941-1944 рр. територія України була окупована Німеччиною. Переслідування людей, масові вбивства цивільного населення та військовополонених, терор у концентраційних таборах були характерними ознаками встановленого нацистами режиму. Це було відверте порушення основоположних норм МГП, визнане всім цивілізованим людством щодо цивільного населення, військовополонених та інших категорій фізичних осіб, які ними захищаються.
Зазвичай відповідальність за те, що відбувається під час збройного конфлікту, лежить на комбатантах та їхніх лідерах - політичних та військових, тобто на тих, хто веде війну. Долучаючись до угод з МГП, держава має імплементувати ці норми у національне законодавство шляхом прийняття законів, що зобов'язують громадян держави дотримуватись МГП. Держава бере на себе й обов'язок вести підготовку та навчання військовослужбовців у дусі виконання основних правил МГП, а також зобов'язується враховувати його при плануванні й проведенні воєнних операцій.
1. Відповідальність за виконання правил і норм МГП
Поміркуйте
- Що саме необхідно комбатантам, щоб дотримуватися правил МГП?
- Чи потрібно їм знати ці правила і норми та мати відповідну підготовку з цих питань?
Завдання
1. Складіть перелік обов'язків у збройному конфлікті: а) солдатів; б) офіцерів; в) уряду. Порівняйте з ідеями, що висувалися вами раніше.
2. Прочитайте висловлювання трьох воєначальників армій різних країн. Запишіть у формі тез основну думку кожного висловлювання.
ХТО НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ?
1. Командир із Сальвадору
Ми навчали свої війська дотримуватися цих основних принципів і вживали суворих заходів щодо тих, хто не робив. Ми знали, що будь-яка помилка може зашкодити нашій справі. Якби я, як командир, допустив таку помилку, то це б призвело до серйозних наслідків. Ми наполягаємо, щоб усі наші війська виконували ці правила незалежно від складних обставин.
2. Полковника Йорданії
Коли ми починаємо війну, розробляється
документ, що містить усі накази
щодо ведення бойових дій. І нам
варто включити в цей документ
усі аспекти гуманітарного
3. Полковник із Зімбабве
На війні командири несуть відповідальність за виконання названих правил. Вони забезпечують дотримання правил за допомогою належного навчання і суворої дисципліни своїх підлеглих.
Окремі солдати, якщо вони належним чином навчені, мають високі моральні принципи і дотримуються суворої дисципліни. Але вони, так чи інакше, будуть убивати цивільних осіб, тому що це реальність війни. Однак саме контроль з боку польових командирів не дає цьому перерости в бездумну різанину. Якщо вищі командири не розуміють цих правил, якщо вони не наполягають на виконані їх солдатами, у такому випадку на полі бою у вас просто некерована банда, подібна до зграї диких тварин.
У кращих командирів кращі солдати, а не навпаки. Ми можемо взяти найкращих солдатів у світі і поставити командиром над ними повного дурня, і ці солдати стануть некерованою юрбою вже через тиждень. Але можна поставити гарного командира на чолі найгірших бійців, і вони почнуть мінятися в той же день.
Поміркуйте
- Як думки та ідеї військових начальників можна використати поза збройним конфліктом?
- Чи завжди кінцевий результат виправдовує засоби, використані для його досягнення?
- Чи можуть неправомірні дії підлеглих дискредитувати завдання, поставлене командиром?
Поміркуйте
Коли солдату віддано наказ, що порушує норми МГП:
- Чи можуть виникнути протиріччя між виконанням наказу командира та нормами МГП під час збройного конфлікту?
- Чи буде наказ командира, що порушує норми МГП, законним?
- Чи повинен солдат виконувати наказ, що порушує норми МГП?
Завдання
1. Розгляньте наведені нижче висловлювання воєначальників XX століття та дайте відповіді на запитання до них:
а) «Бій - це крайній засіб. Без гуманітарного права в кінці тунелю світла немає».
— Що мається на увазі під словами «в кінці тунелю світла немає»?
б) «Якщо ви надаєте можливість противнику програти гідно, то він не відчуває, що повинен битися до останнього солдата. Ось про що кажуть ці норми».
— Яким чином надання противнику можливості програти з гідністю може сприяти відновленню миру? Чи можна застосовувати цю ідею до щоденних суперечок та конфліктів? Відповідь обґрунтуйте.
2. Використовуючи ілюстрації до декількох з основних правил МГП, складіть невеликий перелік правил поведінки комбатантів під час бойових дій.
Зверніть увагу
- Для того щоб МГП поважалося й норми його дотримувалися, значна кількість людей повинна сумлінно виконувати свої обов'язки. Хоча порушити правила МГП може одна конкретна людина. Для дотримання норм МГП потрібні спільні зусилля урядів, воєначальників та кожного з комбатантів.
- Дотримання норм МГП слугує інтересам будь-якої країни.