Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Декабря 2011 в 22:28, курсовая работа
Якість продуктів харчування оцінюється трьома основними показниками:
безпекою, оскільки їжа може бути основним носієм потенційно небезпечних хімічних і біологічних об'єктів;
харчовою цінністю, у першу чергу, насиченістю життєво важливими речовинами, що забезпечують потребу організму в енергії, харчових пластичних і біологічних активних речовин;
споживчою цінністю продуктів, що характеризується їхнім ароматом, смаком, зовнішнім виглядом і іншими властивостями, які у першу чергу, визначають вартість продуктів на ринку.
Безпека харчових продуктів забезпечується ретельним дотриманням технологічних режимів і регламентів, встановлених відповідними нормативними документами - технологічними інструкціями, ветеринарними і санітарними правилами, нормами та іншими документами. На харчових підприємствах повинен бути належним чином організований вхідний контроль сировини.
1. Вступ…………………………………………………………………………...3
2. Технологічна частина……………………………………………………........6
2.1. Аналіз та вибір технологічних схем……………………………...…6
2.2. Розрахунок сировини і готової продукції………………………….13
2.3. Аналіз, підбір, обґрунтування обладнання згідно апаратурно-технологічної схеми…………………………………………………………….20
2.4. Організація виробничого потоку згідно апаратурно-технологічної схеми……………………………………………………………………………..28
2.5. Організація виробничо-ветеринарного контролю………………....29
2.6. Аналіз літературних джерел з описом сучасних технологій з теми курсової роботи……………………………………………………………….....33
3. Науково-дослідна робота (для студентів денної форми навчання)……….38
4. Висновки…………………………………………………………………..…..42
5. Список використаної літератури…………………………………………….44
Графічна частина
Апаратурно-технологічна схема – 1 лист А1 (Специфікація обладнання).
Обсемінення м'яса птиці, як і м'яса забійних тварин, відбувається прижиттєво і після забою.
Прижиттєве обсемінення. Наявність патогенних і умовнопатогенних мікроорганізмів у тканинах і органах птиці спостерігається при туберкульозі, сальмонельозі і ряді інших інфекційних хвороб. У здорової птиці ендогенне прижиттєве обсемінення мікроорганізмами органів і тканин відбувається під час транспортування на птахокомбінати. Птиця знаходиться в цей час у незвичній і важкій для неї обстановці, без корму і води, що приводить до різкого зниження резистентності організму птиці і міграції ендогенним шляхом мікробів зі шлунково-кишкового трактy, жовчного міхура, яєчних фолікул, паренхіматозних органів у м'язову тканину. У птиці (особливо водоплавної) перед забоєм досить часто спостерігається обсеміненність м'язів, у першу чергу кінцівок, сальмонелами, що живуть у кишковика, жовчному міхурі і яєчних фолікулах птиці.
Післязабійне обсемінення. Обсемінення внутрішніх тканин, органів і поверхні тушок птиці відбувається в ході технологічного процесу забою і наступної обробки тушок птиці. Найбільший ступінь обсемінення мікроорганізмами тyшок птиці спостерігається під час операцій: теплової обробки (шпарки), видалення оперення, видалення внутрішніх органів (патрання) і холодильної обробки.
У процесі теплової обробки, коли тушки занурюються в гарячу воду, відбувається значне забруднення циркулюючої води органічними речовинами і мікроорганізмами, змиваними з пера і пуху тушок птиці, що занурюються. За кілька годин роботи кількість мікробів у воді шпарильних чанів збільшується в 100 і більш раз. Часто вода обсіменяється не тільки сапрофітними, але і патогенними бактеріями, у першу чергу сальмонелами і паличкою перфрінгенс, що часто знаходяться на оперенні птиці. У ході шпарки відбувається значне збільшення мікробного обсемінення поверхні тyшок птиці.
З метою зниження ступеня мікробного обсемінення й одночасно для поліпшення зняття оперення на кафедрі санітарії МТVІММП розроблений метод шпарки тушок птиці з застосуванням 0,004 %-ного розчину хлористоводородної кислоти НСІ. Цей метод у порівнянні з традиційною тепловою обробкою забезпечує після шпарки зниження мікробної обсеміненності на поверхні тушок у 2 рази і більш. Тоді як після звичайної шпарки у воді кількість мікробів на поверхні тyшок не зменшується, а може навіть збільшуватися в 2 - 7 разів чи більше. У процесі зняття оперення відбувається обсемінення мікроорганізмами тyшок птиці в результаті ушкодження шкіри тушки (порізи, подряпини, садна), через які мікроби проникають у підшкірну клітковину й у м'язи.
При видаленні внутрішніх органів (патранні і напівпатранні) обсемінення мікроорганізмами тушок птиці відбувається в результаті порізів і розривів кишкового тракту. Значно частіше це спостерігається при напівпатранні (видаленні лише кишковика і клоаки). Під час видалення кишковика через клоаку часто розривається кишковик, і внутрішня порожнина тyшки обсіменяється мікроорганізмами вмісту кишковика, у числі яких не тільки сапрофіти й умовно-патогенні мікроби (кишкова паличка, протей), але і часто такі патогенні бактерії, як сальмонели і паличка перфрінгенс. При затримці з витягом внутрішніх органів можливо ендогенне обсемінення тканин тушок птиці мікроорганізмами з кишкового тракту.
Холодильна
обробка м'яса птиці в
Для
виключення перехресного обсемінення
рекомендується у ванни з крижаною водою
додавати 10-20 мг/л активного хлору. Така
концентрація хлору знешкоджуюче діє
на вегетативні клітки мікроорганізмів
і не робить негативного впливу на якість
тушок птиці. Саме тому рекомендується
проводити ветеринарний контроль та дотримуватись
високого санітарного стану на підприємстві.
2.6. Аналіз літературних джерел з описом сучасних технологій з теми курсової роботи.
Роль
продуктів птахівництва в житті
населення України в останні
роки неухильно зростає, як найбільш
доступного джерела білків тваринного
походження. Тому розширення знань
у даній області - це не тільки необхідність,
з якої зіштовхуються фахівці - птахівники,
але й вимога часу до елементарного
культурного рівня сучасної людини.
У наше століття інформаційних технологій
подання інформації в будь-яких областях
знань у вигляді, доступному для
розрахунків і редагуванню за
допомогою комп'ютерної
До недавнього часу вітчизняне птахівництво було орієнтоване на 9-10 - місячну експлуатацію м'ясних курей батьківського стада. Зараз вже розроблена технологія продовження терміну експлуатації шляхом виклику у курей примусової ліньки. Зовнішня ознака ліньки - випадання старого пір'я. Це відбувається унаслідок зростання нових, який стимулюється гормоном щитовидної залози, функція якої під час яйцекладки як би затухає під дією гормонів яєчника. Із зниженням або припиненням яйцекладки гормональна активність яєчника зменшується, а щитовидної залози - відразу ж підвищується.
Гусяча перопуховоє сировина вважається ідеальним природним матеріалом. Отримане методом прижиттєвого обскубування, воно має виняткову цінність.
На
основі вивчення зростання і розвитку
ювенального і пір'яного
Останніми роками в світовому і вітчизняному
птахівництві вся більша увага приділяється
глибокій переробці м'яса птиці, і в перспективі
асортимент виробів збільшуватиметься.
Глибока переробка підвищує рентабельність
на 20-25%. Доцільне використання крупного
птаха. Розроблені технологія інкубації
яєць і вирощування бройлерів, раціони
живлення для виробництва крупних м'ясних
курчат. У інтенсифікації виробництва
м'яса птиці багато недоліків.
Щоб їх усунути, необхідно розширити селекцію по конверсії корму, по загальній і специфічній резистентності, підсилити роботи по інтеграції і кооперації крупних птахофабрик, багатьох фермерських і підсобних господарств, приділити більше уваги водоплавному птахові.
Імпорт м'яса в Україну знизився на 40%
В
І кварталі 2010 року імпорт м'яса в
Україну склав 58 тис. тонн, що на 40% менше,
порівнюючи із відповідним періодом
минулого року. Такі дані наводять в
асоціації «Український клуб аграрного
бізнесу» (УКАБ).
Як повідомили ЛІГАБізнесІнформ в асоціації, зниження імпорту викликано розвитком вітчизняного тваринництва, посиленням ветеринарного контролю, а також зменшенням платоспроможності українських споживачів.
При
цьому основна частка імпорту
як і раніше приходиться на м'ясо
птиці (24 тис. тонн) і свинину (19 тис.
тонн).
За
словами керівника групи
Порівняння
двох фабрик, а саме України та Росії,
я зробила таким чином:
ВАТ "Агрофірма" Птахофабрика Сеймовская "- найбільших птахівницьких агрохолдинг Росії із закінченим технологічним циклом: батьківське стадо - інкубатор - вирощування молодняку - утримання промислових курей-несучок для одержання харчових яєць.
Птахофабрика "Сеймовская" була заснована в 1964 році як підприємство яєчного напрямку, розраховане на утримання 100 тис. курей-несучок. Зараз тут міститься вже 1,5 мільйона курей-несучок. За обсягами виробництва курячих яєць "Сеймовская" входить у першу десятку птахофабрик Росії.
ВАТ "Агрофірма" Птахофабрика Сеймовская "об'єднує понад 25 сільгосппідприємств різних напрямків, в тому числі ще три птахофабрики яєчного напрямку Нижегородської області: Бутурлінская, Кудьмінская і ВиксОВО. Загальний обсяг виробництва курячих яєць по холдингу становить понад 60 млн. штук на місяць.
На птахофабриці
З 2005 року на підприємстві активно
оновлюється обладнання: закуплено
і встановлено нове імпортне
птахівниче обладнання в цеху
вирощування молодняку і
Висока кваліфікація фахівців, автоматизація
технологічних процесів, впровадження
досягнень світового досвіду
дозволили в 2007 році отримати
327,1 яйце на несучку при
Збалансований раціон
Прибирання зерна проводиться
в найкоротші терміни
У власному комбікормовому
Агрофірма "Птахофабрика
Це європейська система якості
харчових продуктів, завдання
якої - в організації системи
Сучасна ветеринарна
Информация о работе Переробка сухопутної птиці потужністю 24,6 т/зміну