Нові тенденції в організації гостинності в засобах розміщення

А от номери готелів  SpringHill Suites відрізняються великою просторістю (їх площа до 25% більше за номери, що коштують стільки ж).  

Розділ  III 

3.1. Стан готельної справи США  
 

Криза готельного бізнесу  США спадає, і галузь починає повільно повертатися до норми. Пожвавлення  готельного сектора, що відбулося вперше після кризи 2001 року, викликає обережний оптимізм у керуючих готелями. 

Глава Marriott International г-н Марриотт відзначив, що спад, що спостерігала готельна індустрія, був самим гіршим із всіх, які ця галузь коли-небудь, випробовувала. Прибуток 2001 р. склала всього $16,1 млрд. проти $22,5 млрд. в 2000 р. И тільки зараз можна з обережністю відзначити якийсь підйом.

Стефан Болленбах, президент Hilton Hotels Corp., зафіксував попит на номери в готелях мережі серед ділових мандрівників у квітні й травні, після «порожнього» першого кварталу цього року. 

Особливим попитом  на літо користувалися готелі так  називаної середньої категорії. Це запевняння підтвердив і глава  Cendant Corp. У той же час, менеджери відзначають, що основний потік клієнтів доводиться на місцевих бізнесменів, тоді як туристів - і «внутрішніх», і іноземців - поки не додалося.  

Одним із джерел лих  американської готельної індустрії  був оголошений інтернет. Зокрема, у  зменшенні доходів готелів за минулих 18 місяців й, отже, у пособництві  поширенню епідемії знижок на кімнати в готелях були обвинувачені посередницькі сайти.За словами на Смита, керівника Smith Travel Research, аналіз даних показує, що ринки, які давали найбільш серйозні знижки, мали й саме помітне зниження заповнюваності.  

На даний момент в Америці спостерігається саме дійсне змагання між безпосередньо готелями й туристичними сайтами, що пропонують знижки в цих готелях. On-line продажу готельних номерів підскочили, оскільки спецтарифы на дискаунтных сайтах залучають безліч покупців. У той же час, готелі, особливо великі готельні ланцюги, були б раді повернути контроль над дистрибуцією, але чинностей на це поки не вистачає через слабкий прямий попит.  

Існуюча нині ситуація не залишає готельним корпораціям  вибору, крім як здійснювати продажу через on-line турагентства, тому що краще мати проданий номер, навіть по зниженій вартості, чим порожній. За наступні три роки бронювання готелів у режимі on-line виросте більш ніж на 9%, прогнозує консалтингова компанія PhocusWright Inc. 

       3.2 Курортні готелі у США  

Дослідження компанії «PricewaterhouseCoopers», проведене за замовленням  розташованої в Кенсингтоні, штат Кентуккі, Міжнародної Асоціації курортів, продемонструвало, що в 1999 році доходи від курортного відпочинку в США  склали $5 млрд. доларів (дані по доходах глобальної індустрії курортного лікування виявилися недоступними). В 2001 році ця сума виросла до $10.7 млрд. доларів, що означає, що доходи цієї галузі перевищують доходи від розважальних підприємств і тематичних парків, театральних квитків і лижних курортів.  

Сьогодні в США  налічується більше 9,000 курортів, серед  яких є курорти з одноденним відвідуванням, просто курорти, клуби й курорти  з лікувальними мінеральними водами. Серед 155.8 млн. відвідувань американських  курортів в 2001 році на першому місці коштують повторні відвідування одноденних курортів. Саме цікаве при цьому полягає в тому, що за останні роки відбулося різке збільшення відвідуваності курортів з боку представників сильної підлоги. 

Так, в 2003 році чоловіка становили 29% від загального числа відвідувачів курортів, що означає приріст на 5% протягом одного тільки року. Не менш привабливі курорти стали й для молоді, пропонуючи їм найрізноманітніші послуги – від лікування вугрів до розслаблюючого масажу. Лікувальні курорти повністю підтверджують і розвиток іншого напрямку - профілактичної медицини й поліпшення загального фізичного здоров'я. При тім, що метою 68% відвідувачів курортів є зняття стресів й їхніх наслідків або розслаблюючий відпочинок, те 29% заявили про те, що відвідують їх для поліпшення свого здоров'я. Ще один штрих - деякі курорти, наприклад, Ранчо Каньйон в Аризоні й Массачусетсі, а також курорт-санаторій «Двоглавий Орел» у Каліфорнії, пропонують спеціальні «Програми здоров'я», коли пацієнт проходить огляд у групи докторів і серію тестів й одержує цілий набір приписань для здорового харчування й спеціально складений розклад фізичних вправ. Подібні послуги набагато більше об'ємні, ніж можуть собі дозволити окремі лікарі на звичайному прийомі.  

3.3. Розвиток міжнародних готелів у США  

Майбутнє готельної  індустрії США пов'язане з її глобалізацією. Компанії не можуть рости, якщо вони не виходять за межі США. Активний розвиток міжнародних готельних  корпорацій почалося з появою на міжнародних  лініях «Боінга-707» наприкінці 50-х рр. й «Боінга-747» - на початку 70-х. Тоді почався бум у міжнародному бізнесі й туризмі, а разом з ним з'явився нестаток у розширенні міжнародних готельних мереж. У країнах, що розвиваються, був великий попит на американські готелі і їхній управлінський досвід - кожна хотіла, щоб у їхніх столичних містах були «фірмові» готелі. 

Деякі мережі належали авіакомпаніям або мали авіакомпанії як партнерів. Для деяких ця ситуація збереглася донині. В 1948 р. уряд США  в пошуках шляхів підйому економіки в країнах Латинської Америки звернулося до декількох готельних компаній із пропозицією почати будувати свої філії в цих країнах. 

Наприкінці 50-х тільки одна Pan American Airways погодилася на це. Так в Pan Am з'явилися дочірні підприємства, іменовані Intercontinental Hotels, у Венесуелі, Бразилії, Уругваєві, Чилі, Колумбії, Мексиці, Курасао, на Кубі й у Домініканській Республіці. К. 1981 р. 85 таких готелів було розкидано майже по 50 країнам. Потім Pan Am продала свою готельну мережу Saison Japanese Corporation, а та, у свою чергу, перепродала її Grand Metropolitan. А в 1992 р. Pan Am після довгого й томливого падіння з вершин успіху оголосила про своє банкрутство й припинила існування.  

Конрад Хілтон теж  був піонером освоєння Сполученими  Штатами міжнародного ринку готельних послуг. В 1948 р. він підписав контракт на керування готелем Caribe Hilton у Сан-Хуані (Пуерто-Рико). Хілтон обійшов всі інші американські фірми й одержав контракт завдяки насамперед тому, що тільки він зміг відповісти на лист, написаний по-іспанськи. ДО 1974 р. Hilton International управляла 61 готелем (23263 номера) в 31 країні за межами США. В 1964 р. компанія Hilton International відокремилася від Hilton U. S., а в 1967 р. вона була придбана компанією Trans-World Air Lines (TWA). Зараз Hilton International - власність британської Ladbroke Group Pic.  

Sheraton Hotel Corporation, дочірня  компанія ITT, має у своєму розпорядженні  131007 кімнат в 422 готелях, що  перебувають в 62 країнах світу.  По розмаху своїх операцій  вона уступає тільки французькій компанії Group Accor, що працює в 66 країнах під вивісками Novotel, Sofitel, Pullman, Motel 6 й Formule 1.  

Іноземні інвестори  не раз купували й продавали не тільки окремі американські готелі, але  й готельні мережі. Компанія Bass Pic (Великобританія) купила Holiday Corporation, Grand Metropolitan (Великобританія) - Intercontinental Hotels, Group Accor (Франція) - Motel 6.  

Наприкінці 80-х і  початку 90-х кілька американських  готелів були придбані також японськими інвесторами. За словами Кристофера Міда, директори спільного підприємства Mead Ventures, японцям уже зараз належать повністю або частково 296 американських готелів, і він пророкує, що до кінця десятиліття кількість американських готелів, у які вкладені японські гроші, може перевалити за чотири сотні.  

Цікаво відзначити одну статистичну деталь - кожна $1000, вкладена в покупку або будівництво  одного готельного номера, повинна  повертати $1 з оренди цього номера, щоб компенсувати вкладення. Виходячи із цих розрахунків, вартість номера в готелі Bel Air повинна бути $1200 у добу. Очевидно, вартість готелю була завищена й при його покупці орієнтувалися не на витяг доходів, а керувалися, швидше за все, престижними міркуваннями. 

У другій половині 80-х  у японських інвесторів було багато готівки, і вони могли дозволити собі купувати нерухомість в Америці. Цьому сприяв ріст курсу єни в порівнянні з доларом. Земля й власність у США коштували набагато дешевше, ніж у Японії, і по ідеї повинні були б продаватися йз знижкою. На ділі ж ціни на власність, у тому числі й готелі, виявилися завищеними. Наприклад, La Costa Resort and Spa in La Costa у Каліфорнії. Ця власність (470 номерів і площадки для гольфа) була в 1986 р. придбана компанією Sports Shinko за $250 млн., тобто кожна кімната обійшлася $531914. Із приводу цієї угоди варто згадати два цікавих моменти. Перший - за ті кілька місяців, що пройшли від дня підписання документів і вдень фактичного платежу, покупець заощадив $26 млн. за рахунок росту курсу єни стосовно долара. Другий момент ще цікавіше: за перший рік роботи під наглядом нових хазяїв підприємство втратило $26 млн. Частково це відбулося через «недостатню ретельність». Однак ретельне вивчення положення справ виявило б той факт, що для підтримки готелю в належному стані потрібні були б дуже значні грошові витрати.  

Очевидно, оформляючи покупку, нові хазяї дивилися далеко вперед, очікуючи, що вартість землі  в Південній Каліфорнії, без сумніву, значно зросте в найближчі роки. А поки, не тривожачись про тимчасові  збитки, вони у всю використали місця уздовж площадок для гольфа, будуючи й продаючи дорогі кондоминимуми.

Приблизно в 1990 р. японські інвестиції в американські готелі досягли  свого піка й пішли на спад. Інші, особливо гонконгські, тайваньскі й  корейські, почали займати їхнє місце. Багата гонконгська родина Ченгів перекупила в компанії Nestle (Швейцарія) мережу готелів Stouffer. Ченг Юдун також володіє контрольним пакетом в New World Development Co. Ltd. -компанії-засновнику Ramada International and New World.  

Hotels що володіє 11 готелями в Азії. Ченгам також належить Regent й Grand Hyatt у Гонконгу. Саме собою зрозуміло, містер Ченг - уже давно став мільярдером.  

3.4.Фактори конкурентоспроможності американських готелів 

Причина, по якій сьогодні США посідають перше місце  в експорті готельних послуг, складається в динамічному узгодженні цих таких чотирьох факторів, як:  

Умови попиту;  

Наявність ресурсів;  

Стратегія фірми, структура  галузі й конкуренція;  

Наявність підтримуючих галузей;  

У США структура  внутрішнього попиту значною мірою визначається конкуренцією на внутрішньому ринку. Це приводить до того, що послуги, які надаються готелями, відрізняються високою якістю й розмаїтістю.

Американські мережі намагаються використати передові технології у виробництві й керуванні. Школи готельного бізнесу США є одними із кращих у світі. Відкритість країни для іноземних інвестицій у готельний сектор привела до того, що місцеві підприємства змогли навчитися вільно перебудовувати систему споживання ресурсів, ефективно їх використати, і в результаті успішно конкурувати з іноземними фірмами. За останні кілька років відомі готельні мережі США, такі як Sheraton, Holiday Inn, Marriott, з одного боку, придбали кілька нових підприємств, а з іншого боку - позбулися від неприбуткових.  

Структура галузі й внутрішня конкуренція між готельними підприємствами США сформували в цій країні найбільш складні конкурентні умови. На ринку готельних послуг США існує чітка сегментація, кожен сегмент ринку представлений досить більшою кількістю підприємств. Для одних готелів стратегією їх подальшого розвитку є концентрація у вищому, делюкс-сегменті, для інших - у середніх і нижчих рівнях. Деякі компанії обрали стратегію пропозиції всіх типів розміщення (номера, апартаменти, бунгало, вілли), інші - тільки пропозиція послуг проживання (без харчування й додаткового забезпечення, які пропонуються перед прийняттями, розташованими неподалік або в тім же приміщенні). 

3.5.Східні ринки готельної індустрії  
 

Близькосхідні готельні ринки швидко прийшли до тями після  економічного спаду початку 1999 р .Результати досліджень ситуації й тенденцій у готельній індустрії показують, що до кінця 1999 року близькосхідний готельний ринок швидко вийшов з депресії й досяг рівня "дохідного" 1998 року. І вже з 2000 року почали здійснюватися досить підбадьорюючі проргнози, і розвиток готельної справи швидко набрав обертів за останні роки.  

Дослідження охопили 18 міст і три курортні регіони  в 11 близькосхідних країнах. Тільки в  п'ятьох містах спостерігалося падіння  доходів місцевих готелів приблизно на 5% (в $ США). Навпроти, всі туристські місця Єгипту, а також готелю Эр-Рияда й Касабланки показали значне зростання доходів. Готелі курортного регіону Джумей-ра-Бич (Об'єднані Арабські Емірати) торік по своїй прибутковості наздогнали й навіть небагато обійшли бейрутські, у яких, до речі, уперше з 1996 року, зафіксоване істотне падіння заповнення готелей.  

Найдорожчим місцем Близького  Сходу як і раніше залишається  Кувейт. Середньодобова вартість готельного номера дорівнює $166 США, хоча середня заповнюваність готелів становить усього 45%. З іншого боку, маючи рівень заповнення 70% і вище, єгипетські курорти залишаються одними із самих недорогих. Так, у Шарм-ель - Шейху готельний номер у добу коштує в середньому $52, а в інших курортних місцях на Червоному морі (наприклад, у Хургаді) - $32.