Образи та сприйняття

Іншими словами, я вважаю, що право  війни є дуже древньою основою  більшості цивілізацій хоча б  тому, що жорстокість і насилля  мають настільки серйозну загрозу  для суспільства і всіх народів, що вони змушені шукати шляхи його стримування. Даючи право вести війну винятково воїнам, зобов'язаним дотримуватись визначених правил, людство контролює цей процес.

 

Поміркуйте

-  Чи погоджуєтесь ви з тим, що людське суспільство має визначати коло осіб, які можуть носити зброю?

 

2. Кодекси поза часом

 

Поміркуйте

- Пригадайте історію про людей, яким довелося воювати: історію, почуту в вашій родині, у вашому оточенні, кінофільм або літературний твір.

- Чи мали персонажі згаданої вами історії певні правила, які визначали дії, що заборонені у бою? Чи дотримувались ці персонажі правил поведінки у збройному конфлікті? До чого призвело дотримання або порушення їх?

 

Завдання

Прочитайте та проаналізуйте текст  кодексів ведення бойових дій:

- Коли й де він був складений?  Звідки прийшли ці кодекси?  Покажіть на географічній карті відповідні регіони. Який вплив мали ці правила у той час і у тому місці?

 

ПРИКЛАДИ КОДЕКСІВ ВЕДЕННЯ  БОЙОВИХ ДІЙ

12-16ст., Європа

Хоча зараз важко точно  процитувати правила, що регламентували поводження лицарів в ЕРУ ЛИЦАРСТВА, однак ясно, що такий кодекс правил існував. Існують приклади відваги, галантності, розуміння і милосердя, натхненні цими правилами, відповідати яким міг тільки справжній чоловік. Відповідно до усього кодексу, лицарі були зобов'язані піклуватися про слабких (до яких феодальне суспільство також відносило хворих), пригноблених і вдів.

13 ст., Європа

Відповідно до права у  війні, церква забороняла застосування арбалетів, оскільки вважалося «недостойно» кінному лицарю бути вибитим із сідла  стрільцем із простого народу.

Відповідно до цього права, позови про порушення звичаїв  війни розглядалися спеціальними воєнними чи королівськими судами (Лицарський суд в Англії, Паризькі збори у Франції), де під час формальних судових суперечок юристи проясняли суть справи і виносили розпорядження. Природно, що неперевершеними експертами у військових справах були лицарі і герольди, їхнє свідчення відігравало вирішальну роль у складанні законів і застосуванні їх у конкретних випадках. Цей механізм є доказом того, що право війни було інструментом універсальної традиції. На час Божого миру церква забороняла атакувати святі місця, представників духовенства, селян, жінок, дітей, мандрівників і паломників. На час Божого перемир'я церква забороняла поєдинки у визначені дні, такі як неділя і релігійні свята.

15 ст., Англія

... щоб жоден воїн під страхом смерті не смів мародерствувати у Святій Церкві, щоб украсти добро чи прикраси, що належать їй, чи зазіхнути на життя духовної особи чи будь-якої іншої (якщо тільки вона не озброєна); під страхом смерті забороняється убивати або вчиняти насильство над жінкою. Ніхто не має права взяти в полон духовну особу (якщо тільки вона не озброєна) під страхом ув'язнення і долю його вирішить воля короля.

Поміркуйте

-  Чи повинні кодекси ведення війни бути обов'язково записані? Чому?

- Які основні, на ваш погляд, правила зафіксовані у кодексах ведення бойових дій?

- Чи є з-поміж цих правил ті, що повторюються?

-  Чи знайшли ви в  кодексах правила, подібні до  тих, які б ви запропонували?

- Ким вперше запропоновано правила поведінки у збройному конфлікті на міжнародному рівні?

Зверніть увагу

• Історія людства знає багато правил, метою яких є обмеження насильства для зменшення страждань та надмірних руйнувань.

• Людські зусилля щодо обмеження жорстокості та страждань, спричинені війною, універсальні.

• Кодекс ведення бойових дій не обов'язково має бути написаний на папері. Кодексом його робить те, що кожен впевнений в його обов'язковості для всіх.

Дослідіть самостійно

1. Оберіть один з «Прикладів кодексів ведення бойових дій» для індивідуального опрацювання. Дізнайтеся, де та коли він був складений. З'ясуйте, що відомо про авторів кодексу та обставини, за яких він був введений.

2. Пригадайте один із збройних конфліктів, що відбувався в той час і в тій частині світу, де складався один з «Прикладів кодексів ведення війни». Спробуйте розшукати свідчення пре дотримання або порушення сторонами конфлікту кодексу (використайте для цього літературу, Інтернет, фільми тощо).

3. Дізнайтеся про обставини, за яких відбулася битва при Соль-феріно, з'ясуйте причини, чому саме ця битва має особливе значення для міжнародної спільноти (використайте для цього літературу, Інтернет).

 

ПРИКЛАДИ КОДЕКСІВ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ

ДАВНЬОГРЕЦЬКІ КОДЕКСИ (8 ст. до н. е.)

Під час війни за Левантинську долину сторони, що боролися, домовилися не застосовувати метальну зброю...

(7 ст. до н. е.)

По закінченні першої Священної  війни держави-переможниці заприсяглися більше ніколи не відрізати доступ грекам до їжі чи води під час облоги.

(6 ст. до н. е.)

Існували такі домовленості, що регулювали ведення міждержавного  конфлікту:

•  воєнні дії іноді неприйнятні: священні перемир'я, особливо оголошені н період Олімпійських ігор, повинні дотримуватися;

•  воєнні дії проти визначених осіб і у визначених місцях неприйнятні: недоторканність священних місць і священних осіб, особливо вісників і просителів, повинні поважатися;

• після битви потрібно віддати супротивнику тіла його загиблих товаришів: прохання повернути тіла загиблих рівносильне визнанню своєї поразки;

•  військовополонених краще віддати за викуп, ніж проводити масові пок; рання чи калічити;

•  покарання супротивників, що здалися, буде обмежено;

• війна є справою воїнів, тому некомбатанти не повинні стати першочерговими цілями для атаки;

• воювати можна під час звичайного сезону військових таборів (влітку).

• варто обмежувати використання особливо жорстоких видів зброї (наприклад пращ).

КОДЕКС  МАНУ

(І ст. до н. е., Індія)

•   Коли бореться він із ворогом, то нехай не використовує зброю, заховану в дереві, зброю, що має наконечники гострі, отруєні чи палаючі вогнем.

•  Так не буде славним воїном побитий ні простий слуга, ні той, хто руки здіймає; про пощаду, ні той, хто втікає або присідає, ні той, хто скаже: «Я - твій (здаюся)»

•  Ні той, хто спить, хто втратив щит чи беззбройний чи просто збоку : битвою спостерігає, ні той, хто зляканий, ні той, хто боротися вже кинув; однак у всіх цих випадках нехай пам'ятає він про обов'язки славних воїнів.

КОДЕКС  БУСІДО (12 ст., Японія)

•  Якщо ти виграв бій, не убивай солдата, що втікає, чи пораненого; не оголюй геніталії і не порушуй пристойностей; не опоганюй тіла полеглих; не заходь до чужого будинку без дозволу; не відбирай майно мешканців цього будинку; не заподіюй шкоди жінкам, навіть якщо вони ображають тебе чи твоїх правителів; і завжди пам'ятай Всевишнього, щоб міг здобути милість Його.

•   Третім догматом навчання Бусідо є гуманність: любов, терпимість і співчуття до інших. Гуманність розглядалась як особлива вимога до лідерів. Прояв на полі бою людинолюбства у ставленні до слабких і поводження з полоненими повністю суперечать цьому догмату.

ХАЛІФАТИ ІБНАБІТАЛЕБ та ХАЛІФ АБУБАКРАЛЬ-СИДДИК

(7 ст., Близький Схід)

 

• Уникай зрадництва, надмірної жорстокості, віроломства і знущань; ніколи не убивай дітей, старих чоловіків чи жінок;

• Ніколи не рубай і не підпалюй пальмові дерева, ніколи не рубай фруктові дерева; ніколи не убивай кіз, корів чи верблюдів, крім як заради їжі. Якщо проходиш повз людей, що моляться, не заважай їм,

 

«ПРО ПРАВО ВІЙНИ І МИРУ» Г. Грацій (1625 р., Нідерланди)

 

•  Полонені мають право одержувати предмети першої необхідності... утримуватися в достатніх умовах, на підлозі повинна лежати солома гарної якості, яка повинна замінятися щотижня...

•  Обидві сторони зобов'язані піклуватися про поранених: ...необхідно подбати, щоб їм було виділено медикаменти і харчування... військове командування зобов'язане надати охорону для супроводу до пораненого, хірургів і їхніх асистентів... більше того, військове командування зобов'язане подбати, щоб полонених репатріювали сушею чи морем, чим зручніше...

• Хворі обох армій не будуть братися в полон; вони повинні залишатися у безпеці в лікарнях, і супротивник може приставити до них охорону. Хворі і їхня охорона будуть без зволікання найкоротшим шляхом відправлені додому...

•  Забороняється примушувати військовополонених приєднуватися до армії супротивника.

•  Військовополонені мають право відправити незапечатаний лист зі звісткою про затримку.

 

ІЗ ФРАНКФУРТСЬКОЇ УГОДИ ТА КОНВЕНЦІЇ {1743 р., Німеччина)

 

Міжнародне суспільство - це співтовариство, яке об'єдналося, усвідомлюючи, що держави мають правила, які стосуються інших держав і правителів. Це право народів керує всіма людьми і всіма країнами і дотримується всіма згідно з письмовою угодою в країнах з устояними звичаями.

 

«ПРО СУСПІЛЬНИЙ ДОГОВІР» Ж.-Ж. Руссо (1762р., Франція)

 

Оскільки метою війни вважається знищення ворожої держави, існує право знищувати його захисників, коли вони озброєні; але як тільки супротивник здався і склав зброю, він перестає бути ворогом чи знаряддям його політики. Це знову звичайні люди, і вже ніхто не має права забрати у них життя...

 

НЕПИСАНА  ВІЙСЬКОВА   ТРАДИЦІЯ                                                                                                                                                                                                                                                                                

(18ст., країни Сабелінської зони, Нігерія, африканські країни Сенегал, Сомалі, Малі, Верхня Вольта)

•  Усі знатні молоді люди навчалися етики ведення війни, оскільки усі вони мали стати воїнами, їх учили ніколи не позбавляти життя ворога, що лежав на землі, оскільки, упавши, ворог визнавав свою слабкість.

• Кодекс «Захищені від списа» (Бірі-ма-гейдо) визначав категорію людей, про яких потрібно було піклуватися і допомагати в усі часи, а особливо під час збройного конфлікту. У ту категорію входили жінки, діти, старі, хворі, гості, релігійні діячі і парламентарі.

•  Ніхто не має права нападати на беззбройного супротивника. Цього супротивника потрібно взяти в полон.

•  Напад на село, у якому лише жінки і діти, - це не війна; це - злодійство, а ми не злодії.

 •  Згідно з кодексом LAPIR, вести чесну війну - значить ніколи не кривдити мирне населення і не наносити збитків.

 

КОДЕКС ЛІБЕРА (1863р., США)

• Солдати не мають права позбавляти життя виведених з ладу супротивників, що лежать

на землі чи військовополонених, захоплених    

іншими солдатами.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

• З розумінь безпеки військовополоненого  можна затримати або взяти під варту. Не можна навмисно піддавати військовополоненого будь-яким стражданням чи приниженню. Запобіжний захід і характер ставлення до військовополоненого можуть бути змінені на час затримки відповідно до вимог безпеки.

•  3 військовополоненим необхідно поводитися гуманно, йому повинно надаватись просте, але повноцінне харчування, яке може собі дозволити супротивник. Відповідно до стану здоров'я і звання військовополоненого, супротивник може зажадати виконання робіт на свою користь.

•  Кожному пораненому військовополоненому повинна надаватись медична допомога відповідно до кваліфікації медичного персоналу.

 

КОДЕКС ВОЇНА МАОРІ (1864р., Нова Зеландія)

•  Якщо поранений чи полонений супротивник поверне приклад мушкета чи рукоятку шпаги в мою сторону, я збережу йому життя.

•  Якщо я зустріну одного із солдатів Пакеха, але в нього не буде при собі зброї, то я візьму його в полон і передам своєму начальнику, щоб з ним розібралися за законом.

•  Якщо солдат піддався страху, втік з поля бою і рятується у будинку священика, маючи при собі зброю, він врятується, навіть незважаючи нате, що він носить зброю. Я не буду його переслідувати.

•  Я збережу життя неозброєним Пакехам, жінкам і дітям.

 

САНКТ-ПЕТЕРБУРЗЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ (1868р., Росія)

Досягти військової мети можна також нейтралізувавши чи позбавивши життя супротивника. Убивство супротивника катуванням, або нанесенням йому жорстоких ран, або доведенням його до довгострокової недієздатності не відповідає цій меті. Застосування зброї, що заподіює надмірні страждання, забороняється. Не менш важливим є контроль за використанням зброї для того, щоб обмежити заподіювану шкоду винятково полем бою і комбатантами, і відгородити від страждань безвинних, які не беруть участі у конфлікті, наприклад, цивільних осіб. (...) Використання розривних куль масою менше 400 грамів заборонено.

ПРАВИЛА ДЛЯ СОЛДАТІВ ЖУ-МАО (1935р., Китай)

У всіх своїх діях підкоряйся наказам. Не бери в людей ні нитки, ні шпильки. Поверни усе, що ти забрав. Розмовляй чемно. Чесно плати  за те, що купуєш. Повертай усе, що позичаєш. Відшкодуй будь-який збиток. Не бий  і не ображай людей. Не псуй посівів. Не дозволяй собі зайвого з жінками. Поводься добре з полоненими.

 

Тема: У фокусі: діти-солдати

Після цього уроку ви дізнаєтесь:

• про залучення дітей як солдатів та наслідки їх використання у збройному конфлікті;

• про те, що вербування дітей до 15 років у збройні сили є порушенням МГП;

• про зусилля, міжнародної спільноти щодо збільшення мінімального віку вербування.

Познайомитесь із поняттями: