Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з писанкарством

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2012 в 21:24, курсовая работа

Краткое описание

Величезний пізнавально-виховний потенціал мають народні традиції, звичаї та обряди. В календарних традиціях, звичаях і обрядах сконденсована багатовікова культура українського народу, яка живить духовність, зокрема ідейність, моральність, естетику кожної людини.
Сьогодні важко знайти людину, яка б не милувалася чарівною красою нашого декоративного розпису та орнаментів. Слава їх давно сягнула за межі України. Поруч із гаптуванням і ткацтвом, гончарством і різб’ярським невичерпним джерелом все нових шедеврів орнаменталістики та декоративного розпису є українські весняні писанки.

Содержание работы

Вступ
4
1

1.1
Методологічні основи ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з писанкарством.
Значення ознайомлення дітей дошкільного віку з писанкарством …….......


6
1.2
З історії писанкарства …………………………………………………………
16
1.3
Аналіз літератури з даного питання ………………………………………….
17
1.4
Зміст програми дитячого садка по ознайомленню дітей з писанкарством ..
18
1.5
Методика ознайомлення дітей дошкільного віку з писанками …………….
19
2

2.1
Педагогічні умови ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з писанкарством.
Стан ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з писанкарством в даному дошкільному закладі на сучасному етапі …………………………..



29
2.2
Ефективні форми і методи дітей старшого дошкільного віку з писанкарством ………………………………………………………………….
32
2.3
Аналіз результатів експерименту …………………………………………….
33

Висновки і рекомендації
34

Додатки
36

Список літератури
70

Содержимое работы - 1 файл

Курсова Наташа.doc

— 3.06 Мб (Скачать файл)

У давні часи освячену писанку клали до першої купелі немовляти, щоб зростало сильним і сміливим. Писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито-пшениця і всяка пашниця. Ввечері у відро з водою клали великоднє яєчко і вірили, що той, хто зранку вмиється цією водою, буде гарним, як весна.

Великодні символи життя від минулого до майбуття...

Вихователь кладе писанку у відро, бризкає водою на дітей.

— Ось і я окропила вас цією чарівною водою, дивіться, якими ви стали гарними. Тільки раз на рік — на Великдень — випадає нам умитися водою, де писанки лежали.

Малювати писанки —  дуже давня традиція нашого народу. І сьогодні ми теж продовжимо її.

— Діти, від якого слова  походить слово "писанка"? (Від слова "писати"). Що ми знаємо про писанку? (Писанки бувають різного кольору, з різними візерунками, орнаментами).

Писанка малюється воском. А потім наноситься фарба. Вона лягає на яйце, а на віск не береться. Так проявляється візерунок, нанесений воском.

Крім писанок розрізняють ще крашанки, дряпанки, крапанки, мальованки.

Крашанка — яйце одного кольору, яке фарбують найчастіше в окропі з лушпинням цибулі чи штучним барвником. Вона — найдавніший гість на Великодньому столі.

Дряпанка — яйце, пофарбоване в один колір, на якому потім голкою чи шилом вишкрябують орнамент. Дряпанки ще називають шкрябанками.

Крапанку роблять накрапуючи на яйце воском візерунок і опускаючи його у барвник.

Мальованки розписують пензликом, фломастером тощо. Що ми сьогодні з вами і зробимо.

— Але ми не сказали, які  бувають орнаменти. Давайте пригадаємо. (Рослинний, тваринний, геометричний, побутовий).

Беручи в руки розмаїто-барвисте яйце, ми, передусім, милуємося його орнаментом. А чи замислюємося над його історією, символікою, над тим, що означає, наприклад: "трикутник", "зоря", "хрест"?

Орнаменти, що найчастіше зустрічаються на писанках, тісно пов'язані з нашим життям. Кожен знак, кожна лінія мають своє значення. Давайте уважно роздивимося   найтиповіші   мотиви-символи українських орнаментів. Що вам нагадує цей знак? Вихователь показує картку з намальованим колом. (Сонечко Воно зігріває всю землю своїми променями).

— Що символізує сонце? (Життя, радість). Коло — знак сонця, носій світла і життя.

— А цей знак на що схожий? (На зорю). А де ми можемо побачити зорі? (На небі).

— Зоря є знаком неба. Хрест — це символ Всесвіту. Він є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. А цей знак, схожий на граблі, є символом дощу, плодючості, очищення. Трикутник — символ вогню та безсмертя. Символом безкінечного життя також є гілка. Хвилі, криві лінії, лінії без початку і кінця символізують вічність.

Бачу, вам уже хочеться якнайшвидше почати роботу. Тож, знаючи ці знаки-символи, ви теж можете намалювати їх на яєчку, як дівчинка з віршика Катерини Перелісної

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

Змалювала дрібно квіти 

Вісім хрестиків малих

І дрібнюсіньку ялинку,

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала,

Зіпсувала п'ять яєць.

А як шосте закінчила,

Тато мовив: "Молодець!"

Я ту писанку для себе

Як зразочок залишу.

А для тата і для  мами

Я ще кращу розпишу.

Хай музика допоможе вам  творити красу і добро. (Звучать спокійні народні мелодії).

Самостійна  робота дітей.

Підсумок заняття

Писанка — це неповторне багатство, наше прекрасне національне мистецтво. Вона вічна, як сам український життєлюбний народ...

Тож даруймо одне одному писанки! На щастя, на долю! А разом з ними найкращі вітання, щирі побажання добра і щастя!

 

Прадавні орнаменти

Великодня писанка

Що за дивнії яєчка

Наша курочка знесла!

Намальоване гніздечко,

Ще й пташиночка мала,

Навкруги — барвисті квіти,

Жовті, сині гілочки...

Чи здогадуєтесь, діти,

Що це? Певно — писанки!

Їх не курочка знесла,

їх матуся принесла,

Ми гуртом розмалювали

Для святкового стола:

Сяють наші писанки, —

Як весняні квіточки!

Леонід Полтава

Завдання: Діти, спробуйте запам’ятати символи, якими декорують писанки.

Знаки-символи на писанках


 

 

 

СВІТЛИЙ ПРАЗНИК ВЕЛИКОДНИЙ

СВЯТО ДЛЯ СТАРШИХ  ДОШКІЛЬНИКІВ

 

Зал прикрашений  вербовими гілочками, рушниками. На столі на вишитому рушнику - велика паска із запаленою свічкою, на тарілці - писанки. Під фонограму церковного святкового дзвону до залу заходять діти.

Ведуча:   Весна впевнено крокує нашим краєм, радує нас теплом, зеленню, буйним цвітом. І принесла вона нам одне з найбільших свят - Великдень. Всі з нетерпінням чекали цього свята, і сьогодні ми зібралися з цієї нагоди.

Діти :   1.       Весна в свої вступила береги,

Із квітів килими зіткала  пишні,

В зелені трави одягла луги,

В садах розквітли  яблуні та вишні.

2.        Всі раді, бо ж весна воскресла

І нам Великдень вже  принесла.

До свята готувались ліс, гаї,

Наткали зелен-листечка на вітах.

А вже долина - не впізнать її,

Погляньте, вся вона рясніє в квітах!

Пісня «Грає веснонька» (Дошкільне виховання, № 5,1994).

Ведуча :   Всі радісно вітають Великдень, а починається піднесений, святковий настрій вже з Вербної, або Цвітної неділі. Це остання перед Великоднем неділя. В цей день по церквах відбувається освячування вербових гілочок, які ми ще називаємо «шутками». Вважається, що освячена верба набуває магічних властивостей. Верба - одне з найулюбленіших в Україні дерев, символ краси, повноти життя, довголіття, символ святості й чистоти. Існує звичай «бити» свяченими галузками і говорити один одному гарні побажання.

Діти  б’ють вербою один одного і промовляють:

1.         Не я б’ю - верба б’є,

Недалечко червоне яєчко,

За тиждень - Великдень!

2.         Не я б’ю - верба б’є :

Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля!

Ведуча :   За Цвітною неділею йде останній тиждень перед Великоднем. До Великодня старанно готуються. Скрізь все прибирається, бо тиждень ще називають Чистим, або Білим.

Діти:   1.        Вербна - цвітна Неділенька

Вербою махала,

Що за тиждень вже  Великдень,

Всім нам пригадала.

2.         То ж не мали Понеділок

З Вівторком спочинку,

Виганяли і найменшу

З хати порошинку.

3.        А Середа-господиня

Мала теж мороку?

Випікала жовту бабу,

Паску крутобоку.

4.        Четвер «страсті» прочитав

В смутку та в жалобі,

А П’ятниця сторожила

При Господнім гробі.

5.        От і писанки Субота

Встигла прикрасити.

Вже Великдень нам  співає:

«Христос Воскрес, діти!»

Пісня «Христос Воскрес !» (Розкажіть онуку, 5.1996).

Ведуча:   В Україні Великдень святкують із сивої давнини. Це свято пов’язане з воскресінням Ісуса Христа, тому і має назву Великий день. У дохристянські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну. І так від покоління до покоління передавалося це свято і прийшло до наших днів.

Діти:  1.        Усім, усім святих небес

Святий привіт «Христос Воскрес!»

Давно діди його мовляли,

Друг друга щиро привітали.

2.        Живе, не вмре святих небес

Святий привіт «Христос Воскрес!»

Ростіть, цвітіть, навчайтесь, діти,

Вважать добро, людей  любити!

Пісня «Ой на горі жито, жито».

Ведуча:   Існує гарий звичай: на Великдень вітати всіх, не сваритися, помиритися навіть з тими, з ким раніше посварився. Це ж бо свято добра, миру.

Діти :   1.       Христос Воскрес! Радійте, люди!

Хай між вами зла не буде,

Хай цвіте любов всебожа -

Чиста, мила, як цвіт-рожа,

Бо любов прийшла  з небес,

Христос Воскрес! Христос  Воскрес!

2.         Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають  злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

3.         Великдень всіх вас на гостину просить,

Малює сонце полотно  небес,

І крашанку, як усмішку, підносить,

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

Пісня «Чудо із чудес».

 

Ведуча:   В кожній хаті на Великдень печуть смачну, пухкеньку паску, а ще невід’ємною частиною Великоднього свята є писанка. Яйце - символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Фарбоване, розписане яйце вважається оберегом. З писанок розпочинають святковий сніданок.

Діти :  1.        У нас Великдень - милий гість,

Його вітаєм гаївками,

Його стрічаєм писаками -

Он на тарілці скільки  їх!

2.         Гарна писанка у мене -

Мабуть, кращої нема!

Мама тільки помагала,

Малювала ж я сама.

3.         Я гарненькі писанки писала,

На Великдень дітям  роздавала.

Гори в них співають і смереки,

Світ від них дивується  далекий.

В них веселка сонця  і Карпати,

Квіти поля і пісні  крилаті.

Я старанно писанки малюю,

Їх красою всіх людей  чарую.

Ведуча:   Так, наша писанка чарує своєю красою весь світ. З глибини століть дісталася нам у спадок дивовижна писанка, один із найяскравіших орнаментальних видів народного мистецтва.

Діти :   1.      Писанка - пам’ятка мого народу,

Пишні кольори, переказ віків,

Писанка в серці від  роду до роду,

Щоб у пошані була у  синів.

2.         Ми писанки розмалювали

Для святкового стола.

Сяють наші писаночки,

Як весняні квіточки.

Ведуча:   Наші діти вміють гарно розмальовувати писанки, та вміють і гарно співати про писанки.

Пісня «Писанки» (С.Жупанин «Карпатські  візерунки»).

Ведуча:   Коли все готове - наварене та напечене, господиня готує великодній кошик. Ось і у нас є великодній кошик, і ми зараз подивимося, що у ньому є.

Діти  виконують інсценівку «Великодній кошик»

(Розкажіть  онуку № 5. 1997).

Ведуча:   Коли кошик готовий, всі ідуть до церкви. У церкві дуже урочисто, гарно, велично звучать молитви. Діти, заспіваємо молитву і ми.

Діти  виконують «Молитву» (Розкажіть онуку, 5.1996).

Діти:    1.        Ішла Ганнуся у церкву ранком,

В малій корзинці - писаночки.

І усміхалось небо світанком,

Сонце гляділо поміж  хмарочки.

2.          Мати доні так говорила,

 Коли спішила вранці  у храм:

«Воскрес сьогодні Христос  з могили,

Тому весняна радість  всім нам».

3.         А в церкві свічки рядком горіли,

Перед престолом розцвів  розмай.

Може, то й свічі ясні молились,

За Україну, Ганнусин край?

4.         Може, і квіти, як і Ганнуся,

Просьбу шептали в  ранок чудес:

«За Україну, Боже, молюся,

Щоб нам воскресла, як Ти воскрес»?

 

Пісня про Україну (За вибором муз. керівника).

Ведуча:   Після сніданку діти, молодь приходили на вулицю, збиралися біля церкви або на лузі, співали веснянки, гаївки, весело гралися.

Діти:  1.         Гей, Весна, Весна прийшла,

Нам Великдень принесла!

Ми гаївочки заводим,

Ми травичці не зашкодим,

Ми квіток не потолочим,

Заспіваєм, скільки хочем!

2.        На дзвінниці дзвонять дзвони

Великодні, голосні.

Всюди втіха, всюди гомін,

Всюди радісні пісні.

Діти  виконують «Веснянку».

Ведуча:   Ви всі, звичайно, знаєте, що в цей день є ще одна дуже весела забава - це поливання. Наші хлопці теж приготувалися поливати дівчаток, а дівчатка подарують їм писанки.

Хлопчики:     Я полити хочу Юлю,

Ту, що гарні коси має,

І нитками рушники

Гарні вишиває.

2.         А Марічка наша мила,

Має біле личко,

Щічки гарні, як ружічки,

Сама, як смерічка.

Хлопчики  поливають дівчаток.

Дівчатка:1    Дівчатонька-гороб’ятонька,

Радьмося!

Та виходьмо на травицю,

Граймося!

2.         Котилася писаночка

З гори на долину,

Прикотилась простесенько

До нас на гостину.

Гра з писанками.

Хлопчики:1.  Ноги зовсім не стоять,

Танцювати вже хотять!

Гей, музики, награвайте,

Та від нас не відставайте!

2.         Ой виходьмо, хлопчики,

На високу гірочку,

Вибираймо, хлопчики,

Кожен собі дівочку!

Діти  виконують парний танок.

Діти:   1.        Як ми весело гуляєм,

Як Великдень прославляєм,

Дивиться Господь з  небес,

Світ співа «Христос Воскрес!»

2.         Великодними піснями

Звеселяєм Божий світ,

Щоб почули й за морями

Про вкраїнський славний  рід.

3.         Я хочу, щоб завжди жила

Моя прекрасна Україна.

Весною повнились сади

Й криниці чистої води.

Информация о работе Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з писанкарством