Образи та сприйняття

Правами людини наділена кожна людська  істота з народження вже в силу того, що вона є людиною. Вони ніким  не даровані, не можуть будь-ким відбиратись, на них не може спокуситися держава. Однак у деяких ситуаціях - в умовах воєнного чи надзвичайного стану - держава у міру гостроти ситуації може обмежити певні права і свободи людини, як-то свободу пересування, свободу слова, право на збори, мітинги, демонстрації тощо. При цьому існує незмінне ядро - основні права і свободи, що ніколи, ні за яких обставин не можуть бути обмежені - право на життя, заборона рабства, катувань і нелюдського ставлення тощо.

  Право прав людини - це сукупність норм, що регулюють співробітництво держав і міжнародних організацій:

-  у розробці міжнародних стандартів з прав людини, їх імплементації в міжнародний і внутрішній правопорядок;

-  у створенні міжнародних органів та спеціалізованих установ з питань захисту прав людини;

-  у дотриманні процедур захисту прав людини на міжнародному рівні.

         Основними джерелами права прав людини є Загальна декларація прав людини, Міжнародні пакти про громадянські та політичні права і про економічні, соціальні і культурні права, прийняті ООН. Одним з основних принципів права прав людини є всеосяжне поважання прав людини і громадянина.

 

Поміркуйте

- Які права та свободи людини ви знаєте? Складіть їх перелік та порівняйте з витягом із тексту «Загальної декларації прав людини ООН».

 

Із Загальної декларації прав людини ООН

«Кожна людина має право  на:

 

-    рівність достоїнства і прав;

-     життя і безпеку;

-     свободу, незалежність від незаконного арешту і затримання, свободу переміщення і       проживання у межах країни;

-    свободу від рабства і покори;

-    свободу від катувань чи жорстокості, нелюдського чи принизливого ставлення, чи покарання;

-     свободу від втручання в приватне життя, родину і переписку;

-     шлюб і створення сім'ї;

-     свободу думки, поглядів, релігії і вираження;

-    право на створення мирних зборів і асоціацій;

-    сприятливі умови для роботи, відпочинку та дозвілля;

-     життєвий рівень, необхідний для здоров'я та благополуччя;

-   освіту;

-   вільну участь у суспільному житті».

 

  Право прав людини включає такі підгалузі, як права жінок, права дітей, права біженців і мігрантів, права затриманих або ув'язнених осіб, права народів, захист людини у збройних конфліктах тощо.

  У збройному конфлікті діють норми міжнародного гуманітарного права, що встановлюють правила ведення воєн та визначають життя солдатів, цивільного населення, поранених і хворих, військовополонених, переміщених та інших осіб, які беруть участь у війні. Міжнародне гуманітарне право спрямоване на захист основних прав і свобод людини під час збройних конфліктів.

Виникнення сучасного гуманітарного  права припадає на середину XIX ст. До нього входять понад 20 багатосторонніх документів, які складаються із більше ніж 900 статей.

МГП називають іноді «правом  війни» або «правом збройних конфліктів», адже основна його мета - це обмеження  руйнувань і страждань саме під  час воєнних дій. Однак деякі  його статті застосовуються і в мирний час, приміром заборона виробництва, розробки та зберігання хімічної зброї, зобов'язання звільняти і повертати на батьківщину військовополонених тощо.

Завдання

Прочитайте основні правила  МГП і дайте відповіді на запитання:

—     Як ці правила могли б змінити хід війни?

—     Що могло б статися, якби не існувало жодного з правил МГП?

—     Які норми права прав людини і МГП є загальними?

—      Які з цих правил збігаються із запропонованими вами правилами?

 

ОСНОВНІ ПРАВИЛА МГП

 

1. Бойові дії повинні вестись комбатантами проти комбатантів та воєнних цілей.

 

•  Забороняється здійснювати напад на цивільне населення.

•  Забороняється завдавати шкоди об'єктам цивільного призначення (житлові будинки, лікарні, школи, місця релігійного поклоніння, культурні та історичні пам'ятники тощо).

•  Забороняється використовувати цивільне населення для захисту військових об'єктів.

•  Комбатантам забороняється маскуватися під цивільне населення.

• Забороняється застосовувати голод як метод ведення війни проти цивільного населення.

•  Забороняється знищувати об'єкти, які необхідні для виживання цивільного населення (запаси продуктів харчування, сільськогосподарські райони, споруди для постачання питної води тощо).

•  Забороняється знищувати дамби, греблі й атомні електростанції, якщо такі удари можуть призвести до великих втрат серед цивільного населення.

 

2. Забороняється використовувати зброю, застосування якої має невибірковий характер (уражає цивільні та воєнні об'єкти, людей) і заподіює надмірні страждання.

 

•   Забороняється застосовувати  певні види зброї (хімічна і біологічна зброя, засліплююча лазерна зброя, зброя, що наносить поранення осколками, які не виявляються рентгенівським промінням, отруйні речовини, протипіхотні міни тощо).

•   Забороняється видання  наказу, згідно з яким у результаті нападу ніхто не залишається в  живих, або ж залякувати відповідним  чином.

 

3.  Цивільним особам, пораненим комбатантам і військовополоненим має бути збережене життя, їм повинен бути наданий захист, з ними необхідно поводитися гуманно.

 

•   Нікого не можна піддавати фізичному або психічному насиллю, тілесним покаранням, жорстокому чи принизливому поводженню.

•  Забороняється сексуальне насилля.

•  Сторони конфлікту зобов'язані підбирати і надавати необхідну допомогу пораненим і хворим супротивника, що знаходяться в їхній владі.

•   Забороняється вбивати чи наносити поранення супротивнику, що здається в полон чи не в змозі вести бойові дії .

•  До військовополонених необхідно ставитись з повагою і гуманно.

•  Забороняється брати заручників.

•  Забороняється насильне переміщення цивільного населення. Забороняється проводити «етнічні чищення».

•   Люди, що знаходяться в руках супротивника, мають право на зв'язок із родичами, одержання гуманітарної допомоги (продукти харчування, медична допомога, психологічна підтримка тощо).

•   Незахищені групи населення, такі як вагітні жінки і матері, що годують; діти, які залишилися без  опіки; люди літнього віку тощо повинні  мати особливий захист.

• Забороняється вербувати та використовувати в ролі комбатантів дітей, молодших 15 років.

•  Кожна людина має право на судові гарантії (безсторонній трибунал, законні процесуальні дії тощо). Забороняються колективні покарання.

 

4. Медичний персонал та установи (госпіталі, лікарні, санітарні, транспортні засоби тощо) повинні поважатися і одержувати необхідну підтримку і допомогу для виконання своїх функцій.

 

•  Емблема червоного хреста чи червоного півмісяця є символом захисту медичного персоналу і медичних установ. Забороняється нападати на людей і об'єкти, що мають таку емблему. Забороняється також неправомірне використання емблеми.

•  Медичні формування і транспортні засоби не можуть бути учасниками або об'єктами бойових дій.

•  Першочерговість допомоги пораненим і хворим повинна залежати тільки від медичних показань.

 

СЛОВНИК

 

Супутні втрати: ушкодження або втрати, заподіяні випадково під час бойових дій, незважаючи на всі необхідні запобіжні заходи, призначені для запобігання, або у будь-якому випадку, зведення до мінімуму втрат серед цивільного населення, поранень, збитку цивільним об'єктам.

Некомбатант (виведений  з ладу супротивник): це стан комбатантів, які захоплені в полон, поранені, хворі чи потерпілі від аварії корабля, і з цієї причини більше нездатні боротися.

Цивільна особа: будь-яка особа, що не належить до збройних сил (не-комбатант). (У випадку сумніву щодо цього вона вважається цивільною особою).

Якщо цивільні особи беруть безпосередню участь у бойових діях, то вони стають комбатантами і позбавляються захисту.

Цивільні об'єкти: будь-які об'єкти, що не виступають воєнними цілями. Якщо цивільні об'єкти використовуються для підтримки проведення воєнної операції, тоді вони стають воєнними об'єктами і втрачають захист з боку гуманітарного права.

Комбатант: особа, яка безпосередньо бере участь у бойових діях чи входить до складу збройних сил.

Воєнні  об'єкти: комбатанти й об'єкти, що в силу своєї спеціалізації, розташування, призначення або використання вносять ефективний вклад у воєнні операції, і руйнування яких дає визначену воєнну перевагу.

Завдання

Зобразіть схематично у вигляді  кіл, накладених одне на одне, дві групи  правил. Впишіть у спільний для  обох кіл сектор приклади права прав людини і МГП.

Поміркуйте

• Які короткі вислови чи гасла, що відображають суть основних правил МГП, ви могли б запропонувати?

Зверніть увагу

•   МГП - це сукупність міжнародних норм, установлених на підставі угоди або звичаю, що накладає обмеження на насильство під час збройного конфлікту для регулювання ведення бойових дій та захисту людей, які не беруть участі або припинили участь у бойових діях.

•  Гуманітарне право спрямоване на захист життя та людської гідності під час збройного конфлікту. Це досягається шляхом обмеження засобів та методів ведення війни, щоб зменшити надмірні страждання, а також для надання захисту особам, які не беруть або припинили брати безпосередню участь у бойових діях.

•  Гуманітарне право людини і право прав людини мають спільну мету - захист життя та гідності. Гуманітарне право застосовується винятково під час збройного конфлікту, оскільки воно розроблено для застосування в екстремальних ситуаціях.

Дослідіть самостійно

1. Використовуючи матеріали заняття, основні правила МГП поясніть вислів філософа Конфуція (551-479 р. до н.е.) «Поводьтеся з полоненими добре і піклуйтеся про них». Чи варто витрачати свої ресурси на потреби військовополонених ворожої сторони?

2. Напишіть короткий твір-роздум на тему «Якщо я перемагаю в цій війні, чому я повинен підкорятися правилам, що обмежують мої дії? »

3. Використовуючи літературні матеріали та мережу Інтернет дослідіть історію виникнення та еволюції емблем Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

 

Тема: Кодекси поза часом

Після цього заняття ви дізнаєтесь:

• про те, як створювалися правила регулювання збройних конфліктів;

• про вимоги і заборони ранніх правил ведення бойових дій.

Познайомитеся із поняттями:

• кодекси;

• правила.

Зможете:

•  наводити приклади кодексів ведення бойових дій та аналізувати їх положення;

•  визначати взаємозв'язок історичних подій та еволюцію гуманітарних норм.

Вам стануть у  пригоді:

•    витяги з кодексів тварин і кодексів воїнів;

•   історична та політична карта світу;

•  навички роботи в групах.

З давніх-давен люди намагалися упорядкувати не тільки суспільні відносини, а й нормувати екстремальні ситуації життя, з-поміж яких ведення бойових  дій. Зміст правил для таких ситуацій залежав від історичної епохи, ставлення  до війни тих чи інших людських спільнот, засобів ведення війни тощо. Однак ворогуючі сторони потребували не лише правил ведення війни, а й вироблення певного ставлення до тих, хто не брав участі у бойових діях.

З часом правила, що регулювали збройні конфлікти, стали називати правом війни. Закони війни є такими ж давніми, як і сама війна, а війна - такою ж давньою, як життя на землі.

1. Як встановлювалися  правила для збройного конфлікту

Поміркуйте

- Чому людство намагалося  встановити правила для збройних  конфліктів? Як давно існують  такі правила?

    У тваринному світі натуралісти помітили примітивні правила ведення боротьби тварин між собою. Так, олені б'ються тільки рогами, а у бійці між вовками чи собаками слабкіший здається, підставляючи іноді при цьому горло переможцю, який стримується від смертельної хватки. Безумовно, підґрунтям такої поведінки керують природні інстинкти, що дозволяло зберегти певний вид. Навіть інстинкт агресії зазвичай не призводив до вбивства противника.

Люди, вийшовши з тваринного світу, керуючись здоровим глуздом, протягом усієї своєї історії намагалися зменшити жахи війни, визначити правила для перемир'я між ворогуючими сторонами, норми поводження з полоненими тощо.

 

Завдання

Прочитайте текст «Кодекси тварин і кодекси воїнів» та дайте  відповіді на запитання:

-   Чи використовують люди сигнали, що означають капітуляцію?

-   Наскільки важливо те, що тварина-переможець дозволяє переможеному противнику здатися, не вбиваючи та не ранячи його?

-   Що означає словосполучення «військова каста»?

 

КОДЕКСИ ТВАРИН І КОДЕКСИ  ВОЇНІВ

 

Під час двобою вовк щадить переможеного супротивника

Під час двобою за лідерство в  зграї переможець не вбиває переможеного, якщо той показує, що він здався і  скорився.

Адаптовано з матеріалів

науково-дослідного центру

життя вовків

 

Осетр змінює колір  у знак капітуляції

Коли молоді атлантичні осетри борються за ділянку ріки, той, хто програв, на знак капітуляції змінює колір  луски і радужки очей на темний колір. Після цього переможець миттєво припиняє напад.

«Це дуже красивий момент подачі сигналу підчас боротьби, - коментує біолог Джон Є. Торп, - завдяки зміні кольору риби можуть з'ясувати стосунки, не заподіюючи фізичних ушкоджень».

 

Стримуй свій меч

Жорстокість, особливо жорстокість  чоловіків, - найбільш небезпечна для  людського співтовариства. Вона повинна  контролюватися правилами. У цьому полягає історична основа розвитку кожного суспільства, відомого людству. Склалося так, що застосування насильства є невід'ємним атрибутом військової касти. Тренування необхідне для того, щоб користуватися зброєю. Меч - це своєрідний священний інструмент для вибіркового застосування. Люди, які застосовують меч невибірково, безчестять його. Це дуже древня традиція не тільки в християнській, але й у мусульманській, а також японській культурі Бушідо.