Образи та сприйняття

Тема: Образи та сприйняття

Після цього уроку ви дізнаєтесь:

 про правила роботи під  час вивчення курсу ДГП;

про зусилля щодо заборони війни.

Познайомитесь із поняттями:

•  людська гідність, війна, ворог, цивільне населення, зброя невибіркового характеру, поранений комбатант, об'єкти під захистом під час війни, гуманітарні організації, закон.

Зможете:

• дізнатися про основні дії людини під час збройних конфліктів;

• з'ясувати чому не можна оголосити війну поза законом;

• дати визначення поняття «людська гідність».

Вам стануть у пригоді:

•  словник;

• витяги зі статутних документів міжнародних організацій.

1. Як працювати на  уроці

Уроки з цього курсу проходять  у вигляді рольових ігор (досліджень), учасниками яких є весь клас і викладач. На уроці ви будете працювати самостійно, а також в групах. Всі учасники дослідження вільні висловлювати свої думки, але при цьому слід дотримуватися певних правил обговорення:

-  уважно слухайте інших і дочекайтеся закінчення їхнього виступу;

-   не вагайтеся не погоджуватися з поглядами інших, але ставтеся з повагою до інших учнів та їхньої точки зору;

-  обґрунтовуйте свої думки та наводьте конкретні приклади.

Ви можете розробити свій перелік правил, якого дотримуватиметеся на уроках курсу.

2. Людська гідність у збройному конфлікті

Поняття «людська гідність» є найважливішим  у дослідженні гуманітарного права. Сукупність правових норм, що складають міжнародне гуманітарне право (так само, як і право прав людини), спрямовані саме на захист життя і людської гідності.

Поміркуйте

Що означають поняття:

- людська гідність;

-  війна;

-  ворог;

-  закон?

Порівняйте свої визначення з думками  однокласників.

Слово «війна» зазвичай відноситься  до збройного конфлікту принаймні між двома країнами. Поняття «збройний конфлікт» - більш загальне і включає ситуації внутрішнього конфлікту на зразок громадянської війни.

Завдання

Уявіть ситуацію збройного конфлікту. Виявіть групи можливих його учасників, проаналізуйте причини їхньої участі у конфлікті, поведінку та наслідки їхніх дій.

Обговоріть ваші припущення у класі, звертаючи увагу на: — поведінку  комбатантів на полі бою та поза ним;

-    ситуацію, в якій опинилося мирне населення, зокрема, жінки, діти та інші категорії;

-    ситуацію, в якій опинилися поранені комбатанти та полонені;

-   категорії об'єктів, які можуть бути військовими цілями або повинні користуватися захистом під час війни;

-    закони, які діють під час збройного конфлікту;

-    організації або групи, які надають допомогу людям під час війни;

-   вплив на людську гідність перебування на війні мирних жителів і комбатантів.

Після обговорення, запишіть уточнене визначення поняття «людська гідність».

 

3. Зусилля щодо заборони війни

Завдання

1. Обміркуйте припущення: «Потреби в законах війни не буде, варто лише заборонити її в усьому світі», відповівши на запитання:

-  Що сталося б, якби війна була поза законом, і один народ напав на інший?

- Яким чином людство контролювало б дотримання цих правил?

2. Ознайомтесь із витягами з документів, які свідчать про зусилля щодо заборони війни в різні історичні періоди. Прокоментуйте прочитане.

ЗІ СТАТУТУ ЛІГИ НАЦІЙ  (1919 р.)

СТАТТЯ 11

Будь-яка війна або загроза  війни тим самим проголошується предметом занепокоєння всієї Ліги, і Ліга вдасться до будь-яких заходів, які будуть вважатися доцільними й ефективними для збереження миру у світі.

СТАТТЯ 12

Члени Ліги погоджуються з тим, Ідо  якщо між ними (націями) виникне будь-яка  суперечка, яка ймовірно призведе до розриву стосунків, то вони передають цю проблему на розгляд арбітражу або розслідування Ради, і вони (конфліктуючі сторони) погоджуються не вдаватися до війни протягом трьох місяців після визначення арбітражного або судового рішення, або доповіді Ради.

СТАТТЯ 15

Якщо доповідь Ради одностайно приймається  всіма його членами, члени Ліги погоджуються, що вони не будуть воювати із жодною зі сторін до обговорення, підпорядкованого наданим у доповіді рекомендаціям. Якщо доповідь Ради не отримає одностайного схвалення всіма членами, члени Ліги залишають за собою право вдатися до дій, які вони вважають необхідними для підтримки права і справедливості.

[Необхідно зауважити, що Статут Ліги Націй не забороняє війну або застосування сили, але він встановлює процедуру, спрямовану на обмеження війни до прийнятого рівня. Першим міжнародним інструментом приведення війни в рамки закону був Пакт Брайана-Келлога 1928 року.]

 

ЗІ СТАТУТУ ОРГАНІЗАЦІЇ  ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ (1945 р.)

ПРЕАМБУЛА

Ми, народи Організації Об'єднаних  Націй, визначили:

-  щоб врятувати майбутні покоління від воєн, які двічі за часів нашого життя принесли небувалу скорботу людству, і

-  знову підтвердити віру в основні права людини, гідність і цінність людського життя, рівні права чоловіків і жінок та рівні права великих і малих націй, і

-  створити умови, за яких правосуддя і повага до договірних зобов'язань, і до інших законів Міжнародного права можуть бути виконаними, і

-  сприяти соціальному прогресу і кращим стандартам життя за більшої свободи.

ІЗ ЦІЄЮ МЕТОЮ

-  бути терпимими і жити разом у мирі один з одним, як гарні сусіди, і

-  об'єднати всі зусилля для встановлення міжнародного миру і безпеки, і

-   гарантувати за допомогою прийнятих принципів і методів, що збройна сила буде застосовуватися тільки заради загальних інтересів...

СТАТТЯ 2

Усі Члени в міжнародних  відносинах будуть утримуватися від  погроз або застосування сили проти  територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави...

СТАТТЯ 42

Рада Безпеки може вдатися до дій повітряних, морських або наземних сил у разі необхідності встановити чи відновити мир та безпеку в  усьому світі.

СТАТТЯ 51

Ні в якому разі цей Статут не може відмінити невід'ємне право  на індивідуальний або колективний самозахист, якщо збройний напад відбудеться проти члена Організації Об'єднаних Націй.

 

Зверніть увагу

• Поняття «людська гідність» є  центральним у рамках курсу ДГП.

• Деякі питання, що виникають при  дослідженні гуманітарного права, не мають однозначної правильної відповіді або на них взагалі  нелегко відповісти.

 

Дослідіть самостійно

1. Візьміть інтерв'ю у людини, яка пережила страждання: пожежу, голод, поранення, розлучення із сім'єю, викрадення, перебування в полоні тощо. Опишіть досвід цієї людини, ЇЇ почуття, думки, чинники, що поставили під загрозу її життя та гідність, підтримку, яку вона отримала, якщо така була.

2.  Які організації надають захист і допомогу людям під час збройного конфлікту? Що вам про них відомо? Якою є їхня діяльність?

 

Тема: Що можуть зробити очевидці

Після цього уроку ви дізнаєтесь:

• хто такий очевидець;

•  про те, який вплив може мати очевидець на дії інших.

Познайомитесь із поняттями:

• очевидець;

• гуманний вчинок;

•  ланцюг наслідків.

Зможете:

•  наводити приклади того, що роблять очевидці у ситуаціях насильства для захисту життя та людської гідності;

•  аналізувати реальні життєві історії.

Вам стануть у пригоді:

•  оповідання очевидців;

•  карти світу;

• навички роботи в групах.

 

1. Хто такий очевидець?

Сьогодні часто говорять про  конфлікти. Що таке конфлікт? Конфлікт - це зіткнення поглядів, інтересів, позицій, що супроводжується конфронтацією, суперництвом, конкуренцією чи протиборством його учасників. Конфлікт може виникнути як між окремими людьми, так і групами людей або цілими країнами.

Розв'язання конфліктів насильницьким  шляхом обов'язково включає обмеження чиїхось прав чи свобод. Прикладів цього багато, і ми самі часто стаємо очевидцями фактів грубого порушення основних прав і свобод людини, включаючи загрозу її життю, здоров'ю, честі та гідності. Такі порушення можуть мати різноманітний характер та непередбачувані наслідки. Стаючи очевидцем акту насильства, людина постає перед питанням морального вибору: чи допомогти іншому, ризикуючи своїм власним життям та здоров'ям, чи не втручатися? І знайти відповідь буває дуже важко.

Поміркуйте

-  Чи ставали ви очевидцем ситуації прояву агресії або насилля з боку однієї людини до іншої? Що ви відчували чи думали в цей час? Чи мали ви змогу прийти на допомогу?

-  Наведіть приклади із шкільного життя, із життя вашого району чи вашої сім'ї, коли очевидець зробив щось для захисту життя або гідності інших.

Здобуваючи загальну середню освіту, рідко хто замислюється над тим, чи всі діти мають можливість одержувати освіту незалежно від статі, раси, кольору шкіри. Загальне право на освіту виборювалося поступово, через  різні соціальні і національні  конфлікти. Не просто це питання вирішувалося в США в 50-х роках XX ст., оскільки дітям афроамериканців не дозволялося відвідувати ті школи, в яких навчалися білі.

 

Завдання

Прочитайте текст «Одна на лавочці». Дайте відповідь на запитання:

-  Чи була реальна небезпека для Елізабет?

-  Хто був очевидцем? Чи була ним відвернута небезпека? Чи ризикував очевидець?

-  Чому юрба не зупинила Грейс Лорч, коли вона супроводжувала Елізабет у безпечне місце?

 

ОДНА НА ЛАВОЧЦІ

До 1954 року сегрегаційні закони в деяких штатах Сполучених Штатів Америки забороняли чорним дітям навчатися в школах разом із білими дітьми. Коли Верховний суд Сполучених Штатів скасував сегрегацію по всій країні, губернатор штату Арканзас поклявся не виконувати наказ. «Кров побіжить по вулицях, якщо негритянські учні спробують увійти в Центральну середню школу», - сказав він. Шкільна рада міста Літл-Рок (штат Арканзас) спланувала зміни. На початку 1957 навчального року Центральна середня школа виключно для білих учнів дала згоду на прийом дев'яти чорних учнів. Елізабет Ек-форд була однією з дев'яти. Шкільна рада Літл-Рока попросила батьків цих дев'яти учнів не супроводжувати своїх дітей до школи, остерігаючись, що присутність афроамериканських батьків підбурюватиме юрбу. Було вирішено

заходи, що дев'ять учнів зустріне і супроводжуватиме адвокат. Однак Елізабет нічого не знала про це, тому пішла до школи сама.

Коли вона вийшла з автобуса біля Центральної середньої школи, то побачила юрбу розлючених білих людей і сотні озброєних солдат, яких послав губернатор, щоб завадити дев'ятьом учням увійти до школи. Елізабет подумала, що було б безпечніше пройти до входу в школу за солдатами, але вони примусили її повернутися.

«Юрба почала переслідувати мене, обзиваючи по-всякому. Раптом мої  коліна затремтіли, і я мимохіть подумала, чи зможу впоратися з  цим. Це був найдовший квартал, по якому я коли-небудь проходила  упродовж всього життя. Та навіть тоді я все ще сподівалася, що охоронці захистять мене, тому не дуже злякалася.

Коли я дісталася до входу  в школу, то знову підійшла до охоронця, але він дивився просто перед  собою і не відійшов, щоб дозволити  мені пройти. Я не знала, що діяти. Саме тоді інший охоронець дозволив пройти кільком білим учням. Коли я спробувала протиснутися повз нього, він підняв свій багнет. Хтось почав волати: "Лінчуйте її! Лінчуйте її!" Я спробувала побачити хоч одне дружнє обличчя. Я  перехопила погляд однієї старої жінки, але вона плюнула мені межи очі. Потім  подивилася на дорогу і побачила лавочку  біля автобусної зупинки. Підбігла до неї і сіла».

Частина юрби переслідувала Елізабет до лавочки, лементуючи: «Тягніть її до дерева», - начебто дійсно хотіла лінчувати (повісити).

Елізабет здалося, що вона сиділа на лавочці цілу вічність, аж раптом біла жінка, на ім'я Грейс Лорч, пробралася крізь юрбу і заговорила з нею. Дівчина повільно підняла очі  і подивилася на незнайомку, потім  підвелася. Йдучи поряд, жінка провела ЇЇ до наступної зупинки автобуса. Елізабет увійшла в автобус і, таким чином, утекла від юрби.

 

Завдання

Прочитайте текст «Наслідки  бою». Дайте відповідь на запитання:

-  Що здивувало вас в цій історії?

-  Яким чином поведінка одного з очевидців вплинула на поведінку інших?                      

-  Якими можуть бути ланцюги наслідків, якщо очевидці поводяться негуманно?           

-  Якого подальшого  розвитку набув вчинок Дюнана?

НАСЛІДКИ БОЮ

24 червня 1859 року австрійська та французька армії зустрілися в Соль-феріно, місті, що знаходиться в Північній Італії. Після шістнадцяти годин бою 36 000 чоловік було вбито та поранено. Переважна частина поранених залишилася без будь-якої опіки.

Увечері після бою Анрі Дюнан, молодий  швейцарець, прибув до Соль-феріно з  місією, не пов'язаною з битвою. Його справи зазнали невдачі, і він  думав, що французький імператор  зможе йому допомогти, а знаючи, що війна приведе імператора до цього  місця, він сподівався на зустріч  з ним. Дюнан на

власні очі побачив наслідки битви. Він згадував, що спокій ночі було порушено зойками й стогоном поранених. Вони просили про допомогу. Коли зійшло сонце, стало видно, що поле бою покривали тіла людей і коней. Бідні поранені були жахливо бліді та виснажені. Деякі з них, хто мав глибокі рани з ознаками інфекції, майже божеволіли від страждання. Вони просили звільнити їх від таких мук. Все більше відчувалася нестача води, канави висихали, і солдати мали, головним чином, тільки забруднену та солонувату воду.

Блукаючи серед поранених солдатів, які просили води, Дюнан зрозумів, як мало уваги їм приділяють. Зібравши групу місцевих жінок, він організував їх у команду, щоб роздавати пораненим їжу і воду; залучив їх мити криваві та покриті паразитами тіла, щоб рани загоїлися. Він організував примітивну польову лікарню в церкві, зібрав полотно для перев'язок і купив продукти та медикаменти в сусідніх містах. Анрі Дюнан наказав маленьким хлопчикам відрами носити воду. Він привернув увагу випадкових перехожих, журналіста, графа, виробника шоколаду; і невдовзі ці люди перев'язували рани, носили воду, писали прощальні листи сім'ям людей, які вмирали. Усі помічники, за якими Дюнан спостерігав, забули про національність людей, яких вони

доглядали; вони були тепер  усі брати.